Постанова

від 09.10.2024 по справі 357/3981/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження 22-ц/824/14961/2024

Справа № 357/3981/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09 жовтня 2024 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Діденка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в складі судді Бебешка М.М., постановлену в м. Біла Церква 08 липня 2024 року про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Океаніка Лоджистік», треті особи ОСОБА_2 , Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних втрат, 3 % річних та моральної шкоди,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,

в с т а н о в и в :

В червні 2024 року третя особа МТСБУ звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат, просила розподілити судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стягнути з позивача та відповідача на користь МСТБУ витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн.

Заяву мотивував тим, що в провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області знаходилася справа № 357/3981/24 за позовом про відшкодування шкоди, який було частково задоволено.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2024 року заяву МТСБУ про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат залишено без задоволення.

Третя особа МТСБУ, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просила скасувати ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким стягнути з позивача та відповідача на користь МТСБУ витрат на правову допомогу в розмірі 1000 грн.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник посилався на те, що докази витрат на правничу допомогу були подані разом з відзивом на позовну заяву. На виконання вимог ст. 134 ЦПК України представником відповідача у відзиві на позовну заяву зазначено, що згідно п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України МТСБУ очікує понести судові витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн.

12 жовтня 2021 року МТСБУ та адвокатським об`єднанням «ІНС.ЛОУ ГРУП» було укладено договір про надання правової допомоги № 4.1/12-10/2021, на виконання умов якої МТСБУ та адвокатським об`єднанням «ІНС.ЛОУ ГРУП» було укладено додаткову угоду на ведення справи за даним позовом до МТСБУ. Крім того, відповідно до п. 1 додаткової угоди № 817 вбачається вартість правової допомоги 1000 грн., які сплачуються після підписання акту виконаних робіт. Відповідно до умов додаткової угоди до договору про надання правової допомоги № 4.1/12-10/2021 АО «ІНС.ЛОУ ГРУП» здійснено представництво інтересів МТСБУ у даній справі в суді, зокрема, але не виключно, подано пояснення. Враховуючи, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначено у п. 1 додаткової угоди у вигляді фіксованої суми, яка не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, це повністю узгоджується з нормами ЦПК України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Крім того, відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Верховного Суду в справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року, підлягає стягненню з позивача витрати на правову допомогу, які відповідач - МТСБУ планує сплатити згідно п. 1 додаткової угоди № 746 до договору про надання правової допомоги № 4.1/12-10/2021. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною (третьою особою) чи тільки має бути сплачено (ст. 134 ЦПК України), оскільки мають відкладальний характер, а саме до підписання акту-прийому робіт.

Зазначав, що в даному випадку викладена в додатковій угоді до договору № 4.1/12-10/2021 домовленість містить відкладальну обставину щодо проведення послуг адвоката - оплачується після підписання акту виконаних робіт, тобто після повернення справи до МТСБУ.

Посилався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 щодо надання акту виконаних робіт для підтвердження розміру судових витрат, згідно яких, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Таким чином, МТСБУ вважало, що оскільки договором про надання правової допомоги визначено фіксовану суму гонорару, тому вимога суду щодо надання акту виконаних робіт для детального встановлення обсягу наданої правової допомоги є надмірним формалізмом.

Гонорар адвокатського об`єднання не залежить від кількості проведених процесуальних дій, а оплата проводиться після підписання акту виконаних робіт між адвокатським об`єднанням та МТСБУ у майбутньому та повернення справи.

Вказував, що при подібних правовідносинах та заявлених до стягнення правової допомоги МТСБУ Київський апеляційний суд, Північний апеляційний господарський суд, Верховний Суд приймали протилежне рішення про задоволення судових витрат, зокрема в справах № 910/9283/22, 910/8391/22, 755/7146/22, 759/15269/22, 755/6146/22, 910/1081/22, 910/19814/21, 910/19647/21.

Звертав увагу на останню позицію Верховного Суду у додатковій постанові від 10 липня 2024 року в справі № 755/11555/22, у якій Верховним Судом задоволено заяву МТСБУ, в інтересах якого діє адвокат Гусєв П.В., про ухвалення додаткового рішення, та стягнуто з позивача на користь МТСБУ 2 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу на підставі наданих доказів: договір № 4.1/12-10/2021 про надання послуг в сфері права, укладений між МТСБУ та адвокатським об`єднанням «Інс.Лоу груп»; додаткова угода № 868 від 02 січня 2023 року до вказаного договору, укладену між МТСБУ та адвокатським об`єднанням «Інс.Лоу груп», відповідно до якої вартість послуг з правничої допомоги становить 2 000 грн.;

довіреності, видані МТСБУ на ім`я адвокатів Проца А. В. , Гусєва П. В. щодо виконання договору № 4.1/12-10/2021 про надання послуг в сфері права, укладеного між МТСБУ та адвокатським об`єднанням «Інс.Лоу груп». У заяві про ухвалення додаткового рішення МТСБУ, в інтересах якого діє адвокат Гусєв П. В., вказано, що відповідно до додаткової угоди № 868 від 02 січня 2023 року адвокатським об`єднанням «Інс.Лоу груп» здійснено представництво інтересів МТСБУ у Дніпровському районному суду м. Києва, Київському апеляційному суді, Верховному Суді, зокрема подано відзив на позовну заяву, апеляційну скаргу, відповідь на відзив, касаційну скаргу.

Таким чином, вважав, що рішення суду про відмову у задоволенні заяви про стягнення судових витрат прийнято з неповним з`ясуванням обставин справи, неналежним дослідженням умов договору про надання правової допомоги та надмірним формалізмом в зв`язку з тим, що вимога суду щодо надання акту виконаних робіт не відповідає умовам договору та виконана робота не залежить від кількості виконаної роботи та є фіксованою.

Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

В судове засідання 09 жовтня 2024 року учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені шляхом направлення судових повісток-повідомлень до електронних кабінетів, за відомими поштовими та електронними адресами, причин неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення судового засідання не направляли. Від позивача ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи у її відсутності.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до п. 2, 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлений законом або судом строк та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, передумовою якого є не відсутність учасників справи, а неможливість вирішення спору в судовому засіданні (правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 25 червня 2024 року в справі № 359/6678/19, провадження № 61-17877св23).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив із того, що витрати на правничу допомогу є недоведеними, оскільки МТСБУ не було надано акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат.

Апеляційний суд в цілому погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», ТОВ «Океаніка Лоджистік», треті особи ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних втрат, 3 % річних та моральної шкоди.

Ухвалами Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2024 року відкрито провадження в справі та залучено до участі в справі в якості третьої особи МТСБУ (а. с. 187 - 190 т. 1).

17 квітня 2024 року третя особа МТСБУ направила до суду пояснення, в якому зазначила, що не погоджується з викладеними обставинами, вважала, що оскільки саме страховик взяв на себе зобов`язання відшкодувати понесену шкоду, то саме він є належним відповідачем по справі, а не винуватець ДТП. З приводу моральної шкоди МТСБУ покладається на розсуд суду, оскільки відповідачем дійсно нанесено позивачу моральну шкоду внаслідок пошкодження транспортного засобу позивача. Відповідно до ст. 141 ч. 1 ЦПК України зазначив, що МТСБУ за вивчення та аналіз позовної заяви по справі, підготовки правової позиції по справі, подання пояснення планує понести судові витрати в розмірі 1000 грн. (а. с. 211 - 212 т. 1).

До пояснення додано:

копію довіреності, виданої МТСБУ 19 грудня 2023 року, якою уповноважено адвоката Гусєва П.В. на виконання договору про надання послуг у сфері права № 4.1/12-10/2021 від 12 жовтня 2021 року, укладеного МТСБУ та АО «ІНС.ЛОУ ГРУП» про те, що він є представником МТСБУ, який мав повноваження представляти МТСБУ у судових органах (а. с. 213 т. 1),

копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та копію посвідчення адвоката України Гусєва П.В. (а. с. 214 т. 1),

копію договору № 4.1/12-10/2021 про надання послуг в сфері права, укладеного 12 жовтня 2021 року МТСБУ та Адвокатським об`єднанням «ІНС.ЛОУ ГРУП», за умовами якого, замовник доручає, а виконавець за винагороду приймає на себе зобов`язання надавати послуги у сфері права. Згідно п. 5 договору, визначено вартість послуг (1000 грн. у справі, в якій замовник є третьою особою) і порядок оплати, а саме шляхом перерахування суми винагороди на рахунок виконавця на підставі акту приймання-передачі наданих послуг, який складається виконавцем раз на місяць та передається замовнику у місяці, наступному за звітним, у двох екземплярах разом з матеріалами справи. Згідно п. 4.7.3 договору, послуги вважаються наданими з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг із дотриманням умов, викладених в п.п. 4.7.1 та п.п. 4.7.2 п. 4.7 договору (а. с. 215 - 220 т. 1),

копію додаткової угоди від 28 грудня 2021 року, згідно п. 4.17, 4.18, 4.19 якої, виконавець зобов`язаний щомісячно до 15 числа кожного місяця направити замовнику погоджені акти виконаних робіт, підписані у Сервісі «Вчасно». Сторони домовилися про те, що починаючи з 01 січня 2022 року при виконанні умов договору зобов`язані здійснювати формування та підписання актів на закриття справи, актів приймання-передачі наданих послуг та інших документів, передбачених договором, з використанням програмних рішень Сервісу «Вчасно», якщо інше не визначено договором або додатком до цього договору. Недотримання вимог щодо підписання зазначених документів КЕП вважатиметься порушенням договору та розцінюватиметься як неякісно надані послуги (а. с. 220 - 221 т. 1);

докази направлення копії пояснення іншим учасникам справи (а. с. 222 - 229 т. 1).

17 травня 2024 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області ухвалене заочне рішення, яким позов ОСОБА_1 до ТДВ «Страхова компанія» «Ю.ЕС.АЙ», ТОВ «Океаніка Лоджистік», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , Моторне (транспортне) страхове бюро України, про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних втрат, 3% річних та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» на користь ОСОБА_6 страхове відшкодування в сумі 10 561 грн., пеню в сумі 4 251,55 грн., інфляційні втрати в сумі 3 672,72 грн., 3% річних в сумі 722,03 грн., моральну шкоду в сумі 528,05 грн., а всього в сумі 19 735,35 грн. Стягнуто з ТОВ «Океаніка Лоджистік» на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 4 471,95 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» на користь держави судовий збір в сумі 966,42 грн. Стягнуто з ТОВ «Океаніка Лоджистік» на користь держави судовий збір в сумі 244,78 грн. (а. с. 17 - 30 т. 2).

17 червня 2024 року МТСБУ звернулося до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат, та просило розподілити судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стягнути з позивача та відповідача на користь МСТБУ витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн. (а. с. 40 - 42 т. 2), наводячи в обґрунтування поданої заяви аргументи, аналогічні вищевикладеним в апеляційній скарзі.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 133, 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У ч. 12 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Зі змісту письмових пояснень на позовну заяву вбачається, що хоча МТСБУ заперечувало проти викладених обставин, однак по суті викладені в поясненнях доводи зводяться до підтримання позовних вимог ОСОБА_6 , яка просила стягнути з ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» на свою користь відшкодування в сумі 10 561,00 грн., пеню в сумі 4 251,5 грн., інфляційні втрати в сумі 3 672,72 грн., 3% річних в сумі 722,03 грн., моральну шкоду в сумі 528,05 грн., а всього в сумі 19 735,35 грн.; стягнути з ТОВ «Океаніка Лоджистік» на свою користь моральну шкоду в сумі 14 471,95 грн.

За таких обставин, оскільки позов було задоволено частково, та виходячи з положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України, третя особа МТСБУ могла претендувати на відшкодування судових витрат за рахунок відповідачів у разі підтвердження таких витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Згідно правових висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Апеляційний суд відхиляє як нерелевантні посилання МТСБУ в апеляційній скарзі на додаткову постанову Верховного Суду від 10 липня 2024 року в справі № 755/11555/22, у якій Верховним Судом задоволено заяву МТСБУ, в інтересах якого діє адвокат Гусєв П.В., про ухвалення додаткового рішення, та стягнуто з позивача на користь МТСБУ 2 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу на підставі наданих доказів: договір № 4.1/12-10/2021 про надання послуг в сфері права, укладений між МТСБУ та адвокатським об`єднанням «Інс.Лоу груп»; додаткова угода № 868 від 02 січня 2023 року до вказаного договору, укладену між МТСБУ та адвокатським об`єднанням «Інс.Лоу груп», відповідно до якої вартість послуг з правничої допомоги становить 2 000 грн.; довіреності, видані МТСБУ на ім`я адвокатів Проца А. В. , Гусєва П. В. щодо виконання договору № 4.1/12-10/2021 про надання послуг в сфері права, укладеного між МТСБУ та адвокатським об`єднанням «Інс.Лоу груп».

Апеляційний суд звертає увагу, що в справі № 755/11555/22, на відміну від даної справи, Верховним Судом не досліджувалась додаткова угода до договору від 28 грудня 2021 року, за умовами якої МТСБУ та адвокатським об`єднанням «Інс.Лоу груп» погоджено, що виконавець зобов`язаний щомісячно до 15 числа кожного місяця направити замовнику погоджені акти виконаних робіт, підписані у Сервісі «Вчасно»; сторони домовилися про те, що починаючи з 01 січня 2022 року при виконанні умов договору зобов`язані здійснювати формування та підписання актів на закриття справи, актів приймання-передачі наданих послуг та інших документів, передбачених договором, з використанням програмних рішень Сервісу «Вчасно», якщо інше не визначено договором або додатком до цього договору; недотримання вимог щодо підписання зазначених документів КЕП вважатиметься порушенням договору та розцінюватиметься як неякісно надані послуги (а. с. 220 - 221 т. 1).

Таким чином, наведеним правовим висновкам Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, на які МТСБУ посилалося в апеляційній скарзі, ухвала суду першої інстанції не суперечить, оскільки за відсутності в матеріалах справи погодженого МТСБУ акту приймання-передачі наданих послуг, підписаних у Сервісі «Вчасно», враховуючи умови п. 4.19 додаткової угоди від 28 грудня 2021 року про те, що недотримання вимог щодо підписання зазначених документів КЕП вважатиметься порушенням договору та розцінюватиметься як неякісно надані послуги, адвокатським об`єднанням не доведено, що зазначені витрати на правничу допомогу були погоджені та взагалі підлягають сплаті МТСБУ.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з правильними висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат, оскільки така заява є недоведеною та необґрунтованою.

Доводи апеляційної скарги, що рішення суду про відмову у задоволенні заяви про стягнення судових витрат прийнято з неповним з`ясуванням обставин справи, неналежним дослідженням умов договору про надання правової допомоги та надмірним формалізмом в зв`язку з тим, що вимога суду щодо надання акту виконаних робіт не відповідає умовам договору та виконана робота не залежить від кількості виконаної роботи та є фіксованою, відхиляються апеляційним судом як неспроможні, з огляду на те, що такі доводи не ґрунтуються на умовах договору № 4.1/12-10/2021 (а. с. 215 - 220 т. 1), додаткової угоди від 28 грудня 2021 року до нього (а. с. 220 - 221 т. 1), та доказах, наданих на підтвердження витрат на правничу допомогу, яким було надано належної оцінки судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги, що гонорар адвокатського об`єднання не залежить від кількості проведених процесуальних дій, а оплата проводиться після підписання акту виконаних робіт між адвокатським об`єднанням та МТСБУ у майбутньому та повернення справи, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки МТСБУ (його представник) не було позбавлене можливості звернутися з заявою про ухвалення додаткового рішення після підписання акту виконаних робіт відповідно до умов договору, яким підтверджується погодження МТСБУ наданих в його інтересах адвокатських послуг.

Відтак, оскільки заявником разом із заявою про ухвалення додаткового рішення не було надано погодженого МТСБУ акту приймання-передачі наданих послуг, підписаного у Сервісі «Вчасно», що передбачено умовами договору від 12 жовтня 2021 року та додаткової угоди від 28 грудня 2021 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіряючи наявність порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, апеляційним судом встановлено, що оскільки рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2024 року в даній справі № 357/3981/24 ухвалене за результатами розгляду справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи, тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 270 ЦПК України додаткове рішення повинно було ухвалюватися у такому самому порядку, що й первісне судове рішення.

На порушення наведеного суд першої інстанції розглянув заяву МТСБУ про ухвалення додаткового рішення в порядку письмового провадження без повідомлення сторін, що є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного додаткового судового рішення відповідно до приписів пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України про розгляд справи за відсутності учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце засідання суду, оскільки в спірному випадку таке повідомлення було обов`язковим.

Схожі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20 вересня 2023 року в справі № 758/6777/21(провадження № 61-6490св23).

Однак, за змістом п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), лише в тому разі, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Зважаючи на те, що МТСБУ не просило скасувати ухвалу суду першої інстанції в зв`язку з розглядом заяви про ухвалення додаткового рішення в письмовому провадженні з повідомленням учасників справи про дату, час і місце засідання, встановлені апеляційним судом обставини не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди з ухвалою та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України залишити без задоволення.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.