Постанова

від 09.10.2024 по справі 733/1612/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 733/1612/23

провадження № 61-10257св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - товариство з обмеженою відповідальністю агропромислова компанія «Магнат»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Бондар Ярослав Олександрович, на постанову Чернігівського апеляційного суду у складі колегії суддів: Онищенко О. І., Висоцької Н. В., Шитченко Н. В., від 18 червня 2024 року та додаткову постанову Чернігівського апеляційного суду від 16 липня 2024 року, і виходив з наступного.

Короткий зміст заявлених позовних вимог

1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ТОВ АПК «Магнат» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та скасування рішення реєстратора про державну реєстрацію.

2. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що він є власником земельної ділянки площею 3,77 га, кадастровий номер 7421784000:04:000:0130, яка розташована на території Дорогинського старостинського округу Ічнянської територіальної громади Прилуцького району Чернігівської області.

3. Позивач вказував, що 03 січня 2013 року між ним і ТОВ АПК«Магнат» укладено договір оренди земельної ділянки строком на 5 років з дати його реєстрації. 03 грудня 2018 року між ним та відповідачем укладено додаткову угоду до договору оренди, згідно з якою сторони домовилися, що строк дії договору оренди продовжено на 10 років з моменту підписання та державної реєстрації. За результатами перегляду відомостей з Державного реєстру речових прав ОСОБА_1 стало відомо, що строк дії договору оренди його земельної ділянки дійсний до 31 грудня 2029 року, що значно перевищує узгоджений сторонами договору строк. За доводами позивача, ним виявлено, що реєстраційна дія проведена на підставі додаткової угоди від 03 грудня

2018 року, яку він не підписував, а її зміст суперечить попереднім домовленостям.

4. З урахуванням зазначеного, позивач просив: усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 3,77 га, кадастровий номер 7421784000:04:000:0130, яка розташована на території Дорогинського старостинського округу Ічнянської територіальної громади Прилуцького району Чернігівської області і надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, шляхом її повернення ТОВ АПК«Магнат» йому; скасувати рішення реєстратора про державну реєстрацію змін та виправлень до іншого речового права, проведеної на підставі додаткової угоди від 03 грудня 2018 року, щодо вказаної земельної ділянки, індексний номер 197703362.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

5. Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ АПК «Магнат» про усунення перешкод в користуванні майном задоволено.

6. Усунуто перешкоди у користуванні земельною ділянкою загальною площею 3,77 га, кадастровий номер 7421755700:04:000:1223, розташованою на території Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, шляхом повернення вказаної земельної ділянки від ТОВ АПК «Магнат».

7. Скасовано рішення реєстратора про державну реєстрацію змін та виправлень до іншого речового права, індексний номер 197703362, проведену на підставі додаткової угоди від 03 грудня 2018 року відносно земельної ділянки, площею 3,77 га, кадастровий номер 7421755700:04:000:1223, розташованої на території Ічнянської міської (колишньої Дорогинської сільської) ради Прилуцького району Чернігівської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 368326, виданим на підставі розпорядження Ічнянської районної державної адміністрації від 14 вересня

2007 року № 388. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

8. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем надано достатні та переконливі докази на підтвердження порушення його права щодо вільного прийняття рішення про укладення договору щодо свого майна, вільного обрання контрагента та визначення умов договору. Висновок експерта підтверджує, що позивач не підписував додаткову угоду від 03 грудня 2018 року. Позивач, виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв'язку з фактичним використанням земельної ділянки, обрав ефективний спосіб захисту його порушеного права на користування нею, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки саме у мотивах негаторного позову з похідною позовною вимогою про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

9. Додатковим рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 26 квітня 2024 року стягнуто з ТОВ «АПК «Магнат» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 6 500,00 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

10. При ухваленні додаткового рішення суд першої інстанції врахував складність справи, тривалість її розгляду, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторін.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

11. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 18 червня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «АПК «Магнат» задоволено. Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2024 року та додаткове рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 26 квітня

2024 року скасовано.У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ АПК «Магнат» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та скасування рішення реєстратора про державну реєстрацію змін та виправлень до іншого речового права відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

12. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов немотивованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки

ТОВ АПК «Магнат» та ОСОБА_1 додатковою угодою від 03 грудня 2018 року до договору оренди землі від 03 січня 2013 року, в редакції, яка підписана ОСОБА_1 , погодили, що термін дії договору оренди землі б/н

від 03 січня 2013 року продовжено на 10 років з моменту підписання та державної реєстрації. Зі змісту додаткової угоди вбачається, що сторони погодили строк дії договору, продовживши його ще на 10 років, а не як помилково вважав суд першої інстанції подовжили строк дії договору ще на 5 років, визначивши загальний строк дії договору протягом 10 років.

13. Додатковою постановою Чернігівського апеляційного суду від 16 липня

2024 року заяву ТОВ АПК «Магнат» про ухвалення додаткової постанови задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ АПК «Магнат» 8 000, 00 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

14. Додаткова постанова мотивована тим, що стороною відповідача надано належні докази на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката. При визначенні суми відшкодування апеляційний суд виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Узагальнені доводи касаційних скарг

15. 17 липня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Бондар Я. О., через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 червня 2024 року,залишити в силі рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2024 року та додаткове рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 26 квітня 2024 року.

16. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі

№ 910/12876/19, від 08 серпня 2021 року у справі № 906/1336/19, від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, від 11 січня 2022 року у справі

№ 910/10784/16, від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, від 12 вересня 2023 року у справі № 910/8413/21, від 06 березня 2024 року у справі

№ 902/1207/22, у постанови Верховного Суду від 03 квітня 2020 року у справі

№ 912/3294/18, від 15 листопада 2022 року у справі № 914/917/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також зазначає, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки та вийшов за межі розгляду апеляційної скарги (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

17. Заявник вважає, що при вирішенні спору апеляційний суд не врахував той факт, що на момент звернення до суду з цим позовом за ТОВ АПК «Магнат» зареєстровано речове право оренди на земельну ділянку загальною площею 3,77 га, кадастровий номер 7421755700:04:000:1223, на підставі додаткової угоди від 03 грудня 2018 року до договору оренди від 03 січня 2013 року, яку сторони не погоджували. Речове право було зареєстровано до 31 грудня 2029 року, що позбавило власника права користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою.

18. Заявник стверджує, що апеляційний суд помилково виходив з того, що між сторонами спору існує спір щодо строку дії договору оренди, оскільки у ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі додатковї угоди від 03 січня 2018 року в редакції змісту угоди, яку підписано ОСОБА_1 , та встановлено строк оренди до 03 січня 2028 року. Однак, апеляційний суд не звернув увагу на те, що підставою звернення до суду стало укладення та подання на реєстрацію відповідачем підробленої додаткової угоди, якою продовжено строк дії договору оренди земельної ділянки.

19. Згідно з доводами касаційної скарги, фактично укладена додаткова угода від 03 грудня 2018 року до договору оренди землі від 03 січня 2013 року, на основі якої ґрунтується судове рішення суду апеляційної інстанції, укладена після припинення основного договору, строк дії якого закінчився 03 січня 2018 року.

20. Також заявник вказує на те, що апеляційний суд не дослідив повноваження представника відповідача на подання апеляційної скарги. Апеляційний суд вийшов за межі розгляду апеляційної скарги.

21. 12 серпня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Бондар Я. О., через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Чернігівського апеляційного суду від 16 липня 2024 року.

22. Підставами касаційного оскарження додаткової постанови Чернігівського апеляційного суду від 16 липня 2024 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права

у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, у постановах Верховного Суду від 20 липня 2021 року у справі № 922/2604/20, від 14 вересня 2022 року

у справі № 295/190/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідив зібрані у справі докази, не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

23. Заявник вважає, що апеляційний суд не дослідив повноваження представника відповідача на подачу заяви про ухвалення додаткового рішення. Додаткова угода від 23 квітня 2024 року до договору про надання правової допомоги № 01/ЮП від 09 листопада 2022 року була укладена вже після закінчення основного договору, який припинив свою дію 31 грудня 2023 року. Додаткова угода не змінює припинені правовідносини та не створює правових наслідків, якщо була укладена після припинення дії основного договору. Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з їх недоведеністю.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

24. Ухвалами Верховного Суду від 01 та 29 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 733/1612/23.

25. Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2024року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

26. У поданому відзиві на касаційну скаргу ТОВ АПК «Магнат» посилається на те, що суд апеляційної інстанції, встановивши, що право оренди відповідача на належну позивачу земельну ділянку зареєстровано на підставі додатковї угоди від 03 серпня 2018 року до договору оренди землі від 03 січня 2013 року, укладення якої визнається сторонами спору та підтверджено висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи

№ 166/24-24 від 04 березня 2024 року, дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Однією із заявлених позивачем вимог є скасування рішення про державну реєстрацію змін та виправлень до речового права, яка не відповідає належному способу захисту порушеного права, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. ТОВ АПК «Магнат» вказує на те, що його інтереси правомірно представляв та представляє адвокат Цвіркун І. О. на підставі договору про надання правової допомоги, додаткових угод до нього та ордеру.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

27. ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 3,77 га, з кадастровим номером 7421784000:04:000:0130, що розташована на території Ічнянської міської ради Прилуцького району Чернігівської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 368326, виданим на підставі розпорядження Ічнянської районної державної адміністрації від 14 вересня 2007 року № 388.

28. 03 січня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ АПК «Магнат» було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на п`ять років. Зазначений договір був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 23896734 від 07 липня 2014 року.

29. 03 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та відповідачем укладено додаткову угоду до договору оренди від 03 січня 2013 року, згідно з якою сторони домовились, що строк дії договору оренди продовжено на 10 років з моменту підписання та державної реєстрації.

30. Позивач стверджував, що він не погоджував продовження строку дії договору оренди землі, оскільки це не відповідало його інтересам. Додаткову угоду від 03 грудня 2018 року він не підписував, а її зміст суперечить попереднім домовленостям між сторонами.

31. Водночас, у Державному реєстрі прав на нерухоме майно прав зроблено запис № 197703362 від 27 січня 2020 року, згідно з яким договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421784000:04:000:0130 діє до 31 грудня 2029 року, що значно перевищує погоджений сторонами строк оренди.

32. Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи, складеного 04 березня 2024 року за № 166/24-24 експертом Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, підпис у графі «Орендодавець» в розділі «Реквізити та підписи сторін» додаткової угоди від 03 грудня 2018 року до договору оренди землі від 03 січня 2013 року, площею 3,77 га з кадастровим номером 7421784000:04:000:0130, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «АПК «Магнат», наданої позивачем ОСОБА_1 , виконаний ОСОБА_1 , а у примірнику додаткової угоди, наданому стороною відповідача ТОВ АПК «Магнат», - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

33. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

34. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

35. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

36. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

37. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

38. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

39. Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

40. Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

41. Статтею 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

42. Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

43. Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

44. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

45. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

46. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

47. Статтею 14 Закону України «Про оренду землі» передбачена письмова форма договору оренди землі.

48. Правочин вважається таким, що вчинено в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (частина друга статті 207 ЦК України).

49. За змістом частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

50. Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

51. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19), зазначено, що відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок.

52. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 28 листопада

2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 12 червня 2019 року у справі

№ 487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц.

53. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) вказала, що: підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений. Наявність же сама по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням. Відсутність вольової дії учасника правочину щодо вчинення правочину (відсутність доказів такого волевиявлення за умови заперечення учасника правочину) не можна ототожнювати з випадком, коли волевиявлення учасника правочину існувало, але не відповідало ознакам, наведеним у частині третій статті 203 ЦК України: волевиявлення не було вільним чи не відповідало його внутрішній волі. У тому випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли. Суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату. У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

54. У справі, яка переглядається, судами встановлено, що матеріали справи містять два різні екземпляри додаткові угоди до основного договору.

55. Експертом Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що підпис у графі «Орендодавець» в розділі «Реквізити та підписи сторін» додаткової угоди від 03 грудня 2018 року до договору оренди землі від 03 січня 2013 року, площею 3,77 га з кадастровим номером 7421784000:04:000:0130, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «АПК «Магнат», наданої позивачем ОСОБА_1 виконаний саме ним, а в примірнику, наданому стороною відповідача ТОВ АПК «Магнат», - виконаний не ОСОБА_1 .

56. Таким чином встановлено, що у наданій позивачем додатковій угоді підпис вчинено ним особисто.

57. Позивач стверджував, що додаткову угоду з визначенням строку дії основного договору по 31 грудня 2029 року він не підписував, що також підтверджується експертним висновком.

58. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

59. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

60. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

61. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановив обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надав належну оцінку поданим доказам й обґрунтовано виходив з того, що позивачем не доведено порушення відповідачем його прав, не підтверджено факт неправомірного використання земельної ділянки орендарем.

62. Апеляційний суд виходив з того, що між сторонами спору за взаємною згодою було укладено (підписано) додаткову угоду від 03 грудня 2018 року до договору оренди землі б/н від 03 січня 2013 року, у якій сторони дійшли згоди про те, що строк дії договору оренди землі б/н від 03 січня 2013 року продовжено на 10 років з моменту її підписання.

63. Враховуючи умови і зміст додатковї угоди, під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем було приведено у відповідність відомості про строк дії договору оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідають умовам укладеної між сторонами спору додаткової угоди від 03 грудня 2018 року, яка надана позивачем та підписана ним особисто, що підтверджується висновком експерта, а тому з урахуванням встановлених обставин не можна стверджувати, що додаткову угоду в частині визначення строку дії основного договору було укладено за відсутності волі позивача, а відповідач неправомірного користується спірною земельною ділянкою.

64. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскарженій постанові апеляційного суду (з урахуванням доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження), питання вмотивованості висновків суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, апеляційним судом сторонам спору надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції.

65. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

66. Колегія суддів, надаючи оцінку судовому рішенню апеляційного суду по суті спору на предмет його законності у межах доводів касаційної скарги, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки апеляційний суд, за встановлених у цій справі обставин, правильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшов цілком обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

67. Слід також зазначити, що при зверненні до апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» представник ТОВ АПК «Магнат» - адвокат Цвіркун І. О. до апеляційної скарги долучив ордер про надання правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги № 1/ЮП від 09 листопада 2022 року, який наявний у матеріалах справи. Також матеріали справи містять додаткові угоди до договору про надання правової допомоги № 1/ЮП від 09 листопада 2022 року, укладені між адвокатом Цвіркуном І. О. та ТОВ «АПК «Магнат» від 12 жовтня 2023 року, від 23 квітня 2024 року.

68. Матеріали справи містять достатньо доказів, які підтверджують повноваження представника ТОВ «АПК «Магнат» - Цвіркуна І. О. на представництво інтересів відповідача у суді першої, апеляційної, а також касаційної інстанції, отже доводи касаційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження.

69. Колегія суддів враховує, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Щодо вирішення питання про стягнення з позивача 8 000 грн на оплату професійної правничої допомоги

70. Згідно з частиною першою статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

71. Відповідно до вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

72. Як передбачено четвертою та п`ятою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

73. Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

74. Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

75. Згідно із частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

76. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

77. Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

78. Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

79. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

80. Відповідачем у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі повідомлено, що ним будуть подані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України. Орієнтовний розрахунок судових витрат, які він очікує понести складає 24 000, 00 грн. 24 червня 2024 року, у визначений процесуальним законом п`ятиденний строк після ухвалення судового рішення апеляційним судом, відповідачем подано до суду докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з клопотанням про ухвалення додаткового рішення.

81. На підтвердження повноважень на представництво ТОВ АПК «Магнат» адвокатом Цвіркуном І. О. надано договір про надання правової допомоги № 01/ЮП від 09 листопада 2022 року; ордер на надання правової допомоги № 1111704 від 09 листопада 2022 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги № 1/ЮП від 09 листопада 2022 року.

82. На виконання умов вказаного договору адвокатом Цвіркун І. О. було підготовлено відзив на позовну заяву, адвокат приймав участь у суді першої інстанції в судових засіданнях, які відбулись 17 та 29 січня

2024 року, 22 квітня 2024 року.

83. Згідно з укладеними додатковими угодами до основного договору від 12 жовтня 2023 року, від 23 квітня 2024 року та актами прийняття-передачі наданих послуг від 23 квітня 2024 року та від 20 червня 2024 року, відповідачу надана професійна правнича допомогу у цій справі на загальну суму 20 000 грн (10 000 грн в суді першої інстанції та 10 000 грн в суді апеляційної інстанції).

84. Оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми реальному обсягу адвокатських послуг, наданих представником ТОВ АПК «Магнат» - адвокатом Цвіркуном І. О., взявши до уваги умови оплати гонорару, врахувавши заперечення сторони позивача, складність справи, суть спору, а також необхідність дотримання критерію розумності, співмірності та справедливості, апеляційний суд дійшов цілком обґрунтованого висновку, що стягненню підлягають витрати на професійну правничу допомогу

у розмірі 8 000, 00 грн.

85. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про незаконність прийнятої додаткової постанови Чернігівського апеляційного суду від 16 липня 2024 року з приводу вирішення питання про розподіл судових витрат.

86. Висновки апеляційного суду, з урахуванням обставин цієї справи, не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які заявник послався в обґрунтування доводів касаційної скарги.

87. Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Бондар Ярослав Олександрович, залишити без задоволення.

2. Постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 червня 2024 року та додаткову постанову Чернігівського апеляційного суду від 16 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович