Постанова

від 09.10.2024 по справі 392/1095/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 392/1095/22

провадження № 61-10745св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрлітійвидобування»,

відповідачі: Смолінська селищна рада Новоукраїнського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2023 року у складі судді Кавун Т. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 червня 2023 року у складі колегії суддів: Єгорової С. М., Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрлітійвидобування» (далі - ТОВ «Укрлітійвидобування») звернулось до суду із позовом до Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (далі - Смолінська селищна рада), ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Позов мотивований тим, що 18 квітня 2012 року між ТОВ «Укрлітійвидобування» і ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3523182400:02:000:5163, посвідчений приватним нотаріусом Маловисківського районного нотаріального округу Кіровоградської області, а право власності зареєстроване у відділі Держкомзему Маловисківського району Кіровоградської області 15 червня 2012 року, про що свідчить напис, вчинений на державному акті на право власності на земельну ділянку серії

ЯЛ № 558021 від 07 червня 2011 року.

У вересні 2022 року позивач звернувся до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності на вказану земельну ділянку, однак отримав відмову у зв`язку із відсутністю в Державному земельному кадастрі (далі - ДЗК) відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 3523182400:02:000:5163.

26 вересня 2022 року державний кадастровий реєстратор прийняв рішення

№ РВ-7100128392022 про відмову у внесенні відомостей до ДЗК через розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. В рішенні зазначено про перетин земельної ділянки, відомості про яку мали бути внесені в ДЗК за заявою товариства, із ділянкою з кадастровим номером 3523182400:02:001:0278. Площа збігаються на 99,0424 %.

ТОВ «Укрлітійвидобування» просило скасувати рішення Смолінської селищної ради від 21 травня 2021 року № 130 в частині затвердження проєкта землеустрою та передання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 2,0 га, із них 2,0 га - рілля, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3523182400:02:001:0278, за рахунок земель житлової та громадської забудови та земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, витребувати на користь ТОВ «Укрлітійвидобування» із незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 3523182400:02:001:0278, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61819471 від 24 листопада 2021 року.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від

27 лютого 2023 року позов задоволено.

Скасовано рішення Смолінської селищної ради від 21 травня 2021 року № 130 «Про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» в частині затвердження проєкту землеустрою та передання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 2,0 га, із них 2,0 га - рілля, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3523182400:02:001:0278, за рахунок земель житлової та громадської забудови та земель сільськогосподарського призначення комунальної власності.

Витребувано на користь ТОВ «Укрлітійвидобування» із незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 3523182400:02:001:0278.

Скасовано рішення державного реєстратора Смолінської селищної ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 61819471 від

24 листопада 2021 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що виділення спірної земельної ділянки у власність іншій особі, а саме відповідачу ОСОБА_1 , є неправомірним, оскільки державний акт та договір купівлі-продажу земельної ділянки, на підставі яких позивач

є власником земельної ділянки, є чинними, а також державна реєстрація спірної земельної ділянки на ім`я відповідача ОСОБА_1 проведена без урахування того, що на той час вказана земельна ділянка не була вільною, її значна частина (99,0424 %) перебувала у приватній власності позивача.

З огляду на цесуд першої інстанції зробив висновок, що порушені права

ТОВ «Укрлітійвидобування» підлягають поновленню шляхом скасування незаконного рішення Смолінської селищної ради від 21 травня 2021 року

№ 130 «Про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» в частині затвердження проєкту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею

2,0 га із них 2,0 га - рілля для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3523182400:02:001:0278 за рахунок земель житлової та громадської забудови та земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, витребування на користь позивача із незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 3523182400:02:001:0278, та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61819471 від 24 листопада 2021 року.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 08 червня 2023 року,

з урахуванням ухвали Кропивницького апеляційного суду від 14 липня

2023 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від

27 лютого 2023 року в частині задоволення позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора Смолінської селищної ради Войщик А. Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61819471 від

24 листопада 2021 року, скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні цієї позовної вимоги.

В іншій частині рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2023 року залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61819471 від

24 листопада 2021 року, апеляційний суд виходив із того, що наявність судового рішення про витребування на користь позивача з незаконного володіння відповідача земельної ділянки, кадастровий номер 3523182400:02:001:0278, буде правомірною підставою для проведення державної реєстрації речового права ТОВ «Укрлітійвидобування» на земельну ділянку відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

В іншій частині апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції та вказав, що у цьому випадку позовну вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права згідно зі статтею 16 ЦК України, оскільки фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Додатковою постановою Кропивницького апеляційного суду від 14 липня 2023 року заяву адвоката Семенова Є. О. про стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу задоволено частково.

Стягнено з ТОВ «Укрлітійвидобування» на користь ОСОБА_1 у рахунок компенсації витрат на правничу допомогу 3 666,60 грн.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

16 липня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Семенов Є. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого

2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 червня

2023 року в частині задоволених позовних вимог про скасування рішення Смолінської селищної ради від 21 травня 2021 року № 130 в частині затвердження проєкту землеустрою та передання у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки та витребування на користь ТОВ «Укрлітійвидобування» з незаконного володіння ОСОБА_1 спірної земельної ділянки і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову

в задоволенні цих позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не довів, що земельні ділянки

з кадастровими номерами 3523182400:02:001:0278 і 3523182400:02:000:5163

є ідентичними, що виключає позбавлення ОСОБА_1 права власності на першу. При цьому позивач ніколи не мав права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3523182400:02:001:0278, що виключає витребування майна. Суди не досліджували факт набуття права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3523182400:02:000:5163.

Аргументи інших учасників справи

18 вересня 2023 року представник ТОВ «Укрлітійвидобування» - адвокат Шевченко О. В. подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого

2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 червня

2023 рокузалишити без змін.

Відзив мотивований тим, що ТОВ «Укрлітійвидобування» є законним власником земельної ділянки з кадастровим номером 3523182400:02:000:5163, яка на 99 % збігається із земельною ділянкою

з кадастровим номером 3523182400:02:001:0278. Висновок судів про те, що порушене право ТОВ «Укрлітійвидобування» підлягає захисту шляхом скасування рішення органу місцевого самоврядування та витребування спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння, є правильним та обґрунтованим.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2023 року представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 поновленострок на касаційне оскарження рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого

2023 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 08 червня

2023 року. Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Маловисківського районного суду Кіровоградської області.

Зупинено виконання рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2023 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 08 червня 2023 року в частині витребування земельної ділянкидо закінчення касаційного провадження.

21 серпня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від

27 лютого 2023 року та постанова Кропивницького апеляційного суду від

08 червня 2023 року оскаржуються в частині задоволених позовних вимог про скасування рішення та витребування земельної ділянки з чужого не законного володіння.

В іншій частині рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2023 року та постанова Кропивницького апеляційного суду від 08 червня 2023 року не оскаржуються, а тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не переглядаються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені

у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи

Розпорядженням голови Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 05 травня 2011 року № 318-р затверджено проєкт землеустрою щодо передання у власність земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення (резервного фонду), загальною площею 121,79 га, для ведення особистого селянського господарства громадянам на території Ленінської сільської ради (за межами населеного пункту), згідно з додатком, а також передано у власність земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення (резервного фонду), загальною площею 121,79 га, для ведення особистого селянського господарства громадянам на території Ленінської сільської ради (за межами населеного пункту), згідно з додатком.

Відповідно до додатка до розпорядження голови Маловисківської районної державної адміністрації від 05 травня 2011 року № 318-р до списку громадян, яким надається згода на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, включено ОСОБА_4 , із площею земельної ділянки, що надається, 2,0 га.

Згідно з копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 558021 ОСОБА_4 був власником земельної ділянки площею 2,0 га, що розташована на території Ленінської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, з кадастровим номером 3523182400:02:000:5163, право власності набуто на підставі розпорядження голови Маловисківської районної державної адміністрації від 05 травня

2011 року № 318-р.

30 вересня 2011 року приватний нотаріус Маловисківського районного нотаріального округу посвідчив за № 1140 договір міни, на підставі якого право власності на цю земельну ділянку перейшло від ОСОБА_4 до ОСОБА_3 . Перехід права власності за договором міни зареєстровано в Поземельній книзі 11 квітня 2012 року за реєстровим номером 3523182400020005163301.

18 квітня 2012 року між ОСОБА_3 , від імені якого діяв

ОСОБА_5 , і ТОВ «Укрлітійвидобування» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3523182400:02:000:5163. Відповідно до цього договору ТОВ «Укрлітійвидобування» придбало

у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,0 га, яка розташована на території Ленінської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3523182400:02:000:5163. Вказана земельна ділянка належала продавцю ОСОБА_3 на підставі договору міни, посвідченого приватним нотаріусом Маловисківського районного нотаріального округу Кіровоградської області 30 вересня 2011 року, реєстровий № 1140, зареєстрованого в Поземельній книзі про земельну ділянку 11 квітня

2012 року за № 3523182400020005163301. Договір посвідчено приватним нотаріусом Маловисківського районного нотаріального округу

Сосновським А. В. і зареєстровано в реєстрі за № 281.

Згідно з написом в державному акті на право власності на земельну ділянку відомості щодо права власності ТОВ «Укрлітійвидобування» на цю земельну ділянку зареєстровано 15 червня 2012 року відділом Держкомзему

у Маловисківському районі Кіровоградської області в Поземельній книзі за реєстровим номером 3523182400020005163302.

Відповідно до витягу з Державного реєстру правочинів від 18 квітня 2012 року № 11225850 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га, розташованої на території Ленінської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області з кадастровим номером 3523182400:02:000:5163, укладений між ОСОБА_3 і ТОВ «Укрлітійвидобування», посвідчено

18 квітня 2012 року приватним нотаріусом Маловисківського районного нотаріального округу, номер у реєстрі нотаріальних дій 281.

Згідно з витягом з рішення Смолінської селищної ради від 21 травня

2021 року № 130 затверджено проєкт землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0 га, із них 2,0 га - рілля, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3523182400:02:001:0278, за рахунок земель житлової та громадської забудови та земель сільськогосподарського призначення комунальної власності за адресою: с. Гаївка Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на підставі рішення Смолінської селищної ради від 21 травня 2021 року № 130 проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3523182400:02:001:0278 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Смолінської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області за ОСОБА_1 .

Згідно з рішенням про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 23 вересня 2022 року № 64906758 державний реєстратор відмовив

в проведені державної реєстрації права власності на земельну ділянку

з кадастровим номером 3523182400:02:000:5163 за ТОВ «Укрлітійвидобування», оскільки в ДЗК відсутні відомості про цю земельну ділянку.

З урахуванням протоколу № ПП-7100076392022 проведення перевірки електронного документа та викопіювання з кадастрової карти рішенням від 26 вересня 2022 року № РВ-7100128392022 відмовлено

ТОВ «Укрлітійвидобування» у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, оскільки виявлено розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини, а саме: перетин з ділянкою, кадастровий номер 3523182400:02:001:0278, площа збігається на 99,0424 %.

Відповідно до інформації ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від

05 жовтня 2022 року, управління встановило, що згідно з Книгою записів реєстрації державних актів на право власності на землю за ОСОБА_4 зареєстровано державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯЛ № 558021 від 07 червня 2011 року, за № 352318241000302, на земельну ділянку з кадастровим номером 3523182400:02:000:5163, загальною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства на території Ленінської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області. Однак відомості про вказану земельну ділянку у 2013 році з Державного реєстру земель не були перенесені до Державного земельного кадастру. Також, за наявною у відділі інформацією, згідно з даними Державного земельного кадастру на місці розташування вказаної земельної ділянки зареєстрована інша земельна ділянка з кадастровим номером 3523182400:02:001:0278, площею 2,0 га, на підставі проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Копанської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області та рішення сесії Копанської сільської ради від 19 жовтня 2020 року № 892. Смолінська селищна рада

18 листопада 2021 року за реєстраційним номером 45248271 зареєструвала в Державному реєстрі речових прав речове право за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3523182400:02:001:0278.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення повною мірою не відповідають.

Щодо скасування рішення Смолінської селищної ради від 21 травня 2021 року № 130 в частині затвердження проєкта землеустрою та передання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 2,0 га

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження

№ 14-144цс18), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19).

Позовна заява у цій справі подана ТОВ «Укрлітійвидобування» у зв`язку із незаконним, на його думку, заволодінням його земельною ділянкою, яка належить товариству на підставі договору купівлі-продажу від 18 квітня

2012 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року

у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) вказувала, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно,

а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування

з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Таким чином, належним відповідачем за позовом про витребування від (стягнення з) особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник

з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) та від 23 листопада 2021 року у справі

№ 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21).

Отже, вимоги про визнання незаконним рішення селищної ради не відповідають належному способу захисту.

Для витребування нерухомого майна оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту права власника (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі

№ 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18)). Вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою (подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі

№ 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19), від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19)).

Ураховуючи викладене, заявлені в цій справі ТОВ «Укрлітійвидобування» позовні вимоги про скасування рішення селищної ради не відповідають належному способу захисту.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від

02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від

22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права

у подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від

28 червня 2023 року у справі № 495/8567/16-ц (провадження № 61-6719св22).

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2023 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 08 червня 2023 року в частині задоволених позовних вимог

ТОВ «Укорлітійвидобування» про скасування рішення Смолінської селищної ради від 21 травня 2021 року № 130 «Про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» в частині затвердження проєкту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 2,0 га й ухвалення в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог у зв?язку з обранням неналежного способу захисту, що є самостійною підставою для відмови.

Щодо позовних вимог про витребування земельної ділянки

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина друга статті 152 ЗК України).

Відповідно до статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Глава 29 ЦК України, в тому числі, регулює поняття негаторних і віндикаційних способів захисту.

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з його волі. Власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.

У постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна. У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права. Оскільки вимога про визнання наказів ГУ Держземагентства незаконними та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, то така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначених наказів без заявлення вимоги про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не тягнуть правових наслідків, на які вони спрямовані. Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відступати від яких Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав».

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Звертаючись до суду, ТОВ «Укрлітійвидобування» зазначало, що 26 вересня 2022 року отримало відмову державного кадастрового реєстратора про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3523182400:02:000:5163, площею 2,0 га, з тих підстав, що виявлено розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. В рішенні зазначено про перетин земельної ділянки, відомості про яку мали бути внесені в ДЗК за заявою товариства, з ділянкою, кадастровий номер 3523182400:02:001:0278. Площа збігається на 99,0424 %.

Встановлено, що рішенням Смолінської селищної ради від 21 травня

2021 року № 130 затверджено проєкт землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0 га, із них 2,0 га - ріллі, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3523182400:02:001:0278, за рахунок земель житлової та громадської забудови та земель сільськогосподарського призначення комунальної власності за адресою: с. Гаївка Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на підставі рішення Смолінської селищної ради від 21 травня 2021 року № 130 проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3523182400:02:001:0278, площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Смолінської територіального громади Новоукраїнського району Кіровоградської області за ОСОБА_1 .

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до рішення державного кадастрового реєстратора від 26 вересня 2022 року № РВ-7100128392022 площа накладення земельних ділянок становить 99,0424 %.

У постанові Верховного Суду від 02 вересня 2019 року у справі № 500/5291/13-ц зазначено, що «співставлення складених в різні періоди планів суміжних земельних ділянок є не досить коректним для надання об`єктивного висновку щодо накладання земельних ділянок. Крім того, чинними законодавчими актами та нормативно-технічними документами не визначено поняття «накладання земельних ділянок», але воно зустрічається

в професійній діяльності землевпорядників і стосується випадків коли внаслідок допущених при виготовленні земельно-кадастрової документації помилок різним особам видається документ на право власності (користування, оренди) на одну і ту ж земельну ділянку».

У постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 686/14731/21 зазначено, що «саме позивач, а не відповідач, повинен довести обставини повного накладення земельних ділянок, а у випадку неповного накладення земельних ділянок - повинен довести, в якому саме розмірі».

З огляду на наведене суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, оцінивши відповідно до статті 89 ЦПК України надані представниками учасників справи докази, дійшов правильного висновку про доведеність факту накладення земельної ділянки, кадастровий номер 3523182400:02:001:0278, власником якої є ОСОБА_1 , та земельної ділянки, кадастровий номер 3523182400:02:000:5163, власником якої є ТОВ «Укрлітійвидобування» на підставі договору купівлі-продажу від 18 квітня 2012 року, тому ця земельна ділянка вибула з користування законного володільця - ТОВ «Укрлітійвидобування» поза його волею та надана селищною радою у власність іншій особі з порушенням норм законодавства.

Враховуючи викладене, є законні підстави для витребування на користь позивача з незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 3523182400:02:001:0278.

Зазначені висновки не суперечать висновкам судів попередніх інстанцій, оскільки у цій справі на підставі наданих позивачем та досліджених доказів встановлено накладення земельної ділянки, яка передана у власність ОСОБА_1 , на земельну ділянку, яка перебувала у правомірному володінні ТОВ «Укрлітійвидобування».

Отже, доводи касаційної скарги в цій частині є необґрунтованими, зводяться до власного тлумачення норм права, незгоди із встановленими фактичними обставинами у справі, стосуються також необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про залишення без змін рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від

27 лютого 2023 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від

08 червня 2023 року в частині позовних вимог ТОВ «Укрлітійвидобування» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 412 ЦПК України).

Ураховуючи, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого

2023 року та постанова Кропивницького апеляційного суду від 08 червня

2023 року в частині позовних вимог ТОВ «Укрлітійвидобування» до Смолінської селищної ради, ОСОБА_1 про скасування рішення органу місцевого самоврядування підлягають скасуванню з ухваленням у справі

в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від

27 лютого 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від

08 червня 2023 року в частині позовних вимог ТОВ «Укрлітійвидобування» до Смолінської селищної ради, ОСОБА_1 провитребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння слід залишити без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Тому з урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Аналіз рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2023 року свідчить про те, що суд першої інстанції не вирішив питання про судові витрати, а тому Верховний Суд вважає за необхідне здійснити такий розподіл та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укрлітійвидобування» 2 481,00 грн на відшкодування судового збору за подання позову.

Також у порядку розподілу судових витрат з ТОВ «Укрлітійцвидобування» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 4 962,00 грн судових витрат, понесених у зв?язку з поданням касаційної скарги, та 3 721,50 грн судових витрат, понесених у зв?язку з поданням апеляційної скарги, а всього

8 683,50 грн.

Керуючись статтями 141, 400, 402, 409, 410, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від

27 лютого 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від

08 червня 2023 року в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлітійвидобування» до Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 про скасування рішення органу місцевого самоврядування скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлітійвидобування» до Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 про скасування рішення органу місцевого самоврядування відмовити.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від

27 лютого 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від

08 червня 2023 року в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлітійвидобування» до Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства

з обмеженою відповідальністю «Укрлітійвидобування» 2 481,00 грн на відшкодування судового збору за подання позову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлітійвидобування» на користь ОСОБА_1 8 683,50 грн на відшкодування судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

Поновити виконання рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2023 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 08 червня 2023 року в частині витребування земельної ділянки.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов