Ухвала

від 11.10.2024 по справі 727/12208/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/12208/23

Провадження № 2/727/282/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого судді - Слободян Г.М.

секретар судового засідання - Вакарчук Т.Р.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши за правилами загального позовного провадження, у відкритому підготовчому засіданні залі суду м. Чернівці клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання батьківства повторної судової молекулярно-генетичної експертизи, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання батьківства.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 листопада 2023 року відкрито підготовче провадження по справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 січня 2024 року по справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 червня 2024 року поновлено провадження по справі у зв`язку з надходженням висновку експерта.

24 червня 2024 року до суду надійшов висновок експерта №СЕ-19/114-24/2032-БД від 17.06.2024 року, згідно якого ОСОБА_2 може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_5 . Ймовірність даної події складає 99,999999%.

20 вересня 2024 року відповідач ОСОБА_2 скерував на електронну адресу суду клопотання про призначення по справі повторної судової молекулярно-генетичної експертизи. Відповідач вважає вказаний висновок експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України необґрунтованим та таким, що викликає сумніви в його правильності. Посилається на те, що біологічна експертиза (молекулярно-генетичне дослідження) повинна відбуватися з дотриманням правил проведення криміналістичних експертиз. Вказує на те, що у разі призначення експертизи ухвалою суду, об`єкти, що підлягають дослідженню разом з ухвалою суду направляються в НДЕКЦ для проведення експертизи саме судом, або залученим судом спеціалістом, а не учасниками справи. Зазначає, що відповідно до резолютивної частини постанови Чернівецького апеляційного суду від 11.03.2024 у справі №727/12208/23 передбачено здійснити відбір крові та слини при одночасному прибутті до Чернівецького обласного бюро судово-медичної експертизи відповідача та малолітньої дитини. Стверджує, що у справі № 727/12208/23 відібрані зразки для порівняльного аналізу були направлені поштою до Львівського НДЕКЦ МВС України не Чернівецьким апеляційним судом, не Шевченківським районним судом м. Чернівців, не спеціалістом, а одним з учасників судового процесу, чим було порушено порядок подання до Львівського НДЕКЦ МВС України об`єктів та матеріалів, що підлягають дослідженню експертом. Вказує також на те, що всього спеціалістом було відібрано шість зразків, тобто по зразку крові та слини у трьох осіб. Зазначає, що під час відібрання зразків працівниками Чернівецького обласного бюро судово-медичних експертиз у нього, відповідача, позивачка втручалась у процес їх відібрання, поводилась зухвало, та втручалась у процес оформлення відібрання зразків для дослідження. Вважає, що перелічені вище численні порушення порядку відібрання зразків для порівняльного аналізу, а особливо порядку їх направлення експертній установі закономірно викликає сумнів в правильності висновку експерта та його обґрунтованості.

Просить визнати висновок експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України необґрунтованим та таким, що викликає сумніви в його правильності та призначити у даній справі повторну судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити експерту будь-якої експертної установи за винятком Чернівецької області.

10.10.2024 року позивач ОСОБА_6 направила до суду заперечення щодо призначення повторної експертизи. Посилається на те, що заявляючи клопотання про визнання експертного висновку необгрунтованим, відповідач не вказав чому він не погоджується з застосованою експертом методикою встановлення батьківства, яку методику, на його думу, слід було застосувати при вирішенні питання про батьківства; які результати дослідження суперечить висновку експерта. Вказує на те, що інших методик проведення молекулярно-генетичних досліджень, крім тієї, що застосовано експертом, на сьогоднішній день не існує.На думкупозивача відсутні правові підстави для призначення повторної експертизи, оскільки повторна експертиза може бути призначена, коли є сумніви щодо правильності висновку експерта, пов?язані з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи. Такі сумніви могли би виникнути у суду в результаті оцінки сукупності доказів - при порівнянні висновку експерта з іншими отриманими доказами по справі. Таким доказом, наприклад, міг би бути медичний висновок про еректильну дисфункцію чи інші причини чоловічого безпліддя, однак таких доказів відповідач суду не надав. Посилається також і на те, що відповідач не зазначив яким чином було порушено чи обмежено його права за умови відібрання спеціалістом Чернівецького бюро судово-медичної експертизи зразків букального епітелію не тільки у дитини, а і у двох її батьків. Вказує на те, що з акту від 10.04.2024 року вбачається, що у відповідача відсутні будь-які претензії щодо відбору зразків крові та букального епітелію. Зазначає, що Шевченківським районним судом за участю сторін 13.05.2024 року розглянуто клопотання експерта №CE-19-114-24/2023-БДКд-2 від 22.04.2024 року, в якому він просив вирішити питання доцільності дослідження наданих на експертизу зразків букального епітелію ОСОБА_2 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , однак відповідач у судовому засіданні не заперечував протии цього. Позивач, вважає, що відібрання для судової молекулярно-генетичної експертизи біоматеріалу у дитини та у обох її батьків (а не одного з них) не є істотним порушенням процесуальних норм, яке будь-яким чином могло повпливати на порядок призначення чи проведення експертизи. Зазначає, що ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців від 13.05.2024 року про підтвердження доцільності проведення експертного дослідження зразків, відправлених представником позивачки на адресу Львівського НДЕКЦ МВС України через відділення «Нової пошти» відповідач він не оскаржував, а тому немає підстав стверджувати про пістотність порушень процесуальних норм, які б могли би вплинути на правильність чи обґрунтованість висновку експерта №CE-19/114-24/2023-БД від 17.06.2024 року. Позивач вважає, що судом та експертом дотримано порядку призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, а тому немає підстав для призначення повторної експертизи. Відтак, просить відмовити в задоволенні клопотання відповідача.

У підготовчомузасіданні представникпозивача ОСОБА_6 , адвокат Софяк В.В. заперечувала щодо заявленного клопотання з підстав викладених у письмових запереченнях позивача. Просила відмовити в задоволенні клопотання.

Відповідач ОСОБА_2 заявлене клопотанняпідтримав, посилався на те, що було порушено порядок подання до Львівського НДЕКЦ МВС України об`єктів та матеріалів, що підлягають дослідженню експертом. Вважає висновок експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України необґрунтованим та таким, що викликає сумніви в його правильності. Відтак, просить призначити у даній справі повторну судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити експерту будь-якої експертної установи за винятком Чернівецької області.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву представника позивача про призначення по справі судової молекулярно-генетичної експертизи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Відповідно до п.п.1,2ч.1ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно роз`яснень, які містяться у постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року по справі N 478/690/18, висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 02.01.2024 року під час підготовчого засідання було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу. Проведення цієї експертизи Шевченківський районний суд м.Чернівці доручив Львівському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру експертизи. Відповідно до висновку експерта №CE-19/114-24/2023-БД від 17.06.2024 року батьком малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 . Вірогідність батьківства ОСОБА_2 - 99,999999%.

Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах» повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов?язані з його недостатньою обгрунтованістю, чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, або за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення та проведення експертизи.

Відповідач у своїх твердженнях посилається на необгрунтованість висновку експерта, однак аналіз судової практики свідчить про те, що необгрунтованим може бути визнаний такий висновок експерта, у якому, на думку суду, наведено недостатньо доказів для обгрунтування такого висновку. Наведене стосується випадків, коли у суду можуть виникнути сумніви щодо застосованої експертом методики, висновки експерта не випливають із результатів дослідження чи суперечать їм, обсяг проведеного дослідження і в інших подібних випадках є недостатнім.

У п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» судам роз`яснено, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав осіб.

Згідно з частиною четвертою, пунктами 3-5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Заявляючи клопотання про визнання експертного висновку необгрунтованим відповідач не вказав конкретних причин чому він не погоджується з застосованою експертом методикою встановлення батьківства, не вказав яку методику, на його думу, слід було застосувати при вирішенні питання про батьківства; які результати дослідження суперечить висновку експерта.

Зі сторінки 5 висновку експерта №CE-19/114-24/2023-БД від 17.06.2024 року вбачається, що при проведенні експертизи використовувалися наступні інформаційні джерела: «Інструкція про порядок відбирання зразків букального епітелію для проведення судових молекулярно-генетичних експертиз у цивільних справах, експертних досліджень за зверненнями фізичних і юридичних осіб» (затв. наказом ЕС МВС України від 05.12.2019 року №43-EC-H); Методика проведення молекулярно-генетичних досліджень (яка внесена до Реєстру методик проведення судових експертиз Міністерства юстиції України за реєстраційним кодом 9.5.01) ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - К.: ДНДЕКЦ МВС України, 2018- 75с: 9 іл.)

Пунктом 1.4 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» (затв.наказом Міністерства юстиції України від 08.10. 1998 року за N? 53/5 зі змінами та доповненнями) встановлено, що «під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо».

Суд зауважує на тому, що інших методик проведення молекулярно-генетичних досліджень, крім тієї, що застосовано експертом, на сьогоднішній день не існує.

Підставою призначення повторної експертизи може бути наявність істотних порушень процесуальних норм, які регламентують сам порядок призначення й проведення експертизи. Істотність таких порушень визначається з урахуванням обставин конкретної справи. Як правило, такими порушеннями є ті, що вплинули на обґрунтованість висновку, наприклад, проведення експертизи особою, яка підлягає відводу на підставах, передбачених ст.ст. 38, 39 ЦПК України, а також порушення чи обмеження прав сторін або інших осіб, які беруть участь у справі. З наведеного слідує, що відповідач повинен був вказати, яким чином під час призначення або проведення експертизи були порушенні його права.

Обґрунтовуючи клопотання про призначення повторної експертизи, відповідач вказує на те, що «... спеціалістом було відібрано шість зразків, тобто по зразку крові та слини у трьох осіб. Але постановою Чернівецького апеляційного суду від 11.03.2024 року у справі N? 7271/2208123 передбачено здійснити відбір крові та слини при одночасному прибутті до Чернівецького бюро судово-медичної експертизи відповідача та малолітньої дитини, тобто лише у двох осіб. Таким чином спеціалістом було порушено вимогу щодо здійснення відбору крові та слини лише у відповідача та малолітньої дитини, котра міститься в постанові Чернівецького апеляційного суду від 11.03.2024 року».

Однак, суд звертає увагу на те, що відповідач не зазначив яким чином було порушено чи обмежено його права за умови відібрання спеціалістом Чернівецького бюро судово-медичної експертизи зразків букального епітелію не тільки у дитини, а і у двох її батьків. З акту від 10.04.2024 року, вбачається, що у відповідача відсутні будь-які претензії щодо відбору зразків крові та букального епітелію.

До того ж, Шевченківським районним судом за участю сторін 13.05.2024 року розглянуто клопотання експерта №CE-19-114-24/2023-БДКд-2 від 22.04.2024 року, в якому він просив вирішити питання доцільності дослідження наданих на експертизу зразків букального епітелію ОСОБА_2 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 . Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечував проти цього.

Звертаючись з клопотанням про призначення повторної експертизи, відповідач зазначає, що «у справі N? 727/12208/23 відібрані зразки для порівняльного аналізу були направлені поштою до Львівського НДЕКЦ МВС України НЕ Чернівецьким апеляційним судом, НЕ Шевченківським районним судом м. Чернівців, НЕ спеціалістом, а одним з учасників судового процесу. Тобто у цій справі було порушено порядок надання до Львівського НДЕКЦ МВС України об?єктів та матеріалів об?єктів та матеріалів, що підлягають дослідженню експертом».

Згідно з пунктом 1.2.11 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» (затв.наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року N? 53/5 з наступними змінами), повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об?єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередньої) експертизи. Тобто, в будь-якому випадку при проведенні повторної експертизи досліджуватимуться зразки букального епітелію не тільки у дитини, а і у двох її батьків.

Правомірність призначення Шевченківським районним судом судової молекулярно-генетичної експертизи в рамках справи №727/12208/23 вже була перевірена Чернівецьким апеляційним судом і заперечень щодо проведення такої експертизи не було.

Відповідно до пункту 5 розділу І «Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України» (затв.наказом МВС України від 17.07.2017р. N?591) підставою для проведення експертиз відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), у якому обов?язково зазначаються реквізити, перелік питань, поставлених експерту, а також об?єкти, що підлягають дослідженню.

Експертизу було призначено на підставі належних процесуальних документів ухвали Шевченківського районного суду .Чернівців від 02.01.2024 року та постанови Чернівецького апеляційного суду від 11.03.2024 року.

Вищенаведене свідчить про дотримання судом порядку призначення судової молекулярно-генетичної експертизи та дотримання експертом порядку проведення цієї експертизи. А тому, суд приходить до висновку про те, що немає підстав для призначення повторної експертизи.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Предметом спору у справі, що переглядається, є визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах сімейного законодавства (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2021 року в справі № 758/10761/13-ц (провадження № 61?19815сво19).

Враховуючи викладене, суд критично оцінює твердження представника відповідача щодо необхідності призначення проведення повторної судово-генетичної експертизи, як це передбачено вимогами ст. 113 ЦПК України.

При цьому, необхідно зазначити, що незгода відповідача з висновком проведеної експертизи не може бути підставою для призначення у справі додаткової, повторної або іншої судової експертизи.

Більше того, у відповідності до ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами. Відхилення судом висновку повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Таким чином, оскільки висновок експерта не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами, то правових підстав для проведення іншої експертизи, матеріали справи не містять, оскільки відповідач та його представник вправі надати суду інші належні і допустимі докази, якими вони обґрунтовують свої заперечення проти позовних вимог і які мають бути досліджені судом нарівні з іншими доказами, у тому числі і з висновком судової експертизи.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши подане відповідачем клопотання про призначення повторної судовоїмолекулярно-генетичноїекспертизи таматеріали цивільноїсправи,заслухавши думкусторін посправі,суд приходитьдо висновку,що запропонованівідповідачем питаннядля їхвирішення судовихекспертом,вже вирішеніналежним чиному встановленомузаконом порядку,а тому,в задоволенніклопотання пропризначення повторноїсудової молекулярно-генетичноїекспертизи слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 102-109,116,189, 197, 252-253, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення повторної судовоїмолекулярно-генетичноїекспертизи в цивільній справі №727/12208/23, провадження 2/727/282/24 за позовом ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання батьківства відмовити.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складено 11.10.2024 року.

Суддя Слободян Г.М.