Номер провадження: 22-ц/813/50/24
Справа № 522/21986/17
Головуючий у першій інстанції Загороднюк В. І.
Доповідач Дришлюк А. І.
Категорія: 42
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.10.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,
при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2018 року у справі за позовом Одеського національного університету імені І.І. Мечникова до ОСОБА_1 про виселення,
ВСТАНОВИВ:
22.11.2017 Одеський національний університет імені І.І. Мечникова звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення (т. 1,а.с. 1,2).
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2018 року позовні вимоги задоволені. А саме, суд вирішив виселити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Одеського національного університету імені І.І. Мечникова судові витрати у розмірі 2481 гривень (т. 1,а.с. 46-48).
В подальшому відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення, яка ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18.01.2019 була залишена без задоволення (т. 1, а.с. 69-70).
15.02.2019 ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2018 року. Апелянт зазначив, що суд не повідомляв його належним чином про розгляд справи. Крім того, судом порушено підсудність розгляду справи, оскільки місце реєстрації відповідача невідоме, а отже позов пред`являється за місцем знаходження майна відповідача. Однак, відповідач не має майна у Приморському районі м. Одеси, а його місце реєстрації Одеська область, Кодимський район, м. Крути. Копію паспорту з відміткою про його місце реєстрації було надано під час розгляду справи. Також, апелянт зазначає, що суд не з`ясував чи має право ОСОБА_1 мешкати в приміщенні, з якого його виселяють та не залучив до суду всіх осіб. Апелянт пояснив, що є членом сім`ї наймача. Починаючи з 28.09.1987 по 01.06.1999 його рідний дядько ОСОБА_2 перебував в трудових відносинах з позивачем, загальний трудовий стаж складає більше десяти років. Під час праці йому було виділено для проживання кімнату № НОМЕР_1 , де він мешкає і до тепер. Тому апелянт просить скасувати оскаржуване заочне рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог (т. 1,а.с.74-77).
Ухвалою Одеського апеляційного суду (головуючий суддя Колесніков Г.Я.) від 06.05.2019 відкрите провадження в справі (т. 1, а.с. 118-119). А ухвалою від 21.05.2019 справа призначена до розгляду (т. 1, а.с. 123).
03.06.2019 позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що суд першої інстанції неодноразово сповіщав відповідача про розгляд справи, при цьому представник відповідача ОСОБА_3 приймав участь в судовому засіданні. Тому апелянт вважає, що суд першої інстанції дотримався норм процесуального законодавства. Позивач зазначає, що апелянт не надав жодного доказу на підтвердження родинного зв`язку між відповідачем та його дядьком ОСОБА_2 , так само як і доказів, які б свідчили про наявність права відповідача проживати у гуртожитку. Посилання на практику ЄСПЛ не є достатнім правовим обґрунтуванням. Одночасно, позивач зауважує, що в процесі розгляду справи судом першої інстанції ані відповідачем, ані його представником не було надано заперечень, відзиву на позов, належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог. Тому позивач просив залишити без задоволення апеляційну скаргу (т. 1, а.с. 125-128).
Ухвалою Одеськогоапеляційного судувід 14.09.2021провадження усправі №522/21986/17за позовомОдеського національногоуніверситету іменіІ.І.Мечниковадо ОСОБА_1 про виселеннязупинене донабрання законноїсили судовимрішенням усправі №522/2918/20за заявою ОСОБА_2 ,заінтересована особа: ОСОБА_1 провстановлення фактуродинних відносин (т. 2, а.с. 15-16)
У зв`язку з відставкою судді ОСОБА_4 справу передано для розгляду колегії суддів під головуванням судді Стахової Н.В.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.04.2023 вирішено поновити провадження в справі та призначено справу до розгляду (т. 2, а.с. 30)
У зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_5 , на підставі рішення Вищої ради правосуддя № 2518/0/15-24 від 20.08.2024 справа була передана для розгляду колегії суддів під головуванням судді Дришлюка А.І.
Ухвалою від 12.09.2024 справа була прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією Одеського апеляційного суду в складі головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги. Апелянт в судове засідання не з`явився.
Відповідно до п. 1.2.3 Правил організації ефективного цивільного судочинства (далі Правила), затверджених рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020 (https://oda.court.gov.ua/sud4813/inshe/1/) суд повідомляє сторони та їх представників шляхом надіслання судової повістки, смс-повідомлення, листом, телефоном, факсом чи електронною поштою. Крім того, суд має право визнати сторону повідомленою з використанням електронного Списку судових справ, призначених до розгляду на офіційному сайті суду у разі якщо за обставинами справи вказана сторона ініціювала відповідну стадію процесу (подавала позов, апеляційну скаргу), або була присутня в судовому засіданні, або не була присутня в судовому засіданні, проте достеменно знала про його призначення, зокрема, подавала клопотання про його відкладення. Коли суд приймає рішення щодо сповіщення учасників справи, за потреби він також встановлює, яка саме сторона повинна виконати ту чи іншу процесуальну дію, та визначає строк, у який вона повинна це зробити.
Заяв про проведення справи в режимі відеоконференції не подавалось
Зважаючи на вище наведене, оскільки апелянт є ініціатором процесу на даній стадії, що покладає на нього відповідний обсяг процесуальних обов`язків та процесуальних ризиків у випадку вчинення/не вчинення відповідних процесуальних дій, враховуючи наявні матеріали справи та положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України (неявка сторінабо іншихучасників справи,належним чиномповідомлених продату,час імісце розглядусправи,не перешкоджаєрозгляду справи) апеляційний суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності апелянта.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 в трудових відносинах з відповідачем не перебуває, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова відповідного ордеру не видавав, будь-якого цивільно-правового договору з відповідачем щодо оренди спірних приміщень не укладав, особовий рахунок зі сплати за житлово-комунальні послуги на ім`я відповідача не відкривався, тому позовні вимоги є обгрунтованими.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Щодо доводів апелянта стосовно порушень правил підсудності.
Предметом позову є матеріально правові вимоги позивача про виселення відповідача з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення. Провадження в даній справі відкрите 21.11.2017 (т. 1, а.с. 14), тобто під час дії Цивільного процесуального кодексу в попередній редакції. Так, відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України (в попередній редакції) позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України в діючій редакції позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини (п.42 Постанови №3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ»).
Отже, в системному взаємозв`язку з наведеним, оскільки правова природа позову безпосередньо та нерозривно взаємопов`язана з нерухомим майном, позовні вимоги про виселення особи розглядаються за правилами виключної підсудності. Тому апеляційний суд відхиляє довід апелянта.
Щодо неналежного сповіщення.
В матеріалах справи містяться докази, які свідчать про те, що ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 неодноразово повідомлялися про розгляд справи в суді першої інстанції (т. 1, а.с. 23, 33, 37, 39). Крім того, представник ОСОБА_3 з`являвся в судові засідання (т. 1, а.с. 32, 38). В тому числі, в судове засідання 06.12.2022, в якому було ухвалене заочне рішення (т. 1, а.с. 42). Апеляційний суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази фальсифікації підпису відповідача на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення на аркушах справи 42. При цьому, адреса отримувача в зазначеному рекомендованому повідомленні вказана: Одеська область, Кодимський район, с. Кугунці, а апелянт в своїй скарзі наполягає, що вказана адреса є його місцем реєстрації та проживання. Отже, з врахуванням наведених обставин, оскільки відповідач та його адвокат були обізнані про розгляд справи (що, відповідно, зобов`язувало сторони добросовісно реалізовувати процесуальні права та цікавитися ходом розгляду справи) та повідомлялися належним чином про судові засідання, підстави вважати, що відповідач не був повідомлений належним чином про розгляд справи відсутні. Тому апеляційний суд відхиляє відповідний довід апелянта.
Щодо доводів апелянта по суті справи.
За обставинами даної справи ОСОБА_2 в зв`язку з перебуванням в трудових відносинах з позивачем вселився в кімнату 4 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 .
Як правильно було встановлено судом першої інстанції та не спростовувалось в процесі розгляді справи відповідно до довідки за № 32-96 від 18.10.2017 року гуртожиток за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться на балансі Одеського національного університету імені І.І. Мечникова з 1888 року (т. 1, а.с. 5)
Гуртожиток за адресою: АДРЕСА_2 , розташований на території ботанічного саду Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, який згідно до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 21 березня 2013 року N 111 "Про затвердження Положення про ботанічний сад загальнодержавного значення Одеського національного університету імені І.І. Мечникова у новій редакції" входить до складу природно-заповітного фонду України як об`єкт загальнодержавного значення. Відповідно до п.п. 1.10., 1.11 зазначеного наказу, поштова адреса та місцезнаходження Ботанічного саду: АДРЕСА_3 ; 87. Одеський національний університет імені І. І. Мечникова (юридична адреса: 65082, м. Одеса, вул. Дворянська, 2) як землекористувач несе повну відповідальність за належне утримання території Ботанічного саду та додержання встановленого режиму його території. Охорона ботанічного саду та забезпечення додержання вимог щодо відвідування території природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Постанови КМУ "Про службу державної охорони природно-заповідного фонду України" від 14.07.2000 року за № 1127.
Актом про факт мешкання в кімнаті № 4 від 12.10.2017 року комісією встановлено, що ОСОБА_1 без дозвільних документів проживає в кімнаті АДРЕСА_1 , на неодноразові пропозиції про виселення відповідає відмовою (т. 1, а.с. 7).
ОСОБА_1 посилається на те, що являється племінником ОСОБА_2 та, відповідно, є членом його сім`ї. Апеляційний суд звертає увагу на те, що апеляційне провадження в справі зупинялось до розгляду справи № 522/2918/20 за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_1 , про встановлення факту родинних відносин. Постановою Одеського апеляційного суду від 19.01.2023 вказана заява ОСОБА_2 була залишена без розгляду.
Відповідно до ст. 127 Житлового кодексу України (далі ЖК України) для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.
За ст. 129 ЖК України на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку.
Відповідно до ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.
Відповідно до ст. 817 ЦК України наймач та особи, які постійно проживають разом з ним, мають право за їхньою взаємною згодою та за згодою наймодавця вселити у житло інших осіб для постійного проживання у ньому.
Правовідносини, які виникають між мешканцем гуртожитку і його власником (володільцем), є договірними і належать до правовідносин з договору найму жилого приміщення (постанова КЦС ВС від 26.06.2019 в справі № 404/6748/15).
Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Враховуючи вище наведені обставини, оскільки позивач наймодавець (позивач) не надав згоди на вселення ОСОБА_1 до кімнати № 4 гуртожитку, відповідач не є членом сім`ї наймача, будь-які інші докази на підтвердження вселення ОСОБА_1 до кімнати гуртожитку в матеріалах справи відсутні та сторонами до суду не подавались, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог. Тому апеляційний суд відхиляє відповідні доводи апеляційної скарги. Посилання апелянта на практику Європейського суду з прав людини не є релевантним обставинам цієї справи, будь-яких виключних обґрунтованих обставин (як то відсутність житла, скрутне матеріальне становище, необхідність догляду за наймачем) апелянтом наведено не було.
Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних висновків суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2018 року залишити без змін.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк
М.М. Драгомерецький
Р.Д. Громік
Повний текст цієї постанови складений 14 жовтня 2024 року.
Суддя Одеського апеляційного суду А.І.Дришлюк
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2024 |
Оприлюднено | 15.10.2024 |
Номер документу | 122257116 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них про виселення (вселення) |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Дришлюк А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні