Ухвала

від 14.10.2024 по справі 293/1465/24

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 293/1465/24

Провадження № 2/293/612/2024

УХВАЛА

14 жовтня 2024 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,

розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1

до Високівської сільської ради

про визнання права власності в порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

10.10.2024 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла позовна заява до Високівської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, за змістом якої просить:

визначити, що на праві приватної власності померлій ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 1,5599 га, з кадастровим номером 1825682000:13:000:0154, що знаходиться на території Високівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області та земельна ділянка площею 0,3301 га з кадастровим номером 1825682000:09:000:0224, що знаходиться на території Високівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області;

визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,5599 га, з кадастровим номером 1825682000:13:000:0154, що знаходиться на території Високівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області та земельну ділянку площею 0,3301 га з кадастровим номером 1825682000:09:000:0224, що знаходиться на території Високівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху за таких підстав.

Позовна заява повинна відповідати загальним вимогам щодо її форми та змісту, передбаченим ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Згідно ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язків досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Натомість, позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам.

Так, згідно п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено позовні вимоги про визначення належності на праві приватної власності земельних ділянок спадкодавцю та визнання права власнсоті на земельні ділянки в порядку спадкування за законом за спадкоємцем.

Такі вимоги позивач уважає майновими та немайновими та здійснює відповідно сплату судового збору за вимоги як немайного так і майнового характеру у встановленому законом розмірі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що "майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці".

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Отже з аналізу викладеного слідує, що позивачем заявлено позовні вимоги, які є майновими.

Згідно з п.п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Проте позивач у позові не зазначає ціни позову.

Водночас на підтвердження вартості майна додає витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за датою формування 29.08.2024.

Суд зазначає, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку земель», грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

При цьому, нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять юридичні особи, які є розробниками документації із землеустрою. За результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту складається технічна документація, яка затверджується сільською, селищною, міською радою. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Експертну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють суб`єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону,Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів. За результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Отже, зважаючи на п.п. 2, 9 ч. 1ст. 176 ЦПК України та норми Закону України «Про оцінку земель», для визначення вартості об`єкта, тобто ціни позову, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна.

Таким чином, позивачу належить визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна (звіт експертної грошової оцінки) та сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру відповідно до дійсної вартості спірного майна та на виконання вимог ч.5 ст. 177 ЦПК України надати суду грошову оцінку майна на момент звернення до суду.

За п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України у позові зазначається і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, позивач заявляючи вимоги про визначення належності майна померлій матері ОСОБА_2 не зазначає та не додає доказів, які обґрунтовують заявлені вимоги, а саме доказів того, що таке майно належало спадкодавцю на праві власності та відповідно увійшло до складу спадщини останньої.

Ращзом з тим суд зауважує, що за правилами ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а тому визначати/визнавати за померлим належність на праві власності того чи іншого майна не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про право особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України.

Суд вказує,що утакому разі спадкоємець може визнати своє право власності в порядку спадкування, довівши, що на момент смерті спадкодавець мав право власності на дане майно, а також довівши своє право на спадщину.

Окрім того, позивач не додає до позову належних доказів, що підтвердили б родинні відносини між спадкодавцем та спадкоємцем, тобто доказів, що позивач є дочкою померлої та у свою чергу спадкоємцем першої черги за законом.

Суд звертає увагу, що додана до позову «справка о заключении брака №1621 від 30.07.2021», якою позивач доводить зміну прізвища з « ОСОБА_3 » на ОСОБА_4 », видана Луганською Народною Республікою, тобто органом тимчасово окупованої території, діляність якого є незаконною як і сам орган.

Отже,така довідка(справка),не створюєправових наслідків.

Також позивач зазначаючи у позові про прийняття спадщини після смерті матері, наявність заведеної спадкової справи до майна померлої, неможливості реалізувати своє право на спадщину з підстав відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії за відсутності можливості встановити коло спадкоємців, доказів цього до позову не додає.

Заразом, позивач посилаючись у змісті позову на постанову нотаріуса від 17 червня 2024 про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зазначаючи про таку постанову в переліку додатків до позову, таку постанову не додає, про що має місце складений відповідальними службовими особами Черняхівського районного суду Житомрської області акт відсутності вкладень від 10.10.2024.

Отже, в позовній заяві не чітко викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, не зазначені докази, які б підтверджували відповідні обставини та відповідно не долучені такі до позовної заяви.

При цьому суд додатково звертає увагу, що не всі додані до позову документи в копіях мають належне засвідчення відповідно до вимог ч.2 ст.95 ЦПК України.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Правила засвідчення копій документі визначені Національним стандартом ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затверджені наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 та набрали чинності з 1 вересня 2021 року а також Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженінаказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року N 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

Так, подані позивачем копії документів, мають відповідати порядку засвідчення копій документів, визначеному у Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів.

Згідно з ч. 5 ст.95ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Належність засвідчення копії складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті).

Проте, позивачем до матеріалів позовної заяви додано документи неналежно засвідчені, що вказує на те, що позовна заява подана без дотримання нормст.ст.175,177 ЦПК України.

Водночас згідно з частиною 2 статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем, або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Натомість, складена позовна заява містить підпис позивача, що не співпадає з підписом позивача наявним у інших документах, доданих до позову, що викликає сумніви, що підпис позовної заяви здійснений саме позивачем.

Серед іншого суд зазначає,що позивачу порушеннянорм п.4ч.3ст.175ЦПК України, визначившипроцесуальний статусВисоківської сільськоїради,як відповідача,не зазначилата жоднимчином необґрунтувала,якими самедіями чибездіяльністю зазначеноговідповідача порушуються,не визнаютьсячи оспорюютьсябудь-якіїї права,як позивача.

В позові позивач також зазначає учасником справи третю особу: державного нотаріуса Сьомої криворізької державної нотаріальної контори у Дніпропетровській області, однак на виконання вимог ст. 53 ЦПК України обґрунтувань на яких підставах таку третю особу належить залучити до участі у справі та на які права та обов`язки останньої вплине чи може вплинути рішення суду у цій справі, не зазначає.

Суд наголошує, що метою участі третіх осіб у цивільній справі є захист ними своїх прав, свобод чи інтересів, відмінних і незалежних від прав, свобод чи інтересів сторін.

Правовим становищем третіх осіб наділяються особи, які мають особистий юридичний інтерес до результатів розгляду цивільної справи, але цей інтерес, не рівноцінний інтересам сторін (позивача і відповідача). Інтерес третіх осіб проявляється в тому, що рішення суду безпосередньо вплине на їх суб`єктивні права чи охоронювані законом інтереси, чи навіть, встановивши між сторонами відповідні правовідносини, порушить права, свободи чи інтереси таких осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд зауважує, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. ст.175,177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 до Високівської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк в 7 (сім) днів з дня отримання ним цієї ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

3. Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявнику.

Інформацію щодо справи учасники справи можуть отримати на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: https://cr.zt.court.gov.ua/sud0624/

Ухвала суду набирає законноїсили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвала складената підписана:14.10.2024.

Суддя Людмила ЛОСЬ