Рішення

від 09.09.2024 по справі 910/5827/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.09.2024Справа № 910/5827/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Лобок К.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСТОБУДІВЕЛЬНИЙ ЗАГІН №112"

до Міністерства юстиції України

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогор Олег Анатолійович

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Гашова Вікторія Валентинівна

про визнання протиправним та скасування пункту наказу.

Представники учасників справи:

Від позивача: Драчук І.В.

Від відповідача: Бублик Ю.В;

Від третьої особи-1: не з`явився;

Від третьої особи-2: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МОСТОБУДІВЕЛЬНИЙ ЗАГІН №112" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування пункту 5 наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" №1135/5 від 18.04.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Наказ відповідача №1135/5 від 18.04.2024 є незаконним, суперечить вимогам чинного законодавства та прийнятий з порушенням ч.6 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСТОБУДІВЕЛЬНИЙ ЗАГІН № 112" залишено без руху.

24.05.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.07.2024.

20.06.2024 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позову заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог та зазначив, що оскаржувана реєстраційна дія проведена за наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, визначених пунктами 32, 4 частини першої статrі 28 Закону, та у зв`язку з неможливістю відновлення порушеного права скаржниці шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 34 Закону, а допущені порушення не є формальними (несуттєвими) помилками та впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей ЄДР, така дія підлягає анулюванню.

01.07.2024 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

01.07.2024 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у підготовче засідання 01.07.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.

Представник відповідача у підготовче засідання 01.07.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 відкладено підготовче засідання на 22.07.2024, в порядку статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у розгляді справи третіх осіб - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогора Олега Анатолійовича та приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Гашову Вікторію Валентинівну.

22.07.2024 через відділ діловодства суду від представника третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача надійшли письмові пояснення.

У підготовче засідання 22.07.2024 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у підготовче засідання 22.07.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600277307224.

У підготовче засідання 22.07.2024 представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 відкладено підготовче засідання на 12.08.2024.

22.07.2024 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання 12.08.2024 представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600278899931.

У підготовче засідання 12.08.2024 представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 закрито підготовче провадження по справі № 910/5827/24 та призначено розгляд справи по суті на 26.08.2024.

Розгляд справ, призначених на 26.08.2024 не відбувся у зв`язку з масовою шахедно - ракетною атакою.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 26.08.2024 розгляд справи призначено на 09.09.2024.

Представник позивача у судовому засіданні 09.09.2024 підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.09.2024заперечив проти заявлених позовних вимог.

У судове засідання 09.09.2024 представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та відповідача не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на наведене та керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників третіх осіб.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 09.09.2024 судом завершено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва прийшов до висновку про можливість ухвалення рішення у даній справі у відповідності до приписів ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

19.10.2023 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогором Олегом Анатолійовичем було посвідчено договір купівлі продажу нерухомого майна, а саме: будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між TОB «Будівельне управління механізації» та ТОВ «Мостобудівельний загін № 112».

Нотаріус прийняв рішення від 19.10.2023 р. № 69827703 та зареєстрував за ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» право власності ва вищевказаний об`єкт нерухомості.

Вказане нерухоме майно реалізовувалося від свого імені шляхом його продажу будь-якій особі як предмет іпотеки на який звернено стягнення на підставі Рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2021 р. у справі № 910/24323/16 (910/20584/20), Ухвали Господарського суду м. Києва від 12.03.2021 р. у цій же справі, Договору відступлення прав за договором іпотеки, посвідченого 26.06.2020 р. Кондратенко М.І., приватним нотаріусом КМНО за реєстровим № 539, Договором відступлення прав за договором іпотеки, посвідченого 01.06.2020 р. Кондратенко М.І., приватним нотаріусом КМНО за реєстровим № 420, Договору іпотеки, посвідченого 05.03.2007 р. Кондратенко М.І., приватним нотаріусом КМНО за реєстровим № 530, Ухвали Господарського суду м. Києва від 21. 12.2020 р. у справі № 910/24323/16 (910/20584/20).

Нерухоме майно належало на праві приватної власності ПАТ «Мостобуд» (іпотекодавець), код ЄДРПОУ 01386326.

На день посвідчення договору було сформовано інформаційну довідку про відсутність обтяжень, податкових застав, інших речових прав, за виключенням зазначених в п. 3.1. Договору запису про іпотеку та заборону, (покупець мав звернутися до нотаріуса Кондратенка М.І. про їх зняття після укладення договору) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованого 19.10.2023 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогором Олегом Анатолійовичем зa №№ 3511059595, 351060587, 35106781O.

ТОВ «Мостобудівельний загін №112» в позовній заяві зазначив, що до посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , Товариство жодного відношення до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гашової Вікторії Валентинівни чи інших осіб, які зазначені в наказі не має та до дій вчинених в рамках подання скарги.

До Міністерства юстиції України надійшла скарга приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гашової Вікторії Валентинівни про виявлений нею факт використання її ідентифікаторів доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) іншими особами від 16.04.2024 № 21/01-16, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.04.2024 за № 70065-19-24 (далі - скарга), у якій скаржниця просила анулювати в ЄДР реєстраційну дію від 05.04.2024 № 1002241070040052861 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Гашовою В.В. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО- ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000» (ідентифікаційний код юридичної особи 30012497) (далі - Товариство). Також скаржниця зазначала, що дізналася, що прийняті від її імені рішення від 20.10.2023 № 69842043 (далі - оскаржуване рішення 1) використано для припинення записів про право оренди від 25.11.2020 №№ 39457532, 39455416 (далі - записи про право оренди) на земельні ділянки за кадастровими номерами 1210100000:02:372:0081, 1210100000:02:372:0080 (далі - земельні ділянки), рішення від 03.08.2023 № 68720323 (далі - оскаржуване рішення2) використано для внесення змін до розділу № 2087914280000, відкритого на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: м. Київ, вул. Лебедєва Академіка, буд. 23 (далі - громадський будинок), рішення від 07.07.2023 № 68359097 (далі - оскаржуване рішення3) (далі разом - оскаржувані рішення) використано для припинення запису про обтяження від 16.04.2013 № 680140 на будівлі та споруди, розташовані за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, буд. 5.

Наказом Міністерства юстиції України № 1135/5 від 18.04.2024 скаргу приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гашової Вікторії Валентинівни від 16.04.2024 № 21/01-16 задоволено:

- визнано вчиненою з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та анулювати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 05.04.2024 № 1002241070040052861 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою Вікторією Валентинівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000» (ідентифікаційний код юридичної особи 30012497);

- визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення 20.10.2023 № 69842043, від 03.08.2023 № 68720323, від 07.07.2023, № 68359097 в частині припинення записів про право оренди від 25.11.2020 №№ 39457532, 39455416, внесення змін до розділу № 2087914280000, припинення запису про обтяження від 16.04.2013 № 680140;

- визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 23.12.2023 №№ 70866267, 70866217 приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового Сергія Володимировича;

- визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 19.10.2023 № 69827703 приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогора Олега Анатолійовича.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказав на те, що оголошення про засідання Колегії Міністерства юстиції України 18.10.2024 року на порядку денному якого були розгляд скарг приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гашової Вікторії Валентинівни не було розміщено на офіційному сайті Міністерства юстиції України.

Крім того, повідомлення про засідання Колегії 18.10.2024 року інших заінтересованих осіб, а саме: ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» та приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогора Олега Анатолійовича відсутні, що за твердженнями позивача, свідчить про порушення відповідачем Порядку № 1128 під час розгляду скарги, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Відповідач заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з статтею16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 5 Закону до повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Згідно з ч. 3 статті 34 Закону (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Відповідно до ч. 4 статті 34 Закону днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України чи його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення із скаргою, зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. У разі якщо останній день строку для подання скарги, зазначеного в частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Згідно з ч. 5 статті 34 Закону скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1)повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2)зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;

3)викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

3-1)відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру;

4)підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Відповідно до ч. 6 статті 34 Закону за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову в задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції;

б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації, зупинення розгляду документів;

в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором;

в-1) про усунення порушень, допущених державним реєстратором з визначенням строків виконання наказу;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть прийняти мотивоване рішення, в якому передбачити шляхи для задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

У разі якщо за результатом розгляду скарги Міністерством юстиції України чи його територіальними органами виявлено прийняття державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України, його територіальні органи вживають заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів.

Згідно з ч. 8, 10 статті 34 Закону Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації фізичної особи підприємцем, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі проведено наступну реєстраційну дію щодо відповідної особи;

3) у разі наявності інформації про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) у разі наявності інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

5) є рішення цього органу з такого самого питання;

6) в органі ведеться розгляд скарги з такого самого питання від цього самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Як встановлено судом, Наказом Міністерства юстиції України № 1135/5 від 18.04.2024 скаргу приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гашової Вікторії Валентинівни від 16.04.2024 № 21/01-16 задоволено:

- визнано вчиненою з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та анулювати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 05.04.2024 № 1002241070040052861 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою Вікторією Валентинівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЕКОЛОГІЯ-ДНІПРО 2000» (ідентифікаційний код юридичної особи 30012497);

- визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення 20.10.2023 № 69842043, від 03.08.2023 № 68720323, від 07.07.2023, № 68359097 в частині припинення записів про право оренди від 25.11.2020 №№ 39457532,39455416,внесення змін до розділу № 2087914280000, припинення запису про обтяження від 16.04.2013 № 680140;

- визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 23.12.2023 №№ 70866267, 70866217 приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового Сергія Володимировича;

- визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 19.10.2023 № 69827703 приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогора Олега Анатолійовича.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України (частина 9 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту визначає Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р. №1150)

Відповідно до пункту 2 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок) розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Згідно з п. 3 Порядку скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін`юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах за умови підписання її скаржником, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Копії документів, що додаються до скарги у сфері державної реєстрації в електронній формі, виготовляються шляхом сканування з обов`язковим накладенням відповідним скаржником кваліфікованого електронного підпису.

Скаржник може відкликати подану ним скаргу у сфері державної реєстрації до прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішення щодо неї. Відкликана скарга у сфері державної реєстрації залишається без розгляду.

Розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян". (п.4 Порядку)

Відповідно до пункту 9 Порядку під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1)чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2)чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3)чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4)чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5)які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

У п. 14 Порядку визначено, що за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін`юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) розміщуються на офіційному веб-сайті Мін`юсту чи відповідного територіального органу.

За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян", засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін`юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) разом із супровідним листом надсилаються скаржнику.

Системний аналіз наведених вище положень Закону та Порядку №1128 дає підстави стверджувати, що право на звернення зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора має особа, яка вважає, що її права порушено. Розгляд скарги здійснюється Колегією у разі, якщо скарга відповідає вимогам, встановленим цими нормативними актами та подана у передбачений ними строк. Водночас, у скарзі повинні бути викладені обставини, що обґрунтовують порушення прав скаржника та спосіб поновлення порушеного права. При цьому, наведення обставин, які засвідчують факт порушеного права або інтересу скаржника і надання відповідних доказів (в разі їх наявності) має суттєве значення для вирішення Колегією питання щодо належності скаржнику права на звернення з такою скаргою, а також для обрання способу його відновлення, в разі виявлення факту його порушення.

Статтями 316, 317 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно з статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Частиною 2 статті 386 Цивільного кодексу України встановлено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Зазначений спосіб захисту права власності спрямований на попередження можливому порушенню, якого на момент подання позову немає, але при цьому у власника є всі підстави вважати, що дії відповідних осіб неминуче призведуть до порушень його права.

Статтею 393 Цивільного кодексу України визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління механізації» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 112» (покупець) укладено Договір купівлі - продажу, відповідно до п. 1.1 якого продавець передає (продає) у власність покупця, а покупець приймає (купує) у власність будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Молодогвардійська, за номером 5, і зобов`язується сплатити за них грошову суму в розмірі та у порядку, передбаченому цим договором.

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогором О.А.

На підставі укладеного договору приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогором О.А. сформовано інформаційну довідку про відсутність обтяжень, податкових застав, інших речових прав з Державного реєстру речових правна нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованого 19.10.2023 №№ 351125131, 351059595, 351067810.

Нотаріус прийняв рішення від 19.10.2023 р. № 69827703 та зареєстрував за ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» право власності ва вищевказаний об`єкт нерухомості.

Під час розгляду скарги Міністерством юстиції України було встановлено, що в результаті проведення оскаржуваних реєстраційних дій щодо припинення записів про право оренди на земельні ділянки надалі на підставі рішень від 23.12.2023 №№ 70866267, 70866217 приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового Сергія Володимировича (далі - рішення4) було зареєстровано право оренди на земельні ділянки за Акціонерним товариством «ПРОКРЕДИТ БАНК». У результаті проведення оскаржуваних реєстраційних дій щодо припинення запису про обтяження на будівлі та споруди надалі на підставі рішення від 19.10.2023 № 69827703 приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогора Олега Анатолійовича (далі - рішення5) було відкрито розділ № 2816158212020 на будівлі та споруди, зареєстровано право власності на них за Товариством з обмеженою відповідальністю «МОСТОБУДІВЕЛЬНИЙ ЗАГІН № 112», перенесено до розділу записи про іпотеку від 12.03.2007 № 36706703 та про обтяження від 06.03.2007 № 4595975. Ці рішення підлягають анулюванню, оскільки їх прийнято з порушенням загальної засади державної реєстрації прав, визначеної пунктом 1 частини першої статті 3 Закону2, а саме щодо гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що випливає з факту прийняття незаконних оскаржуваних рішень1,3 в частині припинення запису про право оренди на земельні ділянки та запису про обтяження на будівлі та споруди.

В п. 5 Наказу Міністерства юстиції України № 1135/5 від 18.04.2024 визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та вказано анулювати рішення від 19.10.2023 № 69827703 приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогора Олега Анатолійовича.

Відповідно до п. 11 Порядку №1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1)телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2)засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Тобто, на відповідача покладено обов`язок повідомити заінтересовану особу про розгляд скарги не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті.

Пунктом 12 Порядку №1128 передбачено, що копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.

З аналізу вказаних норм Порядку № 1128 вбачається, що законодавство встановлює не право, а обов`язок комісії під час розгляду скарги запросити до цього процесу суб`єктів оскарження та інших заінтересованих осіб, які зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей у реєстрі, надати цим особам копію скарги та доданих до неї матеріалів не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті та своєчасно повідомити осіб, запрошених до розгляду скарги по суті, про час і місце її розгляду скарги в один із встановлених Порядком способів.

Запрошення відповідних осіб має на меті не лише проінформувати їх про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні та те щоб їхні пояснення були прийняті та враховані, тобто, щоб всі заінтересовані особи у розгляді вказаної скарги були "почуті".

Належне повідомлення всіх осіб, яких стосується скарга, призначена до розгляду на засіданні відповідної комісії, сприяє належному виконанню нею своїх функцій та має істотне значення для вирішення скарги.

Отже, на комісію покладено обов`язок забезпечити участь заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень.

Неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням; це порушення ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, прийнятого за наслідками розгляду скарги (аналогічний висновок міститься у п. 44 постанови Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 480/388/19, у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 826/3539/17).

Неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з`ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до п. 3 розділу ІІІ Положення про комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 37/5 від 12.01.2016 (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 480/388/19).

Встановивши, що скаржника, суб`єкта, дії якого оскаржуються, або інших заінтересованих осіб не повідомлено про час та місце розгляду скарги або їм (суб`єкту, дії якого оскаржуються та заінтересованим особам) не надіслано скарги, комісія не має законних підстав розглядати скаргу по суті.

У той же час наведені норми Порядку №1128 не містять альтернативи, а тому відсутність одного з видів повідомлення позивача, є порушенням приписів вищенаведеного Порядку (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 420/4037/20).

Нормами чинного законодавства України передбачено, що про розгляд скарги суб`єкта розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги.

Як встановлено судом, інформація про розгляд скарги не була розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

В матеріалах справи відсутні докази про повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю " Мостобудівельний загін № 112" про розгляд скарги.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Міністерство юстиції України не виконало свого обов`язку з забезпечення участі заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення їх про розгляд вказаної скарги, внаслідок чого позивач був фактично позбавлений можливості бути присутніми під час розгляду скарги та надавати відповідні пояснення, що свідчить про порушення процедури розгляду скарги приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гашової Вікторії Валентинівни, та як наслідок протиправність прийнятого Колегією Міністерства юстиції України наказу у частині, що стосується прав та обов`язків заінтересованої особи ТОВ «Мостобудівельиий загін № 112».

Аналогічний правовий висновок щодо обов`язковості повідомлення учасників розгляду скарг двома способами був зроблений Верховним Судом у постанові від 16.02.2022 у справі №640/843/21, зокрема: "…безальтернативність щодо вибору виключно єдиного способу повідомлення осіб, запрошених для розгляду скарги шляхом лише оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту без сповіщення за допомогою телефонограми чи засобів електронної пошти, є порушенням приписів Порядку №1128…". Таким чином, допущене Міністерством юстиції України порушення Порядку № 1128 щодо належного повідомлення заінтересованих осіб про розгляд скарги є достатньою підставою для скасування п. 5 наказу Міністерства юстиції України №1135/5 від 18.04.2024 року .

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами, як письмові, речові електронні докази.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, докази, надані стороною спору на підтвердження своїх вимог або заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Так, положеннями ст. 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява № 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява № 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 112» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування пункту наказу задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати пункт 5 наказу Міністерства юстиції України № 1135/5 від 18.04.2024.

3. Стягнути з Міністерства юстиції України (адреса: 01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13; код ЄДРПОУ 00015622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 112» (адреса: 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Січових Стрільців, 2; код ЄДРПОУ 22202218) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано: 09.10.2024.

Суддя М.Є.Літвінова