Ухвала

від 11.10.2024 по справі 471/1127/24

БРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/1127/24

Провадження №2/471/295/24

Номер рядка звіту 22

У Х В А Л А

"11" жовтня 2024 р. с-ще Братське

Суддя Братського районного суду Миколаївської області Гукова І.Б., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі № 471/1127/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до Селянської спілки приватних паїв"Куйбишева" ,третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю"Куйбишева" про розірвання договору оренди землі,

в с т а н о в и в:

В провадженні Братського районного суду Миколаївської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до Селянської спілки приватних паїв"Куйбишева", третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю"Куйбишева" про розірвання договору оренди землі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2024 року справа надійшла в провадження судді Гукової І.Б.

Ухвалою суду від 12.09.2024 року провадження у справі було відкрито і призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

10.10.2024 року представник відповідача ССПП"Куйбишева" Петренко О.В. надіслала до суду заяву про відвід судді Гукової І.Б. від розгляду вищевказаної, обґрунтовуючи свою заяву тим, що на її думку суддя Гукова І.Б. не може брати участь у розгляді вказаної справи і підлягає відводу, оскільки на думку ССПП "Куйбишева", має явну зацікавленість у вирішенні спорів відповідачем в яких є ССПП "Куйбишева", на користь представника позивачів адвоката Любченко Володимира.

Так, суддею Гуковою І.Б розглядалися наступні справи до Селянської спілки приватних паїв "Куйбишева" де представником позивачів виступав саме адвокат Любченко Володимир Михайлович: - 471/966/23; - 471/967/23; - 471/968/23; - 471/570/24; - 471/571/24; - 471/804/24; - 471/1127/24.

В усіх перерахованих вище справах судовий збір сплачено і це вказано в призначенні платежу або ж за позовом ОСОБА_3 (справи номер 471/966/23;471/967/23;471/968/23;), або ж за позовом ОСОБА_4 ( справи номер 471/570/24; 471/571/24; 471/804/24; 471/1127/24. За таких обставин судовий збір за подання позовних заяв позивачами не був сплачений взагалі та позови підлягали щонайменше залишенню без руху на що суд не звертає чомусь уваги і дотепер, що також підтверджує надання переваги стороні позивача та його представнику зокрема і це вже є систематично досить тривалий час.

Натомість при прийнятті рішень прописувалося Стягнути з Селянської спілки приватних паїв «КУЙБИШЕВА» на користь саме позивачів витрати понесені при сплаті судового збору

Також 20 вересня 2024 року по справі № 471/571/24 нею, як представником ССПП "Куйбишева" в системі ЕСІТС " Електронний суд " було подано заяву про неможливість прибуття в судове засідання призначене на 26.09.2024 через перебування у плановій відпустці з наданням відповідного наказу, на що суддя не звернула жодної уваги і не прописала в прийнятому нею рішенні.

У цій же ж справі всі засідання про які було повідомлено представника Селянської спілки приватних паїв "КУЙБИШЕВА" переносилися з поважних причин, про що є відповідні заяви і лише 16.07.2024 року вона не була присутня в засіданні бо просто її ніхто про нього не повідомив, натомість представнику позивача було надіслано дві повістки замість однієї, даний факт можливо перевірити в системі ЕСІТС "Електронний суд ".

Суддя Гукова І.Б жодного разу при розгляді справ де відповідачем є Селянська спілка приватних паїв "Куйбишева" не перевірила належним чином надану представником інформацію, а ні на час відкриття провадження у справах, а ні під час розгляду справ та винесенні рішень мабуть не вважає за потрібне.

У справі № 471/570/24 за позовною заявою ОСОБА_5 до Селянської спілки приватних паїв "КУЙБИШЕВА", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "КАЗАРІН-ГРУП" про розірвання договору оренди землі, суддя Гукова І.Б. не перевірила чи є живим позивач на час подання позову до суду винесла 10.05.2024 року ухвалу про відкриття провадження.

23.05.2024 року представником третьої особи було подано клопотання про закриття провадження у справі та повідомлено про смерть позивача ОСОБА_5 ще в березні 2023 року.

Суддя Гукова І.Б. повністю проігнорувала подане клопотання натомість прийняла 30.05.2024 року подану представником позивача ОСОБА_3 , до суду заяву про залишення позову без розгляду, чим знову підтвердила надання переваги саме цій стороні. Такі дії судді Гукової І.Б., та повне ігнорування нею будь-яких доводів та доказів інших сторін по справах крім представника позивача позбавляє Селянську спілку приватних паїв "Куйбишева" розраховувати на справедливий, неупереджений та законний розгляд справ, надання останній належним чином захищати свої права, повне позбавлення віри в те, що в справі, яку буде розглядати суддя Гукова І.Б., буде прийняте законне та справедливе рішення. На даний час з огляду на все вищевказане можемо стверджувати, що у ССПП "Куйбишева" виникли обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді Гукової Інни Борисівни.

Згідно ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 ЦПК України, якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 40 ЦПК України відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання та вважає за можливе розглянути заяву про відвід судді без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, заяву про відвід судді та додані до неї документи, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вказаної заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді цивільної справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо :

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як вбачається зі змісту заяви про відвід, підставою, яка викликає сумнів в неупередженості головуючого судді Гукової І.Б. є незгода з процесуальними рішеннями судді під час розгляду справ, при цьому, відповідачем в апеляційному порядку було оскаржене рішення лише у справі № 471/968/23. Рішення суду в інших справах або не були оскаржені взагалі, або перебувають на розгляді суду.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.; (далі - Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

На питання неупередженості суду звертає увагу Європейський суд з прав людини у рішенні Суду від 10 грудня 2009 р. в справі «Мироненко і Мартенко проти України» було констатовано порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Цим рішенням Європейським судом визнано порушення принципу безсторонності суду. Так, у п. 66, 69 і 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

Таким чином, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб`єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об`єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.

Зі змісту ст. 6 Конвенції неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватися, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «Мікаллеф проти Мальти», п. 93). Європейський Суд з прав людини у своїй практиці проводить відмінність між суб`єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб`єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об`єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «П`єрсак проти Бельгії», п. 30; справа «Грівз проти Сполученого Королівства», п. 69).

Частина 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначає, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 48 даного Закону встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно зі ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

У справі «Преда і Дардарі проти Італії» Суд вказав, що метою норми ст. 17 Конвенції є запобігання використанню принципів, на яких ґрунтується Конвенція. У разі ж незгоди з винесеним по справі рішенням чи ухвалою, сторона по справі не позбавлена можливості оскаржити постановлене по справі рішення чи ухвалу у порядку і строки, визначені чинним процесуальним законом.

Відповідно до Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантується Конституцією і законами України, а суддя при здійсненні правосуддя незалежний і підпорядковується лише закону.

Таким чином, в руслі суб`єктивної складової поняття безсторонності ЄСПЛ притримується позиції, що не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Така позиція викладена у рішеннях Суду по справам «Хаушильд проти Данії» та «Ветштайн проти Швеції».

Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді. Але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. У будь-якому випадку, припущення щодо упередженості є правовим питанням, яке має бути винесеним на розгляд суду. За виключенням надзвичайних обставин, заява про справжню або можливу упередженість не є питанням поведінки судді.

Отже, існує презумпція неупередженості судді, а протилежне необхідно доводити належними та допустимими доказами.

Таким чином, на думку суду, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18).

Також, Верховний Суд вважає відвід завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді.

Наприклад, в ухвалі від 18 грудня 2018 року у справі №910/2968/18 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, а його заявлення - зловживанням процесуальними правами, оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення».

Крім цього, згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, за окремою підставою відводу визначеною саме як наявність «інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді», особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Суд зауважує, що лише незгода представника відповідача з прийнятими судом процесуальними рішеннями стала підставою для заявленого відводу судді за обставинами, які зазначені в заяві про відвід, та які не підтверджені жодним доказом.

За таких обставин, оцінюючи зміст заяви, суд приходить до висновку, що правові підстави для відводу головуючого судді Гукової І.Б. в розумінні статей 36-37 ЦПК України, відсутні, оскільки фактично зміст заяви зводиться до незгоди з процесуальними рішеннями судді, підстави, на які посилається представник відповідача, адвокат Петренко О.В. у своїй заяві про відвід судді не містять в собі будь-яких відомостей щодо можливої упередженості судді, не ставлять під сумнів її об`єктивність, а також не вказують на будь-які інші підстави передбачені законом для її відводу, тому у задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36-40 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви про відвід судді - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Гукова І. Б.