Постанова

від 01.10.2024 по справі 522/8496/23-е

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3572/24

Справа № 522/8496/23-Е

Головуючий у першій інстанції Громік Д.Д.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних

справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Карташова О.Ю., Кострицького В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2023 року

у цивільній справі за позовомМиколаївського обласного центру зайнятості в особі Миколаївської філії Миколаївського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутого майна ВСТАНОВИВ:

01 травня 2023 року Миколаївський обласний центр зайнятості в особі Миколаївської філії Миколаївського обласного центру зайнятості звернувся до з вказаним вище позовом у якому просив стягнути з ОСОБА_1 незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 49956,34 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 18 березня 2022 року ОСОБА_1 за допомогою засобів Єдиного державного веб-порталу електронних послуг звернулася до Миколаївського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного, і цього ж дня їй було надано статус безробітної та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

Позивачем було здійснено інформаційний обмін з Державною прикордонною службою України та встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 перетнула державний кордон України та безперервно перебувала за кордоном до 01 жовтня 2022 року, про що складено відповідний акт.

Усупереч вимогам законодавства, відповідачка не подала інформацію про виїзд за кордон, із заявою про припинення реєстрації її як безробітної також не зверталася, що призвело до незаконного отримання нею допомоги по безробіттю з 20 червня 2022 року по 27 листопада 2022 року на загальну суму 49956,34 грн.

13 грудня 2022 року позивачем видано наказ №59 про відшкодування коштів безробітною ОСОБА_1 , виплачених, як допомога по безробіттю та занесення її до дебіторської заборгованості.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 14 грудня 2022 року відповідачці надіслано повідомлення про необхідність повернення зазначеної вище суми грошових коштів, яке останньою було проігноровано.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2023 року позов Миколаївського обласного центру зайнятості в особі Миколаївської філії Миколаївського обласного центру зайнятості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 49956,34 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаних вище позовних вимог, посилаючись на те, що суд ухвалюючи оскаржуване рішення вважав встановленими обставини щодо її перебування за кордоном у період з 21 травня 2022 року по 01 жовтня 2022 року, з досліджених доказів, що надані позивачем, при цьому самостійно не перевірив вказане, тоді як на думку скаржниці ця інформація не є достовірною.

При цьому скаржниця зазначає, що у вказаний вище період вона була змушена виїхати за кордон, оскільки втікала від війни та хвилювалася за своє життя та її доньки, тому переїхала з м. Херсону до м. Одеси, яке у той час (травень 2022 року) ворог постійно обстрілював, у зв`язку з чим скаржниця прийняла рішення вивезти дитину за кордон, а згодом вона повернулася до м. Одеси, що підтверджується відмітками у її закордонному паспорті.

Отже зважаючи на форс-мажорні обставини, скаржниця вважає, що її виїзд за кордон на деякий час з метою збереження свого життя та дитини, будь-яким чином не порушує вимоги ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

На вказану апеляційну скаргу, позивачем подано відзив у якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2023 року без змін, вказуючи про те, що скаржницею за допомогою належних та допустимих доказів не підтверджено той факт, що вона перебувала за кордоном протягом періоду часу, який є меншим, а ніж 30 календарних днів, при цьому доводи скарги зводяться до незгоди з рішенням суду та цитування норм права.

Згідно із ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними є справи у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Положеннями п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується.

Відповідно до ч.1 ст.369ЦПКУкраїни апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01 травня 2024 року, розгляд цієї справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, з огляду на те, що позовні вимоги мають виключно майновий характер, та справа є малозначною в силу вимог закону, оскільки ціна позову (49956,34 грн) не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент подачі позову (80520 грн).

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржуване рішення суду відповідає, з огляду на таке.

За вимогамист.13ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

За вимогами статей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Предметом позову є матеріально правова вимога позивача до відповідача щодо якої вона просить ухвалити рішення, а підставою обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судом першої інстанції встановлені та підтверджується матеріалами справи такі обставини.

18 березня 2022 року ОСОБА_1 за допомогою засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг звернулася до Миколаївського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного і цього ж дня їй було надано статус безробітної та розпочато виплату допомоги по безробіттю (а.с. 33-36).

08 грудня 2022 року позивачем складено акт №3 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з якого убачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи у статусі безробітного та отримуючи допомогу по безробіттю у триденний строк не повідомила про виїзд за межі України, не подала відповідну заяву про припинення реєстрації її як безробітної, в результаті чого виникла переплата допомоги по безробіттю з 20 червня 2022 року по 27 листопада 2022 року (а.с. 30).

З інформації про осіб, які перетнули державний кордон, наданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України убачається, що у період часу 21 січня 2022 року по 12 березня 2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі закордонного паспорта серія та номер документа НОМЕР_1 , перетинала державний кордон у такому порядку: виїзд 21 травня 2022 року о 10:58 год, в`їзд 01 жовтня 2022 року о 21:42 год., виїзд 14 жовтня 2022 року о 07:01 год., в`їзд 25 жовтня 2022 року о 20:29 год., виїзд 17 листопада 2022 року о 05:28 год. (а.с. 16-22).

З персональної картки № НОМЕР_2 убачається, що 18 березня 2022 року ОСОБА_1 було надано статус безробітного, 30 листопада 2022 року припинено реєстрацію/обліку (а.с. 31-32).

Відповідно до розрахункової довідки щодо переплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 за період з 20 червня 2022 року по 27 листопада 2022 року перебувала на обліку у відділі сприяння зайнятості, і останній було нараховано та виплачено грошові кошти на загальну суму 49956,34 грн (а.с. 29).

13 грудня 2022 року позивачем видано наказ №59 про відшкодування коштів безробітною ОСОБА_1 , виплачених, як допомога по безробіттю та занесення її до дебіторської заборгованості, згідно якого прийнято рішення щодо вжиття заходів по відшкодуванню коштів, виплачених ОСОБА_1 , як допомога по безробіттю (а.с. 26).

Надіслана позивачем ОСОБА_1 претензія за вих.№980/2-22м від 13 грудня 2022 року щодо повернення незаконно отриманої нею допомоги по безробіттю за період з 20 червня 2022 по 27 листопада 2022 року у сумі 49956,34 грн залишена останньою без задоволення (а.с.23-25).

З відповіді №56682 від 03 травня 2023 року з Єдиного державного демографічного реєстру убачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має паспорт для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 (а.с.39).

Отже судом встановлено, що відповідачка безперервно перебувала за кордоном тривалий проміжок часу, який перевищує 30 днів, а саме з 21 травня 2022 року по 01 жовтня 2022 року, про що позивача не повідомила, із заявою про припинення виплат допомоги по безробіттю, що є її обов`язком не зверталася.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд виходив з того, що позивачем доведені підстави позову, незаконно отримані відповідачкою грошові кошти у розмірі 49 986,34 грн за період з 20 червня 2022 по 27 листопада 2022 року у добровільному порядку останньою не відшкодовані позивачу, тому дійшов висновку про задоволення позову Миколаївського обласного центру зайнятості в особі Миколаївської філії Миколаївського обласного центру зайнятості та стягнення з ОСОБА_1 коштів з виплати допомоги по безробіттю у заявленому позивачем розмірі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, з огляду на таке.

Зареєстрований безробітний зобов`язаний інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цьогоЗакону (п.4 ч.2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» в редакції закону № 2253-IX від 12.05.2022).

Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного (ч.3 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» в редакції закону № 2253-IX від 12.05.2022).

Зареєстровані безробітні зобов`язані: протягом трьох робочих днів інформувати кар`єрного радника про: виїзд за межі України; обставини, які є підставою для припинення реєстрації, визначені частиноюпершою статті45цього Закону (п.4 ч.2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» в редакції Закону№ 2622-IX від 21.09.2022).

Реєстрація безробітного у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється з підстав, визначенихчастиною першоюстатті 45 цього Закону, а також з 31 календарного дня від дня перетину зареєстрованим безробітним державного кордону України у разі безперервного перебування ним за кордоном понад 30 календарних днів (абз.8 п.5-2розділу XI в редакції Закону№ 2622-IX від 21.09.2022).

Зареєстрований безробітний у разі виїзду за кордон під час воєнного стану зобов`язаний повідомити про це центру зайнятості, а у разі перебування його за кордоном понад 30 календарних днів - подати до центру зайнятості відповідну заяву про припинення реєстрації як безробітного (пункт 28 постанови «Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №792).

Центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня встановлення факту перебування зареєстрованого безробітного за кордоном понад 30 календарних днів під час воєнного стану (пункт 30 «Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №792).

У разі виїзду за кордон зареєстрований безробітний зобов`язаний протягом трьох робочих днів до дня перетину кордону повідомити кар`єрному раднику (спеціалізованому кар`єрному раднику) будь-якими засобами комунікації (у тому числі електронними, телефонним зв`язком) про виїзд за межі України, про що робиться відповідний запис у додатку до його персональної картки, а у разі перебування за кордоном понад 30 календарних днів - подати до центру зайнятості відповідну заяву про припинення реєстрації як безробітного (абз. 3 п. 29 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 р. № 446).

У разівиїзду особи,зареєстрованої увстановленому закономпорядку якбезробітна,за межіУкраїни зметою працевлаштуваннячи здійсненняіншої діяльності,спрямованої наотримання прибутку,така особазобов`язанаповідомити проце державнуслужбу зайнятості. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч.ч.2,3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в редакції закону № 2220-IX від 21.04.2022).

Застраховані особи,зареєстровані вустановленому порядкуяк безробітні,зобов`язані своєчасноподавати відомостіпро обставини,що впливаютьна умовивиплати їмзабезпечення танадання соціальнихпослуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України така особа зобов`язана повідомити про це територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому особа зареєстрована як безробітна (ч.2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" в редакціїЗакону N 2622-IX від 21 вересня 2022 року).

За встановлениху справі обставин,колегія суддіввважає вірнимвисновок судупро задоволенняпозову Миколаївського обласного центру зайнятості в особі Миколаївської філії Миколаївського обласного центру зайнятості, з підстав наведених в оскаржуваному рішенні, оскільки обставини якими обґрунтовано позов знайшли своє підтвердження з досліджених судом доказів, що містяться у справі, і не спростовані відповідачкою.

Стосовно посилань скаржниці на обставини, що стали причиною її виїзду за межі України та перебування за кордоном певний період часу у якості доводів апеляційної скарги, колегія суддів зауважує, що такі не звільняли ОСОБА_1 від обов`язку повідомити позивача у встановлений законом строк про обставини які відповідно до наведених вище норм слугували підставами для припинення її реєстрації як безробітної.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду, також фактично зводяться до переоцінки доказів наданої судом першої інстанції без посилання на обставини, які не були враховані під час вирішення цієї справи.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає вірними та обґрунтованими висновки суду з якими не погоджується скаржниця.

Доказів які б спростували правильні висновки суду скаржницею не надано.

Порушень судом норм процесуального права колегією суддів не встановлено.

Отже доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду, з мотивів наведених у апеляційній скарзі.

У відповідностіст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 потрібно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст.367,374,375,381-384 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: О.Ю. Карташов

В.В. Кострицький