Рішення

від 08.10.2024 по справі 345/5512/24

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/5512/24

Провадження № 2-о/345/234/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.10.2024 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кулаєць Б.О.,

секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Калуський міський центр соціальних служб Калуської міської ради, Служба у справах дітей Калуської міської ради, Сектор у справах сім`ї та гендерної політики відділу соціального обслуговування пільгових категорій населення управління захисту населення, про видачу обмежувального припису,

з участю заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявниці адвоката Лопуха З.Я.,

представника ОСОБА_3 , адвоката Михайлюка Н.М.,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції заявника та заінтересованої особи:

заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду зі заявою, в якій просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 на строк 6 місяців та покласти на нього обов`язки, а саме: заборонити перебувати в місці проживання (перебування) з постраждалою особою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; обмежити спілкування з постраждалою колишньою дружиною ОСОБА_1 ; заборонити перебувати в місці проживання (перебування) з постраждалою особою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; обмежити спілкування з постраждалою дочкою ОСОБА_2 ; заборонити наближатися ближче 100 метрів до місця проживання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалими особами - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалих осіб, якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому кривднику, переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними; заборонити вести листування, телефонні переговори (в тому числі надсилати смс-повідомлення) з постраждалою особою ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв?язку особисто і через третіх осіб.

Свої вимоги мотивує, що 19.10.2011 між нею та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб. Від спільного проживання народилася дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тривалий час ОСОБА_3 вчиняє психологічне і фізичне насильство проти неї а саме: вчиняє погрози фізичної розправи, принижує, ображає у нецензурній формі та заподіює тілесні ушкодження. Також ОСОБА_3 постійно висловлюється образливо та нецензурно, публічно ображає її. Його агресивна поведінка, вчинення психологічного та фізичного насильства над нею, а також над дитиною мала негативний вплив на психіку дитини. Так, вечері 20.06.2024 близько 23.00 год. ОСОБА_3 умисно наніс їй та дочці тілесні ушкодження. Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_3 їй спричинені тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці правої руки та синець в ділянці лівої руки. Також в тому ж місці та в той же час ОСОБА_3 наніс один удар долонею руки в ділянку голови дочки ОСОБА_2 . З приводу цього він був пригнутий до кримінальної відповідальності та згідно з вироком Калуського міськрайонного суду від 25.07.2024 визнаний винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Крім того, з приводу безкінечних конфліктів вона неодноразово зверталася із заявами до Калуського РВП, у зв`язку з чим ОСОБА_3 неодноразово притягували до адміністративної відповідальності. Отже, дії ОСОБА_3 (приниження, переслідування, постійні образи, залякування, побої) викликають побоювання за свою безпеку, від чого вона не може особисто себе захистити, тому вважає, що до ОСОБА_3 необхідно застосувати обмежувальний припис, щоб забезпечив дієвий та ефективний спосіб захисту від недопущення повторних випадків.

Представник ОСОБА_3 подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що ОСОБА_1 кожен раз провокує ОСОБА_3 до нових сварок у нього вдома. ОСОБА_3 як батько дитини намагається налагодити відносини зі своєю дочкою, бути з нею в дружніх відносинах. Звертає увагу, що самі по собі нецензурні висловлювання під час сварки не формують собою домашнє насильство та утворюють відповідний склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі слова спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Звертає увагу, що вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, визначеними у ст.ст. 269, 272 КУпАП, що є необхідним елементом складу правопорушення та у їх сукупності із тими доказами, що подані ним. Також звертає увагу суду, що до даних правовідносин не має права застосуватись положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Водночас наявний факт притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, що в свою чергу виключає видання припису після винесення вироку.

Зявниця та її представник в судовому засіданні підтримали подану заяву та просили її задовольнити з підстав, наведених в заяві. Також заявниця зазначила, що неодноразово була жертвою домашнього насильства ще з часу перебування в шлюбі з ОСОБА_3 . В день, коли він тверезий, його поведінка зазвичай адекватна та спокійна. Однак, коли він вживає алкоголь, стає агресивним та неврівноваженим. Неодноразово, переважно ввечері або вночі, коли він був в стані сп`яніння, він чинив щодо неї психологічне та фізичне насильство, бив, ображав, вживав нецензурні слова, погрози, тощо. Це все відбувалося в більшості на очах в дитини. З часом вона прийняла рішення розірвати шлюб та піти від чоловіка, щоб ще більше не травмувати себе та дочку, яка росте та все більше розуміє, що відбувається. Вона не завжди могла себе захистити та викликати поліцію, оскільки проживала з чоловіком та дочкою окремо, в квартирі в цей час нікого більше не було. Мобільний телефон також біля неї не завжди був. Та в момент конфлікту не завжди була змога його знайти і зателефонувати. Однак, коли така нагода була, то вона телефонувала в поліцію, як наслідок, ОСОБА_3 неодноразово притягували до адміністративної відповідальності. Щодо кримінального провадження, то цього року вона вперше звернулася зі заявою про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, оскільки цього разу домашнього насильства зазнала не тільки вона, але і дитина. Не хоче, щоб дитина росла і бачила таку поведінку батька. За допомогою багатьох служб їй вдалося отримати частковий захист і допомогу від домашнього насильства. Однак в батька є графік побачень з дитиною, який він до того ж часто порушує і забирає дитину, коли сам того бажає. Дитина маленька, він легко нею маніпулює, купуючи іграшки та солодощі, однак дитині потрібна безпека, спокійна обстановка, гармонійний розвиток, виховання, харчування. У ОСОБА_3 є заборгованість по аліментах. Саме вона займається навчанням, утриманням та вихованням дочки, в той час, як батько тільки заманює її дрібницями та часто непотрібними речами. Вона боїться за безпеку дитини, оскільки ОСОБА_3 уже спричиняв їй тілесні ушкодження, вона неодноразово була очевидцем домашнього насильства щодо її мами, а тому просить її заяву задоволити.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_3 адвокат Михайлюк Н.М. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви та зазначив, що всі події, на які посилається заявниця, відбулися ще у 2023 році, окрім однієї, яка мала місце у 2024 році та наслідком якої є вирок суду, яким ОСОБА_3 притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України. Вважає, що ОСОБА_3 уже поніс покарання. Більше того, він не перешкоджав слідству, не захищався, а уклав угоду про визнання винуватості, хоча фактичні обставини справи були зовсім іншими, ніж зазначено в угоді та вироці суду. Жодних умисних тілесних ушкоджень своїй дитині він не спричинював, а тільки, коли падав від того, що його штовхнула ОСОБА_1 , то поза своєю волею зачепив рукою дитину. Уклав угоду, оскільки думав, що це буде підставою для відстрочки від мобілізації. За інших умов він би ніколи на таке не погодився та не оговорив себе. Крім того, це одиничний випадок. Він люблячий батько, який хоче бачити дочку, проводити з нею час. Був на лікарняному під час того, як дитина хворіла і потребувала догляду. Дочка його любить і також хоче з ним бачитися, що спростовує твердження про те, що дитина його боїться, та є підстави для видачі обмежувального припису. А тому просив у задоволенні заяви відмовити.

Представник Служби у справах дітей Калуської міської ради подала до суду заяву, в якій розгляд справи просить проводити без участі їхнього представника. Заяву ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі. При ухваленні рішення просить врахувати те, що протиправна поведінка ОСОБА_3 негативно впливає на розвиток дитини ОСОБА_2 .

Представник Калуського міського центру соціальних служб Калуської міської ради подав до суду заяву, згідно якої розгляд справи просив проводити без його участі. Вимоги заяви підтримує в повному обсязі.

Представник Сектора у справах сім`ї та гендерної політики відділу соціального обслуговування пільгових категорій населення управління захисту населення подала до суду заяву, в якій розгляд справи просить проводити без її участі. Вимоги заяви ОСОБА_1 підтримує повністю та просить задоволити.

Заяви та клопотання заявника та заінтересованої особи, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 25.09.2024 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами окремого провадження з викликом сторін.

26.09.2024 представник Служби у справах дітей Калуської міської ради подала до суду заяву, в якій розгляд справи просить проводити без участі їхнього представника. Заяву ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі. При ухваленні рішення просить врахувати те, що протиправна поведінка ОСОБА_3 негативно впливає на розвиток дитини ОСОБА_2 (а.с. 53).

26.09.2024 представник Калуського міського центру соціальних служб Калуської міської ради подав до суду заяву, згідно з якою розгляд справи просив проводити без його участі. Вимоги заяви підтримує в повному обсязі (а.с. 58).

03.10.2024 представник Секторау справахсім`ї тагендерної політикивідділу соціальногообслуговування пільговихкатегорій населенняуправління захистунаселення подаладо судузаяву,в якійрозгляд справипросить проводитибез їїучасті.Вимоги заяви ОСОБА_1 підтримує повністюта проситьзадоволити(а.с. 70).

08.10.2024 Представник ОСОБА_3 подав до суду письмові пояснення (а.с. 73-97).

Фактичні обставини, встановлені судом:

в судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які є товаришами ОСОБА_3 , та пояснювали, що останній дуже любить свою дочку, а вона його. Він ніколи не ображає дитину, не кричить на неї, а навпаки забагато їй дозволяє та виконує всі її забаганки. У стані сп`яніння, коли він з дитиною, його не бачили.

ОСОБА_4 пояснював, що разом з ОСОБА_3 забирав дочку з села з будинку батьків заявниці, де, на його думку, нема жодних умов для дитини, і дочка була дуже цьому рада. Знає, що ОСОБА_3 притягався до кримінальної відповідальності, однак, з його слів, це відбулося випадково, коли він рукою зачепив дитину.

ОСОБА_5 зазначав, що є багатодітним батьком, тому разом зі своєю дитиною, ОСОБА_3 та його дочкою проводять дозвілля. В особисте життя ОСОБА_3 він не втручався, про притягнення його до відповідальності не знає.

Обоє зазначали, що не являються друзями колишньої сім`ї ОСОБА_6 , спільно з ними час не проводили, не ходили в гості, спілкуються і дружать тільки з ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_7 , яка є матір`ю ОСОБА_3 , зазначила, що син проживає з нею, туди ж приводить і свою дочку ОСОБА_8 . У них гарні відносини, він її дуже любить. В дитини є все необхідне, багато іграшок. Вони разом їздять на прогулянки, в тому числі за межі міста. Дитині в них дуже подобається. Син алкоголь інколи вживає, з нею тоді не конфліктує. Можливо у нього і були конфлікти з колишньою дружиною, але дитина на це не реагувала, нормально до цього відносилася.

Також судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 19.10.2011 перебували у зареєстрованому шлюбі з 19.10.2011, який 19.10.2021 було розірвано (а.с. 9, 12-13).

За час шлюбу у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 народилася донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 18.08.2023 (а.с. 10).

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.08.2023 у справі № 345/3584/23 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень. Зі змісту постанови встановлено, що 20.07.2023 близько 23.30 год. ОСОБА_3 АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_1 , а саме: не випускав з помешкання, шарпав за одежу та словесно погрожував фізичною розправою, чим вчинив тиск психологічного характеру (а.с. 16).

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.10.2023 у справі № 345/3220/23 провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_3 закрито у зв`язку зі закінченням строку, передбаченого ст.38Кодексу Українипро адміністративніправопорушення (а.с. 14).

Згідно зі вказаною постановою відносно ОСОБА_3 Калуським РВП ГУ НП в Івано-Франківській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 786836 від 22.06.2023, згідно з яким 22.06.2023 близько 22:45 год., перебуваючи в стані сп`яніння, вчинив відносно дружини насильство в сім`ї, а саме: погрожував фізичною розправою.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.10.2023 у справі № 345/3417/23 провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_3 закрито у зв`язку зі закінченням строку, передбаченого ст.38Кодексу Українипро адміністративніправопорушення (а.с. 15).

Як вбачаєтьсяіз протоколів про адміністративне правопорушення, 15.07.2023 близько 22:30 год. ОСОБА_3 вчинив домашнє насильство стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_1 психологічного та фізичного характеру, а саме ображав нецензурними словами, штовхав, не віддавав дитину.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.10.2023 у справі № 345/3629/23 провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_3 закрито у зв`язку зі закінченням строку, передбаченого ст.38Кодексу Українипро адміністративніправопорушення (а.с. 17).

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 7849322 від 27.07.2023 ОСОБА_3 27.07.2023 о 18.35 год. в м. Калуш вул. Л.Українки, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_1 насильство в сім`ї, а саме: умисні дії психологічного характеру, що полягали в погрозах фізичною розправою, висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та переслідуванні, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_1 .

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.02.2024 у справі № 345/6433/23 визначено місцем проживання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання її матері ОСОБА_1 (а.с. 23-25).

Згідно з актом оцінки потреб ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , та висновку оцінки потреб сім`ї від 27.06.2024, сім`я потребує надання соціальних послуг, ОСОБА_1 , з якою проживає малолітня дочка ОСОБА_2 , зазнає домашнього насильства, проблема триває понад рік, класифікація випадку середньої складності (а.с. 27-30, 31).

Відповідно до комплексного психологічного дослідження ОСОБА_1 від 28.08.2024 № 01-24/456 останній рекомендовано психотерапевтичну роботу з спеціалістом для усунення тривожності та неспокою. Нормалізувати середовище для зниження відчуття депресивних станів. Надати психологічний захист для базового відчуття безпеки жінки (а.с. 33).

Відповідно до комплексного психологічного дослідження ОСОБА_2 від 28.08.2024 № 01-24/457 останній рекомендовано психотерапевтичну роботу з спеціалістом для усунення тривожності та неспокою. Нормалізувати середовище для зниження відчуття депресивних станів. Надати психологічний захист для поверенння базового відчуття безпеки (а.с. 34).

Вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.02.2024 у справі № 345/3893/24 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 100 (сто) годин (а.с. 35-36).

З вироку встановлено, що ОСОБА_3 20.06.2024 близько 23:00 год., перебуваючи по місцю свого проживання, вступив у словесний конфлікт зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_1 , який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, у ході якого у ОСОБА_3 виник протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, на ґрунті особистих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, наніс декілька ударів кулаком правої руки в ділянки правої та лівої руки ОСОБА_1 .

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_1 спричинені тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці правої руки та синець в ділянці лівої руки, які згідно висновку експерта від 27.06.2023 відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Також в ході вказаного конфлікту ОСОБА_3 в тому ж місці і в той же час побачив доньку ОСОБА_2 , яка намагалась вибігти із квартири, в цей момент в ОСОБА_3 виник протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій протиправний умисел,на ґрунті особистих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання,наніс один удар долонею руки в ділянку голови справа, а саме: в лобну ділянку ОСОБА_2 .

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці голови справа, які згідно з висновком експерта від 27.06.2023 відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.08.2023 у справі № 345/3784/24, яке постановою Івано-Франківського апеляційного суд від 03.10.2023 залишено без змін, видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 та встановлено заходи тимчасового обмеження його оправ та покладено на нього відповідні обов`язки строком на 4 місяці (а.с.37-39, 40-43).

ОСОБА_3 знаходився в липні 2024 року на лікарняному по догляду за хворою дитиною ОСОБА_2 (а.с. 88, 89).

01.02.2024 постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення психологічного насильства щодо ОСОБА_3 (а.с. 86).

В судовому засіданні досліджено диск з відеофайлами по декілька секунд, на яких є дитина з татом у його квартирі, а також записаний двінок матері до дитини та зафіксована їх розмова, однак дані файли не є інформативними для вирішення даної заяви, враховуючи їх зміст та вік дитини (а.с. 97).

Також представником заінтересованої особи на підтвердження своїх тверджень надано ухвалу слідчого судді від 08.02.2024 (а.с. 83-85), чеки на придбання побутових речей, продуктів та ліків (а.с. 90), однак дані докази не стосуються предмету розгляду та є неналежними доказами в даній справі.

Видача обмежувального припису має значення для заявниці, оскільки допоможе запобігти вчиненню домашнього насильства відносно неї та її малолітньої дитини.

Оцінка суду:

суд, вислухавши думку учасників процесу, свідків, дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що заява підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.350-2ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, єЗакон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»(даліЗакон), який визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Згідно з пунктами 3, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 1 Закону обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (пункт 9 частини першої статті 1 Закону).

Закон визначає, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.

Суд звертає увагу, що вирішуючи питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису, суд має встановити, яким формам домашнього насильства піддавався заявник та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Відповідні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 363/3496/18, провадження № 61-4830св19; від 26 вересня 2019 року у справі № 452/317/19-ц, провадження № 61-12915св19; від 17 червня 2020 року у справі № 509/2131/18, провадження № 61-271св19; від 23 грудня 2020 року у справі № 753/17743/19, провадження № 61-23053св19; від 24 лютого 2021 року у справі № 570/2528/20, провадження № 61-16103св20, від 09 лютого 2022 року у справі № 607/10853/21, провадження № 61-20491св21.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що заявниця обґрунтовано звернулась до суду зі заявою про видачу обмежувального припису та її права, і права малолітньої доньки ОСОБА_2 мають бути захищенні судом шляхом видачі відповідного обмежувального припису, оскільки заявниця та малолітня дитина дійсно є постраждалими особами від домашнього насильства, а їх кривдником є заінтересована особа ОСОБА_3 , і на підставі досліджених доказів, а саме: звернень ОСОБА_1 щодо вчинення домашнього насильства до правоохоронних органів, результатів вирішення таких звернень, зокрема, притягнення кривдника до адміністративної та кримінальної відповідальності, комплексних психологічних досліджень, які підтверджують факт застосування психологічного та фізичного насильства до заявниці в присутності малолітньої ОСОБА_2 , та до останньої, водночас, встановлено, що існує високий рівень вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалих осіб, такі ризики є реальними.

А тому, судом встановлено обставини, які вказують про наявність ризиків продовження чи повторного вчинення домашнього насильства (психологічного та фізичного). За таких обставин вимоги заявниці про видачу обмежувального припису щодо обмеження прав кривдника і покладення на нього обов`язків є обґрунтованими.

Водночас,показання свідківта долученідо матеріалівсправи представником ОСОБА_3 письмові докази,аудіо тавідеозаписи неспростовують фактіввчинення домашнього насильства та ризиків продовження чи повторного його вчинення.

Водночас, ст.26Закону України«Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству» не непередбачено покладення на кривдника такої заборони, як обмеження спілкування з постраждалою дружиною (тільки передбачено з постраждалою дитиною), тому в цій частині заяви необхідно відмовити. При цьому, суд звертає увагу, що встановлення інших обмежень та покладення відповідних обов`язків на кривдника, які просить заявниця, спрямовано на безпосереднє уникнення (обмеження) спілкування між нею та ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 4 ст.26Закону України«Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству» обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

З урахуванням обставин справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що встановлення відповідних обмежень запобігатиме вчиненню ОСОБА_3 домашнього насильства, а строк видачі припису необхідно визначити на 4 місяці, що буде пропорційним особі останнього та меті застосування обмежувального припису, а тому заяву необхідно задовольнити частково.

На підставі викладеного, ст.ст. 1, 3, 24, 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263 265, 350-1-350-8 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

заяву ОСОБА_1 , яка дія в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Калуський міський центр соціальних служб Калуської міської ради, Служба у справах дітей Калуської міської ради, Сектор у справах сім`ї та гендерної політики відділу соціального обслуговування пільгових категорій населення управління захисту населення, про видачу обмежувального припису задовольнити частково.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 .

Встановити заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 та покласти на нього наступні обов`язки на строк 4 місяці:

- заборонити перебування в місці проживання (перебування) з постраждалими особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 ;

- обмежити спілкування з постраждалою донькою ОСОБА_2 ;

- заборонити наближатися ближче 100 метрів до місця проживання (перебування), роботи, інших місць частого відвідування постраждалими особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- заборонити особисто і через третіх осіб розшуковувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними;

- заборонити вести листування, телефонні переговори (в тому числі надсилати смс-повідомлення) з ОСОБА_1 або контактування з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Копію рішення направити до Калуського РВП ГУ НП України в Івано-Франківській області та до виконавчого комітету Калуської міської ради для взяття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , на профілактичний облік.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Калуський міський центр соціальних служб Калуської міської ради, вул. Пушкіна, 9 м. Калуш Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 31843714.

Заінтересована особа: Служба у справах дітей Калуської міської ради, вул. С.Бандери, 18 м. Калуш Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 26535187.

Заінтересована особа: Сектор у справах сім`ї та гендерної політики відділу соціального обслуговування пільгових категорій населення управління захисту населення, вул. Євшана, 9 м. Калуш Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 03193318.

Повний текст судового рішення виготовлений 11.10.2024.

Суддя: