Рішення

від 11.10.2024 по справі 904/3386/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2024м. ДніпроСправа № 904/3386/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

За позовом Керівника Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с. Вербки),

Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с. Вербки)

до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Мелік" (Дніпропетровська обл., м. Синельникове)

про стягнення штрафних санкцій

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Павлоградської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Мелік" про стягнення штрафних санкцій за невиконання умов договору №223 від 02.06.2023 в загальному розмірі 276733,95грн, з яких: 145846,27грн пені, 130887,68грн штрафу.

Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду №223 від 02.06.2023 в частині своєчасного та повного виконання робіт.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2024 позовну заяву прокурора залишено без руху на підставі статті 164 Господарського процесуального кодексу України та надано прокурору строк для усунення недоліків.

06.08.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від прокурора надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої надано докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, та усунуто недоліки позовної заяви.

Зважаючи на те, що справа є незначної складності, враховуючи приписи статті 12, частини першої статті 247, частини сьомої статті 250 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2024 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в матеріалах справи документами. Зобов`язано відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач відзив на позов не надав, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Господарським судом направлялася ухвала суду від 12.08.2024 (про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі) в електронному вигляді до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 83 том 1).

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Враховуючи дату доставлення ухвали суду від 12.08.2024 12.08.2024 (о 21:05), відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк до 28.08.2024 включно.

Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску строку суду також не повідомлено.

Станом на 11.10.2024 відповідач не надав до суду відзив на позов.

Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

20.04.2023 Виконавчим комітетом Вербківської сільської ради проведено відкриті торги з особливостями з предметом: "Відновлення елементів благоустрою - капітальний ремонт частини дорожнього покриття за адресою: вул. Калинова від буд. №80 до

вул. Центральної, с. В`язівок, Павлоградського району, Дніпропетровської області. Коригування кошторисної вартості" (ID закупівлі: UA-2023-04-20-010345-a). Джерелом фінансування зазначеної закупівлі визначено кошти місцевого бюджету за КЕКВ: ДК021-2015: 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь.

Так, за результатами закупівлі 02.06.2023 між Виконавчим комітетом Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (далі замовник, позивач) та Приватним виробничо-комерційним підприємством "Мелік" (далі підрядник, відповідач) було укладено договір підряду №223 (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується у відповідності до умов даного договору виконати роботи з відновлення елементів благоустрою -капітальний ремонт частини дорожнього покриття за адресою: вул. Калинова від буд. №80 до вул. Центральної, с. В`язівок, Павлоградського району, Дніпропетровської області. Коригування кошторисної вартості (Код згідно ДК 021:2015-45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), а замовник зобов`язується прийняти ці робити та оплатити їх.

Приймання-передача робіт за цим договором здійснюється за актом приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2 та довідкою форми КБ-3. Після завершення виконання робіт підрядник передає замовнику два примірники акту приймання-передачі виконаних робіт. Замовник протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання акту приймання-передачі перевіряє обсяги виконаних робіт, їх якість та відповідність умовам договору та підписує акт приймання-передачі, після чого повертає один екземпляр акту підряднику або надає підряднику мотивовану письмову відмову від підписання акту з вказівкою на недоліки, виявлені у виконаних роботах. Вказані недоліки підлягають усуненню підрядником за його рахунок протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання письмової відмови замовника. Акт приймання-передачі при цьому підписується негайно після усунення відповідних недоліків підрядником (п. 2.5 договору).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що строк виконання робіт: до 31.07.2023.

Підрядник зобов`язаний виконати роботи, визначені цим договором та додатками до нього відповідно до календарного графіка виконання робіт (додаток 2 до договору) (пункт 3.1.1 договору).

Ціна цього договору визначається згідно з пропозицією переможця процедури закупівлі. Договірна ціна комплексу робіт, визначена на підставі проектно-кошторисної документації і складає: 1869824,00грн без ПДВ (пункт 4.1 договору).

Згідно з пунктом 4.4 договору оплата виконаних робіт здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника за фактично виконані роботи протягом 20 днів з моменту та на підставі підписаних сторонами актів форми №КБ-2в та довідок форми №КБ-3.

Приписами пункту 5.1.1 договору встановлено. що підрядник зобов`язаний своїми силами і засобами виконати роботи відповідно до умов даного договору, вимогами чинного законодавства, державних будівельних норм та правил, в обсязі та у термін, передбачені цим договором.

Згідно з пунктом 5.4.11 договору замовник має право достроково розірвати цей договір у разі не виконання зобов`язань підрядником, без нарахування і виплати втраченої вигоди.

Відповідно до пункту 7.1 договору у разі невиконання та/або неналежного виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та цього договору.

Згідно з пунктом 8.1 договору за порушення підрядником строків виконання робіт, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від загальної вартості робіт (пункт 4.1 цього договору) за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Нарахування пені здійснюється впродовж усього періоду прострочення виконання, незалежно від його тривалості.

Якщо підрядник не приступає своєчасно до початку виконання робіт або виконує їх настільки повільно, що закінчення робіт у строк, встановлений цим договором, стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від виконання цього договору та вимагати відшкодування збитків (пункт 8.5 договору).

Відповідно до пункту 9.2 договору замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір у випадку:

- прострочення підрядником виконання робіт на строк більше ніж 30 календарних днів (крім випадків відсутності фінансування чи інших форс-мажорних обставин), визначений календарним графіком виконання робіт (пункт 9.2.4 договору);

- якщо роботи не розпочато з вини підрядника у строк, визначений календарним графіком виконання робіт (пункт 9.2.5 договору).

Згідно з пунктом 9.5 договору розірвання цього договору в односторонньому порядку за наявності на це визначених цим договором підстав відбувається шляхом направлення замовником на юридичну адресу підрядника письмового повідомлення про розірвання цього договору з відповідним належним обґрунтуванням. Цей договір вважається розірваним в односторонньому порядку з дати, вказаної у письмовому повідомленні про його розірвання.

Зміни у цей договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному в Україні законодавстві (пункт 10.2 договору).

Приписами пункту 9.1 договору встановлено, що даний договір є укладеним з моменту підписання його повноважними представниками сторін та діє до 31.08.2023, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Сторони підписали додаток №2 до договору "Календарний графік виконання робіт", відповідно до якого всі роботи мають бути виконані в строк до 31.07.2023.

Виконавчий комітет Вербківської сільської ради звернувся до відповідача з листом №1298 від 24.07.2023, в якому зазначив про необхідність виконання зобов`язань у встановлений договором строк, а також просив повідомити про причини невиконання робіт станом на 24.07.2023 (а.с. 30 том 1).

У листі №2607/23/2 від 26.07.2023 відповідач просив продовжити строк виконання робіт по договору №223 від 02.06.2023 до 07.08.2023 (а.с. 31 том 1)

Виконавчий комітет Вербківської сільської ради листом №1845 від 28.07.2023 відмовив у продовженні строків виконання робіт за договором №223 (а.с. 32 том 1).

Листом №28/23 від 31.07.2023 відповідач звернувся до сільського голови Вербківської сільської ради в якому зазначив, що підприємство продовжує виконувати роботи по договору №223 від 02.06.2023, але потерпає від браку фінансування. Для завершення капітального ремонту по договору №223 від 02.06.2023 просить провести оплату по акту №1 за фактично виконані роботи по об`єкту "Відновлення елементів благоустрою-капітальний ремонт частини дорожнього покриття за адресою: вул. Калинова від буд. №80 до вул. Центральна, с. В`язівок, Павлоградського району, Дніпропетровської області. Коригування кошторисної вартості" (а.с. 33 том 1).

Виконавчий комітет Вербківської сільської ради листом №1865 від 02.08.2023 відмовив у частковій оплаті виконаних робіт за договором №223 (а.с. 34 том 1).

У листі №150823 від 15.08.2023 відповідач повторно просив здійснити частково оплату за виконання робіт по договору №223 (а.с. 35, 36 том 1).

Виконавчий комітет Вербківської сільської ради звернувся з листом №2035 від 29.08.2023 до відповідача із пропозицією розглянути можливість розірвання договору №223 за взаємною згодою сторін та провести демонтаж вже змонтованих будівельних матеріалів на об`єкті до 10.09.2023. (а.с. 37 том 1).

Листом №31/23 від 30.08.2023 відповідач звернувся до позивача із вимогою розглянути акт №1 виконаних робіт по об`єкту: "Відновлення елементів благоустрою - капітальний ремонт частини дорожнього покриття за адресою: вул. Калинова від буд. №80 до вул. Центральної с. В`язівок, Павлоградського району, Дніпропетровської області. Коригування кошторисної вартості" по Договору №223 від 02.06.2023 та підписати його, або надати письмову відмову від підписання акту з вказівкою на недоліки, виявлені у виконаних роботах (а.с. 38, 39 том 1).

Виконавчий комітет Вербківської сільської ради листом №2076 від 04.09.2023 звернувся до відповідача з додатковою пропозицією у зв`язку із неможливістю підрядником звершення будівельних робіт, провести демонтаж вже змонтованих будівельних матеріалів на об`єкті, які визначені у акті виконаних робіт №1 до 20.09.2023 (а.с. 40 том 1). Відповідач відповіді не надав.

Прокурор зазначає, що відповідач у встановлений договором строк роботи не виконав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПТБ Експерт" листом №2023-08/2 від 30.08.2023 повідомило Вербківську сільську раду про хід виконання робіт за договором №223 (а.с. 41 том 1).

Виконавчий комітет Вербківської сільської ради направив відповідачу повідомлення №2377 від 26.10.2023 про розірвання договору в односторонньому порядку договору підряду №223 від 02.06.2023 - з 18.10.2023 (а.с. 42 том 1).

В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаного повідомлення прокурор надав до суду копії опису вкладення та фіскального чеку (а.с. 43 том 1).

Таким чином, як зазначає прокурор, дія договору №223 від 02.06.2023 припинена 18.10.2023 у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань.

Відповідно до пункту 8.1 договору, за порушення підрядником строків виконання робіт, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від загальної вартості робіт (пункт 4.1 цього договору) за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Нарахування пені здійснюється впродовж усього періоду прострочення виконання, незалежно від його тривалості.

З огляду на викладене, у зв`язку із порушенням підрядником строків виконання робіт, прокурор нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 145846,27грн за період з 01.08.2023 по 17.10.2023 та штраф у розмірі 130887,68грн.

Зазначене і є причиною виникнення спору.

Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1311 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, визначено у Законі України "Про прокуратуру".

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону України "Про прокуратуру", на прокуратуру покладається, зокрема, така функція як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону України «Про прокуратуру», право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (абзаци перший та другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

У свою чергу, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (частина четверта статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

Звертаючись з позовною заявою, прокурор зазначає, що на виконання вимог, установлених абзацом 4 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Павлоградською окружною прокуратурою листами за №63-2526вих-24 від 07.05.2023 та за №63-3125вих-24 повідомлено Виконавчий комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про наявні порушення інтересів держави та витребувано інформацію про вжиття заходів щодо усунення таких порушень (а.с.46-48 том 1).

У відповіді за №5414-24 від 18.06.2023 Виконавчий комітет Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області повідомив, що заходи цивільно-правового характеру з метою стягнення штрафних санкцій за договором №223 від 02.06.2023 не вживались (а.с. 50 том 1).

Таким чином, з боку уповноваженого органу (Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області) допущено нездійснення відповідного захисту інтересів держави, а саме не пред`явлено до суду позову на захист інтересів держави про стягнення з відповідача штрафних санкцій за неналежне виконання договору №223 від 02.06.2023.

У зв`язку з чим, Павлоградською окружною прокуратурою попередньо, до пред`явлення позову, листами за №63-3926вих-24 від 29.07.2024 та за №63-3924вих-24 від 29.07.2024 повідомлено позивача про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову (а.с. 51, 52 том 1).

Згідно з викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 правової позиції прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

В свою чергу невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Отже, суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. За висновками Великої Палати Верховного Суду прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі №903/19/18 надавши оцінку доводам щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави, а також недостатньої їх обґрунтованості, дійшла висновку, що незалежно від причин неможливості самостійно звернутися до суду вже сам факт не звернення уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах з позовом свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження.

Враховуючи наведені положення законодавства та висновки щодо застосування норм права Верховного Суду, суд прийшов до висновку, що у прокурора наявні передбачені законом підстави для звернення до суду в інтересах держави, оскільки позивачами, не зважаючи на те, що прокурор в порядку, визначеному статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", звертав їх увагу на порушення інтересів держави внаслідок порушення умов договору №223 в частині своєчасного виконання робіт, необхідність їх захисту шляхом стягнення штрафних санкцій, у розумний строк не вжили належних та ефективних правових заходів щодо захисту інтересів держави.

Предметом спору є стягнення з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Мелік" на користь Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області за договором №223 від 02.06.2023 штрафних санкцій за несвоєчасне виконання робіт у сумі 276733,95грн, з яких: пеня 145846,27грн, штраф 130887,68грн.

Предметом доказування у справі є обставини наявності/відсутності правових підстав для стягнення з відповідача пені та штрафу за несвоєчасне виконання робіт зо договором №223 від 02.06.2023.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги прокурора такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини першої статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (частина друга статті 875 Цивільного кодексу України).

Приписами частини четвертої статті 879 Цивільного кодексу України визначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Зі змістом частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з частиною першою статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином .

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 Цивільного кодексу України).

Доказів виконання спірних робіт у встановлений договором строк відповідач не надав, доводи, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 8.1 договору, за порушення підрядником строків виконання робіт, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від загальної вартості робіт (пункт 4.1 цього договору) за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Нарахування пені здійснюється впродовж усього періоду прострочення виконання, незалежно від його тривалості.

З урахуванням пункту 8.1 договору прокурор нарахував відповідачу пеню (ставка 0,1% від суми боргу за день) за загальний період з 01.08.2023 по 17.10.2023 на загальну суму 145846,27грн та штраф (ставка 7%) на загальну суму 130887,68грн.

Перевіркою наданого прокурором розрахунку пені та штрафу судом порушень не встановлено.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих прокурором у підтвердження обґрунтування своєї позиції. Відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Такі висновки суду засновані передусім на відсутності належних спростувань з боку відповідача цих обставин.

За таких обставин законними й обґрунтованими є вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 145846,27грн та штрафу у сумі 130887,68грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача і стягненню на користь Павлоградської окружної прокуратури підлягають витрати по сплаті судового збору у сумі 3320,80грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги керівника Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Мелік" про стягнення штрафних санкцій у загальній сумі 276733,95грн, з яких: 145846,27грн пені та 130887,68грн штрафу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Мелік" (52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. 40 років Жовтня, буд.18, ідентифікаційний код 20264505) на користь Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (51453, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с. Вербки, вул. Центральна, буд. 20, ідентифікаційний код 40210149) за несвоєчасне виконання зобов`язанням за договором №223 від 02.06.2023 пеню у сумі 145846,27грн та штраф 130887,68грн.

Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Мелік" (52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. 40 років Жовтня, буд.18, ідентифікаційний код 20264505) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 38, ідентифікаційний код 02909938) 3320,80грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 11.10.2024.

Суддя В.О. Татарчук