Ухвала

від 03.10.2024 по справі 576/2596/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №576/2596/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-кп/816/906/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Вбивство через необережність

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми, кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 та представника потерпілої ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 на вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 18 грудня 2023 року, яким

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Липова Долина, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України та призначено покарання у виді 3 років обмеження волі,-

ВСТАНОВИЛА:

До Сумського апеляційного суду надійшли апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 та представника потерпілої ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 , в яких:

- прокурор просить вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 18 грудня 2023 року в частині цивільного позову скасувати, ухвалити в цій частині новий вирок, яким задовольнити цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_10 моральної шкоди у сумі 75000 грн. в повному обсязі;

- представник потерпілої просить вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 18 грудня 2023 року в частині цивільного позову скасувати, ухвалити в цій частині новий вирок, яким стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_8 заподіяну моральну шкоду у розмірі 75000 грн., а з Комунального підприємства Сумської обласної ради «Обласної спеціалізованої лікарні у м. Глухові» - у розмірі 25000 грн.

Даним вироком ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України та призначено йому покарання у виді 3 років обмеження волі

Початок строку відбування покарання ОСОБА_10 рахувати з дня прибуття та постановлення на облік у виправному центрі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу не застосовувати.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 до ОСОБА_10 та КНП СОР «Обласна спеціалізована лікарня у м. Глухів» залишено без розгляду.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 15 вересня 2021 року, скасовано.

Долю речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України.

В обґрунтування апеляційних вимог, прокурор вказує на те, що залишаючи цивільний позов без розгляду, судом, у даному випадку, було порушено вимоги ст.ст.128,129 КПК України, оскільки, за наявності того, що ОСОБА_10 заявлений потерпілою ОСОБА_8 до нього цивільний позов визнав у повному обсязі, суд мав вирішити вказане питання відповідно до ч. 1 ст. 326 КПК України, однак цього не зробив, що свідчить про ухвалення незаконного в цій частині рішення.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог представника потерпілої адвокат ОСОБА_9 посилається на те, що ОСОБА_8 , внаслідок протиправних дій обвинуваченого та неналежного забезпечення заходів безпеки з боку персоналу закладу з надання психіатричної допомоги, втратила батька, а тому, вказані особи, за наслідки, що настали, мають нести цивільно-правову відповідальність. Беззаперечним є те, що смертю ОСОБА_11 , що має незворотній характер, ОСОБА_8 була заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях, порушенні нормальних життєвих стосунків та потребою вжиття додаткових зусиль для організації свого життя. З урахуванням глибини перенесених страждань, потерпіла оцінила завдану їй моральну шкоду у 100000 грн., яку просила стягнути у дольовому порядку, а саме, з ОСОБА_10 75000 грн., з лікарні 25000 грн.

Проте, залишаючи цивільний позов потерпілої без розгляду, судом було порушено вимоги ст.ст.128,129 КПК України, при цьому, зі змісту оскаржуваного вироку не вбачається, чи взагалі він був предметом судового розгляду. Фактично, суд формально послався на недотримання вимог ЦПК України при його подачі, а які саме норми не були дотримані, не чітко не вказав.

При цьому, даний цивільний позов ухвалою Королевецького районного суду Сумської області від 06 грудня 2023 року був прийнятий до розгляду, що свідчить про його відповідність вимогам ст. 175 ЦПК України, потерпіла від вказаного цивільного позову не відмовлялась, а обвинуваченим ОСОБА_10 він був визнаний у повному обсязі.

З врахуванням зазначеного, як зазначає апелянт, вважати законним та обґрунтованим оскаржуваний вирок в цій частині підстави відсутні.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

Згідно з вироком суду першої інстанції, 09 вересня 2021 приблизно о 07 год. 55 хв. ОСОБА_10 , перебуваючи на стаціонарному лікуванні у комунальному некомерційному підприємстві СОР «Обласна спеціалізована лікарня у м. Глухів», що розташована за адресою м. Глухів, вул. Інститутська, 3, вийшов з палати на оголошену санітаром вказаного підприємства ОСОБА_12 . прогулянку, яка мала відбутись на внутрішньому дворі даного лікувального закладу. У цей час, ОСОБА_12 попросив ОСОБА_10 відвести до палати № 2 ОСОБА_11 , який також знаходився на лікуванні у даному закладі та прямував по коридору у напрямку внутрішнього двору. Виконуючи прохання санітара, ОСОБА_10 підбіг до ОСОБА_11 та, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків для життя та здоров`я потерпілого, хоча повинен був і міг їх передбачити, з метою зупинення останнього, штовхнув його правою рукою у ліве плече, від чого той почав нахилятися назад, одночасно з цим, переслідуючи аналогічну мету, лівою рукою здійснив різкий рух відкритою долонею в бік грудної клітини ОСОБА_11 , проте після контактування з грудною клітиною по мірі нахилу потерпілого назад, долоня лівої руки за інерцією продовжила рух та зупинилась після контакту з передньою частиною шиї потерпілого ОСОБА_11 .

Після зазначених дій ОСОБА_10 , ОСОБА_11 схилився на стіл, що знаходився в коридорі відділення № 2 комунального некомерційного підприємства СОР « ІНФОРМАЦІЯ_2 » між входом до 2-ї палати та виходом до внутрішнього дворику зазначеної установи. Після чого ОСОБА_10 правою рукою продовжував утримувати ОСОБА_11 у районі лівого плеча, а лівою - у районі шиї, зупинивши свої протиправні дії, а саме відпустивши потерпілого лише після зауваження санітара ОСОБА_12 .

Внаслідок протиправних умисних дій ОСОБА_10 , які виявились у нанесенні неумисного удару та подальшому тисненні лівою рукою в область шиї ОСОБА_11 , останній отримав тілесні ушкодження, які мають ознаки тяжких.

У подальшому, у післяобідній час, близько 14 год. 09 вересня 2021 року ОСОБА_11 виписано з комунального некомерційного підприємства СОР « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у зв`язку з закінченням курсу лікування, однак приблизно о 14 год., рухаючись у супроводі своїх рідних на автомобілі, по автошляху Глухів-Путивль-Суми, у напрямку м. Путивль, ОСОБА_11 помер від отриманих тілесних ушкоджень, спричинених ОСОБА_10 .

Своїми діями ОСОБА_10 вчинив злочин передбачений ч. 1 ст. 119 КК України.

Про призначення даного кримінального провадження до апеляційного розгляду його учасники, а саме, обвинувачений ОСОБА_10 , його захисник адвокат ОСОБА_13 , потерпілі ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , представник потерпілої адвокат ОСОБА_9 та представник цивільного відповідача КНП СОР «Обласна спеціалізована лікарня у м. Глухів» - адвокат ОСОБА_15 були повідомлені завчасно у передбачений законом спосіб, проте, для участі при його здійсненні до апеляційного суду не з`явились.

Від захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_13 та від представника потерпілої ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 надійшли заяви про проведення судового засіданні у їх відсутність.

З врахуванням вказаних заяв, а також тих обставин, що в апеляційних скаргах не ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду даного кримінального провадження за відсутності його учасників, які про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, про поважні причини свого неприбуття не повідомили, що узгоджується з положеннями ч. 4 ст. 405 КПК України.

А тому, заслухавши доповідь головуючого судді щодо змісту оскаржуваного рішення та доводів апеляційних скарг, прокурора на підтримку апеляційних доводів та вимог, перевіривши матеріали даного провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Перевіряючи законність ухваленого відносно ОСОБА_10 вироку в межах поданих прокурором та представником потерпілої апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції у повній мірі дотримано не було.

Зі змісту апеляційних скарг вбачається, що вирок суду першої інстанції в частині встановлених фактичних обставин, правильність кваліфікації дій ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 119 КК України, визнання винуватості останнього у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та призначене йому за цим законом покарання, апелянтами під сумнів не ставляться, а тому законність прийнятого рішення в цій частині апеляційним судом не перевіряється.

В той же час, як прокурор, так і представник потерпілої вважають, що при ухваленні оскаржуваного вироку, судом першої інстанції не було дотримано вимоги кримінального та цивільного процесуального законодавства України при вирішенні цивільного позову, заявленого потерпілою ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_10 та КНП СОР «Обласна спеціалізована лікарня у м. Глухів», який було залишено без розгляду, і з такими твердженнями апелянтів колегія суддів погоджується в повному обсязі, з врахуванням наступного.

Так, вимоги ч. 1 ст. 128 КПК України передбачають, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Вимоги до позовної заяви врегульовані положеннями ст. 175, 177 ЦПК України.

З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що потерпілою ОСОБА_8 було заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000 грн., яку остання просила стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_10 - 75000 грн., з КНП СОР «Обласна спеціалізована лікарня м. Глухів» - 25000 грн.

В обґрунтування своїх вимог потерпіла вказувала на те, що внаслідок протиправних дій як обвинуваченого, так і персоналу лікарні, що полягає у неналежному забезпеченні заходів безпеки, настала смерть її батька, що має незворотній характер, внаслідок чого вона зазнала моральних страждань у зв`язку з втратою близької людини, було порушено її нормальні життєві зв`язки та виникла потреба вжиття додаткових зусиль для організації свого життя.

З мотивувальної частини оскаржуваного вироку вбачається, що надаючи оцінку цивільному позову потерпілої ОСОБА_8 , суд лише послався на те, що ст. 175 ЦПК України передбачає чітку форму та зміст позовної заяви, перелічив п.п.2,3,6,7,8,9,10 ст. 175 ЦПК України та залишив вказаний цивільний позов без розгляду, взагалі не зазначивши, що саме стало підставою для такого висновку, не обґрунтував та не вмотивував своє рішення в цій частині.

При цьому, колегія суддів зауважує, що ч. 1 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 та 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У свою чергу, п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України визначено підставу, за якої позовна заява залишається без розгляду, зокрема, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Таким чином, законом встановлено порядок залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з невідповідністю вимогам ст. 175 ЦПК України, однак, це відбувається на стадії її подання, а у даному випадку, цивільний позов потерпілої був прийнятий до розгляду, підтриманий останньою, і щодо його вимог цивільні відповідачі - ОСОБА_10 та представник КНП СОР « ІНФОРМАЦІЯ_2 » висловились під час судового розгляду.

При цьому, системне тлумачення норм вищезазначеного процесуального закону вказує на те, що суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, та вирішуючи поданий стороною кримінального провадження цивільний позов, має виходити виключно з доведеності підстав, за яких такий позов було подано та його розміру, чого у даному випадку зроблено не було.

Крім того, вказаний цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000 грн., яку остання просила стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_10 - 75000 грн., з КНП СОР «Обласна спеціалізована лікарня м. Глухів» - 25000 грн. було досліджено колегією суддів під час апеляційного перегляду даного кримінального провадженні і законних підстав для залишення його без розгляду, не встановлено.

З врахуванням вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку суд першої інстанції ухилився від розгляду цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 , чим допустив порушення права останньої на законну компенсацію завданої їй кримінальним правопорушенням шкоди.

Допущені судом першої інстанції порушення кримінального процесуального закону, на думку апеляційного суду, є істотними в розумінні ч.1 ст.412 КПК України, що, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення в частині вирішення цивільного позову, на задоволення, в цій частині вимог прокурора та представника потерпілої.

Разом з тим вказані порушення, як просять апелянти, апеляційний суд самостійно усунути не має можливості, а тому, наявні підстави, передбачені ст.ст. 412, 415 КПК України для скасування вироку суду першої інстанції у частині вирішення цивільного позову з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства, за результатами якого суду слід ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення.

Керуючись ст.ст.404,405,412,407,415,419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 та представника потерпілої ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 задовольнити частково.

Вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 18 грудня 2023 року відносно ОСОБА_10 , в частині залишення без розгляду цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 до ОСОБА_10 та КНП СОР «Обласна спеціалізована лікарня у м. Глухів», скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4