Рішення

від 02.10.2024 по справі 521/3062/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/3062/24

Провадження № 2/521/3094/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року

Малиновський районний суд м.Одеси у складі

головуючого судді - Мурзенка М. В.

при секретарі - Корнієнко Л. В.

за участі представниці позивача - адвокатки Драгун А. С.

відповідача - ОСОБА_1

представниці відповідача - адвокатки Коваленко К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м. Одеси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернулась з позовом представниця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, у якому просила суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за борговими розписками від 15.11.2021 року, 25.11.2021 року, 30.12.2021 року у загальному розмірі 450000,00 доларів США, а також. судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 15.11.2021 року надав у позику громадянину України ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 200 000, 00 доларів США. Задля підтвердження факту передання грошових коштів ОСОБА_1 склав власноруч написану розписку від 15.11.2021 року, в якій підтвердив факт отримання грошових коштів від ОСОБА_2 у розмірі 200 000, 00 доларів США для передачі їх ОСОБА_3 , також у вказаній розписці ОСОБА_1 зобов`язувався повернути кошти за першою вимогою. Надалі, ОСОБА_2 25.11.2021 року надав у позику ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 100 000, 00 доларів. Задля підтвердження факту передання грошових коштів ОСОБА_1 склав власноруч написану розписку від 25.11.2021 року, в якій підтвердив факт отримання грошових коштів від ОСОБА_2 у розмірі 100 000, 00 доларів США для передачі їх ОСОБА_3 , також у вказаній розписці ОСОБА_1 зобов`язувався повернути кошти за першою вимогою. Також, громадянин України ОСОБА_2 30.12.2021 року надав у позику ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 150 000, 00 доларів США. Задля підтвердження факту передання грошових коштів ОСОБА_1 склав власноруч написану розписку від 30.12.2021 року, в якій підтвердив факт отримання грошових коштів від ОСОБА_2 у розмірі 150 000, 00 доларів США для передачі їх ОСОБА_3 , також у вказаній розписці ОСОБА_1 зобов`язувався повернути кошти за першою вимогою. Отже, загалом у період з 15.11.2021 року по 30.12.2021 року ОСОБА_2 надав у позику ОСОБА_1 грошові кошти у загальній сумі 450 000, 00 доларів США. У грудні 2023 року, зв`язку з виниклою необхідністю, ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 з проханням повернути надані у позику грошові кошти, проте таке звернення відповідачем було проігноровано. У зв`язку з вказаними обставинами, ОСОБА_2 змушений був звернутися до ОСОБА_1 з письмовими заявами (вимогами) в яких заявив вимогу про повернення грошових коштів. Вимоги про повернення коштів були направлені ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку «Укрпошта», а також, кур`єрською службою ТОВ «Двадцять п`ять годин» за всіма відомими адресами відповідача, проте поштові конверти були повернуті АТ «Укрпошта» за закінчення терміну зберігання, а від отримання поштових повідомлень від кур`єрської служби ТОВ «Двадцять п`ять годин» ОСОБА_1 відмовився. У зв`язку з вищевикладеним, позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 15.03.2024 року по справі було відкрито провадження і порядку загального позовного провадження та призначено справу до судового розгляду у підготовчому судовому засіданні на 17.04.2024 року.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 28.05.2024 року (протокольною) по справі було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.08.2024 року.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 29.05.2024 року частково задоволено заяву про забезпечення позову.

21 серпня 2024 року від представника відповідача - адвоката Коваленко Катерини Олександрівни надійшов відзив на позову заяву (а.с.61-66), у якому просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що як вбачається зі змісту розписок, Позивачем було надано грошові кошти не у власність Відповідача, а для їх передачі ОСОБА_4 . ОСОБА_1 у даному випадку виступав як посередник при передачі грошових коштів між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Відтак, відповідні розписки мають іншу правову природу. Метою складення розписок, була передача грошових коштів ОСОБА_4 . Такі розписки не були складені із договору позики грошових коштів та не можуть підтверджувати боргові зобов`язання за договором позики, оскільки такі договори відсутні. Розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів. З тексту наданих Позивачем розписок неможливо встановити, що відповідач зобов`язаний позивачу повернути отримані грошові кошти. Оскільки, грошові кошти призначались для передачі ОСОБА_4 , то грошові кошти мають бути повернені при першій вимозі саме ОСОБА_4 . Враховуючи наведені обставини, можна дійти висновку, що відповідач не є боржником, як хибно зазначає позивач у позовній заяві, оскільки договір позики між сторонами спору фактично не укладався, а зміст розписок, наданих позивачем, не передбачає наявність між сторонами спору правовідносин, що виникли з договору позики, що в свою чергу свідчить про відсутність за відповідачем боргового зобов`язання. Окрім того, як вбачається з відкритої інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 2006 по 2021 рік відповідач був засновником, бенефіціарним власником та керівником Приватного підприємства «ТІКА-Ф», в якому засновником та бенефіціарним власником був також і ОСОБА_4 . Правовідносини між сторонами спору не є такими, що виникли з договору позики, як невірно зазначає позивач, оскільки основною метою надання відповідачем розписок була передача наданих позивачем грошових коштів ОСОБА_4 з правовідносин, що виникли з корпоративних взаєморозрахунків при продажі позивачу ОСОБА_4 частки у статутному капіталі П «ТІКА-Ф». Відповідач брав участь, як гарант угоди купівлі-продажу частки у статутному капіталі ПП «ТІКА-Ф», та забезпечував добросовісність дій сторін угоди купівлі-продажу - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Домовленість за передачу частки у статутному капіталі ПП «ТІКА-Ф» закріплена у рукописному корпоративному договорі «Кар?єр (структура угоди)» від 29.12.2021 року (надалі - Договір «Кар?єр»), підписаному всіма учасниками, зокрема позивачем і відповідачем.

03.09.2024 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Драгун А.С. було подано відповідь на відзив. (а.с.78-85)

30.09.2024 року від представника відповідача - адвокатки Коваленко К.О. надійшли заперечення на відповідь на відзив. (а.с.86-89)

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Представниця ОСОБА_2 адвокатка Драгун А. С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог просив відмовити, посилаючись на відсутність підстав позову, оскільки грошові кошти були взяті для передачі ОСОБА_4 , свої зобов`язання щодо передачі коштів він виконав, а тому відсутні підстави для стягнення з нього грошових коштів на користь позивача.

Представниця відповідача - адвокатка Коваленко К. О. у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на відсутність відносин позики між сторонами справи.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали письмових доказів, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 15.11.2021 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 200000,00 (двісті тисяч) доларів США для передачі ОСОБА_3 , та зобов`язався їх повернути за першою вимогою (оригінал розписки був оглянутий у судовому засіданні, копія міститься в матеріалах електронної справи).

Також 25.11.2021 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 100000,00 (сто тисяч) доларів США для передачі ОСОБА_3 , та зобов`язався їх повернути за першою вимогою (оригінал розписки був оглянутий у судовому засіданні, копія міститься в матеріалах електронної справи)

30.12.2021 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 150000,00 (сто п`ятдесят тисяч) доларів США для передачі ОСОБА_3 , та зобов`язався їх повернути за першою вимогою (оригінал розписки був оглянутий у судовому засіданні, копія міститься в матеріалах електронної справи).

07.12.2023 року, 12.12.2023 року, 22.12.2023 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку звернувся з заявами до ОСОБА_1 про повернення грошових коштів у розмірі 200000,00 доларів США відповідно до розписки від 15.11.2021 року у термін до 01.03.2024 року. (копія заяв та докази направлення заяв містяться в матеріалах електронної справи)

07.12.2023 року, 12.12.2023 року, 22.12.2023 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку звернувся з заявами до ОСОБА_1 про повернення грошових коштів у розмірі 100000,00 доларів США відповідно до розписки від 25.11.2021 року у термін до 01.03.2024 року. (копія заяв та докази направлення заяв містяться в матеріалах електронної справи)

07.12.2023 року, 12.12.2023 року, 22.12.2023 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку звернувся з заявами до ОСОБА_1 про повернення грошових коштів у розмірі 150000,00 доларів США відповідно до розписки від 30.12.2021 року у термін до 01.03.2024 року. (копія заяв та докази направлення заяв містяться в матеріалах електронної справи)

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Зі змісту розписок відповідача вбачається, що між сторонами виникли саме правовідносини позики, на що вказує зазначення в розписках позивачем про зобов`язання повернути кошти за першою вимогою.

Доводи сторони відповідача, що вказані кошти отримувались відповідачем від позивача виключно з метою передачі їх іншій особі ОСОБА_5 та вказівка на необхідність їх повернення відноситься до ОСОБА_4 відхиляються судом, оскільки зі змісту розписок вбачається наявність наміру відповідача передати позичені кошти ОСОБА_5 , лексичним значенням слова «повернути» в контексті наданих суду розписок є «віддати назад узяте», що може відноситись тільки до особи, яка передала кошти відповідачу, тобто до позивача.

Суд відхиляє доводи сторони відповідача про корпоративний характер спору з посиланням на документ, підписаний позивачем, відповідачем та іншими особами щодо структури угоди, предметом якої є спільна експлуатація гранітного кар`єру (а.с. 67), оскільки із зазначеного документу не вбачається, що відносини позики між сторонами виникли при здійсненні ними корпоративних прав, зокрема щодо ПП «Тіка-Ф».

При цьому суд зауважує, що цільове призначення грошових коштів, зазначене в розписках, не має значення для правовідносин позики та на вирішення питання щодо обов`язку повернення боргу не впливає

В судовому засіданні сторона відповідача також посилалась на відсутність перекладу розписок державною мовою як на підставу неналежності наданих стороною позивача доказів, проте такі доводи відхиляються судом, оскільки подані стороною позивача копії розписок та відповідають положенням до ч. 2 ст. 95 ЦПК України, оригінали розписок були оглянуті судом в судовому засіданні та повернуті представниці позивача, текст розписок викладений мовою, зрозумілою сторонам та суду.

Відповідно до заяви представниці позивача питання судових витрат вирішуватиметься судом відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України, підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 141, 158, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_2 ) суму боргу в розмірі 450 000 (чотириста п`ятдесят тисяч) доларів США.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги - після закінчення його апеляційного перегляду, якщо за його результатами рішення було залишено без змін.

Повний текст рішення складений 14 жовтня 2024 року.

Головуючий: