Постанова

від 20.11.2024 по справі 220/875/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9438/24 Справа № 220/875/24 Суддя у 1-й інстанції - Дурач О. А. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Агєєва О.В., Корчистої О.І.

секретар судового засідання Лідовська А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, відповідно доч.2ст.247ЦПК Українибез фіксаціїсудового засіданняза допомогоюзвукозаписувального технічногозасобу,без участіучасників справі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Першої покровської державної нотаріальної контори на ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 15 серпня 2024 року, постановлену суддею Дурач О.А. в смт. Велика Новосілка Донецької області, відомості про дату складення повного тексту ухвали відсутні,

ВСТАНОВИВ

В провадженні Великоновосілківського районного суду Донецької області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), представник позивача ОСОБА_2 до Великоновосілківської селищноїрадиДонецької області (адреса: вул. Лесі Українки, буд. 32, смт. Велика Новосілка, Волноваський район, Донецька область, 85500) про визнання права власності за набувальною давністю.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача просив застосувати до нотаріальної контори захід процесуального примусу за невиконання ухвали суду про витребування доказів.

Ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 15 серпня 2024 року застосовано до Першої покровської державної нотаріальної контори захід процесуального примусу у вигляді штрафу.

Стягнуто з Першої покровської державної нотаріальної контори в дохід державного бюджету штраф у розмірі 9084 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Роз`яснено, що особа, на яку накладено штраф, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї заходів процесуального примусу. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

В апеляційній скарзі Перша покровська державна нотаріальна контора просить ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 05 липня 2024 року про застосування до Першої покровської державної нотаріальної контори заходу процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 9084 гривень скасувати.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції про невиконання ухвали Великоновосілківського районного суду Донецької області від 15 серпня 2024 року про витребування доказів та не подання державним нотаріусом доказів без поважних причин не відповідають обставинам справи.

Скаржник зазначає, що оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції вдруге застосував захід процесуального примусу у вигляді штрафу до Першої покровської державної нотаріальної контори за невиконання ухвали від 24.05.2024 про витребування доказів, а саме: надання відомостей відносно того чи заводилась спадкова справа після померлих ОСОБА_3 (відомості про дату народження та РНОКПП відсутні), ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , при тому, що в апеляційній інстанції на розгляді знаходиться апеляційна скарга на таку ж ухвалу від 11.07.2024 року.

Вказує, що Першою покровською державною нотаріальною конторою на виконання ухвали про витребування доказів від 25 травня 2024 року була надана суду відповідь, щодо запитуваної інформації, де зазначено, що для отримання відповіді за інформацією зі Спадкового реєстру, крім ухвали суду, необхідно надати письмовий запит, складений за формою, наведеною у додатку 10 до Положення про Спадковий реєстр, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 1810/5 від 07.07.2011 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.07.2011 р. за № 831/19569.

На виконання ухвали суду першої інстанції від 25 травня 2024 року Перша покровська державна нотаріальна контора надала відповідь, щодо запитуваної інформації, перевіривши алфавітні книги обліку спадкових справ Першої покровської державної нотаріальної контори з 2003 року.

Зазначає, що такої підстави як ухвала суду в тексті Порядку не передбачено, і вимагаючи надати зазначену інформацію, суд змушує державного нотаріуса порушувати діючий Порядок та Положення, трактує нормативно-правовий акт на свій власний розсуд.

Також щодо застосування судом першої інстанції верхньої межі із запропонованим законодавством розміру штрафу, зазначає, що оскаржувана ухвала суду не містить належні і достатні мотиви та підстави з яких суд обрав саме цей розмір штрафу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Першої покровської державної нотаріальної контори.

Відповідно ч. 1, 2, 5ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалівсправи вбачається,що ухвалоюВеликоновосілківського районногосуду Донецькоїобласті від24травня 2024року витребувано у Першої покровської державної нотаріальної контори відомості відносно того, чи заводилась спадкова справа після померлих ОСОБА_3 (відомості про дату народження та РНОКПП відсутні), ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Листом від 28 травня 2024 року за 349/01-16 державний нотаріус Першої покровської державної нотаріальної контори Цукурова М.І. повідомила суд, що при перевірці Алфавітної книги обліку справ Першої покровської державної нотаріальної контори встановлено відсутність заведеної спадкової справи після померлих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відомості перевірено з 2003 року, оскільки в ухвалі не зазначені дати смерті, а по 2002 рік включно справи нотаріальної контори передані до Донецького обласного нотаріального архіву (м.Донецьк). Крім того, зазначила, що, відповідно п.3.3 Положення про Спадковий реєстр реєстратор видає зі Спадкового реєстру інформаційну довідку про наявність (відсутність) посвідченого заповіту, спадкового договору, заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину на письмовий запит складений за формою, наведеною у додатку 10, суду, прокуратури, органів дізнання і досудового слідства у зв`язку з цивільними, господарськими, адміністративними або кримінальними справами, справами про адміністративні правопорушення, що перебувають у провадження зазначених органів. У такому запиті скріпленому гербовою печаткою відповідного органу обов`язково зазначається номер справи. Тому для перевірки за Спадковим реєстром наявності/відсутності посвідчених заповітів чи заведених спадкових справ) з видачею Інформаційної довідки) після померлих суду необхідно надати письмовий запит, складений за формою, що додається, скріплений гербовою печаткою відповідного органу. (а.с. 32-33, 36-37)

25 червня 2024 року на адресу Першої покровської державної нотаріальної контори Великоновосілківським районним судом Донецької області скеровано листа з вимогою виконати ухвалу суду від 24 травня 2024 року, в якому звертається увага державного нотаріуса на те, що норми Положення про спадковий реєстр регулюють порядок видачі відповідної інформації саме на письмовий запит встановленої форми, що у даному випадку не відповідає обставинам, оскільки суд витребовував інформацію за допомогою ухвали суду. При цьому судом нагадано про кримінальну відповідальність за ч.2 ст.382 КК України за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили (а.с.82).

01 липня 2024 року до Великоновосілківського районного суду Донецької області державним нотаріусом Першої покровської державної нотаріальної контори Цукуровою М.І. надана повторна відповідь, в якій зазначено, що для отримання відповіді за інформацією зі Спадкового реєстру необхідно, крім ухвали, слід надати письмовий запит, складений за формою, наведеною в додатку 10 Положення про Спадковий реєстр. Зазначено, що такої підстави як ухвала суду в тексті Порядку не передбачено. Надавши відповідь 28 травня 2024 року за №349/01-16 державний нотаріус виконала ухвалу суду, оскільки перевірила наявність/відсутність спадкової справи відносно зазначених в ухвалі померлих по тій нотаріальній конторі працівником якої вона є, іншою інформацією не володіє (а.с. 85-86).

Відповідно ч.1 ст.143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Виходячи із наведеної норми, заходи процесуального примусу застосовуються судом для досягнення певної мети.

Згідно п.5 ч.1 ст.144 ЦПК України заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф.

Відповідно пунктів 1 - 3 частини 1 статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зокрема, ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.

Згідно ч.2 ст.148 ЦПК України, у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Застосовуючи до Першої покровської державної нотаріальної контори заходи процесуального примусу у вигляді штрафу суд першої інстанції виходив з того, що Перша покровська державна нотаріальна контора не виконала ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 24 травня 2024 року про витребування доказів та не подала докази без поважних причин, а також не повідомила про неможливість надання витребуваних доказів, що перешкоджає встановленню всіх обставин справи та розгляду справи по суті у встановлені цивільним процесуальним законодавством строки.

Апеляційний суд не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 2 Закону України «Про нотаріат» визначено, що правовою основою діяльності нотаріату єКонституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

За змістом статті 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов`язаний, зокрема, здійснювати свої професійні обов`язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв`язку з вчиненням нотаріальних дій.

З 01 вересня 2011 року набуло чинності Положення про Спадковий реєстр, затверджене Наказом Міністерства юстиції України №1810/5 від 07 липня 2011 року, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11 липня 2011 року за №831/19569. (далі по тексту Положення).

Відповідно п.1.1 розділу І це Положення установлює порядок ведення й користування Спадковим реєстром, внесення до нього відомостей про заповіти та спадкові договори, посвідчені в Україні, а за бажанням заповідача - посвідчені (складені та/або прийняті на зберігання) і зареєстровані в іноземних державах згідно зКонвенцією про запровадження системи реєстрації заповітів(далі - Конвенція), про заведені спадкові справи та видані свідоцтва про право на спадщину, а також надання інформації з нього.

Реєстратори вносять відомості до Спадкового реєстру, перевіряють за даними Спадкового реєстру інформацію про наявність або відсутність посвідчених заповітів, спадкових договорів, заведених спадкових справ та виданих свідоцтв про право на спадщину і видають (виготовляють) відповідні витяги та інформаційні довідки в порядку, встановленому цим Положенням. (п. 1.5 розділу І Положення)

Пунктом 3.3 розділу ІІІ Положення передбачено, що реєстратор зі Спадкового реєстру на письмовий запит, складений за формою, наведеною вдодатку 10, видає, зокрема, інформаційну довідку про наявність (відсутність) посвідченого заповіту, спадкового договору, заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину на письмовий запит, складений за формою, наведеною вдодатку 10:

суду, прокуратури, органів дізнання і досудового слідства у зв`язку з цивільними, господарськими, адміністративними або кримінальними справами, справами про адміністративні правопорушення, що перебувають у провадженні зазначених органів. У такому запиті, скріпленому гербовою печаткою відповідного органу, обов`язково зазначається номер справи.

Також пунктом4.4розділуІVПоложеннявизначено,щовідомостізі Спадковогореєструнадаютьсябезоплатно написьмовийзапит,зокрема, суду, прокуратури, органів дізнання і досудового слідства у зв`язку з цивільними, господарськими, адміністративними або кримінальними справами, справами про адміністративні правопорушення, що перебувають у провадженні таких органів. У такому запиті, що скріплюється гербовою печаткою відповідного органу, обов`язково зазначається номер справи.

З аналізу наведених норм вбачається, що для отримання Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру реєстратору має бути наданий письмовий запит, складений за формою, наведеною у додатку 10 Положення про Спадковий реєстр, про що державним нотаріусом Першої покровської державної нотаріальної контори Цукуровою М.І. двічі було повідомлено у наданих нею на адресу Великоновосілківського районного суду Донецької області листах, однак вищенаведене було залишено поза увагою суду першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять даних про те, що державний нотаріус Першої покровської державної нотаріальної контори не виконав ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 24 травня 2024 року про витребування доказів та не надав докази без поважних причин, а також не повідомив про неможливість надання витребуваних доказів, чим перешкоджає встановленню обставин справи та розгляду справи по суті, а тому підстави для застосування до заходів процесуального примусу відсутні.

У статті 17 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, зловживання правом визначається як діяльність або дії, спрямовані на скасування прав і свобод, визнаних у конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено нею.

У Цивільному процесуальному кодексі України не наведено вичерпний перелік дій, які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням правами чи обов`язками. Конкретизовано лише те, що такі дії мають здійснювати протиправне перешкоджання у здійсненні судочинства.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення від 02 грудня 2010 у справі «Шульга проти України»). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі завдання саме державних органів (рішення від 20 січня 2011 року у справі «Мусієнко проти України»).

Тим більше, заходи процесуального примусу не можна розглядати як вид відповідальності, а тим паче як покарання, оскільки вони покликані забезпечити виконання правил цивільного судочинства, а не покарати особу. Тобто вони повинні спонукати особу припинити протиправні дії, спрямовані особою на перешкоджання судочинства.

Отже, висновки суду першої інстанції про те, що Перша покровська державна нотаріальна контора не виконала ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 24 травня 2024 року про витребування доказів та не надала докази без поважних причин, а також не повідомила про неможливість надання витребуваних доказів, що перешкоджає розгляду справи по суті у встановлені цивільним процесуальним законодавством строки, апеляційний суд вважає передчасними, оскільки державним нотаріусом було обґрунтовано повідомлено суд першої інстанції про неможливість надання витребуваного доказу.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права та підстави для застосування до Першої покровської державної нотаріальної контори заходу процесуального примусу у вигляді штрафу відсутні, оскільки в даному випадку, дії чи бездіяльність державного нотаріуса не свідчать, що вони суперечать завданням цивільного судочинства, а обставин, які б вказували на те, що дії державного нотаріуса спрямовані на затягування та перешкоджання розгляду справи, відсутні.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду не вбачає в діях Першої покровської державної нотаріальної контори невиконання процесуального обов`язку та ознак зловживання наданими їй процесуальними правами, правові підстави для накладення на неї, в порядку ст.148 ЦПК України, заходів процесуального примусу у вигляді штрафу відсутні.

Відповідно п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно ч.4 ст.148 ЦПК України ухвала про стягнення штрафу може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточна і оскарженню не підлягає.

Оскільки, постанова апеляційного суду не стосується вирішення справи по суті, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає, тобто розподіл судових витрат не здійснюється.

За вказаних обставин, ухвала Великоновосілківського районного суду Донецької області від 15 серпня 2024 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.367,376,379,381-384 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Першої покровської державної нотаріальної контори задовольнити.

Ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 15 серпня 2024 року скасувати.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 20 листопада 2024 року.

Головуючий:

Судді: