Ухвала

від 11.10.2024 по справі 538/1780/24

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 538/1780/24

Провадження № 2/538/818/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Цімботи Л.Г.,

за участю секретаря судового засідання Криворучко В.І.,

розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Лохвиця цивільну справу за позовом Миргородської окружної прокуратури Полтавської області, в інтересах держави в особі Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування незаконно набутої земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

13.09.2024 року на розгляд Лохвицького районного суду Полтавської області надійшов вищевказаний позов.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2024 року головуючим суддею визначено суддю Цімботу Л.Г.

Ухвалою від 19.09.2024р. вказаний позов прийнято до розгляду, провадження у справі було відкрито, призначено підготовче засідання на 11.10.2024 р.

11.10.2024 р. суддею Цімботою Л.Г. було заявлено самовідвід у вказаній справі, оскільки подружжям відповідача ОСОБА_2 є ОСОБА_3 , який займає посаду керівника апарату Лохвицького районного суду Полтавської області, а суддя Цімбота Л.Г. є головою цього суду, при цьому суддею було зазначено, що ця обставина не є такою, що може вплинути на її неупередженість та об`єктивність при прийнятті рішення, однак може викликати сумнів в її неупередженості та об`єктивності як судді, зокрема у стороннього спостерігача.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі...; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Поняття інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, є оціночним, законодавчо не визначеним, та може включати будь-які обставини, які можуть викликати у суду або у сторін сумніви у неупередженості судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11 до неї, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно із ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22 грудня 1993 року, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору. Щодо безсторонності суду при розгляді справ, Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України», наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.

У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року №2006/23) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах «Микаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.

Однією з процесуальних форм забезпечення об`єктивності та неупередженості судового розгляду є гарантоване законом право відводу (самовідводу) у визначених законом випадках. Як випливає зі змісту норм ЦПК України, відвід (самовідвід) судді є одним з механізмів, що забезпечує законність та обґрунтованість судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя... зобов`язані заявити самовідвід, а відповідно до ч. 3 цієї статті самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання ....

Відповідно до положень ч.ч. 1 , 2 , 9 та 11 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Дослідивши зміст заяви про самовідвід та матеріали справи з метою недопущення будь-яких сумнівів щодо об`єктивності розгляду справи, заяву судді Цімботи Л.Г. про самовідвід слід задовольнити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 36, 40, 260 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Заяву судді Лохвицького районного суду Полтавської області Цімботи Людмили Григорівни про самовідвід задовольнити.

Матеріали цивільної справи № 538/1780/24 (провадження № 2/538/818/24) за позовом Миргородської окружної прокуратури Полтавської області, в інтересах держави в особі Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування незаконно набутої земельної ділянки, передати до канцелярії Лохвицького районного суду Полтавської області для повторного автоматизованого розподілу відповідно до вимог ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Лохвицького

районного суду Людмила ЦІМБОТА