Рішення

від 07.10.2024 по справі 910/4999/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.10.2024Справа № 910/4999/21

Суддя Господарський суд міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши

заяву ІНФОРМАЦІЯ_1

про ухвалення додаткового рішення

у справі №910/4999/21

За позовом 1. ІНФОРМАЦІЯ_1,

2. Київського квартирно - експлуатаційного управління,

до 1. Київської міської ради,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНДЕР ГРУП",

про визнання недійсним договору оренди.

Представники учасники справи:

від позивача-1: не з`явився.

від позивача-2: не з`явився.

від відповідача-1: не з`явився.

від відповідача-2: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство оборони України (далі-позивач-1) та Київське квартирно-експлуатаційне управління (далі-позивач-2) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі-відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНДЕР ГРУП" (далі-відповідач-2) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 23.02.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійним Договір оренди земельної ділянки від 23.01.2021, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕНДЕР ГРУП", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майоровою А.В. та зареєстрований в реєстрі № 347. Стягнуто з Київської міської ради на користь Київського квартирно - експлуатаційного управління судовий збір у розмірі 1 135, 00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНДЕР ГРУП" на користь Київського квартирно - експлуатаційного управління судовий збір у розмірі 1 135, 00 грн.

Постановою Північного апеляційного суду від 28.03.2024 залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 у справі № 910/4999/21.

Ухвалою Верховного Суду від 27.05.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №910/4999/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНДЕР ГРУП" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2023.

Через відділ діловодства до Господарського суду міста Києва від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач-1 просив суд здійснити розподіл судових витрат.

20.08.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшли заперечення на заяву МОУ про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 призначено до розгляду заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про ухвалення додаткового рішення у судовому засіданні на 07.10.2024.

Представники позивача-1,-2 та відповідача-1,-2 у судове засідання не з`явивлись, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

За результатами судового засідання 07.10.2024, судом ухвалено додаткове рішення, з огляду на наступне.

Згідно статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказано, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 року виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави

У рішення від 15.10.2009 року Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його корись, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено ст.1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконання або надмірно його затримувати, а держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

У запереченнях на заяву МОУ про ухвалення додаткового рішення представник відповідача-1 зазначив, що у позовній заяві Міністерство оборони України та Київське квартирно-експлуатаційне управління не вказано про стягнення із відповідачів судових витрат.

Згідно із ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Таким чином, Міністерство оборони України та Київське квартирно-експлуатаційне управління звернулись до суду із позовом немайнового характеру, а тому кожним з позивачів сплачено судовий збір по 2270,00 грн, сума якого склала 4540,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійним Договір оренди земельної ділянки від 23.01.2021, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕНДЕР ГРУП", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майоровою А.В. та зареєстрований в реєстрі № 347. Стягнуто з Київської міської ради на користь Київського квартирно - експлуатаційного управління судовий збір у розмірі 1 135, 00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНДЕР ГРУП" на користь Київського квартирно - експлуатаційного управління судовий збір у розмірі 1 135, 00 грн.

Частиною 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови від позову - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, заперечення відповідача-1 судом до уваги не приймаються, у зв`язку з тим, що жодним чином не спростовують вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1.

З огляду на вище викладене, судом першої інстанції не вирішено питання про судові витрати ІНФОРМАЦІЯ_1, пов`язані з розглядом справи №910/4999/21, а тому заява позивача-1 про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

2. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; код ЄДРПОУ 22883141) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНДЕР ГРУП" (01015, м. Київ, вул. Московська, буд. 43/11, ідентифікаційний код 40957085) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн.

4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складно та підписано: 10.10.2024

Суддя М.Є. Літвінова