Рішення

від 11.10.2024 по справі 911/3277/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3277/23

Господарський суд Київської області у складі судді Смірнова О.Г., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шамраївський цукор» (09039, Київська обл., Білоцерківський р-н, село Руда, вул. Заводська, буд. 27)

до відповідача: Приватного підприємства «Алекс 2002» (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Червоноармійська, буд. 37А, кВ. 45)

про стягнення 459 274, 29 грн.

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шамраївський цукор» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №844 від 19.10.2023 до Приватного підприємства «Алекс 2002» про стягнення 459 274, 29 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2023 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 13.11.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Шамраївський цукор» залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.

04.12.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 08.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

02.02.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд поновити строк на подання відзиву.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- між сторонами укладено договір поставки №2/04 від 11.04.2022, відповідно до п.п. 1.1. п. 1 якого відповідач зобов`язується поставити у встановлений термін у власність позивача вугілля, а останній зобов`язується його прийняти та сплатити грошові кошти на умовах Договору;

- для забезпечення виконання вказаного вище Договору відповідач укладає з ТОВ «Укрресурс» договір поставки №1/11/04 від 11.04.2022, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати, а покупець оплатити вугілля на умовах цього Договору;

- з квітня 2022 по липень 2022 ТОВ «Укрресурс» поставлено відповідачу вугілля на загальну суму 3 547 974, 22 грн., в тому числі ПДВ становить 519 329, 03 грн., що підтверджується видатковими накладними, долученими до відзиву;

- за вказаними вище видатковими накладними ТОВ «Укрресурс» зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 145 747, 99 грн. Таким чином, сума податку на додану вартість, яка не включнена до податкових накладних та не зареєстрована в ЄРПН становить 455 581, 04 грн.;

- на виконання умов договору №2/04 відповідач поставив позивачу товар на суму 3 655 911, 27 грн., з яких ПДВ становить 609 318, 55 грн.;

- на виконання договору №2/04 з вартості поставленої продукції відповідачем в ЄРПН зареєстровано податкові накладні на суму 150 044, 26 грн., а не реєструвались на суму 455 581, 04 грн.;

- ДПС для забезпечення захисту інформації на період воєнного стану в Україні було обмежено роботу публічних електронних реєстрів, в тому числі ЄРПН;

- оскільки, господарські операції з позивачем припали на призупинення роботи ЄРПН, то відповідач не мав фізичної змоги виписати податкові накладні та зареєструвати їх в порядку, визначеному нормами податкового законодавства;

- оскільки, ТОВ «Укрресурс» не забезпечив надання та реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, то загальну суму податку за ориманими податковими накладними в СЕА ПДВ не може бути збільшено, відповідно до пп. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України;

- вказані обставини стали причиною того, що відповідач не надав позивачу податкові накладні на суму поставленого товару в розмірі ПДВ на суму 455 581, 04 грн., що є цілком законним та обгрунтованим нормами чинного законодавства.

Ухвалою суду від 11.10.2024 відзив на позовну заяву Приватному підприємству Алекс - 2002 повернуто без розгляду.

15.02.2024 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

У відповіді на відзив позивач зазначає наступне:

- 27.05.2022 ЄРПН повністю відновив свою роботу і законодавець встановив нові правила щодо реєстрації податкових накладних за період лютий-травень 2022 року, а саме реєстрацію таких накладних необхідно було здійснити до 15.07.2022, згідно пп. 69.1. п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України;

- відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а ТОВ «Укрресурс» не має відношення до господарських (договірних) зобов`язань сторін у даній справі;

- відповідач не виконав свого обов`язку щодо реєстрації ПН в ЄРПН і саме через його бездіяльність позивач втратив право на податковий кредит.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечення щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 11.10.2024.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що між сторонами 11.04.2022 укладено Договір поставки №2/04, на підставі якого відповідачем було поставлено позивачу вугілля, а позивачем було сплачено відповідачу вартість поставленої вугільної продукції. Однак, відповідачем в установлені терміни, в порушення ст. 201 Податкового кодексу України і п. 6.5. Договору поставки №2/04 від 11.04.2022 не зареєстровано відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим спричинено позивачу збитки у вигляді не отриманого податкового кредиту у розмірі 459 274, 29 грн.

Так, 11.04.2022 між Приватним підприємством «Алекс 2002» (далі - Постачальник, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шамраївський цукор» (далі - Покупець, Позивач) було укладено Договір поставки №202/04 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити у встановлений термін у власність Покупця вугільну продукцію, далі по тексту «Вугілля», а Покупець зобов`язується прийняти Вугілля та сплатити за нього грошові кошти на умовах, викладених у даному Договорі.

Пунктами 2.1., 2.4. Договору передбачено, що ціна Вугілля зазначена в національній валюті України, що фіксується в Специфікаціях до Договору які є невід`ємною частиною цього Договору. Загальна сума договору визначається загальною сумою всіх Специфікацій за даним Договором.

При поставці (відвантаженні) Вугілля Постачальник робить відмітку у залізничних накладних (квитанціях):

· у графі «Одержувач» - вказується вантажоодержувач відповідно до листів заявок;

· у залізничній накладній СМГС і інших відвантажувальних документах «Власність» - відповідно до листів заявок (п. 3.9. Договору).

Згідно з п. 5.1. Договору Постачальник інформує Покупця про проведені поставки (відвантаження) Вугілля протягом двох діб з моменту відвантаження, а також протягом 7 календарних днів з моменту поставки надає Покупцеві (його представникові) наступні документи:

- копії залізничних квитанцій на відвантажену партію Вугілля (завірені Постачальником);

- копію сертифіката (посвідчення) якості;

- видаткові накладні;

- рахунки-фактури на Вугілля, виписані відповідно до п. 4.1. даного Договору;

- акт приймання-передачі вугілля.

Вищевказані документи передаються Покупцеві або його представникові кур`єрською службою доставки або поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Податкова накладна складається в електронному вигляді в порядку та строк, що передбачено чинним законодавством України. Податкова накладна, має бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням граничних термінів у відповідності до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 6.1. Договору сторони зобов`язуються інформувати один одного про всі виникаючі обставини, що загрожують виконанню або роблять неможливим виконання зобов`язань за Договором, і погоджувати заходи щодо їхнього усунення.

Пунктом 6.5. Договору встановлено, що Постачальник гарантує:

- своєчасну реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна, має бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у термін, визначений податковим законодавством України;

- своєчасне включення до складу податкових декларацій з податку на додатну вартість обсягів постачання (та сум коригування ПДВ) за цим Договором у випадках і порядку передбачених Податковим кодексом України;

- своєчасне складання та надсилання Покупцю розрахунків коригування до податкових, у випадках і порядку, передбачених Податковим кодексом України;

- відсутність розбіжностей щодо декларування податку на додану вартість при проведенні господарських операцій із Покупцем.

У випадку невизнання податкової (их) декларації (й) з ПДВ за податковий (і) період (и), до складу якої (их) включені податкові зобов`язання з ПДВ за цим Договором, Постачальник проінформує про це Покупця у найкоротший термін (але не пізніше ніж протягом 2-х банківських днів) шляхом надсилання повідомлення на електронну адресу контактної особи, узгоджену Сторонами (п. 6.6. Договору).

Згідно п. 6.7. Договору у випадку проведення податковими органами зустрічних звірок, та/або будь-яких інших перевірок отримання запитів, що стосуються взаєморозрахунків між Сторонами за даним Договором, Сторона (відносно якої проводиться перевірка та/або отримала запит) зобов`язується негайно (не пізніше ніж протягом 2-х банківських днів) повідомити про це іншу Сторону та надіслати на електронну адресу контактної особи, узгодженої Сторонами, копії підтверджуючих документів.

Відповідно до пунктів 7.1., 7.10. Договору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань, передбачених Договором, винна Сторона відшкодовує іншій Стороні заподіяний у зв`язку із цим збиток, підтверджений документально. За порушення Постачальником граничного терміну реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН (крім податкових накладних та/або розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена податковими органами) йому встановлюється штраф, в розмірі 0,1% від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних та/або розрахунках коригування. Вказаний штраф Постачальник зобов`язується сплатити Покупцю протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дати отримання від Покупця відповідної вимоги.

У разі, якщо Постачальник не зареєстрував податкову накладну в ЄРПН або не вжив заходів (оскарження в судовому порядку рішення про відмову у реєстрації ПН/РК) для її реєстрації після зупинення реєстрації такої податкової накладної органами протягом 365 днів з дати виникнення у нього податкових зобов`язань з ПДВ, Постачальник сплачує на користь Покупця штраф у розмірі 20% від вартості поставленого Товару, податкова накладна по яким не була зареєстрована в ЄРПН. Постачальник зобов`язується протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дати отримання від Покупця відповідної вимоги заплатити йому грошові кошти в розмірі договірної санкції та штраф вказаний в п.п. 7.10. Договору. При несвоєчасній (з порушенням встановленого законодавством строку) реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) Постачальником, Покупець вправі, застосувати до Постачальника оперативно-господарську санкцію у вигляді зменшення суми платежів на користь Постачальника на суму ПДВ за такою несвоєчасно зареєстрованою податковою накладною (розрахунком коригування). Ця сума вважається притриманою Покупцем до моменту усунення Постачальником вказаного порушення. Якщо в подальшому, в межах передбаченого чинним законодавством граничного строку для цього, податкова накладна або розрахунок коригування будуть зареєстровані Постачальником в ЄРПН, то Покупець зобов`язується оплатити притриману суму ПДВ протягом 5 банківських днів з дня такої реєстрації. У випадку, якщо Постачальник виписує розрахунок-коригування до податкової накладної, що зменшує податкові зобов`язання Постачальника, то Покупець зобов`язаний зареєструвати таке коригування в єдиному реєстрі податкових накладних та надіслати його в електронній формі Постачальнику згідно з нормами ПКУ. У разі невиконання даного зобов`язання, що позбавляє Постачальника права на зменшення податкового зобов`язання, Покупець зобов`язаний протягом 5 (п`яти) банківських днів відшкодувати суму такого коригування у повному обсязі (п. 7.11. Договору).

Пунктами 8.1., 8.4. Договору передбачено, що сторона звільняється від відповідальності за повне або часткове порушення умов цього Договору , якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому Договорі, за умови, що їх настання було засвідчено у встановленому цим Договором порядку. Сторона, що має намір послатися на форс-мажорні обставини, зобов`язана протягом 10 календарних днів письмово повідомити іншу Сторону про виникнення форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання цього Договору. Як тільки припиниться дія форс-мажорних обставин, Сторона що зазнала їх дії, повинна протягом 3-ох календарних днів письмово повідомити про це іншу Сторону.

Договір вступає в силу з дати його підписання обома Сторонами і діє до « 31» грудня 2022 року, а в частині виконання грошових та гарантійних зобов`язань до повного їх виконання (п. 11.1. Договору).

До вказаного Договору між сторонами було підписано наступні специфікації:

- специфікація від 02.05.2022 на поставку Вугілля газового ДГ (25-150) зола до 12%, волога до 8%, з доставкою на завод до смт Руда, загальною вартістю 1 700 000, 00 грн.;

- специфікація від 16.05.2022 на поставку Вугілля газового ДГ (13-100) зола до 12%, волога до 8%, з доставкою на завод до смт Руда, загальною вартістю 1 800 000, 00 грн.;

- специфікація від 26.05.2022 на поставку Вугілля газового ДГ (50-100) зола до 12%, волога до 8%, з доставкою на завод до смт Руда, загальною вартістю 247 000, 00 грн.;

- специфікація від 27.05.2022 на поставку Вугілля газового ДГ (13-100) зола до 12%, волога до 8%, з доставкою на завод до смт Руда, загальною вартістю 945 000, 00 грн.

Позивач зазначає, що протягом всього часу ведення господарських відносин на виконання умов Договору, з боку відповідача здійснювались поставки Вугілля, на підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи наступні видаткові накладні, які підписані обома сторонами:

- видаткова накладна №РН-0000002 від 06.05.2022 на суму 217 506, 40 грн.;

- видаткова накладна №РН-0000003 від 11.05.2022 на суму 237 829, 88 грн.;

- видаткова накладна №РН-0000004 від 13.05.2022 на суму 211 479, 90 грн.;

- видаткова накладна №РН-0000007 від 19.05.2022 на суму 199 575, 90 грн.;

- видаткова накладна №РН-0000008 від 24.05.2022 на суму 235 800, 00 грн.;

- видаткова накладна №РН-0000009 від 24.05.2022 на суму 225 000, 00 грн.;

- видаткова накладна №РН-0000010 від 24.05.2022 на суму 224 640, 00 грн.;

- видаткова накладна №РН-0000011 від 24.05.2022 на суму 236 160, 00 грн.;

- видаткова накладна №РН-0000012 від 26.05.2022 на суму 242 060, 00 грн.;

- видаткова накладна №РН-0000013 від 31.05.2022 на суму 249 007, 50 грн.;

- видаткова накладна №РН-0000014 від 31.05.2022 на суму 237 762, 00 грн.;

- видаткова накладна №РН-0000015 від 31.05.2022 на суму 245 038, 50 грн.

Позивач наголошує, що всі поставки ним своєчасно оплачувались, що підтверджується наступними платіжними інструкціями:

- платіжна інструкція №5178 від 12.05.2022 на суму 237 829, 88 грн.;

- платіжна інструкція №5215 від 17.05.2022 на суму 289 620, 00 грн.;

- платіжна інструкція №5286 від 20.05.2022 на суму 264 960, 00 грн.;

- платіжна інструкція №5287 від 20.05.2022 на суму 199 575, 90 грн.;

- платіжна інструкція №5304 від 24.05.2022 на суму 921 600, 00 грн.;

- платіжна інструкція №5339 від 27.05.2022 на суму 242 060, 00 грн.;

- платіжна інструкція №5383 від 31.05.2022 на суму 600 000, 00 грн.

Позивач вказує, що своєчасна оплата поставок підтверджується, також, Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 02.08.2022, який підписано обома сторонами. Відповідно до вказаного Акту звіряння взаємних розрахунків, станом на 02.08.2022, заборгованість відсутня.

Разом з тим, позивачем долучено до матеріалів справи заяву про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначені обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій останній зазначив, що відповідачем ПН не зареєстровані в ЄРПН за період травень 2022 року.

Листом-вимогою №456 від 05.08.2022 позивач звертався до відповідача з проханням сплатити протягом 15 календарних днів від дати отримання даної вимоги штраф у розмірі 0,1 % від суми не зареєстрованого ПДВ 459 274, 29 грн., що становить 459, 27 грн. та невідкладно вжити заходи щодо здійснення реєстрації в ЄРПН ПН/РК на суму 2 755 645, 78 грн., з якої сума ПДВ становить 459 274, 29 грн. (за період травень 2022 року).

В якості підтвердження відправлення відповідачу вказаної вимоги позивач надав суду накладну №0903900059337, фіскальний чек від 09.08.2022 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за трекінгом №0903900059337.

В матеріалах справи міститься лист відповідача за вих. №4 від 29.08.2022, в якому останній вказує, що у зв`язку із тим, що відповідач не отримав податкового кредиту від постачальників за травень 2022 року, а також через військовий стан в країні, він не мав фінансової можливості зареєструвати податкові накладні.

Крім того, позивач звертався до відповідача з претензією №402 від 13.06.2023, в якій вимагав від останнього невідкладно вжити заходи щодо здійснення реєстрації в ЄРПН ПН/РК на загальну суму 2 755 645, 78 грн., в т.ч. ПДВ - 459 274, 29 грн. (за період травень 2022 року). На підтвердження відправлення відповідачу претензії №402 від 13.06.2023, позивач долучив до матеріалів справи фіскальний чек від 13.06.2023 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за трекінгом №0903900065779.

Відповіді на зазначену вище претензію суду не надано.

Так, позивач наголошує, що за період травень 2022 року відповідачем не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на суму 2 755 645, 78 грн., з якої сума ПДВ становить 459 274, 29 грн., а саме за такими видатковими накладними: №РН-0000002 від 06.05.2022 на суму 217 506, 40 грн., №РН-0000003 від 11.05.2022 на суму 237 829, 88 грн., №РН-0000004 від 13.05.2022 на суму 211 479, 90 грн., №РН-0000007 від 19.05.2022 на суму 199 575, 90 грн., №РН-0000008 від 24.05.2022 на суму 235 800, 00 грн., №РН-0000009 від 24.05.2022 на суму 225 000, 00 грн., №РН-0000010 від 24.05.2022 на суму 224 640, 00 грн., №РН-0000011 від 24.05.2022 на суму 236 160, 00 грн., №РН-0000012 від 26.05.2022 на суму 242 060, 00 грн., №РН-0000013 від 31.05.2022 на суму 249 007, 50 грн., №РН-0000014 від 31.05.2022 на суму 237 762, 00 грн. та №РН-0000015 від 31.05.2022 на суму 245 038, 50 грн.

Таким чином, позивач зазначає, що внаслідок бездіяльності відповідача, він втратив право на податковий кредит в розмірі 459 274, 29 грн., що завдало йому збитків та стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами у справі №911/3277/23 був укладений Договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, умови передачі товару, порядок та терміни проведення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.

Предметом спору в даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в розмірі 459 274, 29 грн.

В якості підстав поданого позову позивач зазначив п. п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України, ст. 224 ГК України та ст. 22 ЦК України.

У ст. 611 Цивільного кодексу України вказано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

У ст. 224 Господарського кодексу України вказано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України).

Згідно із ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Стаття 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначає, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п.п. 14.1.178.); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181).

Згідно із п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до положень п.п. 201.1, 201.7 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реестрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Водночас, при наданні правової кваліфікації спірних правовідносин, з боку суду підлягає застосування існуючі на момент їх виникнення норми законодавства. Відповідне полягає у необхідності врахування судом норм права, якими установлені права та обов`язки для сторін та існуючих щодо них обмежень/особливостей застосування.

Спірні правовідносини виникли в умовах правового режиму воєнного стану, в якому були встановлені особливості адміністрування податку на додану вартість.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року. Надалі Указами Президента України було продовжено дію воєнного стану в Україні і на сьогоднішній день воєнний стан в Україні не скасований.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022 року було доповнено Підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" підпунктом 322, згідно якого, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, платники податку за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, включають до складу податкового кредиту звітного періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Цей Закон набрав чинності 17.03.2022.

На період дії воєнного стану законодавцем введено спеціальний правовий режим для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий-травень 2022 року, що передбачає можливість включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів за відсутності зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі №280/6669/22.

Отже, за положеннями Закону України № 2120-ІХ від 15.03.2022 платники податків при придбанні товарів/послуг мали право формувати податковий кредит за відсутності факту реєстрації податкової накладної при наявності інших первинних документів.

Позивач мав первинні документи в підтвердження поставки товару видаткові накладні: №РН -0000002 від 06.05.2022 на суму 217 506, 40 грн., №РН-0000003 від 11.05.2022 на суму 237 829, 88 грн., №РН-0000004 від 13.05.2022 на суму 211 479, 90 грн., №РН-0000007 від 19.05.2022 на суму 199 575, 90 грн., №РН-0000008 від 24.05.2022 на суму 235 800, 00 грн., №РН-0000009 від 24.05.2022 на суму 225 000, 00 грн., №РН-0000010 від 24.05.2022 на суму 224 640, 00 грн., №РН-0000011 від 24.05.2022 на суму 236 160, 00 грн., №РН-0000012 від 26.05.2022 на суму 242 060, 00 грн., №РН-0000013 від 31.05.2022 на суму 249 007, 50 грн., №РН-0000014 від 31.05.2022 на суму 237 762, 00 грн. та №РН-0000015 від 31.05.2022 на суму 245 038, 50 грн.

Надалі Законом України № 2260-ІХ від 12.05.2022, підпункт 32-2 Підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України викладений у такій редакції:

«Тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Цей закон набрав чинності 27.05.2022.

На сьогодні вказана норма не скасована та є чинною.

В Інформаційному листі Державної податкової служби України №3/2022 від 21.06.2022 «Про окремі особливості подання податкової звітності, сплати податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та ПДВ, формування податкового кредиту, у зв`язку із змінами, які запроваджені Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» роз`яснено, що згідно з пунктом 32 прим. 2 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку можуть сформувати ПК за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року виходячи з сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у складі вартості придбаних товарів/ послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі первинні (розрахункові) документи). У подальшому такий ПК підлягає підтвердженню зареєстрованими в ЄРПН ПН/РК(А). ПК, починаючи зі звітного періоду червня 2022 року, формується виключно на підставі ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН.

Позивач у позові не обґрунтовує підстав, з яких він не застосовував вказані правові норми Закону України №2120-ІХ від 15.03.2022 та Закону України №2260-ІХ від 12.05.2022 щодо спірних правовідносин, як наслідок, позивач не довів вчинення ним дій, які б могли запобігти виникненню збитків.

Позивач також не надав рішення податкового органу, які б свідчили про втрату ним можливості включення до податкового кредиту вказаних сум ПДВ у відповідності до положень Закону України №2120-ІХ від 15.03.2022 чи Закону України №2260-ІХ від 12.05.2022.

Так, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів суду наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення (всіх елементів), в тому числі не довів факту спричинення йому збитків з вини відповідача, а не внаслідок бездіяльності позивача, відтак не довів підстав для задоволення позову.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

За викладених обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Шамраївський цукор».

Керуючись ст. ст. 73, 86, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Шамраївський цукор» до Приватного підприємства «Алекс 2002» відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Шамраївський цукор».

Повний текст рішення складено 11.10.2024.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.