Номер справи 220/875/24
Номер провадження № 2/220/174/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2024 року
Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Дурач О.А.
за участю секретаря Сербіної І.В.
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , представник позивача ОСОБА_1 до Великоновосілківської селищної військової адміністраціїДонецької області про визнання права власності за набувальною давністю, -
ВСТАНОВИВ:
22.05.2024 р. до суду надійшла зазначена позовна заява.
Провадження у справі відкрито 24.05.2024 р., вирішено справу розглядати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано
- у Відділу державноїреєстрації актівцивільного стануу Донецькійобласті Управліннядержавної реєстраціїСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції копії витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті ОСОБА_3 (відомості про дату народження, смерті та РНОКПП відсутні), ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , в разі їх наявності;
- у Першої покровської державної нотаріальної контори відомості відносно того, чи заводилась спадкова справа після померлих ОСОБА_3 (відомості про дату народження, смерті та РНОКПП відсутні), ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .. Ухвалою суду від 13.09.2022 р. справу призначено до судового розгляду;
Ухвалою суду від 11.07.2024 р. вирішено за невиконання ухвали суду застосувати до Першої покровської державної нотаріальної контори захід процесуального примусу у вигляді штрафу.
Ухвалою суду від 15.08.2024 р. вирішено відмовити у задоволенні клопотання прокурора про вступ у справу.
Ухвалою суду від 15.08.2024 р. повторно вирішено застосувати до Першої покровської державної нотаріальної контори захід процесуального примусу у вигляді штрафу за невиконання ухвали суду про витребування доказів.
Ухвалою суду від 15.08.2024 р. за копотанням представника позивача вирішено витребувати:
у Великоновосілківської селищної військової адміністрації Донецькій області
у Великоновосілківської селищної ради Донецької області
відомості про поховання ОСОБА_3 (відомості про дату народження, смерті та РНОКПП відсутні), ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , за можливістю надати, відповідні копії свідоцтв про смерть, довідок про смерть, дані про народження вказаних осіб (число, місяць, рік), у разі наявності.
Ухвалою суду від 15.08.2024 р. вирішено замінити неналежного відповідача Великоновосілківську селищну раду Донецької області на належного відповідача - Великоновосілківську селищну військову адміністрацію Донецької області.
Ухвалою суду від 10.09.2024 р. вирішено витребувати у Першої Дніпровської державної нотаріальної контори відомості зі спадкового реєстру відносно того, чи заводилась спадкова справа після померлих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 . Ухвала суду булла виконана належним чином та у встановлений строк.
23.09.2024 р. справу прищначено до судового розгляду.
Короткий зміст вимог позовної заяви
З 2009 року ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належав на праві власності ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право особистої власності на будівлю від 15.04.1988 року, видане на підставі рішення виконкому Великоновосілківської районної ради народних депутатів від 20.01.1988 року № 1, та повідомлення Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства від 12.03.2024 № 08-28/144 про те, що власником об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право особистої власності від 15.04.1988 року, зареєстровано в БТІ 15.04.1988 року під реєстровим № 138 в книзі 1. Разом з вказаним будинком АДРЕСА_2 , який належав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу № 648 від 15.03.2005 року (реєстраційний номер: 2965951, номер запису: 463 в книзі: 2), посвідчений приватним нотаріусом Великоновосілківського районного нотаріального округу Донецької області Є.Г. Пресною та повідомлення Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства від 12.03.2024 № 08-28/145 про те, що власниками об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 15.03.2005 року, зареєстровано в БТІ 16.03.2005 року під реєстровим № 463 в книзі 2. У 2009 році він зайняв зазначені будинки та прилеглі до них земельні ділянки як квартирант, та до теперішнього часу продовжував би проживати вже зі своєю сім`єю. Зазначає, що члени родини були зареєстровані у вказаному будинку, сплачували комунальні послуги, поліпшували стан будинку. Господарі будинків померли. Вважає, що він є добросовісним набувачем вказаних житлових будинків. Просить визнати за ним право власності за набувальною давністю на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Позиція відповідача
Відповідач не скористались правом подання відзиву за позовом.
Процедура судового розгляду
У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги, зазначила, що позивач став проживати у спірних будинках з дозволу їх власників, але відповідних доказів про це не має. Власники будинків померли, але відповідні докази вказаного відсутні. В іншому пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Позивач та представник відповідача у судове засідання не з`явились, були належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи. Інтереси позивача забезпечені участю його представника у судовому засіданні, відповідач надав заяву, у якій просив вирішити справу на розсуд суду. Клопотань про відкладення судового розгляду не надходило. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказане провадження за відсутності сторін: за відсутності позивача на підставі п. 4 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, відповідача відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України. У справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін на теперішній час.
Фактичні обставини, встановлені судом
Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено наступне.
Згідно повідомлення Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства від 12.03.2024 № 08-28/144, власником об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право особистої власності від 15.04.1988 року, зареєстровано в БТІ 15.04.1988 року під реєстровим № 138 в книзі 1.
На підставі договору купівлі-продажу № 648 від 15.03.2005 року (реєстраційний номер: 2965951, номер запису: 463 в книзі: 2), посвідченого приватним нотаріусом Великоновосілківського районного нотаріального округу Донецької області Є.Г. Пресною, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є власниками будинку, АДРЕСА_1 . Вказане підтверджується відповідним витягом про право власності на нерухоме майно № 372892153, та, додатково, повідомленням Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства від 12.03.2024 № 08-28/145 про те, що власниками об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 15.03.2005 року, зареєстровано в БТІ 16.03.2005 року під реєстровим № 463 в книзі 2.
25.07.2010 р. між позивачем та енергопостачальником за адресою: АДРЕСА_1 укладено Договір № 4202142 від 25.07.2010 року, про користування електричною енергією. Акт № 529657 від 02.03.2011 року проведено технічну перевірку збереження пломб та засобів обліку електроенергії побутового споживання електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 .
19.02.2014 р. позивачем та енергопостачальником укладено Договір № 4202142 від 19.02.2014 року про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 ,
Згідно персональної інформації по особовому рахунку № НОМЕР_3 в електронному кабінеті АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», згідно якої попереджень про відключення відсутнє, заборгованість відсутня.
Відповідно до довідки Багатирського старостинського округу від 29.02.2024 року № 106, виданої ОСОБА_2 за ним значиться будинок в АДРЕСА_3 . В користуванні має земельну ділянку 0,27 га. Заборгованості по податкам не має.
Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права
Частиною першою статті 344 ЦК встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація). Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.
При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Водночас володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18), а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18), від 27 червня 2019 року у справі № 175/2338/16-ц (провадження № 61-2017св18).
Взагалі, аналіз категорії добросовісності заволодіння майном як умови набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України дає підстави для висновку, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного права означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно реалізовувати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки. При вирішенні таких спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном). Добросовісний володілець майна у момент заволодіння ним не знає (не може і не повинен знати) про неправомірність такого заволодіння майном, а також про те, що він не став його власником. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для набуття права власності на нього.
Йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка у подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю.
Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном, а так само про те, що він володіє чужим майном, то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном як своїм власним.
Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Позов про визнання права власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.
Відсутність добросовісності у позивача під час заволодіння ним спірним майном як власним звільняє від потреби аналізувати інші умови набуття права власності за набувальною давністю, передбачені статтею 344 ЦК України».
Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18), що був врахований апеляційним судом при перегляді рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності.
На підставі частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивач був обізнаний щодо власника спірного майна, зі слів представника позивача, саме власники майна пустили позивача та його родину для проживання у спірних будинках, сама по собі реєстрація позивача у вказаних будинках не є правовою підставою для набуття права власності на них.
Таким чином, відсутній критерій добросовісності у позивача під час заволодіння ним спірним майном, що виключає можливість набуття ним права власності на будинок, який є предметом позову, за набувальною давністю.
Висновки суду за результатами розгляду позову
Отже, давність володіння могла би вважатися добросовісною, якщо позивач при заволодінні майном не знав і не повинен був знати про відсутність у нього підстав для набуття права власності, однак таких обставин у справі не встановлено. Позивач, з наданих пояснень, володів майном за волею власників, завжди знав, хто є його власником.
Враховуючи наведене, а саме те, що позивачем не доведено усіх обставин, передбачених статтею 344 ЦК України, необхідних для набуття права власності за набувальною давністю, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат
При розподілі судових витрат суд керується нормами ч. 1ст. 141 ЦПК України,відповідно доякої судовийзбір покладаєтьсяна сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог, судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись ст.ст.4, 10, 12, 19, 81, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , представник позивача ОСОБА_1 до Великоновосілківської селищної військової адміністраціїДонецької області про визнання права власності за набувальною давністю відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне рішенняскладено 14.10.2024р.
Суддя: О.А. Дурач
Суд | Великоновосілківський районний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2024 |
Оприлюднено | 15.10.2024 |
Номер документу | 122254124 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Великоновосілківський районний суд Донецької області
Дурач О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні