Рішення

від 05.12.2007 по справі 45/361-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м.

Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел.

канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05"

грудня 2007 р.                                                           

Справа № 45/361-07

вх. № 10336/5-45

Суддя господарського суду Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Горяйнова І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Святокум О.І., доручення від 16.10.2007 р.  відповідача - ОСОБА_1, підприємець

розглянувши справу за позовом ВК "Тандем", м.

Харків 

до  СПД ФО ОСОБА_1, м.

Харків  

про стягнення 7856,64  грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача

суму основного боргу в розмірі 5000 грн, 1015 грн. інфляційних та 1841,64 грн.

пені мотивуючи ти, що за договором купівлі-продажу №3-КП від 12 травня 2007 р.

позивач перерахував відповідачу в якості авансу 5000 грн.,  а відповідач кошти отримав від позивача,

проте свої зобов'язання щодо поставки товару впродовж двох місяців з моменту

підписання договору не виконав. Окрім того, позивач просить суд стягнути з

відповідача на свою користь витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить

суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву

проти заявлених позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в їх

задоволенні в повному обсязі, посилаючись на їх необґрунтованість. Відповідача

зазначає про передачу відповідачу товару - 15 шт. плит вартістю 6300 грн. та

отримання від позивача решти коштів в розмірі 1300 грн. готівкою. В підтвердження

передачі плит позивачу посилається на пояснення водіїв вантажних машин.   

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення

представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не

підлягають задоволенню з наступних підстав:

16.05.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір

купівлі-продажу № 3-КП, відповідно до умов якого, а саме п. 1.1., відповідач

взяв на себе зобов'язання продати, а позивач зобов'язався прийняти товар

відповідно до додатку (специфікації на товар), які є невід'ємною частиною

вищезазначеного договору. Згідно з п. 3.5. спірного договору строк поставки -

протягом двох місяців з моменту підписання договору.

Як витікає із змісту п. 4.1 вищезазначеного договору розрахунки

повинні здійснюватися шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на

поточний рахунок  відповідача або

внесенням готівкових коштів до каси відповідача у розмірі 25 % передплати.

Залишені 75 % вартості товару сплачуються позивачем на поточний рахунок

відповідача або готівкою по факту отримання товару. Договір є чинним з моменту

його підписання сторонами та  діє до 31

грудня 2005 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного їх закінчення.

Таким чином, позивач 17.05.2005 р. вніс в касу відповідача 5

000,00 грн., що підтверджується квитанцією прибуткового  касового ордеру № 22 від 17.05.2005 р.    

Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву

зазначив, що згідно з п. 4.1 спірного договору позивач повинен був внести в

касу 25 % від ціни договору, що як видно із розрахунку відповідача складає 5

250,00 грн. (21000,00х25 % = 5250,00), тобто відповідач вважає, що вищенаведені

умови договору позивачем в повному обсязі не виконані.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись

належним чином  відповідно до умов

договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутністю таким умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач в порушення умов договору щодо здійснення 25% передплати,

яка становить 5 250 грн., вніс до каси відповідача лише 5 000 грн.,  що є порушенням умов договору.

Відповідно до статті  613 ЦК

України кредитор  вважається  таким, 

що  прострочив,   якщо  

він відмовився  прийняти  належне виконання,  запропоноване боржником, або не вчинив

дій,  що встановлені  договором, 

актами  цивільного

законодавства  чи  випливають 

із  суті  зобов'язання 

або звичаїв ділового обороту,  до

вчинення яких боржник не міг виконати 

свого обов'язку.  Якщо кредитор не

вчинив дії,  до вчинення яких

боржник  не міг  виконати 

свій  обов'язок,  виконання 

зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Згідно до ст. 614 ЦК України 

особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за

наявності  її  вини 

(умислу  або  необережності),  якщо 

інше  не встановлено договором або

законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї

заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність  своєї 

вини  доводить  особа, 

яка   порушила зобов'язання.

Позивачем під час розгляду справи в суді не надано доказів в

обґрунтування наявності будь-яких поважних обставши, що зумовили неналежне

виконання з боку позивача зобов'язання щодо здійснення передплати в повному

обсязі.

Посилання позивача на 

претензію № 10 від 18 вересня 2006 р. 

є безпідставним.  В даному

конкретному випадку саме позивачем, як вже зазначено вище, було порушено умови

договору. Одностороння відмова від зобов'язання, відповідно до ст. 615 ЦК

України, припускається з боку сторони, що належним чином виконала свій

обов'язок за договором.

Більш того, сума в розмірі 5 000 грн., не є основним боргом

відповідача, як то заявлено позивачем в позовній заяві.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм

внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному

розгляді в судовому процесу всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом.

При таких обставинах, позивач не довів тих обставин на які він

посилається в позові, тому в задоволенні позовних вимог треба відмовити.

Суд відхиляє твердження відповідача про  виконання умов договору, оскільки відповідачем

не надано суду належних доказів передачі позивачу плит за договором (накладні

та доручення на отримання товару), як і 

доказів розрахунку позивача в розмірі 1 300 грн. Надані відповідачем до

відзиву пояснення фізичних осіб не є належними та допустимими доказами згідно

до приписів господарського судочинства, більш того зміст деяких пояснень

містить репліку: "по существу заданных мне вопросов ...", проте

суд  жодних питань фізичним особам не

задавав, в засідання суду їх не викликав.  

Витрати по оплаті держмита та на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення підписано 07 грудня 2007 р.

Суддя                                                                                           

Калініченко Н.В.