Ухвала

від 14.10.2024 по справі 494/1866/24

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

вул. Миру 17 м. Березівка Березівський район Одеська область Україна 67300

14.10.2024

Справа № 494/1866/24

Провадження № 2-а/494/23/24

УХВАЛА

14.10.2024 року м. Березівка

Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., розглянувши матеріали адміністративної справи №494/1866/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Березівського РВП ГУНП в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1557359 від 17.09.2024 року, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до Березівського районного суду Одеської області з адміністративним позовом до Березівського РВП ГУНП в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1557359 від 17.09.2024 року.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали в порядку вирішення питання про відкриття провадження у справі, суддею виявлені підстави для залишення без руху позовної заяви.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суддею встановлено, що позивачем при зверненні до суду не сплачено судовий збір, доказів про звільнення від сплати судового збору до матеріалів позовної заяви не надано.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року (справа № 543/775/17), яка є обов`язковою в силу ч. 5 ст. 242 КАС України, відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 13.12.2016 року (провадження № 21-1410а16), та зазначила, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI «Про судовий збір», серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Отже, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Частиною другою статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».

Порядок сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір".

Частина друга статті 3 Закону України «Про судовий збір» містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а статтею 5 цього Закону визначено перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605.60 грн.

Також, в порушення п.п.6-8 ч.5 ст. 160 КАС України, позивачем не заначено у позовній заяві відомості провжиття заходівдосудового врегулюванняспору -у випадку,якщо закономвстановлений обов`язковийдосудовий порядокурегулювання спору; відомості провжиття заходівзабезпечення доказівабо позовудо поданняпозовної заяви,якщо такіздійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

При цьому, судом відзначається, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановленою статтею 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 3 ст.169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 169 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху адміністративний позов ОСОБА_1 до Березівського РВП ГУНП в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1557359 від 17.09.2024 року.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу що в разі невиконання вказаних вимог адміністративний позов буде визнано не поданим та повернуто позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Римар І.А