Ухвала

від 11.10.2024 по справі 699/880/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/350/24 Справа № 699/880/24 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючоїОСОБА_2 ,суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 , секретаря за участю прокурора підозрюваного захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 11 вересня 2024 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Монастирище, Черкаської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 129 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий-криміналіст відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 звернулася до слідчого судді Корсунь-Шевченківськогорайонного судуЧеркаської областіз клопотанням, погодженим начальником Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_10 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 129 КК України.

Просила слідчого суддю продовжити підозрюваному міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

При цьому вважала, що ступінь ризиків не зменшився та задля забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та запобігання, ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є неможливим застосування до ОСОБА_7 , таких запобіжних заходів як особисте зобов`язання, порука чи домашній арешт.

Ухвалою слідчого судді Корсунь-Шевченківськогорайонного судуЧеркаської областівід 11 вересня 2024 року клопотання слідчого задоволено.

Продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , якій був обраний ухвалоюЧеркаського апеляційного суду від 21.08.2024на 60 днів до 09.11.2024 включно.При цьому суд врахував, що у відповідності до ч. 4 ст. 184 КПК України, так як злочин пов`язаний із застосуванням насильства, суд не визначав запобіжний захід у вигляді застави.

Слідчий суддя мотивував ухвалу тим, що на даний час продовжується наявність ризику впливати на потерпілого та свідків або іншим чином перешкоджати слідству (потерпілий та свідки у справі проживають в одному місті з підозрюваним, знають один одного). Не дивлячись на те, що потерпілий та свідки допитані, слідчий суддя вважав, що ступень цього ризику не зменшилась та при обранні іншого запобіжного заходу (наприклад, домашнього арешту), підозрюваний може впливати на потерпілого та свідків.

Також слідчий суддя вважав, що наявний ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду бо підозрюваний усвідомлює, що у випадку доведеності вини підозрюваного, покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України передбачає позбавлення волі від 7 до 15 років.

Щодо клопотання сторони захисту про зміну міри запобіжного заходу на домашній арешт, то слідчий суддя дійшов висновку неможливості їх застосування, враховуючи продовження існування ризику впливу на потерпілого та свідків, що не може забезпечити більш м`які запобіжні заходи.

Крім того, суд звернув увагу, що з моменту зміни запобіжного заходу відносно підозрюваного на тримання під вартою відповідно до ухвали Черкаського апеляційного суду від 21.08.2024 пройшов 21 день, та в своїй ухвалі апеляційний суд констатував про збільшення ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя також прийняв це до уваги.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, захисник підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Корсунь-Шевченківськогорайонного судуЧеркаської областівід 11 вересня 2024 рокута постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період доби з 22:00 до 06:00. Попередити підозрюваного, що в разі порушення ним покладених на нього процесуальних обов`язків, до нього буде застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 зазначив, що в оскаржуваній ухвалі не наведено переконливих мотивів неможливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, а тому вважає, що домашній арешт забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 з покладенням на підозрюваного, обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Однією з підстав для продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. Проте матеріали справи не містять жодного прямого доказу на причетність ОСОБА_7 до вбивства ОСОБА_11 не дивлячись на тривалий строк досудового розслідування з 22 травня 2024 року.

Зауважив, що наявність «обгрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, матеріали справи не містять таких фактів, які могли переконати об`єктивного спостерігача у вчиненні ОСОБА_7 умисного вбивства.

Крім того, вважає, що слідчим суддею не в повній мірі враховані усі характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_7 . Зокрема те, що він одружений, має постійне місце проживання, на його утриманні є четверо дітей, до кримінальної відповідальності притягується вперше, офіційно працевлаштований, на обліках у нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно. Необхідність в проведенні стаціонарної судової- психіатричної експертизи жодним чином не пов`язане з необхідністю продовження строку тримання під вартою відповідно до положень глави 18 КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 , який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступних висновків.

Зідно положень ч. 2 ст. 392 КПК України, апеляційному оскарженню підлягають ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Водночас, при здійсненніапеляційного перегляду колегія суддів керується Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477 від 23.02.06, ст. ст. 2, 17 якого передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як обов`язкове джерело права.

Основним джерелом правозастосовноїдіяльності ЄСПЛ є Конвенція «Про захист прав людини та основоположних свобод»,якою на міжнародному рівні закріплені головні принципи права на свободу та особисту недоторканість, за яким особа може бути позбавлена свободивиключно на підставах передбачених законом, права на справедливий публічний розгляд справи незалежним та безстороннім судом, права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Таким чином,норми Конституції України,національного законодавства, в тому числі і кримінального процесуального законодавства мають узгоджуватися з нормами Конвенції та рішеннями ЄСПЛ.

Положенням ст. 199 КПК України прямо передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно із ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею, за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст. 199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою за положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Приписами ст. 177 КПК України встановлено, що підставою як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Системний аналіз зазначеної норми закону вказує на те, що під час перевірки ухвал слідчого судді про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції наділений повноваженнями лише перевірки обставин, які підтверджують наявність ризиків, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зміни іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або для продовження строку тримання під вартою.

На переконанняапеляційного суду,суд першоїінстанції,вирішуючи питанняпро продовженнястроку триманняпід вартою ОСОБА_7 ,дотримався вказанихвимог кримінальногопроцесуального закону.

Висновки суду про те, що слідчий та прокурор при розгляді справи довели, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним в клопотанні слідчого, а також, що заявлені ризики в сукупності з тяжкістю кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного можуть служити виключними підставами для його ув`язнення, є обґрунтованими.

З ухвали слідчого судді вбачається, що на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів апеляційного суду повністю погоджується, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 , 18.02.2024, приблизно о 03 годині 00 хвилин, знаходячись навпроти хвіртки будинковолодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на грунті неприязних відносин, діючи умисно, маючи прямий умисел викликати у потерпілого ОСОБА_12 побоювання за своє життя, виказував усні погрози щодо позбавлення потерпілого життя (вбивства), та тримаючи у руці предмет схожий на обріз мисливської гладкоствольної зброї з заздалегідь внесеними конструктивними змінами під малокаліберний патрон, демонстративно направив його у бік потерпілого, чим погрожував вбивством, тобто виразив намір позбавити його життя, чим викликав у потерпілого ОСОБА_12 сприйняття даних дій, як реальну загрозу своєму життю.

Крім того, 21.05.2024 в нічний час доби, між 03.00 та 05.00 годинами, більш точного часу встановити у ході досудового розслідування не виявилося можливим, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, прийшов до місця мешкання знайомого йому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до приватного домоволодіння АДРЕСА_1 .

В процесі спілкування ОСОБА_7 , маючи умисел на вчинення умисного вбивства, на ґрунті особистих неприязних стосунків, вчинив умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме умисно здійснив один постріл в голову ОСОБА_11 із заздалегідь принесеного із собою, невстановленого під час проведення досудового розслідування обрізу рушниці, в результаті чого заподіяв останньому відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №2 50 від 23.05.2024 тілесні ушкодження у вигляді набряку головного мозку, ушкодження речовини головного мозку і оболонок, перелому кісток черепу, вогнепального ушкодження голови.

Після чого ОСОБА_7 разом із знаряддями злочину, з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

14.06.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а 05.07.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 115 КК України.

Постановою виконувача обов`язків керівника Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_13 від 31.07.2024 строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 14.09.2024.

11.09.2024 ухвалою слідчого судді Корсунь Шевченківського районного суду Черкаської області строк досудового розслідування продовжено до 5 місяців строком до 14.11.2024.

Слідчим суддею Корсунь-ІІІевченківського районного суду Черкаської області 18.06.2024 підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, у певний час доби із забороною залишити житло за адресою: АДРЕСА_1 - у період часу з 22 год 00 хв до 07 год 00 хв наступного дня.

Ухвалою слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08.08.2024 ОСОБА_7 змінено запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 21.08.2024 ОСОБА_7 змінено запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою, строком на 25 діб, тобто до 14.09.2024 включно.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчого судді при розгляді питання доцільності продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримано та враховано всі обставини, за яких таке продовження можливе.

Так, слідчим суддею, були заслухані пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, для з`ясування обставин, що мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, які в подальшому були оцінені слідчим суддею в сукупності та стали підставою для прийняття рішення.

Слідчий суддя при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, належним чином дослідив всі обставини, які мають значення при вирішенні даного питання, врахував, конкретні обставини кримінального провадження, вагомість наданих стороною обвинувачення доказів, дані про особу ОСОБА_7 , в їх сукупності та правильно встановив, що продовжують існувати обґрунтовані ризики, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України, зокрема п. 3 приведеної частини впливати на потерпілого та свідків. При цьому суд врахував, що потерпілий та свідки у справі проживають в одному місті з підозрюваним, знають один одного. Не дивлячись на те, що потерпілий та свідки допитані, слідчий суддя вважав, що ступень цього ризику не зменшилась та при обранні іншого запобіжного заходу (наприклад, домашнього арешту), підозрюваний може впливати на потерпілого та свідків.

Також слідчий суддя вважав, що наявний ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду бо підозрюваний усвідомлює, що у випадку доведеності вини підозрюваного, покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України передбачає позбавлення волі від 7 до 15 років.

На противагу доводам апеляційної скарги захисника, що строк тримання під вартою продовжено з підстав тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному, то слідчим суддею під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою встановлено, що наявний ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду бо підозрюваний усвідомлює, що у випадку доведеності вини підозрюваного, покарання за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України передбачає позбавлення волі від 7 до 15 років.

Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991).

У даній справі суспільний інтерес полягає у забезпеченні охорони життя та здоров`я.

Під час апеляційного розгляду захисник підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 , який подав апеляційну скаргу не навів достатніх підстав та не обґрунтував доцільність застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби.

Отже, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, без визначення запобіжного заходу у вигляді застави, що буде необхідним для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та буде відповідати загальним принципам закріпленим в ст. 5 Конвенції, .

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що доводи, які наведені в апеляційній скарзі були предметом детального дослідження в ході розгляду клопотання слідчого в суді першої інстанції та слідчим суддею надано на них обґрунтовані і мотивовані відповіді.

Тому доводи апеляційної скарги захисника зводяться до незгоди з прийнятим слідчим суддею рішенням і висновків щодо наявності підстав для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 до закінчення строку досудового розслідування не спростовують.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що слідчим суддею суду першої інстанції розглянуто клопотання слідчого з дотриманням положень кримінального процесуального закону та прийнято законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183,309,405,407,419,422 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 11 вересня 2024 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 129 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4