Ухвала

від 09.10.2024 по справі 915/1222/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

09 жовтня 2024 року м. Миколаїв Справа № 915/1222/24

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 11974/24 від 04.10.2024) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Компанії Маліеро Лімітед (3020, р. Кіпр, м. Лімасол, вул. Еолу, 4; код ЄДРПОУ 00408472) про стягнення 159337728,00 грн. збитків (упущеної вигоди), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Компанії Маліеро Лімітед про стягнення 159337728,00 грн. збитків (упущеної вигоди).

В обґрунтування позову заявник посилається на те, що в порушення умов договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Рент УМБ від 24.02.2021 р. відповідачем не сплачено в повному обсязі платежі, передбачені п. 4.1-4.3 вказаного договору. Так, позивач вказує, що за вказаних обставин ОСОБА_1 , як продавець, який належним чином виконував свої обов`язки по договору, мав обґрунтовану впевненість (сподівання) на виконання своїх зобов`язань і з боку покупця Компанії Маліеро Лімітед та отримання майнових вигід від виконання договору (повної оплати вартості частки). В свою чергу ухилення відповідача від належного виконання покладеного на нього умовами договору обов`язку щодо оплати вартості частки є порушенням ст. 655 ЦК України, тобто поведінка Компанії Маліеро Лімітед є протиправною, негативним результатом якої стали збитки (у вигляді упущеної вигоди) позивача, розмір яких становить 159337728,00 грн.

Дослідивши позовну заяву із додатками, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 р. (зі змінами і доповненнями). В силу приписів ч. 1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Також згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2024 році - 3028 грн.

В силу приписів ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Слід зазначити, що ставка судового збору за подачу даного позову становить 1059800,00 грн., а з урахуванням того, що позовна заява була подана в електронній формі через Електронний суд ЄСІТС, відповідно розмір судового збору за поданий позов становить 847840,00 грн. із застосуванням коефіцієнту 0,8 у відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір (1059800,00 грн. х 0,8).

Так, заявником до позову не додано документів, які б підтверджували сплату ним судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. При цьому до позовної заяви позивач надав клопотання про зменшення розміру судового збору (вх. № 11975/24 від 04.10.2024), в якому заявник просить зменшити розмір судового збору до 100000,00 грн., враховуючи його майновий стан та арешт, накладений ухвалою суду від 28.05.2024 р. по справі № 915/549/24 на грошові кошти, що знаходяться та обліковуються на банківських рахунках, що відкриті на ім`я ОСОБА_1 та все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 на праві власності (тимчасове обмеження права на відчуження/розпорядження майном, без обмеження / позбавлення права користування ним). При цьому позивач зазначає, що наразі у нього взагалі відсутні кошти, що не дозволяє йому оплатити судовий збір за подання позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз змісту вказаної норми свідчить про те, що зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

Щодо застосування положень п. 2 і 3 ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір слід зазначити, що позивач не надав доказів, що він входить до кола осіб, які наділені таким правом, також предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З наведеного також вбачається, що зменшення, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

У свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.

Суд зауважує, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі Kniat v. Poland; пункти 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі Jedamski and Jedamska v. Poland).

Питання про зменшення розміру судового збору або чи звільнення від його сплати вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 15.01.2024 в справі № 910/14968/22 (910/9066/23), яка в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України врахована господарським судом.

Крім того, Верховний Суд у постановах від 21.10.2022 у справі № 905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21 зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.

До того ж Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі N 921/2/21 (921/463/22), від 17.07.2023 у справі N 757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі N 914/1147/20, від 10.11.2021 у справі N 922/1429/19, від 06.06.2021 у справі N 922/1775/19).

Стосовно застосування критеріїв, наведених в п. 1 ч. 1 вказаної статті Закону, у даній справі суд зауважує, що позивачем до позову надано лише податкову декларацію про доходи позивача як фізичної особи-підприємця за попередній 2023 рік, з якої вбачається, що розмір доходу ФОП Устяновського М.Б. склав 7500545,00 грн. При цьому позивачем не надано доказів на підтвердження відсутності інших доходів, зокрема, довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7, а також документів щодо наявності банківських рахунків із зазначенням коштів на них, тощо.

За змістом поданого клопотання, позивач зазначає про накладення ухвалою суду від 28.05.2024 р. по справі № 915/549/24 арешту на грошові кошти, що знаходяться та обліковуються на банківських рахунках, що відкриті на ім`я ОСОБА_1 , та на все належне заявнику на праві власності рухоме та нерухоме майно. Однак, доказів на підтвердження викладеного, у т.ч. як самої ухвали, так і доказів її виконання, заявником не надано.

Таким чином, враховуючи наведене, суд, розглянувши клопотання позивача про зменшення розміру сплати судового збору, дійшов висновку, що зазначені позивачем обставини не є безумовною підставою для зменшення розміру судового збору, що підлягає сплаті позивачем до 100000,00 грн., як заявлено у клопотанні, а також для відстрочення сплати судового збору, про що вказано в описовій частині клопотання, оскільки надані до суду докази на підтвердження майнового стану заявника, зокрема, податкова декларація як ФОПа лише відображає інформацію про доходи позивача як ФОПа, однак не свідчить про його скрутне фінансове становище та не підтверджує неможливість сплати ним судового збору у визначеному розмірі за подачу позову у цій справі.

За таких обставин, вищенаведене клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору не підлягає задоволенню судом, а тому судовий збір за подачу даного позову підлягає сплаті заявником на загальних підставах.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позивач не надав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, натомість заявив клопотання про зменшення розміру судового збору, у задоволенні якого відмовлено, відповідно це є підставою для залишення позовної заяви без руху.

В ч. 2 ст. 174 ГПК України передбачено, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Як вже зазначалось судом вище, сума судового збору за подачу даного позову, яка підлягає сплаті позивачем, становить саме 847840,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_1 при зверненні до господарського суду з поданою позовною заявою не виконано вимоги ч.1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до наведених приписів ч. 1 ст. 174 цього Кодексу така позовна заява залишається без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору за подання позову до Компанії Маліеро Лімітед про стягнення 159337728,00 грн. збитків (упущеної вигоди) (вх. № 1197524 від 04.10.2024).

2.Позовну заяву ОСОБА_1 до Компанії Маліеро Лімітед про стягнення 159337728,00 грн. збитків (упущеної вигоди) залишити без руху.

3.Встановити ОСОБА_1 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4.Роз`яснити ОСОБА_1 , що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили 09.10.2024 року та оскарженню не підлягає.

Суддя Ільєва Л.М.