Постанова

від 10.10.2024 по справі 910/12523/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/12523/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Ємця А.А., Жайворонок Т.Є.,

за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,

представників учасників справи:

позивача - громадської спілки «Український музичний альянс» - не з`явився,

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ» - Терземан Д.В., адвокат (ордер від 18.12.2023),

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ»

на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2023 (суддя Мандриченко О.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 (головуючий суддя: Поліщук В.Ю., судді Корсак В.А., Євсіков О.О.)

у справі № 910/12523/18

за позовом громадської спілки «Український музичний альянс» (далі - Спілка)

до товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ» (далі - ТОВ «МТІ»)

про стягнення 2 561 365,79 грн

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року Об`єднання підприємств «Український музичний альянс», правонаступником якого є Спілка, звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення (із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 2 561 365,79 грн відрахувань (відсотків) за імпорт товарів (обладнання і матеріальні носії), із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав про те, що відповідач, порушуючи умови договору від 16.06.2016 про виплату відрахувань (відсотків) та норми частини другої статті 42 Закону України «Про авторське право і суміжні права», не виконав зобов`язань зі сплати на користь позивача, як уповноваженої організації колективного управління, відрахувань від вартості імпортованих товарів у період з 01.01.2018 до 30.06.2018, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992 належать до переліку обладнання/матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Справа розглядалася судами неодноразово.

Господарський суд міста Києва рішенням від 16.07.2019, залишеним без змін у постанові Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 у цій справі, позов задовольнив частково. Стягнув з відповідача на користь позивача 63 911,96 грн відрахувань (відсотків) та 958,68 грн судового збору. В іншій частині в позові відмовив.

Верховний Суд постановою від 28.01.2020 скасував рішення господарського суду міста Києва від 16.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 зі справи № 910/12523/18, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи господарський суд міста Києва рішенням від 16.12.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022, позов задовольнив. Стягнув з відповідача на користь позивача 2 561 365,79 грн відрахувань, 38 420,49 грн судового збору, 13 826,85 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 74 923,61 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Верховний Суд постановою від 12.01.2023 скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 та рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у цій справі, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

Господарський суд міста Києва рішенням від 19.09.2023 у цій справі позов задовольнив повністю. Стягнув з відповідача на користь позивача 2 561 365,79 грн відрахувань, 38 420,49 грн судового збору, 13 826,85 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 74 923,61 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 31.10.2023 у цій справі частково задовольнив заяву Спілки про розподіл судових витрат, стягнув з відповідача на користь позивача 300 000 грн витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині у задоволенні заяви відмовив.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 12.12.2023 рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2023 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у справі № 910/12523/18 скасував, та ухвалив нове рішення, яким позов та заяву про розподіл судових витрат залишив без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 19.03.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 910/12523/18 скасовано. Рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2023 у справі № 910/12523/18 залишено в силі. Додаткове рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у справі № 910/12523/18 направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. Стягнуто з відповідача на користь позивача 61 472,77 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Постановою Верховного Суду від 09.04.2024 зі справи клопотання Спілки про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 80 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в судах апеляційної та касаційної інстанцій (по 40 000,00 грн за кожну інстанцію).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 додаткове рішення місцевого господарського суду від 31.10.2023 зі справи залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ «МТІ», з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, у задоволенні заяви позивача від 25.09.2023 про розподіл судових витрат відмовити.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про те, що судами попередніх інстанцій застосовані норми права:

- без урахування висновку щодо застосування статті 80 ГПК України у подібних правовідносинах, який (висновок) викладений у постановах Верховного Суду від 10.08.2023 зі справи № 910/16341/21, від 10.12.2019 зі справи № 902/844/18, від 15.06.2022 зі справи № 910/18646/19, від 02.03.2023 зі справи № 5019/1274/11, у додатковій постанові Верховного Суду від 21.08.2019 зі справи № 922/2821/18;

- без урахування висновку щодо наслідків порушення способу звернення до суду з відповідною заявою, передбаченого чинним процесуальним законодавством, який (висновок) викладений у постановах Верховного Суду від 01.08.2024 зі справи № 910/12559/20, від 23.10.2023 зі справи № 910/9714/22, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2023 зі справи № 204/2321/22;

- без урахування висновку щодо критерію реальності адвокатських послуг, який (висновок) викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2023 зі справи № 5019/1274/11 та від 23.05.2023 зі справи № 910/12184/20.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Спілка просила Суд залишити оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, з посиланням, зокрема, на дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Згідно з розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 07.10.2024 № 32.2-01/2388 проведено повторний автоматизований розподіл справи № 910/12523/18 у зв`язку з відпусткою судді Булгакової І.В.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Предметом касаційного оскарження в цій справі є додаткове рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, якою таке додаткове рішення залишено без змін та відповідно до якого (додаткового рішення) частково задоволено заяву Спілки про розподіл судових витрат, та стягнуто з відповідача на користь позивача 300 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги як підстави касаційного оскарження з точки зору дотримання судами попередніх інстанцій норм права в частині задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 300 000,00 грн (50 000,00 грн за розгляд справи в суді першої інстанції у попередньому її розгляді, 100 000,00 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, 100 000,00 грн за розгляд справи в суді касаційної інстанції, 50 000,00 грн за розгляд справи в суді першої інстанції у новому розгляді справи), колегія суддів зазначає таке.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Стаття 16 ГПК України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 цього Закону).

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість вже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

За доводами скаржника, місцевим господарським судом ухвалено додаткове рішення з порушенням вимог частини дев`ятої статті 80 ГПК України.

Так, у силу імперативної норми закону, а саме частини дев`ятої статті 80 ГПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Стаття 129 ГПК України хоча і не містить прямої норми щодо обов`язкового надсилання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу іншій стороні, однак, відсутність такої вказівки не звільняє заявника від виконання обов`язку щодо надсилання копії доказів іншій стороні на виконання вимог частини дев`ятої статті 80 ГПК України.

З огляду на те, що склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, підлягають доведенню, то у разі ненадсилання копій відповідних доказів іншій стороні фактично матиме наслідком порушення принципу змагальності та неможливості іншим учасникам судового розгляду бути ознайомленим із їхнім змістом. Вказані обставини, у свою чергу, позбавляють можливості іншу сторону надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку. Подібний висновок викладений у додатковій постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 922/2821/18 та у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 902/844/18, від 15.06.2022 у справі № 910/18646/19, від 02.03.2023 у справі № 5019/1274/11, від 10.08.2023 у справі № 910/16341/21, на які посилається скаржник.

Водночас приписи частини дев`ятої статті статті 80 ГПК України не можуть бути (у випадку їх недотримання) безумовною підставою відмови у розподілі витрат на правову допомогу, якщо іншій стороні надано можливість спростувати ймовірну неправомірність заявлених витрат на професійну правнику допомогу.

У процедурі розгляду заяви сторони про розподіл судових витрат, у тому числі на правову допомогу, суду належить забезпечити сторонам у справі можливість бути повідомленими про розгляд заяви та надати свої заперечення щодо розміру витрат, які заявник намагається компенсувати за рахунок протилежної сторони (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21).

При розгляді цієї заяви суд повинен забезпечити сторонам дотримання принципів змагальності, рівності в судочинстві, реалізацію права сторони «бути вислуханою» як передумови того, що вона була «почута», що є складовою права на справедливий суд (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Серявін проти України», заява № 4909/04 від 10 лютого 2010 року).

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 зі справи № 604/423/23, від 08.03.2024 зі справи № 604/425/23 у застосуванні частини дев`ятої статті 83 ЦПК України, яка є аналогічною за змістом до частини дев`ятої статті 80 ГПК України, відповідно такі висновки є релевантними до справи № 910/12523/18.

Також з таких висновків виходив Верховний Суд й у постанові від 23.05.2023 зі справи 910/12184/20, зазначивши, зокрема, про те, що «питання щодо розподілу судових витрат (витрат на правничу допомогу) розглядалось судами неодноразово, позивач брала участь під час такого розгляду та, як встановлено, подавала свої заперечення стосовно спірного питання, що свідчить про те, що вона ознайомилась зі змістом договорів. Тому сам по собі факт ненадсилання відповідачем вказаних договорів іншим учасникам справи за встановлених обставин цієї справи не може бути самостійною підставою для залишення заяви відповідача без розгляду».

Судом апеляційної інстанції у справі № 910/12523/18 встановлено, що заява позивача про розподіл судових витрат була направлена на електронну адресу відповідача - itdistri@mti.ua, крім того, копія цього листа була направлена на електронну адресу представника відповідача, адвоката Терземана Д.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Проте представник відповідача (адвокат Терземан Д.В.) вказав про неможливість відкриття файлів, долучених позивачем разом із заявою про розподіл судових витрат.

Апеляційним господарським судом досліджені зазначені електронні докази та встановлено, що за допомогою сервісу Центрального засвідчувального органу, за посиланням https://czo.gov.ua/verily, файли з розширенням .pdf.asice успішно проходять перевірку, при цьому, після проходження перевірки накладання цифрового підпису за допомогою зазначеного сервісу, додатки, долучені позивачем, відкриваються та зчитуються.

Питання щодо розподілу судових витрат (витрат на правничу допомогу) розглядалось судами неодноразово, представник відповідача брав участь під час такого розгляду та, як встановлено, подавав свої заперечення стосовно спірного питання, що свідчить про те, що останній ознайомлений як зі змістом заяви позивача, так і доданих до неї документів.

Отже, доводи скаржника, обґрунтовані з посиланням на порушення вимог частини дев`ятої статті 80 ГПК України, не знайшли свого підтвердження, а підстави вважати, що судами попередніх інстанцій не були враховані висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10.08.2023 зі справи № 910/16341/21, від 10.12.2019 зі справи № 902/844/18, від 15.06.2022 зі справи № 910/18646/19, від 02.03.2023 зі справи № 5019/1274/11, у додатковій постанові Верховного Суду від 21.08.2019 зі справи № 922/2821/18, відсутні.

Скаржник також посилається на те, що судами попередніх інстанцій не враховані наслідки порушення способу звернення до суду із заявою про розподіл судових витрат, передбаченого чинним процесуальним законодавством. Так, скаржник посилається на те, що відповідну заяву було направлено позивачем на офіційну електронну адресу суду, а не через підсистему «Електронний суд» та «Електронний кабінет», тобто не у спосіб, передбачений ГПК України.

Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає таке.

Верховною Радою України 29.06.2023 прийнято Закон України № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - ЄСІТС, Закон № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.

Статтею 42 ГПК України передбачені права та обов`язки учасників справи, зокрема ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частинами п`ятою та шостою вищевказаної норми встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За змістом розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до ГПК України, вводяться в дію 18.10.2023, крім змін до підпунктів 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом № 3200-IX чинності.

Разом з тим з 04.11.2023 набрав чинності Закон України від 19.10.2023 № 3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи» (далі - Закон № 3424-ІХ).

Згідно з новою редакцією частин п`ятої - восьмої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону № 3200-IX та з урахуванням змін внесених відповідно до Закону № 3424-ІХ в абзац перший частини шостої статті 6 ГПК України та викладення частини сьомої статті 6 ГПК України в новій редакції, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці).

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Отже, з 18.10.2023 процесуальний закон передбачає спосіб звернення до суду шляхом подання процесуальних документів: в паперовій або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС. З наведеного, зокрема, виходив і Верховний Суд у постанові від 01.08.2024 зі справи № 910/12559/20, на яку посилається скаржник.

Водночас заяву про розподіл судових витрат позивач направив на офіційну електронну адресу суду першої інстанції 25.09.2023, що підтверджується протоколом створення і перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису та штампом для вхідної кореспонденції суду першої інстанції. Відповідно позивач станом на 25.09.2023 не був обмежений у зверненні до суду з відповідною заявою, у тому числі, з використанням офіційної електронної адреси суду, що не враховує у своїх доводах скаржник.

Скаржник також посилається на те, що судами попередніх інстанцій застосовані норми права без урахування висновку щодо критерію реальності адвокатських послуг, який (висновок) викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2023 зі справи № 5019/1274/11 та від 23.05.2023 зі справи № 910/12184/20.

Так, за доводами скаржника, адвокат Лавриненко К.Л. не брала участі у судових засіданнях в суді першої інстанції, водночас в акті прийому-передачі наданих послуг від 19.09.2023 зазначено про те, що адвокатським об`єднанням залучено адвоката Лавриненко К.Л. і надано клієнту такий вид юридичної допомоги як, зокрема, участь у судових засіданнях під час розгляду справи в суді першої інстанції (5 судових засідань). Таким чином, за доводами скаржника, місцевий господарський суд не перевірив обставин участі адвоката Лавриненко К.Л. під час розгляду справи в суді першої інстанції, при цьому суд не виходив з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру.

Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає таке.

Згідно з частиною п`ятою статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Такі висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 31.10.2023 зі справи № 5019/1274/11 та від 23.05.2023 зі справи № 910/12184/20.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.04.2020 між АО «Гур`єв та партнери» (адвокатське об`єднання) та Спілкою (клієнт) укладено договір № 03/04/2020 про надання професійної правничої допомоги, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу (юридичні послуги), які споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а клієнт зобов`язується прийняти її та оплатити адвокатському об`єднанню зазначені послуги.

Відповідно до пункту 1.2 договору адвокатське об`єднання протягом строку дії договору надає клієнту наступні види професійної правничої допомоги, зокрема надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності клієнта; складення заяв, клопотань, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського та адміністративного судочинства.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021. У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії цього договору в порядку, передбаченому в пункті 12.2 до зазначеної в пункті 11.1 дати, дія цього договору вважається продовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли сторони не вирішать розірвати договір відповідно до пункту 12.2 цього Договору (пункти 11.1 та 11.2 договору в редакції додаткової угоди від 10.12.2020 до договору).

Між А.О. «Гур`єв та партнери» (адвокатське об`єднання) та Спілкою (клієнт) 07.04.2020 укладено додаткову угоду № 01-17/04/20 до договору, відповідно до якої клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується надати професійну правничу допомогу у рамках господарського судочинства за позовом Спілки до ТОВ «МТІ» щодо виплати відрахувань за приватне копіювання, період виникнення спірного зобов`язання по сплаті відрахувань - з 01.01.2018 по 30.06.2018.

Пунктом 2 додаткової угоди до договору встановлено, що сторони дійшли беззаперечної згоди, що для виконання доручення клієнта адвокатським об`єднанням, згідно з пунктом 2.9 договору, до справи залучено адвоката Лавриненко К.Л. (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 6914/10 від 05.09.2018, видане Радою адвокатів Київської області) та надаються наступні види правової допомоги: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів; надання усних/письмових юридичних консультацій, аналіз судової практики; складання, оформлення і надсилання позовної заяви; розрахунок позовних вимог; ознайомлення з матеріалами справи; складання та подання до суду та направлення учасникам справи (за потреби) заяв по суті справи (відповідь на відзив, пояснення), заяв (клопотань) з процесуальних питань та інших необхідних процесуальних документів разом з додатками; аналіз заяв по суті справи, інших процесуальних документів, поданих відповідачем: участь в судових засіданнях під час розгляду справи у суді першої інстанції (господарський суд міста Києва); представництво клієнта в суді апеляційної інстанції; аналіз рішення суду першої інстанції та матеріалів відповідної справи: розробка стратегії представництва інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції: складання та подання до суду та направлення відповідачу (в разі потреби) заяв по суті справи (апеляційної скарги або відзиву на апеляційну скаргу, заперечень, пояснень тощо), заяв (клопотань) з процесуальних питань та інших необхідних процесуальних документів; участь у судових засіданнях у суді апеляційної інстанції (Північний апеляційний господарський суд); представництво клієнта в суді касаційної інстанції; складання, подання до суду та направлення відповідачу заяв по суті справи (касаційної скарги або відзиву на касаційну скаргу), заяв (клопотань) з процесуальних питань та інших необхідних процесуальних документів; участь у судових засіданнях у Верховному Суді; інші види правничої допомоги, що необхідні для ефективного захисту прав та інтересів клієнта в межах доручення, визначеного цією додатковою угодою;

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди до договору загальна сума гонорару (винагороди) є фіксованою та складає 250 000, 00 грн, що включає в себе: розгляд справи у суді першої інстанції - 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп.; розгляд справи у суді апеляційної інстанції - 100 000 (сто тисяч) грн 00 коп.; за розгляд справи у суді касаційної інстанції - 100 000 (сто тисяч) грн 00 коп., остаточна вартість послуг фіксується сторонами в актах приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги. Строк дії додаткової угоди припиняється в день ухвалення господарським судом судового рішення, яким завершується провадження.

Між АО «Гур`єв та партнери» (адвокатське об`єднання) та Спілкою (клієнт) 10.12.2020 складено та підписано додаткову угоду до договору, відповідно до якої сторони погодили викласти розділ ІІ договору в такій редакції:

ІІ.1. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021.

ІІ.2. У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії цього договору в порядку, передбаченому в пункті 12.2, до настання зазначеної в пункті 11.1 дати, дія цього договору вважається продовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли сторони не вирішать розірвати договір відповідно до пункту 12.2 цього договору.

Між АО «Гур`єв та партнери» та Спілкою 12.01.2023 складено та підписано акт прийому-передачі наданих послуг, відповідно до якого у період з 07.04.2020 адвокатським об`єднанням, керуючись пунктом 2.9 договору до справи № 910/12523/18 було залучено адвоката Лавриненко К.Л. та надано клієнту такі види правничої допомоги з детальним описом наданих послуг:

- надання клієнту усних/письмових юридичних консультацій, аналіз судової практики (2 год.);

- розрахунок позовних вимог (1.5 год.);

- складання, оформлення і надсилання позовної заяви (4,5 год.);

- складання та подання до суду, в тому числі направлення відповідачу заяв по суті справи (відповідь на відзив, пояснення, заперечення на пояснення відповідача), складання заяв (клопотань) з процесуальних питань (в сукупності 10 год);

- ознайомлення з матеріалами справи (2.5 год);

- аналіз наданої інформації про ввезений імпорт відповідачем на митну територію України (10 год.);

- складання та надсилання до суду та відповідачу відповідних пояснень щодо наданого переліку товарів ввезених відповідачем на територію України та збільшення позовних вимог (2 год);

- збирання та надання відповідних документів технічно- експлуатаційної документації ввезеного обладнання відповідачем на територію України (3 год.);

- ознайомлення та аналіз висновку експертизи № 012/19 від 13.05.2019 та висновку експертизи № 109/20 від 11.05.2020; складання пояснень щодо висновків експертиз та направлення їх до суду та відповідачу (16 год.):

- участь в судових засіданнях під час розгляду справи у суді першої інстанції 10 судових засідань (господарський суд міста Києва);

- представництво клієнта в суді апеляційної інстанції;

- аналіз рішення суду першої інстанції та матеріалів відповідної справи (2 год.);

- розробка стратегії представництва інтересів Клієнта у суді апеляційної інстанції (1 год.);

- складання та подання до суду, в тому числі направлення відповідачу відзиву на апеляційну скаргу, пояснень тощо (6 год.);

- складання та направлення заяв (клопотань) з процесуальних питань та інших необхідних процесуальних документів, в тому числі клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (в сукупності 4 год.);

- участь у судових засіданнях у суді апеляційної інстанції 3 судові засідання (Північний апеляційний господарський суд);

- представництво клієнта в суді касаційної інстанції;

- аналіз постанови господарського суду апеляційної інстанції та його взаємодія з рішенням суду першої інстанції (2.5 год.):

- складання, подання до суду, а також направлення відповідачу відзиву на касаційну скаргу (8 год.);

- складання на направлення заяв (клопотань) з процесуальних питань та інших необхідних процесуальних документів, в тому числі клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (0.5 год);

- участь у судовому засіданні у Верховному Суді.

Загальна сума гонорару (винагороди) є фіксованою та складає 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн 00 коп., що включає в себе:

- розгляд справи у суді першої інстанції - 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп.;

- розгляд справи у суді інсоляційної інстанції 100 000 (сто тисяч) грн 00 коп.,

- за розгляд справи у суді касаційної інстанції 100 000 (сто тисяч) грн 00 коп.

Гонорар (винагорода) у повному обсязі покриває фактичні витрати АО «Гур`єв та партнери» на виконання доручення (послуги поштового та/ або кур`єрського обігу, транспортних витрат, телефонного зв`язку, придбання канцелярського приладдя, обслуговування офісної техніки, роботу залученого до справи адвоката тощо). Клієнт засвідчує, що послуги надані в повному обсязі, претензій до адвокатського об`єднання та адвоката щодо наданих послуг, не має.

Між АО «Гур`єв та партнери» (адвокатське об`єднання) та Спілкою (клієнт) 13.02.2023 укладено додаткову угоду № 01-13/02/23 до договору, відповідно до якої клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується надати професійну правничу допомогу у рамках господарського судочинства за позовом Спілки до ТОВ «МТІ» щодо виплати відрахувань за приватне копіювання, період виникнення спірного зобов`язання по сплаті відрахувань - з 01.01.2018 по 30.06.2018.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди сторони дійшли беззаперечної згоди, що для виконання доручення клієнта адвокатським об`єднанням, згідно з пунктом 2.9 договору до справи залучено адвоката Лавриненко К.Л. та надаються такі види правової допомоги: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів; надання усних/письмових юридичних консультацій, аналіз судової практики; складання, оформлення і надсилання позовної заяви; розрахунок позовних вимог; ознайомлення з матеріалами справи; складання та подання до суду та направлення учасникам справи (за потреби) заяв по суті справи (відповідь на відзив, пояснення), заяв (клопотань) з процесуальних питань та інших необхідних процесуальних документів разом з додатками; аналіз заяв по суті справи, інших процесуальних документів, поданих відповідачем: участь в судових засіданнях під час розгляду справи у суді першої інстанції (господарський суд міста Києва); представництво клієнта в суді апеляційної інстанції; аналіз рішення суду першої інстанції та матеріалів відповідної справи: розробка стратегії представництва інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції: складання та подання до суду та направлення відповідачу (в разі потреби) заяв по суті справи (апеляційної скарги або відзиву на апеляційну скаргу, заперечень, пояснень тощо), заяв (клопотань) з процесуальних питань та інших необхідних процесуальних документів; участь у судових засіданнях у суді апеляційної інстанції (Північний апеляційний господарський суд); представництво клієнта в суді касаційної інстанції; складання, подання до суду та направлення відповідачу заяв по суті справи (касаційної скарги або відзиву на касаційну скаргу), заяв (клопотань) з процесуальних питань та інших необхідних процесуальних документів; участь у судових засіданнях у Верховному Суді; інші види правничої допомоги, що необхідні для ефективного захисту прав та інтересів клієнта в межах доручення, визначеного цією додатковою угодою.

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди загальна сума гонорару (винагороди) є фіксованою та складає 250 000, 00 грн, що включає в себе: розгляд справи у суді першої інстанції - 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп.; розгляд справи у суді апеляційної інстанції - 100 000 (сто тисяч) грн 00 коп.; за розгляд справи у суді касаційної інстанції - 100 000 (сто тисяч) грн 00 коп., остаточна вартість послуг фіксується сторонами у актах приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги. Строк дії додаткової угоди припиняється в день ухвалення господарським судом судового рішення, яким завершується провадження.

Між АО «Гур`єв та партнери» та Спілкою 19.09.2023 складено та підписано акт прийому-передачі наданих послуг, відповідно до якого у період з 07.04.2020 АО «Гур`єв та партнери», керуючись пунктом 2.9 договору до справи № 910/12523/18 було залучено адвоката Лавриненко К.Л. та надано клієнту такі види правничої допомоги з детальним описом наданих послуг: надання клієнту усних/письмових юридичних консультацій, аналіз судової практики (1 год.); складання, оформлення і надсилання додаткових пояснень зі сторони позивача (5 год.); складання, оформлення і надсилання заперечення щодо пояснень відповідача (6 год.); складання заяв (клопотань) з процесуальних питань (1 год); участь в судових засіданнях під час розгляду справи у суді першої інстанції - 5 судових засідань (Господарський суд міста Києва). Загальна сума гонорару (винагороди) за розгляд справи у суді першої інстанції є фіксованою та складає 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп.

Гонорар (винагорода) у повному обсязі покриває фактичні витрати адвокатського об`єднання на виконання доручення (послуги поштового та/або кур`єрського обігу, транспортних витрат, телефонного зв`язку, придбання канцелярського приладдя, обслуговування офісної техніки, роботу залученого до справи адвоката тощо). Клієнт засвідчує, що послуги надані в повному обсязі, претензій до адвокатського об`єднання та адвоката, щодо наданих послуг, не має.

Також разом із заявою про розподіл судових витрат, позивачем долучено свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 6914/10 на ім`я адвоката Лавриненко К.Л. та довіреність від 03.01.2022, якою уповноважено адвоката Лавриненко К.Л. бути представником Спілки в господарських судах України та органах державної виконавчої служби України з усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу та третій особі господарської справи і стороні виконавчого провадження.

Задовольняючи заявлену позивачем до стягнення суму витрат позивача на надання професійної правничої допомоги, суди виходили, зокрема, з адекватності та співрозмірності витрат позивача зі ступенем складності справи, ціною позову і значенням справи для сторін.

Проте суди залишили поза увагою те, що адвокат Лавриненко К.Л. не приймала участі у судових засіданнях в суді першої інстанції (у новому розгляді справи), що підтверджується, зокрема, протоколами судових засідань, згідно з якими у судових засіданнях в суді першої інстанції у новому розгляді справи (з 13.02.2023 по 19.09.2023) була присутня адвокат Неволіна А.Ю. на підставі довіреності від 12.01.2023, у той час як акт прийому-передачі наданих послуг від 19.09.2023 включає в себе участь в судових засіданнях під час розгляду справи в суді першої інстанції (господарський суд міста Києва), що є, у тому числі, складовою фіксованої суми гонорару.

При цьому у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд у постанові від 30.03.2021 у справі № 906/432/19 зауважив, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Верховний Суд акцентує на тому, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Виходячи із повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статті 300 ГПК України, оцінивши доводи заяви позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, заперечення відповідача, враховуючи зміст видів правничої допомоги та представництва, керуючись статтями 126, 129 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що додаткове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у справі № 910/12523/18 слід змінити, стягнувши з відповідача на користь позивача 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції (по 20 000,00 грн у попередньому розгляді справи та у новому розгляді справи), 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді касаційної інстанції. Загальна сума присуджених до стягнення витрат складає 120 000,00 грн. У решті оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

За змістом частини першої статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення (частина друга статті 311 ГПК України).

Із урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, частково знайшли своє підтвердження та частково спростовують висновки судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу відповідача слід задовольнити частково.

Судові витрати

Оскільки судовий збір за подання касаційної скарги на додаткове рішення про розподіл судових витрат не справляється, відповідно Судом не розподіляється.

Керуючись статтями 300, 308, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ» задовольнити частково.

2. Додаткове рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 зі справи № 910/12523/18 змінити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ» на користь громадської спілки «Український музичний альянс» 120 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

4. У решті додаткове рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 зі справи № 910/12523/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя А. Ємець

Суддя Т. Жайворонок