Постанова

від 09.10.2024 по справі 361/7347/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 361/7347/21

провадження № 61-14671св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агротек»,

відповідачі: Головне управління Національної поліції в Київській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бокаро Інвест»,

третя особа - Державна установа «Офіс із залучення та підтримки інвестицій»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Головного управління Національної поліції

в Київській областіна постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В.,

Мостової Г. І.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2021 року ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агротек» (далі - ТОВ «Трубіж Агротек») звернулись до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі -

ГУ НП в Київській області), Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області (далі - ГУ ДКСУ у Київській області), Товариства з обмеженою відповідальністю «Бокаро Інвест» (далі -

ТОВ «Бокаро Інвест»), третя особа - Державна установа «Офіс із залучення та підтримки інвестицій», про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органів державної влади.

Позов мотивований тим, що 07 травня 2018 року під час слідчих дій працівники поліції вилучили у позивачів майно, яке не було повернено в натурі у повному обсязі. Згодом, 14 листопада 2018 року, повторно працівники поліції вилучили у позивачів майно, яке так само не було повернено

в повному обсязі.

ОСОБА_1 і ТОВ «Трубіж Агротек» просили стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 95 516 061,78 грн, та на користь ТОВ «Трубіж Агротек» кошти в розмірі 2 805 700,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2022 року позов задоволено.

Стягнено солідарно з ГУ НП в Київській області, ГУ ДКСУ у Київській області, ТОВ «Бокаро Інвест» на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 30 550 993,00 грн,

59 000,00 дол. США, 1 971 200,00 євро.

Стягнено солідарно з ГУ НП в Київській області, ГУ ДКСУ у Київській області, ТОВ «Бокаро Інвест» на користь ТОВ «Трубіж Агротек» кошти в розмірі

2 805 700,00 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що незабезпечення відповідачами належного обліку та умов зберігання арештованого майна, що спричинило їх втрату,

є підставою для притягнення відповідачів до відповідальності та стягнення

з них заданої майнової шкоди в солідарному порядку, розмір якої встановлено висновком експерта від 18 лютого 2022 року № 14-02/22.

Постановою Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ГУ НП в Київській області задоволено частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня

2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Стягнено з держави за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 30 550 993,00 грн, 59 000,00 дол. США,

1 971 200,00 євро.

Стягнено з держави за рахунок Державного бюджету України на користь

ТОВ «Трубіж Агротек» кошти в розмірі 2 805 700,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення, апеляційний суд виходив із наявності вини у втраті майна саме ГУ НП

в Київській області, а тому відшкодування шкоди у цій справі має здійснюватися лише за рахунок коштів державного бюджету, що в свою чергу виключає солідарну відповідальність. Вирішуючи питання щодо розміру заподіяної шкоди в сумі 30 550 993,00 грн, 59 000,00 дол. США

і 1 971 200,00 євро, апеляційний суд виходив із висновку судового експерта.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

13 жовтня 2023 року ГУ НП в Київській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року та ухвалити у справі нове рішення, яким

у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що позовні вимоги ТОВ «Трубіж Агротек» до ГУ НП в Київській області, ГУ ДКСУ у Київській області, ТОВ «Бокаро Інвест», третя особа - Державна установа «Офіс із залучення та підтримки інвестицій», про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органів державної влади, підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. Позивач не надав доказів неправомірних дій чи бездіяльності органу, наявності шкоди та причинного зв?язку між неправомірними діями чи бездіяльністю і заподіяною шкодою.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції

в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 14 червня 2021 року у справі

№ 760/32455/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

05 грудня 2023 року представник ГУ ДКСУ у Київській області - Жилін О. Ф. подав до Верховного Суду відзив, у якому просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відзив мотивований тим, що ГУ ДКСУ у Київській області підтримує доводи касаційної скарги у повному обсязі. Вказує, що справу суд першої інстанції помилково розглянув в порядку спрощеного позовного провадження. Також вказує на відсутність цивільно-правової відповідальності відповідача.

22 грудня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду відзив, який мотивований тим, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим. Доводам, які наведені в касаційній скарзі, суди попередніх інстанцій вже дали оцінку. Доводи касаційної скарги про непідсудність справи в частині вимог ТОВ «Трубіж Агро»

є необґрунтованими, оскільки такі вимоги нерозривно пов?язані з вимогами фізичної особи.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Броварського міськрайонного суду Київської області.

12 грудня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені

у відзивах на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи

07 травня 2018 року старший слідчий СВ Броварського ВП ГУНП в Київській області провів огляд місця події - території ТОВ «Експортмаш» за адресою: вул. Київська, 1-Б, с. Світильня Броварського району Київської області. Під час зазначеної слідчої дії вилучено таке майно: трактор марки «МТЗ КИЙ» 14102 номер НОМЕР_12, номер двигуна НОМЕР_1 (без топливного насосу, генератора та передніх фар); розкидач рідких добрив «МТЖ Ф-11П» № 177П; диски причепні «УДА-6,1-20» № 069; противаги до трактора «Chalanger» у кількості 25 штук; оприскувач марки «Boguslav» жовтого кольору із пластиковим баком білого кольору без номера; 58 мішків нітроамофосного добрива; плуг «БДТ» № 139; плуг «БДТ» № 140; причепна машина для дискування «Lemken» серійний номер 410755; мульчер пеньковий марки «Seppi М» без номера; 6 колес до трактора марки «John Deer» без номера; культиватор «Chervona Zirka», серійний номер 171; культиватор «Chervona Zirka», серійний номер 172; культиватор «Chervona Zirka», серійний номер 173; оприскувач табачний марки «Sprayer 2000», серійний номер 16014; мульчер марки «Kohn S.A. RM 610», серійний номер 161896; плуг марки «Gregoire Besson», серійний номер 138716; плуг марки «Gregoire Besson» б/н; плуг марки «Gregoire Besson», серійний номер 7212930809; розкидач сухих добрив марки «Amazonen-Werke», серійний номер ZGB0008369 ; комбайн для збору тютюну марки «ТАВ 326», серійний номер 0107; 2 колеса до трактора «МТЗ»; розсадо-посадочна машина причепна марки «Termoplin», серійний номер 87/16; розсадо-посадочна машина причепна марки «Termoplin», серійний номер 90/16; розсадо-посадочна машина причепна марки «Termoplin», серійний номер 88/16; розсадо-посадочна машина причепна марки «Termoplin», серійний номер 89/16; розсадо-посадочна машина причепна марки «Termoplin», серійний номер 91/16; сівалка зернова марки «Chervona Zirka», серійний номер 58; сівалка зернова марки «Chervona Zirka», серійний номер 21; сівалка зернова марки «Chervona Zirka», серійний номер 18; сівалка зернова марки «Kinze», серійний номер 627115; розкидач рідких добрив причіпний коричневого кольору б/н; причіп тракторний моделі 75878; посадочно-тютюнова машина марки «MZK-242»; 250 мішків із насінням кукурудзи; комплект запчастин до плуга; комплект запчастин до культиватора; насос глибинний б/н; трактор «Челленджер» MT 875 В (номер шассі НОМЕР_3 ); тютюнозбиральна машина «Spapperi» модель RA2FT3C, номер шасі НОМЕР_4 ; трактор марки «МТЗ КИЙ», номер кузова НОМЕР_5 та номер двигуна НОМЕР_6 ; трактор марки «МТЗ КИЙ», номер кузова НОМЕР_7 та номер двигуна НОМЕР_8 ; оприскувачі марки «Boguslav» жовтого кольору із пластиковим баком білого кольору без номерів у кількості двох штук; перевантажувальна машина «Horsch Titan 34 UW», номер приладу 27031427; перевантажувальна машина «Horsch Titan 34 UW», номер приладу 27031467; зерновий причіп «JM» модель GC24t-1, серійний номер 1406227,

з ваговою системою без монітора.

Вказаний перелік вилученого майна встановлено ухвалами слідчих суддів Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2018 року та Голосіївського районного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року.

Це майно на день проведення слідчої дії належало позивачам, що підтверджується наявними у справі рахунками, накладними, актами. Це майно старший слідчий СВ Броварського ВП ГУНП в Київській області

Циба М. Д. передав на відповідальне зберігання ТОВ «Бокаро Інвест», про що було складено відповідну розписку. Протоколу передання майна на відповідальне зберігання в матеріалах справи немає.

07 травня 2018 року на підставі повідомлення ПП «Радоніт 2017» Броварський ВП ГУНП в Київській області вніс відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110130001991 за фактом вчинення посадовими особами ТОВ «Експортмаш» за попередньою змовою з невстановленими особами незакінченого замаху на привласнення належного ПП «Радоніт 2017» майна, яке перебувало на території ТОВ «Експортмаш» та зберігалось за адресою: вул. Київська, 1-Б, с. Світильна, Броварський район, Київська область.

Слідчий в цьому кримінальному провадженні звернувся із клопотанням про надання дозволу на проведення огляду земельної ділянки, розташованої на вул. Київській, 1-Б у с. Світильня, Броварського району Київської області та із клопотанням про накладення арешту на вилучене в ході огляду місця події майно.

У задоволенні цих клопотань слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області відмовив.

16 серпня 2018 року слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області постановив ухвалу, якою зобов`язав прокурора Броварської місцевої прокуратури, старшого слідчого СВ Броварського ВП ГУНП

в Київській області негайно повернути в натурі вилучене 07 травня 2018 року майно ОСОБА_1 .

Частину майна ОСОБА_1 було повернено. Неповерненим лишилось таке майно: посадочно-тютюнова машина марки «MZK-242»; 250 мішків із насінням кукурудзи; комплект запчастин до плуга; насос глибинний б/н; 58 мішків нітроамофосного добрива; плуг марки «Gregoire Besson» SP9 VARILARGE OCCASION б/н; комбайн для збору тютюну марки «ТАВ 326», серійний номер 0107; сівалка зернова марки «Kinze», серійний номер 627115; трактор «Челленджер» MT 875 В (номер шассі НОМЕР_3 ); перевантажувальна машина «Horsch Titan 34 UW», номер приладу 27031467.

14 листопада 2018 року повернене майно було вилучено повторно слідчим

в іншому кримінальному провадженні № 12018110130003607, а саме: оприскувач табачний марки «Sprayer 2000», серійний номер 16014; плуг причіпний червоного кольору; плуг причіпний червоного кольору; плуг марки «Gregoire Besson SP9», серійний номер 138716; плуг марки «Gregoire Besson SP9», серійний номер 7212930809; плуг марки «Gregoire Besson SP9», б/н; сівалка зернова марки «Chervona Zirka», серійний номер 21; 6 колес до трактора марки «John Deer», без номера; мульчер марки «Kohn S.A. RM 610», серійний номер 161896; мульчер пеньковий марки «Seppi М», без номеру; культиватор «Chervona Zirka»; розкидач рідких добрив причіпний коричневого кольору, б/н; розкидач рідких добрив «МТЖ Ф-11П» № 177П; розсадо-посадочна машина причепна марки «Termoplin», серійний номер 87/16; розсадо-посадочна машина причепна марки «Termoplin», серійний номер 90/16; диски причепні «УДА-6,1-20», серійний номер 069; сівалка зернова марки «Chervona Zirka», серійний номер 58; розкидач сухих добрив марки «Amazonen-Werke», серійний номер ZGB0008369 .

Викладені обставини сторони та інші учасники справи не оспорюють,

а в частині переліку майна та осіб, в яких це майно було вилучено, обставини встановлені рішеннями судів, які набрали законної сили.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від

19 листопада 2018 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ Броварського ВП ГУ НП в Київській області, яка полягає у неповерненні вилученого майна під час огляду 14 листопада 2018 року майна

у кримінальному провадженні № 12018110130003607, задоволено та зобов`язано слідчого СВ Броварського ВП ГУ НП в Київській області, уповноваженого здійснювати досудове розслідування № 12018110130003607, повернути тимчасово вилучене під час огляду 14 листопада 2018 року майно: оприскувач табачний марки «Sprayer 2000», серійний номер 16014;

плуг причепний червоно кольору - 2 шт; плуг марки «Gregoire Besson» - 3 шт; сівалка зернова марки «Chervona Zirka», серійний номер 21 , та одна

з незазначеними номерами; мульчер марки «Kohn S.A. RM 610»; мульчер пеньковий марки «Sеррі М», без номеру; 6 коліс до трактора марки «John Deer», без номеру; розкидач мінеральних добрив, причіпний коричневого кольору, б/н; розкидач рідких добрив «МТЖ Ф-11П», серійний номер 177П; розсадо-посадочну машину причепна марки «Termoplin», серійний номер 87/16; сівалку зернову марки «Chervona Zirka», серійний номер 58; диски причепні «УДА-6,1-20», серійний номер 069; причепну машину для дискування «Lemken», серійний номер не вказано; розкидач сухих добрив марки «Аmazonen-Werke» ZG-B 8200, серійний номер ZG-B 0008369 ; розсадочно-причепну машину марки «Termoplin», серійний номер 90/16 .

Вказані техніка та майно не були арештовані, однак і не були слідчим

повернені, всупереч наявній у справі ухвалі слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2018 року, оскільки акт приймання-передачі слідчий не підписав.

Згідно з висновком експерта від 18 лютого 2022 року № 14-02/22 ринкова вартість майна згідно з переліком, наведеним у таблиці № 15 висновку

(25 одиниць техніки, 58 т нітроамофосних добрив NPK 16:16:16, 250 мішків насіння кукурудзи ЕС Гармонум), станом на момент його вилучення -

06-07 травня 2018 року, з урахуванням зносу техніки на день вилучення, становила 36 326 121,00 грн; розмір матеріальної шкоди, заподіяний власнику майна внаслідок пошкодження чи неповернення цього майна, наведеного

в таблиці № 1 (27 одиниць техніки, 58 т нітроамофосних добрив NPK16:16:16, 250 мішків насіння кукурудзи ЕС Гармонум), станом на 31 грудня 2021 року становить 46 531 012,00 грн (т. 4, а. с. 1-265).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини

і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень

і протиправних посягань.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Положеннями частин першої, другої, сьомої статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті: така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто, виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно з частиною другою статті 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання

у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 затверджений Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності під час кримінального провадження (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 20 Порядку зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

Єдині правила обліку, зберігання та передачі речових доказів, цінностей та іншого майна на стадії дізнання, досудового слідства і судового розгляду,

а також порядок виконання рішень органів досудового слідства, дізнання

і суду щодо речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна встановлено Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженою спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації, Служби безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України від

27 серпня 2010 року № 51/401/649/471/23/125 (далі - Інструкція).

Пунктом 14 Інструкції передбачено, що відповідальним за зберігання речових доказів, цінностей та іншого майна, вилученого у зв`язку з розслідуванням кримінальної справи і яке зберігається окремо від справи, є співробітник установи, який призначається спеціальним наказом прокурора, керівника органу служби безпеки, начальника органу внутрішніх справ, підрозділу податкової міліції або керівника апарату суду. Підставою для поміщення речових доказів на зберігання є постанова працівника органу дізнання, слідчого, прокурора, судді.

Відповідно до пункту 86 Інструкції у разі пошкодження, втрати вилучених речових доказів, цінностей та іншого майна заподіяні їх власникам збитки підлягають відшкодуванню на підставі Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури

і суду», затвердженого наказами Міністерства юстиції України № 6/5, Генеральної прокуратури України № 3, Міністерства фінансів України № 41 від 04 березня 1996 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України

06 березня 1996 року за № 106/1131) (далі - Положення).

Незабезпечення належного обліку та умов зберігання, передачі речових доказів, цінностей та іншого майна, яке спричинило їх втрату, пошкодження,

є підставою для притягнення до передбаченої законом відповідальності осіб, з вини яких настали вказані наслідки.

Пунктом 14 Положення визначено, що відповідно до частини другої статті 4 Закону майно, зазначене в пункті 2 статті 3 Закону (конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи попереднього слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт), повертається в натурі тією установою або органом, у якого воно знаходиться, у місячний термін

з дня звернення громадянина або його спадкоємців, якщо воно сталося протягом шести місяців після направлення їм повідомлення.

У разі коли повернення майна в натурі неможливе, за рахунок підприємств, установ, організацій, яким воно було передано безоплатно, відшкодовується його вартість.

Частиною четвертою статті 100 КПК України передбачено, що у разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість. У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй документа вона зобов`язана відшкодувати володільцю витрати, пов`язані з втратою чи знищенням документа та виготовленням його дубліката.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Оскільки суд встановив, і матеріалами справи підтверджують, що техніка, вилучена у ОСОБА_1 як речові докази, всупереч Інструкції була втрачена, апеляційний суд обґрунтовано вважав, що ОСОБА_1 має право на відшкодування майнової шкоди за вилучене під час обшуку майно, оскільки вилучене майно не було повернено.

Разом з цим, вирішуючи питання про розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню, апеляційний суд не врахував таке.

Згідно з висновком експерта від 18 лютого 2022 року № 14-02/22 ринкова вартість майна згідно з переліком, наведеним у таблиці № 15 висновку

(25 одиниць техніки, 58 т нітроамофосних добрив NPK 16:16:16, 250 мішків насіння кукурудзи ЕС Гармонум), станом на момент його вилучення -

06-07 травня 2018 року, з урахуванням зносу техніки на день вилучення, становила 36 326 121,00 грн; розмір матеріальної шкоди, заподіяний власнику майна внаслідок пошкодження чи неповернення цього майна, наведеного

в таблиці № 1 (27 одиниць техніки, 58 т нітроамофосних добрив NPK16:16:16, 250 мішків насіння кукурудзи ЕС Гармонум), станом на 31 грудня 2021 року становить 46 531 012,00 грн (т. 4, а. с. 1-265).

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо,

а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин другої і третьої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені

у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Визначаючи розмір завданої майнової шкоди в сумі 30 550 993,00 грн, 59 000,00 дол. США і 1 971 200,00 євро, апеляційний суд наведеного не врахував, не звернув уваги на те, що висновком експерта від 18 лютого

2022 року № 14-02/22, зробленим за результатами проведення комплексного інженерно-технічного та товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріальної шкоди, завданої експропріацією та/або ушкодженням сільськогосподарської техніки та іншого майна, встановлено, що ринкова вартість майна на день вилучення становила 35 326 121,00 грн, а розмір матеріальної шкоди, заподіяний власнику майна внаслідок пошкодження чи неповернення цього майна, станом на 31 грудня 2021 року становить 46 531 012,00 грн.

Крім того, стягуючи з держави за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 30 550 993,00 грн, 59 000,00 дол. США,

1 971 200,00 євро, апеляційний суд належним чином не обґрунтував такий розмір, а лише послався на висновок експертизи, який не містить таких розмірів завданої шкоди, що свідчить про неповноту дослідження матеріалів справи.

Узагальнюючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права (недослідження наявних у справі доказів) унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Суд касаційної інстанції не має процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

За таких обставин постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ НП в Київській області, ГУДКСУ у Київській області, ТОВ «Бокаро Інвест», третя особа - Державна установа «Офіс із залучення та підтримки інвестицій», про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органів державної влади згідно із статтею 411 ЦПК України слід скасувати і передати справу

в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо позовних вимог ТОВ «Трубіж Агро»

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій

і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист

є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають

у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

У частині другій статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає статті 20 ГПК України,

а правовідносини, з яких виник цей спір, мають господарський характер.

Стаття 4 ГПК України передбачає право юридичної особи на звернення до господарського суду.

У вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і спір господарськими, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 ГК України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність

у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

У статті 2 ГК України передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Отже, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані, зокрема,

з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об`єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір

і за своїм суб`єктним складом підпадають під дію статті 4 ГПК.

Майнові відносини (у розумінні статті 4 ГК України) суб`єктів господарювання з юридичними особами, у тому числі тими, що не є суб`єктами господарювання (органами державної влади, державою), регулюються ГК

і ГПК України.

У справі, яка переглядається, ТОВ «Трубіж Агротек» заявило вимогу до ГУ НП в Київській області, ГУ ДКСУ у Київській області та ТОВ «Бокаро Інвест» про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органів державної влади, і така вимога не об`єднана з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадає під дію статті 4 ГПК України, а тому зазначений спір підвідомчий господарському суду.

Подібні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 461/1930/16, провадження

№ 14-60цс18, від 05 червня 2019 року у справі № 454/1690/16, провадження

№ 14-152цс19, від 05 червня 2019 року у справі № 454/2181/16, провадження № 14-226цс19, від 18 вересня 2019 року у справі № 757/37226/17, провадження № 14-452цс19.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частинами першою та другою статті 414 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі

у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили правову природу спірних правовідносин в частині позовних вимог ТОВ «Трубіж Агро», що виникли між сторонами, у зв`язку з чим порушили норми цивільного процесуального законодавства щодо визначення предметної юрисдикції справи та розглянули у порядку цивільного судочинства справу в частині вимог ТОВ «Трубіж Агро», яка підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, ухвалені ними судові рішення в частині вимог ТОВ «Трубіж Агро» підлягають скасуванню,

а провадження у справі в цій частині - закриттю.

Відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України Верховний Суд роз`яснює ТОВ «Трубі Агро», що розгляд справи за його вимогами віднесено до юрисдикції господарського суду.

Керуючись статтями 255, 400, 409, 411, 414, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції

в Київській областізадовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агротек» до Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бокаро Інвест», третя особа - Державна установа «Офіс із залучення та підтримки інвестицій», про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органів державної влади, скасувати.

Провадження у справі № 361/7347/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агротек» до Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бокаро Інвест», третя особа - Державна установа «Офіс із залучення та підтримки інвестицій», про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органів державної влади, закрити.

Повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агротек», що розгляд цієї справи в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агротек» до Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бокаро Інвест», третя особа - Державна установа «Офіс із залучення та підтримки інвестицій», про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органів державної влади, віднесено до юрисдикції господарського суду.

Постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції

в Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бокаро Інвест», третя особа - Державна установа «Офіс із залучення та підтримки інвестицій», про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органів державної влади, скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції скасована постанова Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року

втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов