Постанова

від 10.10.2024 по справі 681/1459/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 681/1459/21

Провадження № 22-ц/4820/1479/24

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,

секретар судового засідання Кошельник В.М.,

з участю прокурора ОСОБА_1 ,

розглянув увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу заапеляційною скаргоюХмельницької обласноїпрокуратури нарішення Полонськогорайонного судуХмельницької областівід 16травня 2024року,суддя ГоргулькоН.А.,у справіза позовомкерівника Шепетівськоїокружної прокуратурив інтересахПолонської міськоїради Хмельницькоїобласті доГоловного управлінняДержгеокадастру уХмельницькій області, ОСОБА_2 ,Товариства зобмеженою відповідальністю«А.Т.К.»,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору,на стороніпозивача:Державна екологічнаінспекція уХмельницькій області,Державне підприємство«Шепетівське лісовегосподарство»,про витребуванняземельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки,

встановив:

У грудні 2021 року керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Полонської міської ради звернувся в суд з позовом, в якому просив витребувати у ОСОБА_2 та ТОВ «А.Т.К.» земельну ділянку площею 1,87 га з кадастровим номером 6823680300:02:001:0142; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6823680300:02:001:0142, площею 1,87 га, припинивши право приватної власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку та право оренди ТОВ «А.Т.К.» із одночасним припиненням всіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень; скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6823680300:02:001:0142.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-7726-СГ від 27.04.2017 року затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,87 га, кадастровий номер 6823680300:02:001:0142, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Білецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

На підставі вказаного наказу 09.06.2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6823680300:02:001:0142.

В подальшому, ОСОБА_2 на підставі договору оренди б/н від 13.06.2017 року передала вказану земельну ділянку в оренду ТОВ «А.Т.К.» строком на 15 років.

Спірна земельна ділянка вибула з державної власності незаконно, оскільки відповідно до проекту землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Полонського району, в тому числі, на території Білецької сільської ради, вона належить до деградованих і малопродуктивних земель, які підлягають консервації шляхом заліснення, що підтверджено також висновком земельно-технічної експертизи №541/21-22 від 19.10.2021 року. Тому, передача вказаної земельної ділянки у приватну власність та зміна її цільового призначення заборонена.

Таким чином, на момент прийняття ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області наказу №22-7726-СГ від 27.04.2017 року про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 6823680300:02:001:0142, остання знаходилася в межах малопродуктивних деградованих земель державного фонду на території Білецької сільської ради та підлягала консервації шляхом заліснення.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 16.05.2024 року в задоволенні позову керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Полонської міської ради Хмельницької області до ТОВ «А.Т.К.» про витребування земельної ділянки відмовлено. Позов керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Полонської міської ради Хмельницької області до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки задоволено частково. Витребувано у ОСОБА_2 на користь Полонської міської ради земельну ділянку площею 1,3926 га, межі та конфігурацію якої визначено у висновку експертного дослідження №532/23 від 05.05.2023 року, виготовленого ТОВ «Підприємство «Житомирземлепроект», яка розміщена в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6823680300:02:001:0142, площею 1,87 га. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Частково задовольняючи позовні вимоги в частині витребування спірної земельної ділянки у ОСОБА_2 суд виходив з того, що остання незаконно отримала у власність земельну ділянку, кадастровий номер 6823680300:02:001:0142, оскільки вона вибула із земель державної власності поза волею належного розпорядника. При цьому, спірна земельна ділянка частково, площею 1,3926 га, знаходиться в межах малопродуктивних, деградованих земель державного фонду на території Білецької сільської ради, була законсервована та, відповідно до проекту консервації, підлягала залісненню, а тому її необхідно витребувати на користь держави.

Разом з тим, суд відмовив у задоволенні позовних вимог в частині скасування державної реєстрації земельної ділянки, державної реєстрації права власності та припинення права власності ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку, а також похідного права оренди земельної ділянки ТОВ «А.Т.К.», у зв`язку з обрання позивачем неефективного способу захисту порушеного права. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що витребувати земельну ділянку у ТОВ «А.Т.К.» неможливо, оскільки фактично власником земельної ділянки є саме ОСОБА_2 , за якою зареєстровано право власності на землю.

В апеляційній скарзі прокурор просив рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування земельної ділянки в ТОВ «А.Т.К.», скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги послався на те, що висновок суду першої інстанції щодо неможливості витребування спірної земельної ділянки у ТОВ «А.Т.К.» є помилковим та не відповідає правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду, відповідно до яких майно підлягає витребуванню в останнього набувача без необхідності визнання недійсними останніх правочинів щодо такого майна.

Витребування земельної ділянки також в орендаря, який є її користувачем, тобто останнім набувачем, відповідає меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника майна.

Відмова суду у витребуванні земельної ділянки в орендаря зумовлює подальше розорення деградованої земельної ділянки, тобто використання її для цілей, які не пов`язані з консервацією та які прямо заборонені законом.

Крім того, у випадку не скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6823680300:02:001:0142, складовою частиною якої є деградована земельна ділянка площею 0,7493 га, межі та конфігурацію якої визначено у висновку експертного дослідження №532/23 від 05.05.2023 року, реєстрація права власності Полонської міської ради на неї на підставі судового рішення про її витребування від відповідачів буде неможливою, оскільки вона не сформована як окремий об`єкт цивільних прав та підлягає включенню до єдиного масиву земель площею 55,82 га на території Білецької сільської ради для здійснення заходів з її подальшого заліснення та використання уже як землі лісогосподарського призначення.

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Інші учасники справи в суд не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи судом були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення учасника справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 377ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині відмови в задоволенні позовних вимог про витребування земельної ділянки у ТОВ «А.Т.К.», скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, а тому відповідно до положень статті 367 ЦПК України, рішення суду в іншій частині не є предметом апеляційного перегляду.

Встановлено, що розпорядженням голови Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області від 06.08.2010 року №314/2010-р «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо консервації малопродуктивних, деградованих і непридатних для сільськогосподарського використання земель», надано Державному підприємству «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності на території: Полонської міської, Понінківської селищної, Буртинської, Білецької, Онацьковецької, Прислуцької сільських рад Полонського району Хмельницької області.

Відповідно до проекту землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Полонського району Хмельницької області, виготовленого у липні-серпні 2010 року, вищевказаним розпорядженням голови Полонської районної державної адміністрації від 06.08.2010 року, №314/2010-р, передбачено консервацію загальної площі земельних ділянок 160,85 га. Зокрема, передбачено консервацію земельних ділянок на території Білецької сільської ради площею 55,82 га (рілля - 55,46 га, пасовища - 0,36 га), шлях консервації заліснення, термін консервації постійно.

Згідно з висновком державної експертизи землевпорядної документації від 31.08.2010 року №582, затвердженим начальником Головного управління Держкомзему у Хмельницькій області Лахмотовим О.П., проект землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель не у повній мірі відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, та повертається на доопрацювання. Контроль за виправленням зауважень покладено на начальника відділу Держкомзему у Полонському районі Хмельницької області.

Розпорядженням голови Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області від 24.11.2010 року, №477/2010-р «Про затвердження проекту консервації деградованих та малопродуктивних земель» затверджено вищевказаний проект землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель державної власності на території Полонського району Хмельницької області, яким передбачено вилучити з активного господарського обігу 160,85 га сільськогосподарських угідь та здійснити їх консервацію шляхом заліснення, у тому числі на території Білецької сільської ради - 55,82 га.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 26.05.2016 року №22-10275-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за межами населених пунктів Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області (кадастровий номер 6823680300:02:001) з орієнтовним розміром 2 га для ведення особистого селянського господарства.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 27.04.2017 року №22-7726-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 у власність земельної ділянки, яка розташована за межами населених пунктів Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області. Надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,87 га (кадастровий номер 6823680300:02:001:0142) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №287261701 від 29.11.2021 року, державним реєстратором Понінківської селищної ради 09.06.2017 року на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-7726-СГ від 27.0.2017 року, зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6823680300:02:001:0142, площею 1,87 га (індексний номер: 35634185 від 13.06.2017 року).

14.06.2017 року державним реєстратором Понінківської селищної ради на підставі договору оренди №б/н від 13.06.2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «А.Т.К.», зареєстровано за ТОВ «А.Т.К.» право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6823680300:02:001:0142, площею 1,87 га.

Згідно з даними Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 24.03.2021 року, за №42021242250000001, зареєстроване кримінальне провадження за ч. 2 ст. 364 КК України. Зі змісту Витягу вбачається, що прокурором за результатами вивчення даних публічної кадастрової карти України встановлено, що на території Полонської ОТГ (Білецька сільська рада), розташована земельна ділянка загальною площею 21,14 га, яка згідно з розпорядженням Полонської районної державної адміністрації від 24.11.2010 року підлягала консервації шляхом заліснення. Водночас, вказана земельна ділянка, всупереч вимогам законодавства, розділена на окремі земельні ділянки, які на підставі наказів ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області передані у приватну власність.

У межах досудового розслідування кримінального провадження №42021242250000001 від 24.03.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, призначено земельно-технічну експертизу, відповідно до висновку якої від 19.10.2021 року, №541/21-22, земельна ділянка з кадастровим номером 6823680300:02:001:0142, повністю накладається на земельну ділянку № НОМЕР_1 на території Білецької сільської ради Шепетівського (колишнього Полонського) району Хмельницької області, яка згідно з проектом землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель державної власності на території Полонського району Хмельницької області, затвердженим розпорядженням голови Полонської районної державної адміністрації від 24.11.2010 року, №477/2010-р, підлягає консервації шляхом заліснення. Площа накладення становить 1,87 га.

Згідно з висновком експертного дослідження від 05.05.2023 року, №532/23, розробленим ТОВ «Підприємство «Житомирземлепроект», земельна ділянка з кадастровим номером 6823680300:02:001:0142, площею 1,87 га, розташована в межах агровиробничих ґрунтів: 53д площею 0,4774 га та 56д площею 1,3926 га.

Частинами 1 і 4 статті 41Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положення цього конституційного принципу кореспондуються із нормами статей 317, 319, 321 ЦК України, згідно з якими власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 152ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Главою 29ЦК України визначено такі способи захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

ЦК України передбачені засади захисту права власності, зокрема право на витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України) та від добросовісного набувача (ст. 388 ЦК України).

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений, як фактично, тобто повернення його у фактичне володіння, так і у власність цієї особи. При цьому у випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні або поновленні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Відповідні правові висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.11.2018 року у справі №504/2864/13-ц, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.09.2020 року у справі №201/12925/17.

Відповідно до частини 1 статті 93ЗК України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом частини 1 статті 124ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 125ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Законом України від 06.10.1998 року №161-ХІV «Про оренду землі», (далі Закон №161-ХІV), визначаються порядок укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (частина 2 статті 4 Закону №161-ХІV).

Згідно з частиною 1 статті 13Закону №161-ХІV договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 незаконно отримала у власність земельну ділянку площею 1,87 га, кадастровий номер 6823680300:02:001:0142, яка частково, площею 1,3926 га, накладається на землі, які належать до малопродуктивних деградованих земель державного фонду на території Білецької сільської ради та підлягають консервації шляхом заліснення.

Згідно з договором оренди землі від 13.06.2017 року, ОСОБА_2 передала ТОВ «А.Т.К.» спірну земельну ділянку з кадастровим номером 6823680300:02:001:0142 у платне користування строком на 15 років.

Таким чином, на час пред`явлення позову, хоча право власності на земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_2 , однак вказана земельна ділянка перебувала у користуванні ТОВ «А.Т.К.». Орендар земельної ділянки є її володільцем, відтак безпосередньо порушує права дійсного її власника.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що за вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Таким чином, юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Таким чином, розмежування компетенції судів з розгляду спорів здійснюється відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників.

У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Спори, сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами.

У справі, що переглядається, суд вирішуючи спір у частині вимог до ТОВ ««А.Т.К.» не врахував, що учасником спору є приватна юридична особа. Спір у частині позовних вимог пред`явлених до юридичних осіб є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичних осіб, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, встановлення іншого речового права на таке майно, державної реєстрації таких прав. Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін справа в частині наведених вище позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з чим провадження у справі у відповідній частині підлягає закриттю.

Вказаний висновок узгоджується із постановами Верховного Суду від 04.05.2022 року у справі №676/7424/19, від 29.09.2022 року у справі №676/7426/19-ц, від 25.10.2023 року в справі №676/1919/20, від 22.05.2024 року у справі №676/180/20.

В той же час, колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку та скасування державної реєстрації земельної ділянки з огляду таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року у справі №466/8649/16-ц звернуто увагу на те, що відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 14.11.2018 року у справі №183/1617/16, від 21.08.2019 року у справі №911/3681/17, від 22.01.2020 року у справі №910/1809/18, від 22.06.2021 року у справі №200/606/18 зазначила, що власник, з дотриманням вимог статті 388ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 року у справі №916/1415/19, від 02.02.2021 року у справі №925/642/19, від 22.06.2021 року у справі №200/606/18).

Колегія суддівпогоджується ізтим,що належнимспособом захистуу данійсправі євитребування земельноїділянки,яка належитьдо земельлісогосподарського призначення,а одночасневитребування таскасування державноїреєстрації тавідомостей проправо власностіє взаємовиключнимта неналежнимспособом захисту,у зв`язкуз чим вимоги апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими (постанови Верховного Суду від 29.05.2024 року у справі №447/2521/20, 23.05.2024 року у справі №395/916/22).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Водночас відповідно до частини 1 статті 256 ЦПК України суд роз`яснює позивачеві, що розгляд справи в частині вищезазначених позовних вимог прокурора віднесений до юрисдикції господарського суду.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на неправильне застосування судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, скасування судового рішення у справі в частині вимог, пред`явлених до ТОВ «А.Т.К.» та закриття провадження в цій частині, в решті рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 377, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Хмельницької обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 16 травня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» про витребування земельної ділянки та припинення права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» скасувати і провадження у справі в частині цих позовних вимог закрити.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Повідомити прокурора, що розгляд цієї справи в частині позовних вимог про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» земельної ділянки загальною площею 1,87 га з кадастровим номером 6823680300:02:001:0142, припинення права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.», віднесений до юрисдикції господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 жовтня 2024 року.

Судді: Р.С. Гринчук

А.М. Костенко

Т.В. Спірідонова