Постанова

від 10.10.2024 по справі 127/40245/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/40245/23

Провадження № 22-ц/801/2030/2024

Категорія: 80

Головуючий у суді 1-ї інстанції Король О. П.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 рокуСправа № 127/40245/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Копаничук С. Г.,

суддів: Медвецького С. К., Рибчинського В. П.,

за участі секретаря судового засідання Кашпрук М. Г.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Дмитрівської парафії» с. Селище Вінницько-Тульчинської єпархії Української православної церкви (Православної Церкви України)

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 травня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Короля О. П., у справі за позовом ОСОБА_1 до Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Дмитрівської парафії с. Селище Вінницько-Тульчинської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) про припинення трудових відносин, стягнення невиплаченої заробітної плати, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Релігійноїорганізації «Релігійнагромада Свято-Дмитрівськоїпарафії с.Селище Вінницько-Тульчинськоїєпархії Українськоїправославної церкви (Православної Церкви України) про припинення трудових відносин, стягнення невиплаченої заробітної плати. Зазначав, що на підставі наказу №02 від 04.03.2016 року його прийнято на роботу на посаду священника в Релігійну організацію «Релігійна громада Свято-Димитрієвської парафії Української Православної Церкви», що підтверджується повідомленням про прийняття працівника на роботу від 04.03.2016 року та записом трудовій книжці серія НОМЕР_1 , виданій на його ім`я. Наказом №2 від 31.05.2022 року йому встановлено мінімальну зарплату 6500 грн. з 01.06.2022 року згідно зі штатним розкладом. Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу (дані про трудовий та страховий стаж) №5510/0200-0205-15 від 11.10.2022 року, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у позивача наявні відомості про трудовий та страховий стаж при працевлаштуванні в Релігійну організацію з березня 2016 року по березень 2022 року. З квітня 2022 року в Релігійній організації «Релігійна громада Свято-Дмитрієвської парафії с. Селище Вінницько-Тульчинської єпархії Української православної церви (Православної Церкви України) змінився керівник та з цього часу позивачу перестала нараховуватись заробітна плата та трудовий/страховий стаж.Також організація перестала подавати податкову звітність щодо найманих осіб (Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску соціального страхування. 21.09.2023 року приватним нотаріусом ВМНО Загороднюк О.С. позивачу видано свідоцтво про те, що на підставі ст.84 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус посвідчує, що 23 серпня 2023 року заяву ОСОБА_1 передано керівнику Релігійній організації «Релігійна громада Свято-Дмитрієвської парафії с. Селище Вінницько-Тульчинської єпархії Української православної церкви (Православної Церкви України), ідентифікаційний код 35782053, Україна, 23316, Вінницька область, Вінницький район, село Селище, Гніванська ТГ, вулиця Замкова, будинок 57, яка містила прохання ОСОБА_1 про звільнення з посади священника за власним бажанням. Заяву передано засобами поштового зв`язку з описом вкладення та зворотним повідомленням про вручення та отримано 01 вересня 2023 року. Відповідно до відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 11.10.2022 року, відповідачем нараховано та виплачено позивачу за січень 2022 року 6500 грн., за лютий 2022 року 6500 грн., за березень 2022 року 6500 грн., а відомості про нарахування зарплати з квітня 2022 року по грудень 2022 року відсутні. Позивач стверджує, що трудові відносини позивача та відповідача не припинені, а тому підстави не виплачувати позивачу заробітну плату відсутні. За таких умов, розмір заборгованості по заробітній платі за період з квітня 2022 року по грудень 2022 року складає 58500 грн. (квітень 6500 грн. + травень 6500грн. + червень 6500грн. + липень 6500грн.+ серпень 6500грн. + вересень 6500грн. + жовтень 6500грн.+ листопад 6500грн. + грудень 6500грн.). Розмір заборгованості по заробітній платі за період з січня 2023 року по листопад 2023 року складає 73700 грн. 00 копійок (січень 6700грн. + лютий 6700грн. + березень 6700грн. + квітень 6700грн. + травень 6700грн. + червень 6700грн. + липень 6700грн. + серпень 6700грн. + вересень 6700грн.+ жовтень 6700грн. + листопад 6700грн.). Відтак, на думку позивача, загальна сума невиплаченої заробітної плати складає 132200 грн. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд припинити трудові відносини між ним та Релігійною організацією «Релігійнагромада Свято-Дмитрівської парафії с. Селище Вінницько-Тульчинської єпархії Української православної церкви (Православної Церкви України) з дня набрання рішенням суду законної сили, згідно заяви про звільнення з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Зобов`язати Релігійну організацію «Релігійнагромада Свято-Дмитрівської парафії с. Селище Вінницько-Тульчинської єпархії Української православної церкви (Православної Церкви України) оформити належним чином трудову книжку на ім`я позивача про звільнення його з посади священника згідно заяви про звільнення з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Стягнути з Релігійної організації «Релігійнагромада Свято-Дмитрівської парафії с. Селище Вінницько-Тульчинської єпархії Української православної церкви (Православної Церкви України) на його користь невиплачену заробітну плату за період з квітня 2022 року по листопад 2023 року в розмірі 131200 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, а у справі ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі. Наводячи перелік норм законодавства про працю, зазначив, що суд першої інстанції не правильно встановив суть правовідносин, що склались між сторонами. Вважає, що перебуває з відповідачем у трудових відносинах, які на даний час належним чином не припинені.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає ,виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення Вінницького міського суду від 22 травня 2024 року вищевказаним вимогам закону відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно із записом у трудовій книжці, серії НОМЕР_1 , виданої на ім`я позивача, ОСОБА_1 прийнятий на роботу на посаду священника в Релігійну організацію «Релігійна громада Свято-Димитрієвської парафії Української православної церкви», на підставі наказу №02 від 04.03.2016 року за підписом ОСОБА_1 , що підтверджується повідомленням про прийняття працівника на роботу від 04.03.2016 року.

Наказом №2 від 31.05.2022 року позивачеві встановлено мінімальну зарплату 6500 грн. з 01.06.2022 року згідно з штатним розкладом.

Згідно з випискою №5509/0200-0205-15 від 11.10.2022 року (форма ОК-5), виданою Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, позивачу нараховувалась заробітна плата з 04.03.2016 року по березень 2022 року включно.

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу (дані про трудовий та страховий стаж) №5510/0200-0205-15 від 11.10.2022 року, виданими Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у позивача наявні відомості про трудовий та страховий стаж при працевлаштуванні в Релігійну організацію з березня 2016 року по березень 2022 року.

З квітня 2022 року в Релігійній організації «Релігійна громада Свято-Дмитрієвської парафії с. Селище Вінницько-Тульчинської єпархії Української православної церви (Православної Церкви України) змінився керівник та канонічна підпорядкованість і з цього часу позивачу перестала нараховуватись заробітна плата.

21.09.2023 року приватним нотаріусом ВМНО Загороднюк О.С. позивачу видано свідоцтво про те, що на підставі ст.84 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус посвідчує, що 23 серпня 2023 року заяву ОСОБА_1 передано керівнику Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Дмитрієвської парафії с. Селище Вінницько-Тульчинської єпархії Української православної церви (Православної Церкви України), ідентифікаційний код 35782053, Україна, 23316, Вінницька область, Вінницький район, село Селище, Гніванська ТГ, вулиця Замкова, будинок 57, яка містила прохання ОСОБА_1 про звільнення з посади священника за власним бажанням. Заяву передано засобами поштового зв`язку з описом вкладення та зворотнім повідомленням про вручення ,яку отримано 01 вересня 2023 року.

Відповідно до відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 11.10.2022 року, позивачу нараховано та виплачено за січень 2022 року 6500 грн., за лютий 2022 року 6500 грн., за березень 2022 року 6500 грн., відомості про нарахування зарплати з квітня 2022 року по грудень 2022 року відсутні.

В подальшому наказом №2 від 31.05.2022 року за підписом голови громади Паршенка М.П. священнику ОСОБА_1 встановлено з 01.06.2022 року мінімальну зарплату в 6500 грн.

На думку позивача , його трудові відносини з відповідачем не припинені, а тому він вважає, що розмір заборгованості йому по заробітній платі за період з квітня 2022 року по грудень 2022 року складає 58500 грн., виходячи з 6500 грн у місяць ,а розмір заборгованості по заробітній платі за період з січня 2023 року по листопад 2023 року складає 73700 грн., виходячи з 6700 грн у місяць ,а всього загальна сума невиплаченої заробітної плати складає 132 200 гривень.

07.05.2022 року проведено загальні збори Релігійної громади Свято-Димитрівської парафії Української православної церкви, що знаходиться в с.Селище, Гніванської МТГ, Вінницького району, Вінницької області. Згідно з Протоколом №1 та порядком денним загальних зборів Релігійної громади Свято-Димитрівської парафії Української православної церкви, в зв`язку зі створенням 15.12.2018 року Помісної (автокефальної) Православної церкви України, яка підпорядковується релігійному Центру в м.Києві, та отримання 06.01.2019 року Томосу про автокефалію ПЦУ, враховуючи релігійні переконання членів загальних зборів громади і результати голосування, серед інших питань розглянуто питання та ухвалено рішення змінити підлеглість у канонічних та організаційних питаннях релігійної громади Свято-Димитрівської парафії Української Православної Церкви та перейти під канонічне підпорядкування Православній Церкві України, змінивши при цьому назву на «Релігійна організація«Релігійна громада Свято-Дмитрівської парафії с.Селище ВінницькоТульчинської єпархії Української православної церкви (Православної Церкви України)».

Зборами переобрано керівний органта ревізійну комісію Релігійної громади Свято-Димитрівської парафії Української православної церкви. Головою Парафіяльної ради обрано ОСОБА_2 .

Прийнято рішення про необхідність інформування Управління у справах релігій і національностей Вінницької облдержадміністрації про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях Релігійної громади Свято-Димитрівської парафії Українськоїправославної церквита її перехід під канонічне підпорядкування Православній Церкві України і у зв`язку із зміною назви на «Релігійна організація«Релігійна громада Свято-Дмитрівської парафії с.Селище ВінницькоТульчинської єпархії Української православної церкви (Православної Церкви України)»»

Прийнято СтатутРелігійної громади Свято-Димитрівської парафії УкраїнськоїПравославної Церквиу новій редакції та змінити назву на «Релігійна організація«Релігійна громада Свято-Дмитрівської парафії с.Селище ВінницькоТульчинської єпархії Української Православної Церкви (ПЦУ)».

Статут Релігійної організації«Релігійна громада Свято-Дмитрівської парафії с.Селище ВінницькоТульчинської єпархії Української православної церкви (ПЦУ)» (нова редакція) (далі - Статут) прийнято Загальними зборамиРелігійної громади Свято-Димитрівської парафії Української православної церкви(протокол №1 від 07.05.2022 року), затверджено керуючим Вінницько-Тульчинськоюєпархією Української православної церкви (ПЦУ), та зареєстровано наказом начальникауправління у справах релігій і національностей Вінницької облдержадміністрації №25 від 01.07.2022 року.

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, підтверджує державну реєстрацію зазначених змін до відомостей про юридичну особу 05.07.2022 року.

В графі «керівник юридичної особи», а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо, керівником зазначено ОСОБА_2 .

Відповідно до п.1.1 Статуту реорганізованої Релігійної організації«Релігійна громада Свято-Дмитрівської парафії с. Селище ВінницькоТульчинської єпархії Української православної церкви (ПЦУ)»остання є неприбутковою релігійною організацією, первинним канонічним (структурним) підрозділом Української православної церкви (ПЦУ) (далі УПЦ (ПЦУ)), який безпосередньо входить до складу Вінницько-Тульчинської єпархії УПЦ (ПЦУ).

Парафія створюється за добровільною згодою віруючих осіб (громадян) православного віросповідання, які досягли повноліття, та з благословення єпархіального архієрея, керуючого Вінницько-Тульчинською єпархією УПЦ (ПЦУ),яким є єпархіальний архієрей (єпископ, архієпископ, митрополит) (п.1.2 Статуту).

Структура та управління Парафією визначена розділом 3 Статуту.

Зокрема, п. 3.1. Статуту встановлено, що Парафію очолює настоятель, якого призначає та звільняє Єпархіальний Архієрей. У своїй діяльності настоятель підзвітний Єпархіальному Архієрею. Із моменту призначення настоятелем він є членом Парафіяльних зборів.Указом Архієпископа Вінницького і Тульчинського Михаїла Вінницько-Тульчинської єпархії УПЦ (ПЦУ) №90 від 22.07.2022 року настоятелемРелігійної організації«Релігійна громада Свято-Дмитрівської парафії с.Селище ВінницькоТульчинської єпархії (ПЦУ)» призначено протоієрея Миколу Івановича Погреду.

Повноваження настоятеля визначені у п.3.3 Статуту.

Згідно з п.п.3.3.3 Статуту настоятель повноважний видавати довіреності (доручення), відкривати в банках поточні та інші рахунки, видавати накази, обов`язкові для всіх робітників та членів Парафії, укладати трудові угоди та договори, здійснювати прийняття та звільнення працівників, застосовувати до них стягнення та заохочення, розробляти плани, положення, інструкції та інші акти внутрішнього регулювання діяльності Парафії.

Регулювання трудових відносин Парафії та на її підприємствах визначені розділом 5 Статуту.

Так, умови, оплата праці встановлюються за угодою між Парафією та працівником і визначаються трудовим договором, який укладається в письмовій формі згідно з чинним законодавством України. Для виконання окремих або разових робіт можуть залучатись нештатні працівники з оплатою згідно з договорами на виконання робіт (послуг) або договорами підряду та інших цивільно-правових угод (п.5.2 Статуту).

Парафія має право приймати на тимчасову роботу волонтерів за контрактом або договором без оплати праці (п.5.4 Статуту).

Парафія має право залучати на добровільних засадах, без оплати праці, осіб, які бажають своєю працею та зусиллями сприяти діяльності та розвитку Парафії, в тому числі виконувати церковний послух(п.5.5 Статуту).

Однак, як вбачається позивач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду священика в Релігійну організацію «Релігійна громада Свято-Димитрівської парафії Української православної церкви» до цихподій .

Раніше, Установчими зборами релігійної громади Свято-Димитрієвської парафії УПЦ (протокол загальних зборів №3 від 06.04.2008 року) приймалось рішення про затвердження Статуту релігійної громади Свято-Димитрівської парафії Української православної церкви. Статут було затверджено керуючим Тульчинською єпархією Української православної церкви Архієпископом Тульчинським і Брацлавським, а також зареєстровано на підставі розпорядження голови ОДА від 18.03.2002 року №83 та наказу начальника відділу у справах релігій облдержадміністрації від 22.04.2008 року №73, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади від 22.04.2008 року №862/1917.

Протоколом №2 загальних зборів релігійної громади Свято-Димитрівської парафії Тульчинської єпархії Української православної церкви с.Селище, Тиврівського району Вінницької області від 04.06.2008 року було ухвалено рішення про призначення ОСОБА_1 головою Парафіяльної ради.

Згідно довідки з ЄДРПОУ АБ №063066 від 19.05.2008 року, керівником релігійної громади Свято-Димитрівської парафії Української православної церкви зареєстровано ОСОБА_1 .

04.03.2016 року ОСОБА_1 звертається із заявою до голови Свято-Димитрівської парафії УПЦ Паршенка Миколи Петровича із заявою про прийняття його на роботу і на підставі наказу №2 від 04.03.2016 року голова громади ОСОБА_1 приймає на роботу самого себе на посаду священника.

В подальшому Статут релігійної громади Свято-Димитрівської парафії Української православної церкви (у новій редакції) реєструвався 05.01.2018 року за результатами парафіяльних зборів віруючих релігійної громади Свято-Димитрівської парафії Української православної церкви, проведених 26.11.2017 року, про що складено протокол №1.

Зважаючи на зазначене, суд дійшов висновку, що на дату прийняття на роботу позивача діяв Статут релігійної громади Свято-Димитрівської парафії Української православної церкви в редакції від 22.04.2008 року (далі Статут 2008).

Згідно з положеннями, визначеними Статутом, органами парафіяльного управління парафією є Парафіяльні збори (тобто колективний орган), очолювані головою Парафіяльної ради (п.2.1 Статуту 2008).

Саме Парафіяльні збори (серед іншого) у згоді зі статутом УПЦ затверджують штатний розклад, а також утворюють Парафіяльну раду та ревізійну комісію (п.2.3 Статуту 2008).

Парафіяльна рада є виконавчим і розпорядчим органом парафії і підзвітна Парафіяльним зборам (п.2.4 Статуту 2008).

Відповідно до п.2.6 Статуту 2008 Парафіяльна рада за згодою настоятеля та відповідно зі штатним розписом приймає на роботу робітників і службовців.

Парафію очолює настоятель, якого призначає єпархіальний архієрей.Настоятель у рамках штатного розкладу призначає осіб, які беруть участь у богослужінні (окрім членів притчу) та в іншій релігійній діяльності, пов`язаній із здійсненням цілей і завдань парафії щодо проведення релігійних заходів(п.2.8Статуту 2008).

Оглядаючи надані до позову первинні документи, які позивач вважає підставою для виплати заробітної плати, суд першої інстанції встановив, що :

1. Заява про прийняття на роботу священником спрямована ОСОБА_1 «Голові громади Свято-Димитрівської парафії УПЦ» ОСОБА_1 , тоді як згідно із Статутом Парафіяльна рада (колективний орган) за згодою настоятеля та у відповідності зі штатним розписом приймає на роботу працівників, тобто незважаючи на повноваження органів управління релігійної громади, позивач одноосібно сам на себе підписав заяву щодо прийняття його «на роботу священником».

2. Наказ №02 від 04.03.2016 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 на посаду священника підписаний головою громади ОСОБА_1 , однак голова громади не наділений повноваженнями щодо прийняття (звільнення) на посаду згідно із Статутом. Наказ не містить вказівок щодо оплати праці працівнику, який приймається на роботу, штатний розпис не згадується.

3. Наказ №2 від 31.05.2022 року формально названо «штатний розклад», тоді як у наказі йдеться про встановлення з 01.06.2022 року мінімального розміру заробітної плати священнику ОСОБА_1 . Наказ підписаний головою громади ОСОБА_1 і за відсутності штатного розпису, на який зроблено посилання в наказі. Дата наказу 31.05.2022 року та дата з якої встановлено розмір заробітної плати 01.06.2022 року також свідчать про відсутність штатного розпису релігійної організації.

Бланк, на якому роздруковано наказ «Релігійна громада Свято-Димитрівської парафії Української православної церкви», в той час, коли ще у січні 2018 року зареєстровано Релігійну організацію «Релігійна громада Свято-Димитрієвської парафії Української православної церкви».

На загальних зборах Релігійної громади Свято-Димитрівської парафії Української православної церкви, проведених 07.05.2022 року, порядок денний та рішення яких відображені в протоколі №1, питань щодо штатного розпису та оплати праці не виносилось та не розглядалось,право прийняття на роботу (в інший спосіб, встановлений Статутом), нікому не делегувалося.Однак, Наказ №2 від 31.05.2022 року підписано позивачем з власної волі.

Як стверджує відповідач та не заперечує сам позивач згідно з поясненнями, що підтверджено у листі відділення поліції №2 Вінницького районного управління поліції ГУ НП у Вінницькій області від 29.03.2024 року №2454/215/а-2024, з квітня 2022 року позивач до Храму не з`являвся, церковної служби не здійснював, будь-якої іншої роботи не виконував.

Післядержавної реєстрації змін в Єдиному реєстрі до відомостей про юридичну особу Релігійної організації бувший керівник ОСОБА_1 не передав новопризначеному керівнику ОСОБА_2 жодних документів, ні установчих, ні кадрових (в тому числі трудових книжок), ні фінансово-бухгалтерських чи будь-яких інших, також не передав печатку організації, про що повідомлено правоохоронні органи.

З листа відділення поліції №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області від 29.03.2024 року№2454/215/а-2024, 21.03.2024 року ОСОБА_1 вбачається, що в ході розгляду перевірки заяви, зареєстрованої в Інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції» ВП №2 ВРУП від 12.03.2024 року №875, за фактом конфліктної ситуації між колишнім та діючим керівником Релігійної організації, надав письмове пояснення, де вказав, що дійсно не передавав жодних документів та печатки у зв`язку з тим, що на його думку, новостворена релігійна організація ПЦУ, керівником якої є ОСОБА_2 , має мати оновлені документи та печатку. Також пояснив, що йому відома кримінальна відповідальність за використання та підробку документів, тому ніякими документами, печаткою, не користувався та не користується.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції критичнооцінив твердженняпозивача щодоналежного оформленнясвоїх трудовихвідносин ,нарахування тавиплату заробітноїплати Релігійною організацією«Релігійна громадаСвято-Димитрієвськоїпарафії Українськоїправославної церкви»,адже незрозумілим залишаєтьсяфакт їїневиплати самомусобі уперіод зквітня 2022року подату реєстраціїРелігійної організації«Релігійнагромада Свято-Дмитрівськоїпарафії с.Селище ВінницькоТульчинськоїєпархії УПЦПЦУ)»Суд виходивз того,що незважаючи наіндивідуальні відомостіпро застраховануособу ОСОБА_1 з реєструзастрахованих осібДержавного реєструзагальнообов`язкового державногосоціального страхуванняПенсійного фондуУкраїни (формаОК-5),позивач ОСОБА_1 жодними об`єктивнимидоказами факти реальногонарахування тавиплати йому заробітної платиз березня2016року поберезень 2022року (відомостей,розрахунків,платіжних дорученьтощо)суду не підтвердив.Крімтого,суд виходивз того,що позивач ОСОБА_1 ,як головарелігійної громадизгідно Статуту немав повноваженьодноосібно видаватибудь-якінакази щодоприйняття нароботу,тим більше,за відсутностіштатного розписуРелігійної організації,а тому його наказ №02від 04.03.2016року ,якголови громади,про прийняття нароботу напосаду священникав Релігійнуорганізацію «Релігійнагромада Свято-Димитрієвськоїпарафії Українськоїправославної церкви» ОСОБА_1 неналежить дойого повноважень,атакож йогодії по йоговидачі є протиправними. Позивачем не спростовані обставини відсутності штатного розпису, а відповідно, законної фіксації розміру заробітної плати ; належним чином оформленої заяви про прийняття на роботу; належним чином оформленого наказу про прийняття на роботу уповноваженої особи (за погодженням уповноваженого органу); первинних документів бухгалтерського обліку щодо нарахування та виплати заробітної плати (відомості, розрахунки тощо), трудової книжки позивача у відповідача, яка з пояснень представника позивача знаходиться у позивача. Зважаючи на статус Релігійної організації (безприбуткова організація) не доведено походження коштів, не відомо, яким способом позивач отримував заробітну плату (готівковий (готівковий з виручки, готівковий з каси) чи безготівковий).Представником позивача не спростовано твердження , що позивач не з`являвся в Храмі з березня 2023 року, після того як передав ключі від церкви, яка знаходиться в АДРЕСА_1 новому керівнику Релігійної громади ОСОБА_2 , у зв`язку з реорганізацією, тобто , факт не виконання ним відповідної трудової функції, за виконання якої позивач має намір стягнути заробітну плату. Суд виходив з того , що оформлення трудових відносин позивача з відповідачем не відповідає Статуту Релігійної організації ,позивач штучно у власних інтересах створював підстави для висновку про існування заборгованості по заробітній платі і ,як наслідок, позивач безпідставно претендує на стягнення заробітної плати, підстави для виплати якої також не були належним чином оформлені.

За встановлених обставин,відсутні підставита необхідністьдля захиступрав позивача шляхом припиненнятрудових відносинміж ОСОБА_1 та організацією«Релігійна громадаСвято-Дмитрівської парафії с. Селище Вінницько-Тульчинської єпархії УПЦ ПЦУ , зобов`язання останню оформити належним чином трудову книжку на ім`я ОСОБА_1 про звільнення його з посади священника з дня набрання законної сили за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, стягнення з відповідача на користь позивача невиплаченої заробітної плати за період з липня 2022 року по листопад 2023 року в загальному розмірі 112700 грн., оскільки такі вимоги є необґрунтованими і недоведеними належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст.77-79 ЦПК України, які були б достатніми, в розумінні ст.80 ЦПК України, для задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, які перевірив наданими доказами, оціненими в порядку ст.89 ЦПК України, правильно визначив спірні правовідносини та застосував до них норми права, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не правильно встановив суть правовідносин, що склались між сторонами і дійшов неправильного висновку про відмову у позові, не заслуговують на увагу , виходячи з наступного.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі Закону) релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Відповідно до ст. 13 Закону релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Правоздатність релігійної організації відповідно до цивільного законодавства визначає її статут, який приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з`їздах, конференціях та містить відомості про:

- вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження;

- місце релігійної організації в організаційній структурі релігійного об`єднання;

- майновий стан релігійної організації;

- права релігійної організації на заснування підприємств, засобів масової інформації, інших релігійних організацій, створення навчальних закладів;

- порядок внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної організації;

- порядок вирішення майнових та інших питань у разі припинення діяльності релігійної організації та інше.

Статут релігійної організації підлягає реєстрації у порядку, що визначений статтею 14Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Згідно з Протоколом №1 загальних зборів Релігійної громади Свято-Димитрівської парафії Української православної церкви, та згідно з порядком денним зазначених зборів, в зв`язку зі створенням 15.12.2018 року Помісної (автокефальної) Православної церкви України, яка підпорядковується релігійному Центру в м.Києві, та отримання 06.01.2019 року Томосу про автокефалію Православної Церкви України, враховуючи релігійні переконання членів загальних зборів громади і результати голосування, серед інших питань розглянуто питання та ухвалено рішення змінити підлеглість у канонічних та організаційних питаннях релігійної громади Свято-Димитрівської парафії Української Православної Церкви та перейти під канонічне підпорядкування Православній Церкві України, змінивши при цьому назву на «Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Дмитрівської парафії с.Селище ВінницькоТульчинської єпархії Української православної церкви (Православної Церкви України)».

Зборами переобрано керівний орган та ревізійну комісію Релігійної громади Свято-Димитрівської парафії Української православної церкви. Головою Парафіяльної ради обрано ОСОБА_2 .

Також ухвалено рішення про необхідність інформування Управління у справах релігій і національностей Вінницької облдержадміністрації про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях Релігійної громади Свято-Димитрівської парафії Української православної церкви та її перехід під канонічне підпорядкування Православній Церкві України і у зв`язку із зміною назви на «Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Дмитрівської парафії с.Селище ВінницькоТульчинської єпархії Української православної церкви (Православної Церкви України)»».

З поміж іншого Зборами ухвалено прийняти Статут Релігійної громади Свято-Димитрівської парафії Української Православної Церкви у новій редакції та змінити назву на «Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Дмитрівської парафії с.Селище ВінницькоТульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)».

Статут Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Дмитрівської парафії с.Селище ВінницькоТульчинської єпархії Української православної церкви (Православної Церкви України)» (нова редакція) (далі - Статут) прийнято Загальними зборами Релігійної громади Свято-Димитрівської парафії Української православної церкви (протокол №1 від 07.05.2022 року), затверджено керуючим Вінницько-Тульчинською єпархією Української православної церкви (Православної Церкви України), та зареєстровано наказом начальника управління у справах релігій і національностей Вінницької облдержадміністрації №25 від 01.07.2022 року.

Як свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, державна реєстрація зазначених змін до відомостей про юридичну особу відбулась 05.07.2022 року.

В графі керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо, керівником зазначено ОСОБА_2 .

Відповідно до п.1.1 Статуту реорганізованої Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Дмитрівської парафії с.Селище ВінницькоТульчинської єпархії Української православної церкви (Православної Церкви України)» (далі - Парафія), згідно з рішенням Загальних зборів (Протокол №1 від 07.05.2022 року) є неприбутковою релігійною організацією, первинним канонічним (структурним) підрозділом Української православної церкви (Православної Церкви України) (далі УПЦ (ПЦУ)), який безпосередньо входить до складу Вінницько-Тульчинської єпархії Української православної церкви (Православної Церкви України).

Парафія створюється за добровільною згодою віруючих осіб (громадян) православного віросповідання, які досягли повноліття, та з благословення єпархіального архієрея, керуючого Вінницько-Тульчинською єпархією УПЦ (ПЦУ). Керуючий Вінницько-Тульчинською єпархією УПЦ (ПЦУ) є єпархіальний архієрей (єпископ, архієпископ, митрополит) (п.1.2 Статуту).

Структура та управління Парафією визначена розділом 3 Статуту.

Пунктом 3.1. Статуту встановлено, що Парафію очолює настоятель, якого призначає та звільняє Єпархіальний Архієрей. У своїй діяльності настоятель підзвітний Єпархіальному Архієрею. Із моменту призначення настоятелем він є членом Парафіяльних зборів.

Указом Архієпископа Вінницького і Тульчинського Михаїла Вінницько-Тульчинської єпархії УПЦ (ПЦУ) №90 від 22.07.2022 року настоятелем Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Дмитрівської парафії с.Селище ВінницькоТульчинської єпархії Української православної церкви (Православної Церкви України)» призначено протоієрея Миколу Івановича Погреду.

Повноваження настоятеля визначені у п.3.3 Статуту.

Згідно з п.п.3.3.3 Статуту настоятель повноважний видавати довіреності (доручення), відкривати в банках поточні та інші рахунки, видавати накази, обов`язкові для всіх робітників та членів Парафії, укладати трудові угоди та договори, здійснювати прийняття та звільнення працівників, застосовувати до них стягнення та заохочення, розробляти плани, положення, інструкції та інші акти внутрішнього регулювання діяльності Парафії.

Регулювання трудових відносин Парафії та на її підприємствах визначені розділом 5 Статуту. Так, умови, оплата праці встановлюються за угодою між Парафією та працівником і визначаються трудовим договором, який укладається в письмовій формі згідно з чинним законодавством України. Для виконання окремих або разових робіт можуть залучатись нештатні працівники з оплатою згідно з договорами на виконання робіт (послуг) або договорами підряду та інших цивільно-правових угод (п.5.2 Статуту).

Парафія має право приймати на тимчасову роботу волонтерів за контрактом або договором без оплати праці (п.5.4 Статуту).

Парафія має право залучати на добровільних засадах, без оплати праці, осіб, які бажають своєю працею та зусиллями сприяти діяльності та розвитку Парафії, в тому числі виконувати церковний послух(п.5.5 Статуту).

Саме Парафіяльні збори (серед іншого) у згоді зі статутом УПЦ затверджують штатний розклад, а також утворюють Парафіяльну раду та ревізійну комісію.

Парафіяльна рада є виконавчим і розпорядчим органом парафії і підзвітна Парафіяльним зборам.

Парафіяльна рада за згодою настоятеля та відповідно зі штатним розписом приймає на роботу робітників і службовців.

Парафію очолює настоятель, якого призначає єпархіальний архієрей. Настоятель у рамках штатного розкладу призначає осіб, які беруть участь у богослужінні (окрім членів притчу) та в іншій релігійній діяльності, пов`язаній із здійсненням цілей і завдань парафії щодо проведення релігійних заходів.

Як роз`яснено улистіМінпраці України №162/06/187-07 вiд 27.06.2007, штатний розпис це дoкумент, що встановлює для дaного підприємства, установи, організації стpуктуру, штати та посадові оклади працівників. У штатному розписі містяться назви посад, чисельність пeрсоналу і оклади пo кожній посаді. А затвердження керівником підприємства штатного розпису здійснюється шляхом видання спеціального лoкального нормативного акту (наказу), який визнaчатиме кількість працівників кожної професії з рoзподілом штатних одиниць пo структурних підрозділах підприємства.

Штатний розклад одинз обов`язковихдокументів,який неодмінноповинен бутина підприємстві,установі,організації.Відповідно доКЗпП правона працюгромадянин реалізуєшляхом укладаннятрудового договоруз підприємством. Трудовий договірвизначає,яку роботуі заяку винагородупрацівник виконуєдля підприємства-роботодавця.Вид робіт цепосада,а винагорода посадовийоклад,які зафіксованів штатномурозкладі підприємства.Таким чином,документальне оформлення трудових взаємовідносинміж підприємствомі працівникомвідбувається напідставі чинного штатного розкладу. Користувачами штатного розкладу на підприємстві як правило виступають кілька підрозділів, серед них бухгалтерія та відділ по роботі з персоналом. Штатний розклад це документ організаційно-розпорядчого характеру, в якому підприємство фіксує про себе наступну інформацію: - структура підприємства: перелік структурних одиниць; - штат підприємства: перелік посад, які формують підрозділи юридичної особи і кількість штатних одиниць, передбачених для кожної посади; - посадові оклади: для кожної посади встановлено посадовий оклад, який зафіксований у штатному розкладі; - загальну чисельність персоналу на підприємстві та загальний місячний фонд оплати праці.

Питaння, пов`язані з oбліком штатних працівників, врегульовані Інструкцією статистики кількості працівників, затвeрдженої наказом Держкомстату України №286 вiд 28.09.2005 р. Її дія поширюється нa всіх юридичних осіб, філії, представництва та інші підрозділи, а тaкож нa фізичних осіб-підприємців, щo використовують найману працю.

Заява про прийняття на роботу священником написана позивачем «Голові громади Свято-Димитрівської парафії УПЦ», тобто на його ж ім`я, тоді як згідно із Статутом Парафіяльна рада (колективний орган) за згодою настоятеля та у відповідності зі штатним розписом приймає на роботу працівників.

Не зважаючи на повноваження органів управління релігійної громади, позивач одноосібно сам на себе підписав заяву щодо прийняття його «на роботу священником».

Наказ №02 від 04.03.2016 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 на посаду священника підписаний головою громади, однак голова громади не наділений повноваженнями щодо прийняття (звільнення) на посаду згідно із Статутом. Наказ не містить вказівок щодо оплати праці працівнику, який приймається на роботу, штатний розпис не згадується.

Наказ №2 від 31.05.2022 року названо «штатний розклад», тоді коли суть наказу зведено до встановлення розміру заробітної плати з 01.06.2022 року. Наказ підписаний головою громади і за відсутності штатного розпису, на який зроблено посилання в наказі.

Бланк, на якому роздруковано наказ, «Релігійна громада Свято-Димитрівської парафії Української православної церкви», в той час, коли ще у січні 2018 року зареєстровано Релігійну організацію «Релігійна громада Свято-Димитрієвської парафії Української православної церкви».

На загальних зборах Релігійної громади Свято-Димитрівської парафії Української православної церкви, проведених 07.05.2022 року, порядок денний та рішення яких відображені в протоколі №1, питань щодо штатного розпису та оплати праці не виносилось та не розглядалось, право прийняттяна роботу(вінший спосіб,встановлений Статутом),нікому неделегувалося. Однак, Наказ №2 від 31.05.2022 року підписано позивачем з власної волі. При цьому, як стверджує відповідач та не заперечує сам позивач згідно з поясненнями, що підтверджено у листі відділення поліції №2 Вінницького районного управління поліції ГУ НП у Вінницькій області від 29.03.2024 року №2454/215/а-2024, з квітня 2022 року позивач до Храму не з`являвся, церковної служби не здійснював, будь-якої іншої роботи не виконував.

Вказані обставини підтверджують те, що позивач не перебував у трудових відносинах з відповідачем - Релігійною організацією «Релігійна громада Свято-Дмитрівської парафії с. Селище Вінницько-Тульчинської єпархії Української православної церкви (Православної Церкви України), які б були оформленні у відповідності до вимог КЗпП.

Після державної реєстраціїзмін довідомостей проюридичну особу Релігійної організації бувший керівник ОСОБА_1 не передав жодних документів новопризначеному керівнику ОСОБА_2 , ні установчих, ні кадрових (в тому числі трудових книжок), ні фінансово-бухгалтерських чи будь-яких інших, також не передано печатку організації, про що повідомлено правоохоронні органи.

Як вбачається з листа відділення поліції №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області від 29.03.2024 року №2454/215/а-2024, 21.03.2024 року ОСОБА_1 в ході розгляду перевірки заяви, зареєстрованої в Інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції» ВП №2 ВРУП від 12.03.2024 року №875, за фактом конфліктної ситуації між колишнім та діючим керівником Релігійної організації, надав письмове пояснення, де вказав, що дійсно не передавав жодних документів та печатки у зв`язку з тим, що на його думку, новостворена релігійна організація ПЦУ, керівником якої ОСОБА_2 , має мати оновлені документи та печатку. Також пояснив, що йому відома кримінальна відповідальність за використання та підробку документів, тому ніякими документами, печаткою, не користувався та не користується.

Аналіз положень Статуту Релігійної організації , вказує на те, що позивач як голова релігійної громади згідно не мав повноважень одноосібно видавати будь-які накази щодо прийняття на роботу , тим більше , за відсутності штатного розпису Релігійної організації.

За таких обставин є наказ №02 від 04.03.2016 року про прийняття на роботу на посаду священника в Релігійну організацію «Релігійна громада Свято-Димитрієвської парафії Української православної церкви» ОСОБА_1 жодної юридичної сили не має та не свідчить про належне оформлення трудових відносин, що тягне юридичні наслідки.

У даному випадку позивачем були здійснені одноосібні дії щодо винесення наказу №02 від 04.03.2016 року про прийняття на роботу на посаду священника в Релігійну організацію «Релігійна громада Свято-Димитрієвської парафії Української Православної Церкви» ОСОБА_1 , які не мають юридичних наслідків.

Щодо заборгованості по заробітній платі, яку зважаючи на зазначене вище, позивач штучно створив у власних інтересах, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 30 ЗУ «Про оплату праці» передбачено, що роботодавець зобов?язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Табель обліку робочого часу це форма первинної облікової документації та документ, необхідний для практичної роботи. Табель потрібен для обліку використання робочого часу працівників, а також для контролю над дотриманням установленого режиму роботи, розрахунків із працівниками по заробітній платі та отримання інформації про відпрацьований час.

У листі Міністерства праці та соціальної політики N?140/13/116-10 від 13 травня 2010 року «Про роз`яснення деяких питань законодавства» зазначено, що ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, установах і організаціях регламентується наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. N 489 ( v0489202-08 ) "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці". У табелі обліку використання робочого часу (типова форма N? п-5) робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в т.ч. надурочні, вечірні, нічні години роботи та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи. Враховуючи вищезазначене, ведення табеля обліку використання робочого часу для підприємств з невеликою чисельністю також є обов?язковим.

Сам по собі факт штучного створення між позивачем та відповідачем трудових відносин не може бути безумовною підставою для нарахування та виплати саме заробітної плати , за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог, оскільки відповідно до частини першої статті 94 К3пП України заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, здійсненення трудової функції, а не за перебування у трудових відносинах.

Позивач доказів виконання ним трудової функції священника після березня 2022 року суду не надав.

Отже, враховуючи, що достовірним доказом виконання ОСОБА_1 роботи , обумовленої трудовим договором - табелем обліку робочого часу виконання ОСОБА_1 у зазначений ним період трудової функції не підтверджено , останній не відпрацюв за спірний період жодної години, правові підстави для стягнення на його користь саме заробітної плати відсутні.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 фактично переписує зміст рішення суду першої інстанції та не зазначає у чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права. У своїй сукупності доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з судовим рішенням, однак не спростовують правильно встановлених судом фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду, а лише відображають позицію позивача у цій справі, яку він вважає єдино вірною.

Інші доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції постановлено рішення без всебічного, повного дослідження доказів наданих сторонами - не являються підставою для скасування рішення суду, оскільки згідно ст. 89 ЦПК Українивиключне право оцінки доказів належить суду першої інстанції, який у рішенні оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський судз правлюдини вказав,що пункт1статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свободзобов`язуєсуди даватиобґрунтування своїхрішень,але цене можесприйматись яквимога надаватидетальну відповідьна коженаргумент.Межі цьогообов`язкуможуть бутирізними,залежно відхарактеру рішення.Крім того,необхідно братидо уваги,між іншим,різноманітність аргументів,які сторонаможе представитив суд,та відмінності,які існуютьу державах-учасницях,з оглядуна положеннязаконодавства,традиції,юридичні висновки,викладення таформулювання рішень.Таким чином,питання,чи виконавсуд свійобов`язокщодо поданняобґрунтування,що випливаєзі статті6Конвенції,може бутивизначено тількиу світліконкретних обставинсправи (Пронінапроти України,№ 63566/00,§ 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було повно ,правильно, всебічно встановлено обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та вірно застосовано правові норми, які підлягали застосуванню та здійснено правильний висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог , в зв`язку із чим оскаржуване рішенняпідлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то судові витрати понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 травня 2024 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції залишити за ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий С. Г. Копаничук

судді: С. К. Медвецький

В. П. Рибчинський