Рішення

від 09.10.2024 по справі 766/8318/23

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/8318/23

Пров. №2/766/7863/24

09.10.2024

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Черниш О.Л.

за участю: секретаря судових засідань Кошевої А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Парки Херсона» Херсонської міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

встановив:

11.10.2023 позивачка звернулася до суду із позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, на обґрунтування якого, з урахуванням уточнених позовних вимог, зазначила наступне.

Згідно наказу № 199 від 10.07.2023 року Позивача було звільнено з посади головного бухгалтера комунального підприємства «Парки Херсона» Херсонської міської ради за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України, в день звільнення Позивача повного розрахунку щодо виплати заробітної плати зроблено не було.

Позивач звернувся до суду 11.10.2023 року.

З початку повномасштабного вторгнення на територію України та оголошення воєнного стану позивач перебувала у м. Херсоні та вчасно отримувала заробітну плату, однак, починаючи з липня 2022 року і до моменту припинення простою, заробітна плата не виплачувалася. В день звільнення Позивача повного розрахунку щодо виплати заробітної плати зроблено не було.

Згідно довідки від 28.07.2023 №01-10/337, виданої директором Комунального підприємства «Парки Херсона» Херсонської міської ради, заборгованість по заробітній платі станом на 28.07.2023 за травень-жовтень 2022 року становить 76 127 грн. 26 коп. з розрахунку: за травень 2022 року - 14 228 грн.00 коп. за червень 2022 року - 19 215 грн. 26 коп. за липень 2022 року - 10 671 грн. 00 коп. за серпень 2022 року - 10 671 грн. 00 коп. за вересень 2022 року - 10 671 грн. 00 коп. за жовтень 2022 року - 10 671 грн. 00 коп.

Щодо стягнення середнього заробітку за затримку виплати розрахунку при звільненні, то позивачка послалася на норми ст.ст. 4, 36, 47, 115, 116, 117 Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 (із змінами) та з урахуванням довідки про заборгованість та про доходи позивачки вирахувала середній заробіток наступним чином.

Згідно довідки про доходи позивача, розмір заробітної плати відповідачки за останні 2 місяці роботи становить: за червень 2023 року 17 875 грн.00 коп. за травень 2023 року 17 875 грн. 00 коп., тобто 35 750 грн. 00 коп. за 45 робочих дні, а отже, розмір заробітної плати за 1 робочий день становить 794, 44 грн. А тому сума середнього заробітку за затримку виплати розрахунку при звільненні за період: з 11.07.2023 року по 31.07.2023 року 15 робочих дні за серпень 2023 року 23 робочих дні за вересень 2023 року 21 робочий день за жовтень 2023 року 22 робочих дні за листопад (до 06.11.2023) 3 робочих дні (всього 84 робочих днів * 794.44 грн./день) = 66 732 грн. 96 коп.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача суми грошової компенсації за невикористані дні відпустки в розмірі 20 170 грн. 80 коп., зазначено наступне.

Позивач ОСОБА_1 з 21.09.2021 і до часу звільнення 10.07.2023 року безперервно працювала головним бухгалтером у КП «Парки Херсона» ХМР. На день звільнення 10.07.2023 позивачка мала 43 календарних дні невикористаної щорічної відпустки (за період роботи з 21.09.2021 по 20.09.2022 (24 календарні дні, та з 21.09.2022 по 10.07.2023 року (19 календарних дні).

Розрахунок вказаного виду заборгованості позивачка здійснила наступним чином.

Згідно довідки про доходи №01-10/336 від 28.07.2023 заробітна плата позивача за останні 12 календарних місяці роботи, що передують місяцю надання відпустки (липень 2023) з липня 2022 по червень 2023 становить 204 509 грн. 27 коп.

204 509 грн. 27 коп. : на 365 днів*43= 24 092 грн. 87 коп. (сума грошової компенсації за невикористані дні відпустки).

Щодо вимоги про стягнення невиплаченої нецільової благодійної допомоги у розмірі одного посадового окладу позивачкою зазначено наступне.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 14.06.2023 директором КП «Парки Херсона» ОСОБА_2 було видано наказ №13 від 19.06.2023 про надання нецільової благодійної допомоги ОСОБА_3 . Позивачці було надано як головному бухгалтеру нецільову благодійну допомогу у зв`язку із скрутним матеріальним становищем внаслідок пограбування. Згідно п. 2 вищеозначеного наказу головному бухгалтеру доручено прийняти до виконання п. 1 цього наказу, нарахувати та виплатити нецільову благодійну допомогу у розмірі одного посадового окладу. Однак, така нецільова благодійна допомога у розмірі одного посадового окладу нарахована та виплачена не була.

Згідно штатного розпису КП «Парки Херсона» Херсонської міської ради від 01.02.2022, який діяв також станом на 01.01.2023, посадовий оклад головного бухгалтера становить 14 228 грн. 00 коп. А тому із Відповідача на користь Позивача слід стягнути на підставі наказу №13 від 19.06.2023 директора КП «Парки Херсона» ОСОБА_2 про надання нецільової благодійної допомоги ОСОБА_4 - 14 228 грн. 00 коп. не виплаченої під час звільнення суми нецільової благодійної допомоги.

Щодо стягнення понесених судових витрат та витрат, понесених з розглядом справи, позивачка послалася на норми ст. 133, 137 ЦПК України, ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та на підтвердження понесених витрат позивачем зазначено, що до позовної заяви долучено договір про надання правової допомоги, квитанцію № б/н та акт виконаних робіт, а також квитанція про сплату судового збору.

Враховуючи вищевикладене, просила стягнути з відповідача Комунального підприємства "Парки Херсона" ХМР на користь позивачки ОСОБА_1 :

- заборгованість по заробітній платі у розмірі 76 127, 26 грн. без урахування всіх податків та зборів;

- середній заробіток за весь період затримки розрахунку в розмірі 66 732 грн. 96 коп. за період з 11.07.2023 по 06.11.2023 включно;

- суму грошової компенсації за невикористані дні відпустки в розмірі 24 092 грн. 87 коп.

- невиплачену нецільову благодійну допомогу у розмірі одного посадового окладу в

розмірі 14 228 грн. 00 коп.;

- витрати на професійну правничу допомогу розміром 15 000, 00 грн.;

- судові витрати з оплати судового збору.

Ухвалою судді від 13 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, направили до суду заяву, в якій просили суд розглядати справу у відсутності сторони позивача за наявними у справі доказами.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, однак направив до суду відзив на позовну заяву та відзив на уточнену позовну заяву, в якій детально виклав свою позицію щодо позовних вимог, а також представником відповідача направлялися докази в обґрунтування заперечень окремо від відзивів, тому суд вважає, що відповідачем висловлено в повній мірі свою позицію у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Наказом директора комунального підприємства «Парки Херсона» Херсонської міської ради № 199 від 10.07.2023 ОСОБА_1 звільнено з посади головного бухгалтера за власним бажанням відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України із нарахуванням та виплатою грошової компенсації за невикористані 30 календарних днів щорічної основної відпустки.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Відповідно до довідки № 01-10/337 від 28.07.2023, виданої комунальним підприємством «Парки Херсона» Херсонської міської ради, заборгованість по заробітній платі за період з травня 2022 по жовтень 2022 (включно) становить 76127,26 грн, з яких до виплати підлягає 61282,42 грн. (без урахуванням податків та зборів).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за вказаний період у розмірі 76127,26 грн без урахування всіх податків та зборів.

Частиною п`ятою статті 97 Кодексу законів про працю України визначено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до статті 98 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Згідно з частиною першою статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Частиною першою статті 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі Закон № 108/95-ВР) закріплено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначено, що основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до п. 171.1 ст. 171 Податкового Кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Державна фіскальна служба України у своєму листі № 23714/6/99-99-17-03-03-15 від 05.11.2015 зазначала, що роботодавець має виконати функції податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час затримки розрахунку під час звільнення.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 липня 2018 у справі № 359/10023/16-ц зазначив, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

На думку ВС, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем під час виконання відповідного судового рішення, та відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час виплати працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 7 жовтня 2020 року у справі № 523/14396/19 зазначив, що суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника середній заробіток за час вимушеного прогулу без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем під час виконання відповідного судового рішення, а отже, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час виплати працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів, які підлягають сплаті податковим агентом.

Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 16 листопада 2020 року у справі № 607/3509/17; від 25 березня 2021 року у справі № 185/2109/18-ц; від 3 листопада 2021 року у справі № 645/2856/18; від 23 грудня 2021 року у справі № 607/1429/17.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем факт наявності заборгованості та сума заборгованості по заробітній платі за період з травня 2022 по жовтень 2022 (включно) у розмірі 76127,26 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів не заперечується, то вказана вимога підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку.

Згідно з положеннями ст.117 Кодексу законів про працю України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Стаття 236 КЗпП передбачає, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відповідачем не заперечується факт затримки розрахунку із відповідачем за заявлений нею період у заявленому розмірі.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону № 108/95-ВР порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі Порядок), пунктом 1 якої визначено випадки, у яких застосовується цей Порядок.

Згідно з п.2 розділу ІІ Порядку, працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, більше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Враховуючи, що позивачка була звільнена 10.07.2023, для вирахування середнього заробітку за затримку розрахунку, необхідно врахувати заробітну плату за травень-червень 2023 (останні повні робочі місяці позивачки).

Відповідно до довідки про доходи № 01-10/336 від 28.07.2023, виданої комунальним підприємством «Парки Херсона» Херсонської міської ради, заробітна плата складає: за травень 2023 17875,00 грн, за червень 2023 17875,00 грн. Всього: 35750,00 грн. За травень та червень 2023 року робочі дні позивачки склали 45 (23 дні у травні 2023 та 22 дні у червні 2023 року). Таким чином, розмір заробітної плати за 1 робочий день становить 794,44 грн.

Позивачка заявляє вимогу про стягнення середнього заробітку за період з 11.07.2023 по 06 листопада 2023 року.

За вказаний період робочих днів склалося 84.

Таким чином, середній заробіток за період з 11.07.2023 по 06 листопада 2023 року складає 66732,96 грн.

Суд також звертає увагу на те, що розрахунок суми середнього заробітку за час затримки розрахунку здійснювався, виходячи з довідки про доходи № 01-10/336 від 28.07.2023, в якій зазначено дохід позивачки з урахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів, а тому і стягненню підлягає вказана сума із відрахуванням вказаних обов`язкових платежів.

Щодо позовної вимоги про стягнення суми грошової компенсації за невикористані дні відпустки.

У позовній заяві позивачка стверджує про те, що на день звільнення за період роботи з 21.09.2021 по 10.07.2023 вона мала 45 днів невикористаної відпустки, а саме: 24 календарних дні за період роботи з 21.09.2021 по 20.09.2022, та 19 календарних днів за період роботи з 21.09.2022 по 10.07.2023.

Відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено заяву ОСОБА_1 від 27.04.2023 про надання їй невикористаної щорічної основної відпустки тривалістю 14 днів з 29.04.2022.

Наказом № 28 від 27.04.2022 ОСОБА_1 надано частину невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 22.09.2021 по 22.04.2022 тривалістю 14 календарних днів, починаючи з 29.04.2022.

Як вбачається з наказу директора комунального підприємства «Парки Херсона» Херсонської міської ради № 199 від 10.07.2023 про звільнення ОСОБА_1 , на день звільнення у неї залишилося 30 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки.

Відповідно до довідки № 01-10/552 від 06.11.2023, наданої комунальним підприємством «Парки Херсона» Херсонської міської ради, ОСОБА_1 при звільненні у липні 2023 року було нараховано та виплачено заробітну плату за липень 2023 року у розмірі 5107,14 грн, та відпускні за невикористану щорічну основну відпустку у розмірі 16808,98 грн, всього 21916,12 грн. Вказана сума також відображена в довідці про доходи №01-10/336 від 28.07.2023, що подана позивачем разом із позовом.

Таким чином, позивачем не надано належних доказів, а відповідачем спростовано надану позивачем інформацію щодо наявності у КП «Парки Херсона» ХМР заборгованості перед ОСОБА_1 зі сплати коштів за невикористану щорічну основну відпустку станом на день звернення до суду із вказаним позовом.

Щодо позовної вимоги про стягнення невиплаченої нецільової благодійної допомоги у розмірі одного посадового окладу.

Заявляючи вказану вимогу, позивачка посилається на наказ директора КП «Парки Херсона» ХМР №13 від 19.06.2023 про надання нецільової благодійної допомоги ОСОБА_5 , згідно якого головному бухгалтеру ОСОБА_1 надано нецільову благодійну допомогу у зв`язку із скрутним матеріальним становищем внаслідок пограбування в розмірі одного посадового окладу.

Комунальне підприємство «Парки Херсона» створене Херсонською міською радою.

Відповідно до ч.3 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об`єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об`єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.

Отже, фінансування вказаного комунального підприємства здійснюється з місцевого бюджету.

Згідно інформації, наданої у відзиві, фінансування підприємства здійснюється на бюджетний рахунок підприємства, відкритий в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Херсоні за кодом програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів (КПКВК) 1216090 (інша діяльність у сфері житлово-комунального господарства) та кодом економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) 2610.

Відповідно до п. 3.31 розділу 3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету Статистики України № 5 від 13.01.2004 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713, матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв`язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання відносить до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.

Отже, нецільова благодійна допомога, яку просить стягнути позивачка, не належить до фонду оплати праці, а тому не є обов`язковим платежем, який підлягає стягненню у судовому порядку, є правом позивача, а не обов`язком, тому задоволенню не підлягає.

Крім того, до відзиву надано наказ директора КП «Парки Херсона» ХМР № 16 від 11.07.2023 «Про скасування наказів з № 1 по № 15 «Про надання нецільової благодійної допомоги» від 19.06.2023», згідно якого, у зв`язку з відсутністю фінансування з міського бюджету на матеріальну допомогу зазначені накази, у тому числі і наказ директора КП «Парки Херсона» ХМР №13 від 19.06.2023, скасовано.

Щодо позовних вимог про стягнення судових витрат.

Позивачкою заявлено про стягнення судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 00 грн. та судового збору.

Відповідно до п.1.ч1.ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати.

Однак, позивачем до суду надано квитанцію ID: 3567-3584-3775-5528 від 03.11.2023, якою ОСОБА_1 сплачено судовий збір за позовом у розмірі 1200,54 грн., а тому сплачений позивачкою судовий збір підлягає стягненню з відповідача на її користь.

Разом з цим, позивачка просить стягнути судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 00 грн.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Частиною 1 ст. 173 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 3 ст. 173 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачкою та її представником не долучено до позову ані договору про надання правової допомоги, ані акту виконаних адвокатом робіт, ані квитанції про сплату вказаних робіт, тому зазначена вимога задоволенню не підлягає.

Разом з цим, у відзиві на позовну заяву відповідач стверджує про пропуск позивачкою строку для звернення до суду із вказаним позовом, посилаючи на норму ч.1 ст. 233 Кодексу Законів про працю України, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Початком перебігу такого строку відповідач вважає день звільнення позивачки 10.07.2023, а тому вважає, що звернувшись до суду 11.10.2023, позивачкою такий строк пропущено.

З цього приводу слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Довідки про доходи №01-10/336 та про заборгованість №01-10/337 видано 28.07.2023 та згідно інформації, наданої у відзиві на позов, направлено на електронну пошту позивачки в той же день. Позивачка вказаного факту не спростувала. Таким чином, позивачка мала звернутися до суду із вказаним позовом у строк до 28.10.2023. Позов подано 11.10.2023, про що міститься відповідна відмітка на позовній заяві. Отже, позивачкою строк звернення до суду не пропущено.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 76-81, 89, 141, 229, 258-259, 263-265, 273, 274, 279, 430 ЦПК України, ст. ст. 97, 98, 115, 116, 117, 236 Кодексу законів про працю України, п. 171.1 ст. 171 Податкового Кодексу України, ч.3 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до комунального підприємства «Парки Херсона» Херсонської міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Парки Херсона» Херсонської міської ради (місцезнаходження: м. Херсон, проспект Незалежності (Ушакова), 37, ЄДРПОУ 4071336) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ):

- заборгованість по заробітній платі за період роботи з травня 2022 року по жовтень 2022 року (включно) у розмірі 76127 (сімдесят шість тисяч сто двадцять сім) грн 26 коп. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів;

- середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 66732 (шістдесят шість тисяч сімсот тридцять дві) грн 96 коп. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

- судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) грн. 54 коп.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції на протязі тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

СуддяО. Л. Черниш