Рішення

від 03.10.2024 по справі 912/1917/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 рокуСправа № 912/1917/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у судовому засіданні заяву ТОВ "Агрохімінвест Груп" від 23.09.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №912/1917/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімінвест Груп", вул. Княжий Затон, буд. 9А, офіс 369, м. Київ, 02095

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Август-Україна", вул. Сонячна, буд. 4, с. Луполове, Голованівський район, Кіровоградська область, 26443

про стягнення 3 002 903,57 грн

Представники сторін участі не брали.

У судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Рішенням від 17.09.2024 суд задовольнив позов, стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Август-Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімінвест Груп" 2 509 512,22 грн заборгованості за договором фінансового кредиту на момент укладення договору №2-01/2024 про відступлення права вимоги від 02.01.2024, 162 540,98 грн пені, 288 251,37 грн - 50 % річних, 42 599,00 грн інфляційних втрат, а також судовий збір у розмірі 36 034,84 грн.

23.09.2024 через систему "Електронний суд" ТОВ "Агрохімінвест Груп" подало заяву від 23.09.2024 про ухвалення додаткового рішення, з вимогою стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 170 087,10 грн.

Ухвалою від 23.09.2024 суд призначив судове засідання для розгляду заяви ТОВ "Агрохімінвест Груп" від 23.09.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №912/1917/24 на 03.10.2024 о 11:00 год.

30.09.2024 через систему "Електронний суд" позивач подав суду заяву про розгляд справи без участі.

В засіданні суду сторони своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористались, уповноважених представників не направили.

Ухвала суду від 23.09.2024 направлена в електронній формі до електронного кабінету ТОВ "Август-Україна" та доставлена 24.09.2024 01:09, про що свідчить Довідка Господарського суду Кіровоградської області про доставку електронного листа.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду заяви, господарський суд розглядає заяву по суті в судовому засіданні 03.10.2024 за відсутності представників сторін.

Розглядаючи заяву по суті, суд враховує таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частина восьма статті 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частиною четвертою статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи у суді гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 ГПК України, відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 170 087,10 грн позивач надав копії Договору-доручення про надання правничої допомоги від 30.07.2024, додаткової угоди №1 від 30.07.2024, акта наданих послуг №1 від 23.09.2024 згідно Договору, звіту №1 від 23.09.2024 про обсяг наданих послуг згідно Договору (а.с. 55-58).

За умовами Договору-доручення про надання правничої допомоги від 30.07.2024, додаткової угоди №1 від 30.07.2024 та додаткової угоди №1 від 30.07.2024 укладених Адвокатом Соколовим А.О. (Адвокат) та ТОВ "Агрохімінвест Груп" (Клієнт):

- Адвокат зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу та здійснювати його представництво в справі щодо захисту прав та інтересів Клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції всіх інстанцій із наданням усіх повноважень щодо представництва (без будь-яких процесуальних обмежень), в правоохоронних органах, в органах державної виконавчої служби або перед приватними виконавцями, в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, перед фізичними особами з усіх можливих питань та щодо всіх правовідносин, які виникають із договору № 2-01/2024 про відступлення права від 02.01.2024 щодо стягнення заборгованості за Договором № 69/09-2022-КЮ про надання фінансового кредиту від 22.09.2022, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором (п. 1.1. Договору),

- сторони погодили, що розмір гонорару за послуги Адвоката за супроводження судового процесу в суді першої інстанції щодо стягнення заборгованості з ТОВ "Август-Україна" (ЄДРПОУ:32304169), складається з загальної кількості годин витрачених Адвокатом на надання послуг. 1 (одна) година наданої правової допомоги Адвокатом Клієнту за цим Договором складає 8 000,00 грн. (вісім тисяч гривень). Гонорар (вартість послуг) за цим Договором оплачується Клієнтом протягом 3 (трьох) календарних днів з дати ухвалення судового рішення у справі на підставі виставленого рахунку (п.1. Додаткової угоди),

- послуги, які Адвокат надає Клієнтові згідно Договору доручення про надання правничої допомоги від 30.07.2024 (перелік не є вичерпним): юридичний аналіз документів, які надані Клієнтом та формування правової позиції; пошук судової практики; підготовка та подання позовної заяви про поновлення на посаді директора та скасування реєстраційної дії в ЄДР; підготовка процесуальних документів в ході розгляду справи (заяв, клопотань, відповідь на відзив, заперечення тощо); отримання інформації у суді щодо руху справи та ознайомлення з матеріалами справи у Господарському суді Київської області; надання клієнту інформації щодо руху справи у Господарському суді Київської області; надання клієнтові усних консультацій з приводу вчинених процесуальних дій в рамках справи; Участь в судових засіданнях у справі; інше (п. 2. Додаткової угоди),

- гонорар успіху - інша частина гонорару Адвоката, яка становить 3% (три відсотки) від суми задоволених позовних вимог у справі щодо стягнення на користь Клієнта заборгованості за Договором № 69/09-2022-КЮ про надання фінансового кредиту від 22.09.2022. Гонорар підлягає сплаті протягом трьох календарних днів з моменту ухвалення рішення судом першої інстанції (п. 3 Додаткової угоди).

Договір та додаткову угоду підписано сторонами та скріплено печаткою клієнта.

31.07.2024 на надання правничої (правової) допомоги ТОВ "Агрохімінвест Груп" адвокату Соколову А.О. видано ордер серії АО №1136976.

Згідно підписаних сторонами акта наданих послуг №1 від 23.09.2024 згідно Договору та звіту №1 від 23.09.2024 про обсяг наданих послуг згідно Договору обсяг наданих послуг, вартість та кількість витрачених годин становить:

- проведення правового аналізу наданих документів Клієнтом, аналіз законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення судової практики, формування позиції та консультування Клієнта щодо процесу про стягнення заборгованості за Договором №69/09-2022-КЮ про надання фінансового кредиту від 22.09.2022 - 24 000,00 грн 3 год,

- підготовка та подання до Господарського суду Кіровоградської області позовної Заяви про стягнення заборгованості за Договором № 69/09-2022-КЮ про надання фінансового кредиту від 22.09.2022 - 32 000,00 грн 4 год,

- участь в судових засіданнях 03.09.2024, 17.09.2024 - 16 000,00 грн 2 год,

- надання Клієнтові усних консультацій з приводу подальших дій щодо справи №912/1917/24 - 8 000,00 грн 1 год.

Гонорар успіху становить (3% (три відсотки) від суми задоволених позовних вимог у справі №912/1917/24): 90 087,10 гpн.

Адвокат Соколов А.О. брав участь у призначених судом засіданнях.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18.

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Відповідач клопотання про зменшення розміру заявлених витрат на правничу допомогу суду не подав.

Разом з тим попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача становить 100 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У заяві від 23.09.2024 позивач просить стягнути з відповідача 170 087,10 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 6 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Оскільки сума заявлених до відшкодування витрат перевищує заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку на 70%, а позивач не навів суду обставин та підстав збільшення такого розміру яких він не міг передбачити, тому суд відмовляє позивачу у відшкодуванні 70087,10 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відтак суд розглядає заявлені до стягнення позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 100 000,00 грн.

Отже з огляду на вартість заявлених витрат, що відображена в акті від 23.09.2024, суд зазначає, що підлягає розгляду з загального розміру 100 000,00 грн - 80 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 20 000,00 грн гонорар успіху.

Суд встановив, що 3% гонорару успіху від задоволених позовних вимог в загальному розмірі 3 002 903,57 грн, становить 90 087,10 грн. Однак з урахуванням наданих адвокатом послуг на загальну суму - 80 000,00 грн, решта 20 000,00 грн є гонораром успіху.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Також у рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).

За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" на суму 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд вважає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат заявлена до стягнення сума гонорару в розмірі 3 відсотків від суми задоволених позовних вимог не може оцінюватись судом виходячи суто з такої домовленості сторін у договорі про надання правничої допомоги, у спосіб її зменшення до якогось іншого відсотку, а повинна оцінюватись на предмет її пропорційності, необхідності, неминучості порівняно з фактично понесеними витратами на правничу допомогу.

Верховний Суд у постанові від 15.09.2022 у справі № 915/294/21 зазначив таке:

"Тобто колегія суддів виходить з того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат (відшкодування їх за рахунок іншої сторони) у формі "гонорару успіху", суд повинен виходити не з договору між адвокатом та клієнтом, який створює саме для них права та обов`язки, та погодженого ними розміру гонорару (в даному випадку вирахуваного ними у відсотковому співвідношенні від суми незадоволених позовних вимог), а й з пропорційності цих витрат фактично понесеним судовим витратам, безпосередньо пов`язаним з розглядом справи, які визначені адвокатським бюро та оцінені судом, зокрема з точки зору складності цієї справи та розумної необхідності цих судових витрат для даної справи. Адже саме розмір витрат, понесених відповідачем на фактично надані реальні та неминучі послуги на правничу допомогу, і саме з метою досягнення певного правового результату вирішення конфлікту сторін - відмови позивачеві у позові, кореспондується з витратами, які має право відшкодувати на свою користь відповідач як судові витрати, понесені ним на сплату гонорару успіху, за рахунок позивача".

За таких підстав суд вважає, що за результатами розподілу судових витрат витрати в формі гонорару успіху, які за своєю суттю є додатковою оплатою за успішне завершення справи в суді, є непропорційними до предмета спору та неспівмірними зі складністю справи, а тому не підлягають покладенню на відповідача.

Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та Верховний Суд у постанові від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20 дійшли висновку, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи таке питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

У постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив таке: Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".

З поданого акта наданих послуг №1 від 23.09.2024 вбачається надання Клієнтові усних консультацій з приводу подальших дій щодо справи №912/1917/24 вартістю 8000,00 грн.

Однак гонорар адвоката у розмірі 8000,00 грн не відповідає критеріям, передбаченим частиною 4 статті 126 ГПК України, так як ці витрати не мають характеру необхідних, не обґрунтовують обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату у справі.

Відтак покладення на відповідача витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн не є доцільним.

Суд зазначає, що позовна заява у даній справі за своїм предметом та підставами позову є не складною, матеріали справи не об`ємні. Дана категорія спору в даному конкретному випадку обмежується аналізом незначної кількості доказів та чітко врегульована нормами права і не містить певної особливості, яка потребує застосування висновків Верховного Суду. Практика щодо розгляду даної категорії спору є сталою та не потребує значного часу для її дослідження.

Відповідач у відзиві на позов фактично визнав позовні вимоги, що не потребувало від позивача наведення будь-яких додаткових пояснень.

Також слід враховувати, що згідно переліку наданих послуг адвоката до них увійшли, у тому числі, підготовка та подання позовної заяви, що є витратами виконавця.

Крім того, адвокат безпосередньо взяв участь в засіданнях суду 03.09.2024 та 17.09.2024, внаслідок чого витратив свій час та що, відповідно, вплинуло на планування і виконання іншої роботи адвокатом.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення витрати в сумі 72 000,00 грн (80 000,00-8000,00) є завищеними по відношенню до відповідача.

На підставі викладеного таприймаючи до уваги обставини, про які наведено вище, категорію і складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 36 000,00 грн.

Більше того, судом враховано, що згідно висновку про застосування норм права, який викладений в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 по справі №922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Відтак заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімінвест Груп" від 23.09.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №912/1917/24 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімінвест Груп" від 23.09.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №912/1917/24 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Август-Україна" (вул. Сонячна, буд. 4, с. Луполове, Голованівський район, Кіровоградська область, 26443, ідентифікаційний код 32304169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімінвест Груп" (вул. Княжий Затон, буд. 9А, офіс 369, м. Київ, 02095, ідентифікаційний код 45082544) 36000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відмовити в задоволені решти вимог.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії додаткового рішення надіслати сторонам до Електронних кабінетів.

Повний текст додаткового рішення складено 11.10.2024.

Суддя В.Г. Кабакова