Ухвала

від 17.09.2024 по справі 570/2518/22

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/2518/22

провадження № 2/570/43/2024

У Х в а л а

і м е н е м У к р а ї н и

17 вересня 2024 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.

з участю представника позивача адвоката Бойчука К.М.,

представника відповідача адвоката Щербяк Ю.В.,

секретаря судового засідання Полюхович М.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув приміщенніРівненського районногосуду Рівненськоїобласті (м.Рівне,вул.С.Петлюри,10)матеріали цивільноїсправи запозовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна спільної сумісної власності,

в с т а н о в и в:

покликаючись, що під час шлюбу сторони придбали у власність будинок та земельну ділянку, представник позивача адвокат Костянтин Бойчук у поданій до суду 15 липня 2022 року позовній заяві просить виділити позивачу 1/2 будинковолодіння по АДРЕСА_1 та припинити право спільної сумісної власності на вказане будинковолодіння та провести поділ земельної ділянки к.н. 5624683700:03:007:0289 площею 0,1240 га в рівних частках.

29 січня 2024 року вказаний представник позивача подав до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просив попередні позовні вимоги залишити без розгляду і викласти позовні вимоги в новій редакції, а саме встановити порядок користування вказаним будинком, який належить сторонам на праві спільної сумісної власності.

09 травня 2024 року вказаний представник позивача подав чергову заяву про зміну предмету позову, в якій просив встановити порядок користування вказаним будинком, виділивши в одноособове користування ОСОБА_1 - приміщення № 1-3, житлову кімнату площею 10,8кв.м; ОСОБА_2 - приміщення № 1-4, житлова кімната площею 16,0кв.м. В спільне користування сторін виділити: приміщення 1-1 коридор, площею 3,5 кв.м., приміщення № 1-2 передпокій, площею 7,4 кв.м, приміщення № 1-5 кухня, площею 7,3 кв.м, приміщення № 1-6 площею 7,4 кв.м.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги. Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги. Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 в справі №916/1764/17.

При поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Відповідно до положень ч.1 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Виходячи з положень ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Проаналізувавши зміст поданих заяв про зміну предмету позову, суд дійшов до переконання, що вказані заяви одночасно змінюють і предмет і підставу позову, а тому у задоволенні таких заяв необхідно відмовити.

Згідно з п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Залишення заяви без розгляду на підставі заяви заявника - це форма завершення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України . При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви. Отже, сама по собі подача заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України , яке не містить обмежень в його реалізації.Однак подання заяви про залишення позову без розгляду є правом позивача, яке не може бути обмежено судом.

У зв`язку з тим, що цивільний процес має диспозитивний характер та, враховуючи право особи, яка подала позовну заяву розпоряджатися своїми процесуальними правами на власний розсуд, суд вважає, що залишення без розгляду позовної заяви не суперечить чинному законодавству, а тому клопотання підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

відмовити у задоволенні клопотань представника позивача про зміну предмету позову.

Залишити без розгляду цивільний позовОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна спільної сумісної власності.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Кушнір Н.В.