Рішення

від 25.09.2024 по справі 361/2285/23

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/2285/23

провадження № 2/361/732/24

25.09.2024

РІШЕННЯ

Іменем України

25 вересня 2024 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді:Петришин Н.М.,за участю секретаря: Іванової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Левіан Груп» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі, фінансової допомоги, компенсації за невчасне повернення фінансової допомоги, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, -

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

У березні 2023 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Вавілон Компані», що перейменовано 19.04.2023 на ТОВ «Левіан Груп», про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі, фінансової допомоги, компенсації за невчасне повернення фінансової допомоги, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що навесні 2021 року до позивача звернулися ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з пропозицією щодо надання допомоги з впровадження ощадливого виробництва у їхній компанії ТОВ «Вавілон Компані».

01 липня 2021 року ОСОБА_1 призначено директором ТОВ., а 05 липня 2021 року позивач зареєструвався фізичною особою-підприємцем за видом економічної діяльності: виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів.

У ході роботи виявилося, що зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо надходження доходів на рівні 160 000 доларів на місяць не виконують, а всі контракти на виготовлення меблів укладаються на ФОП позивача. При цьому, 5% та 10% відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 забирали регулярно.

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 повідомив, що планує залишити компанію. 10 січня 2022 року ОСОБА_2 приїхав до ТОВ та повідомив позивача, що з 11 січня 2022 року починає керувати ТОВ «Вавілон Компані», а ОСОБА_1 йде у відпустку, а потім звільняється.

За згодою сторін ОСОБА_1 склав письмову угоду під назвою «Понятійка», яку 10 січня 2022 року підписали позивач та відповідач ОСОБА_2 , як власник ТОВ «Вавілон Компані», відповідно до якої: 1) позивач припиняє виконання обов`язків за посадою з 11 січня 2022 року; 2) фактичне виконання обов`язків за посадою з 11.01.22 виконує ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_1 з 11.01.22 по 31.01.22 йде у відпустку, з 11.01.22 по 25.01.22 в чергову відпустку, далі до 31.01.22 - у відпустку за власний рахунок; 4) ОСОБА_1 звільняється з посади директора ТОВ «Вавілон Компані» за умови повного повернення йому коштів, що він вніс у якості фінансової допомоги Компанії у сумі 65 684 грн. та 1000 доларів США. У випадку несвоєчасного чи не повного повернення коштів ОСОБА_1 компанія з 1.02.22 табелює його за посадою директора компанії з посадовим окладом у 35 000 грн. на місяць за кожен календарний день прострочення виплати коштів; 5) залишки заробітної плати в сумі 206 150 грн., в тому числі 25 900 грн. за надання консультаційних послуг повертаються ОСОБА_1 рівними частинами у березні - серпні 2022 року по 34 358 грн. кожного місяця. 6) ОСОБА_1 з посади директора Компанії звільняється у день проведення взаєморозрахунків згідно п.4 «Понятійки»; 7) TOB «Вавілон Компані» з 11.01.22 зобов`язується не використовувати ФОП ОСОБА_1 для укладення нових контрактів; 8) ТОВ «Вавілон Компані» за власний рахунок виконує всі зобов`язання, що виникли чи можуть виникнути за контрактами на виготовлення меблів, що укладені на ФОП ОСОБА_1 в період з 1 липня 2021 року по 10 січня 2022 року; 9) у випадку, якщо ОСОБА_1 до моменту проведення взаєморозрахунків згідно п.4 даної «Понятійки» ухвалить рішення про закриття ФОП, це закриття здійснюється за рахунок ТОВ «Вавілон Компані»; 10) ТОВ «Вавілон Компані» оплачує всі податки та подає всю звітність за ФОП ОСОБА_1 , що мали чи мають бути оплачені та/чи подані за період з 01 липня 2021 року по 31 січня 2022 року, та несе всю відповідальність за коректність внесення сум та наданих даних.

31 січня 2022 року укладено письмову угоду «Доповнення до Понятійки від 10 січня 2022 року», відповідно до умов якої позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , як власник ТОВ, домовились внести до Понятійки від 10 січня 2021 року наступні зміни: 1) пункт 4 викласти в наступній редакції: ОСОБА_1 звільняється з посади директора ТОВ «Вавілон Компані» 31 січня 2022 року. Власники гарантують повернення коштів, які ОСОБА_1 вніс до 10.01.22 як фінансову підтримку компанії в сумі 65 684 грн. і 1 000 доларів США та коштів, що ОСОБА_1 вніс для закриття ФОП ОСОБА_1 загальною сумою 2 900 грн., всього 68 584 грн. і 1000 доларів США до 31 березня 2022 року. У випадку несвоєчасного чи неповного повернення коштів ОСОБА_1 виплачується компенсація в сумі 1 000грн. за кожен день прострочення виплати коштів. 2) Пункт 5 викласти в наступній редакції: Залишки заробітної плати в сумі 206 150грн., в тому числі 25 900грн. за надання консультаційних послуг повертаються ОСОБА_1 рівними частинами у травні - жовтні 2022 року по 34 358 грн. кожного місяця. 3) Пункт 6 вилучити; 4) Пункт 10 викласти в наступній редакції: ТОВ «Вавілон Компані» оплачує всі податки та подає всю звітність за ФОП ОСОБА_1 , в тому числі підсумкову звітність за 2022 рік, що мають бути оплачені та/чи подані за період з 1 липня 2021 року по 31 січня 2022 року, та несе всю відповідальність (в тому числі оплачує штрафи та пені) за коректність внесених сум та поданих даних. 5) Решту пунктів залишити без змін.

25 січня 2022 року відбулась державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за його рішенням.

02 лютого 2022 року ОСОБА_1 звільнений з посади директора ТОВ «Вавілон Компані» за згодою сторін.

Однак, свої зобов`язання відповідачі не виконали та будь-яких дій щодо погашення заборгованості не вчинили.

У зв`язку з цим, станом на час подання позову, фактична заборгованість відповідачів перед позивачем становить: 206 150,00грн. - заробітна плата; 65 684,00грн. - фінансова підтримка ТОВ; 1000 доларів США фінансова підтримка ТОВ, що становить 36 568, 60 грн. (по курсу НБУ 36,5686); 2 900,00грн. кошти внесені за закриття ФОП. Тобто, загалом 311 302,60 грн.

З вищевказаних підстав, ОСОБА_1 просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Левіан Груп» (до перейменування - ТОВ «Вавілон Компані») на користь позивача ОСОБА_1 8 55 279,09 грн., з яких:

-206 150 грн. - заборгованість по заробітній платі;

-114 293,55 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку по заробітній платі;

-105 152,60 грн. - фінансова підтримка ТОВ «Вавілон Компані»;

-399 000 грн. - компенсація за несвоєчасне повернення фінансової підтримки;

-3 448,42 грн. - 3 % річних;

-30 682,94 грн. - інфляційні нарахування;

-судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 491,30 грн.

Заперечення відповідача

31 липня 2023 року до суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Мінаєва Д.Д., в якому відповідач заперечував проти заявлених вимог, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. В обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що ОСОБА_1 обійняв посаду директора ТОВ «Вавілон Компані» 05 липня 2021 року й за домовленістю сторін мав виконувати повний об`єм робіт на даній посаді, включаючи продажі. Але з часом стало зрозумілим, що товариство не виконує план по продажам, стає збитковим, тому відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були вимушені повернутися до компанії на безоплатній основі і допомагати з відділом продажів, натомість контроль за результатами лишався за ОСОБА_1 . У листопаді 2021 року ОСОБА_3 припинила будь-яку діяльність у товаристві, а ОСОБА_2 продовжував допомагати товариству. На початку січня 2022 року ОСОБА_2 отримував велику кількість дзвінків від клієнтів зі скаргами на діяльність та бездіяльність директора - ОСОБА_1 щодо строків виконання замовлень, майже всі договори виконувалися невчасно і товариство отримало чималу суму заборгованості як перед клієнтами, так і перед співробітниками. У зв`язку з цим, ОСОБА_2 на початку січня 2022 року прийняв рішення приступити на посаду директора особисто. Надалі почалася війна, товариство призупинило роботу, а виробництво перетворилося на склад гуманітарної продукції, доставляло та розвозило гуманітарну допомогу для мешканців м. Бровари та близьких регіонів аж до літа 2022 року. Зазначав, що позивач особисто ініціював реєстрацію ФОП 2-ої групи, так як на нього підписувалися всі договори і він сам відповідав за їх реалізацію, ніхто від нього цього не вимагав. Щодо внесення власних коштів як фінансової допомоги товариству, пояснив, що це також було бажання позивача, він його ні з ким не погоджував і це документально не підтвердив. Те, що позивач не виплачував собі заробітну плату, це теж було його особисте рішення. Щодо послуг, які надавав позивач товариству до того часу, коли став директором, ОСОБА_3 не поінформована, чи були ці послуги оплачені позивачу. Стосовно « Понятійки », то ОСОБА_3 не було відомо про даний документ, в останньої є сумніви стосовно справжності підпису ОСОБА_2 у вищевказаному документі. Також вказував, що ОСОБА_1 був обізнаний про начебто порушення його прав ще у січні 2022 року, однак звернувся до суду з позовом лише у березні 2023 року, чим порушив строки, визначені статтею 233 КЗпП України. З огляду на вищенаведене, ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

У запереченнях від 11 грудня 2023 року адвокат Мінаєв Д.Д. звертав увагу суду, що «Понятійка» не є правочином у розумінні ст. 202 ЦК України. Також вказував на те, що на момент укладення «Понятійки» ОСОБА_3 володіла 74 % статутного капіталу ТОВ «Вавілон Компані», а ОСОБА_2 - 26 %, й позивачем не надано доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_2 на укладення вищевказаного документу. Вважає вимоги до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 безпідставними, оскільки вони є засновниками ТОВ «Вавілон Компані», а тому відповідно до ст. 96 ЦК України, не за зобов`язаннями юридичної особи.

Заяви, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. від 26 квітня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. від 24 березня 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності по 1/2 частки, а саме на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2023 року замінено відповідача ТОВ «Вавілон Компані» на належного відповідача - ТОВ «Левіан Груп».

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2024 року закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник ОСОБА_5 - адвокат Біліченко В.В. заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Мінаєв Д.Д. просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідач - ТОВ «Левіан Груп» у судове засідання представника не направило, про час та дату судового засідання повідомлялося належним чином, причини неявки суду невідомі.

Обставини справи, що встановлені судом

З копії трудової книжки серії НОМЕР_1 видно, що позивач ОСОБА_1 01 липня 2021 року прийнятий на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Вавілон Капітал», про що свідчить запис за № 15 у трудовій книжці позивача.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.12.2022, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вавілон Компані», код ЄДРПОУ - 40434729, адреса місцезнаходження: вул. Дмитра Янченка, 2 у місті Бровари Київської області, зареєстровано 20 квітня 2016 року, зі статним капіталом 183 487 грн., засновниками товариства є відповідачі ОСОБА_3 , розмір частки якої 74 % - 135 914 грн., ОСОБА_2 , розмір частки якого становить 26 % - 47 573 грн.

13 квітня 2017 року затверджено Статут ТОВ «Вавілон Компані», посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Іваненком О.В.

Згідно запису № 16 у трудовій книжці позивача, 02 лютого 2022 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади за згодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Зі змісту Протоколу № 1 загальних зборів засновників ТОВ «Вавілон Компані» від 10 січня 2022 року вбачається, що на загальних зборах товариства прийняті рішення, за участю обох засновків товариства - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства з 31 січня 2022 року за згодою сторін згідно ч. 1 ст. 36 КЗпП України; уповноважено ОСОБА_2 погодити з ОСОБА_1 умови звільнення та порядок взаєморозрахунків з ним; призначено ОСОБА_2 на посаду директора ТОВ «Вавілон Компані».

З наявної в матеріалах справи «Понятійки», підписаної 10 січня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , видно, що останні узгодили порядок та умови звільнення позивача з посади директора товариства, на наступних умовах:

1) ОСОБА_1 припиняє виконання обов`язків за посадою з 11 січня 2022 року.

2) Фактичне виконання обов`язків за посадою з 11.01.22 виконує ОСОБА_2

3) ОСОБА_1 з 11.01.22 по 31.01.22 йде у відпустку, з 11.01.22 по 25.01.22 в чергову відпустку, далі до 31.01.22 - у відпустку за власний рахунок.

4) ОСОБА_1 звільняється з посади директора ТОВ «Вавілон Компані» за умови повного повернення йому коштів, що він вніс у якості фінансової допомоги Компанії у сумі 65 684 грн. та 1000 доларів США. У випадку несвоєчасного чи не повного повернення коштів ОСОБА_1 компанія з 1.02.22 табелює його за посадою директора компанії з посадовим окладом у 35 000 грн. на місяць за кожен календарний день прострочення виплати коштів.

5) Залишки заробітної плати в сумі 206 150 грн., в тому числі 25 900 грн. за надання консультаційних послуг повертаються ОСОБА_1 рівними частинами у березні - серпні 2022 року по 34 358 грн. кожного місяця.

6) ОСОБА_1 з посади директора Компанії звільняється у день проведення взаєморозрахунків згідно п.4 «Понятійки».

7) TOB «Вавілон Компані» з 11.01.22 зобов`язується не використовувати ФОП ОСОБА_1 для укладення нових контрактів.

8) ТОВ «Вавілон Компані» за власний рахунок виконує всі зобов`язання, що виникли чи можуть виникнути за контрактами на виготовлення меблів, що укладені на ФОП ОСОБА_1 в період з 1 липня 2021 року по 10 січня 2022 року.

9) У випадку, якщо ОСОБА_1 до моменту проведення взаєморозрахунків згідно п.4 даної «Понятійки» ухвалить рішення про закриття ФОП, це закриття здійснюється за рахунок ТОВ «Вавілон Компані».

10) ТОВ «Вавілон Компані» оплачує всі податки та подає всю звітність за ФОП ОСОБА_1 , що мали чи мають бути оплачені та/чи подані за період з 01 липня 2021 року по 31 січня 2022 року, та несе всю відповідальність за коректність внесення сум та наданих даних.

Також, у матеріалах справи наявні «Доповнення до Понятійки від 10 січня 2022 року», підписані 31 січня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно до умов яких останні домовилися внести до Понятійки від 10 січня 2021 року наступні зміни:

1) Пункт 4 викласти в наступній редакції: ОСОБА_1 звільняється з посади директора ТОВ «Вавілон Компані» 31 січня 2022 року. Власники гарантують повернення коштів, які ОСОБА_1 вніс до 10.01.22 як фінансову підтримку компанії в сумі 65 684 грн. і 1 000 доларів США та коштів, що ОСОБА_1 вніс для закриття ФОП ОСОБА_1 загальною сумою 2 900 грн., всього 68 584 грн. і 1000 доларів США до 31 березня 2022 року. У випадку несвоєчасного чи неповного повернення коштів ОСОБА_1 виплачується компенсація в сумі 1 000грн. за кожен день прострочення виплати коштів.

2) Пункт 5 викласти в наступній редакції: Залишки заробітної плати в сумі 206 150грн., в тому числі 25 900грн. за надання консультаційних послуг повертаються ОСОБА_1 рівними частинами у травні - жовтні 2022 року по 34 358 грн. кожного місяця.

3) Пункт 6 вилучити.

4) Пункт 10 викласти в наступній редакції: ТОВ «Вавілон Компані» оплачує всі податки та подає всю звітність за ФОП ОСОБА_1 , в тому числі підсумкову звітність за 2022 рік, що мають бути оплачені та/чи подані за період з 1 липня 2021 року по 31 січня 2022 року, та несе всю відповідальність (в тому числі оплачує штрафи та пені) за коректність внесених сум та поданих даних.

5) Решту пунктів залишити без змін.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.12.2022, 05 липня 2021 року позивач ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, вид діяльності : 16.23 Виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів. 25 січня 2022 року відбулася державна реєстрація припинення діяльності ФОП за його рішенням.

З Довідки форми ОК-58, сформованої 15.02.2023 засобами автоматичних систем ПФУ, видно, що ОСОБА_1 у 2021 році, а саме з серпня по грудень 2021 року, отримав дохід у розмірі 35 000 грн., а також 4 744,68 грн. - за січень 2022 року. Інших нарахувань не зафіксовано.

13 лютого 2023 року у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № 12023116130000126 за ч.1 ст. 190 КК України, за вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_1

27 лютого 2023 року на адресу відповідачів представник ОСОБА_1 - адвокат Біліченко В.В. направив досудову вимогу про сплату заборгованості у загальному розмірі 311 302,60 грн.

Згідно Детальної інформації про юридичну особу, 19 квітня 2023 року ТОВ «Вавілон Компані» змінило найменування на ТОВ «Левіан Груп», код ЄДРПОУ - 40434729.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що до 2022 року працювала дизайнером меблів у ТОВ «Вавілон Компані» протягом чотирьох років. Зазначила, що бувало, що вона та інші працівники вносили свої кошти (фінансову допомогу), щоб купити матеріали для виготовлення замовлення та оплати за транспортування, а їм надавали розписку і повертали кошти. Це відбувалося в останній рік її роботи у товаристві. Компанія винна кошти всім, зокрема, й свідку.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що теж працював у ТОВ «Вавілон Компані» з 2017 по 2021 роки столярем, бригадиром, менеджером з продажу, директором - у 2021 році (три місяці). На посаді директора підписував договори, фактично вирішували всі фінансові питання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а він був номінальним директором. Фактично не міг керувати фірмою, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пропонували відрити на його ім`я ФОП, однак він відмовився. Коштами розпоряджалися ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За приписами ч.1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У правовідносинах із роботодавцем працівник є менш захищеною і більш економічно слабкою стороною, тому поведінка власника або уповноваженого ним органу у таких правовідносинах повинна бути послідовною.

У ст. 21 Закону України «Про оплату праці» закріплено, що працівник має право на оплату своєї праці своєчасно на підставі укладеного трудового договору.

Згідно ч. 6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

За змістом ч. 5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Затримка виплати заробітної плати навіть на один і більше днів є порушенням строків виплати згідно зі ст. 241-1 КЗпП України.

За змістом частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У ст. 116 КЗпП України закріплено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

За приписами ст. 117 КЗпП України визначено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Частиною 2 статті 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому в справах про стягнення заборгованості по заробітній платі обов`язок доведення виконання зобов`язань по виплаті заробітної плати покладається саме на роботодавця.

Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком.

При визначенні середньої заробітної плати суд має керуватись положенням «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 05 лютого 1995 року № 100».

Відповідно до п. 2 порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Відповідно до пункту 5 розділу IV порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно п. 8 порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Так, судом встановлено, що у період з 01 липня 2021 року по 02 лютого 2022 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Вавілон Компані», обіймаючи посаду директора.

Позивач ОСОБА_1 пред`являє вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ «Левіан Груп» (перейменоване з ТОВ «Вавілон Компані» на ТОВ «Левіан Груп» 19.04.2023) на свою користь 206 150 грн. - заборгованості по заробітній платі; 114 293,55 грн. - середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі; 105 152,60 грн. - фінансової підтримки ТОВ «Вавілон Компані», 399 000 грн. - компенсації за несвоєчасне повернення фінансової підтримки; 3 448,42 грн. - 3 % річних та 30 682,94 грн. - інфляційних нарахувань.

Позивач в обґрунтування солідарного стягнення посилається на ч. 4 ст. 92 ЦК України, відповідно до якої якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Однак, дана норма не може бути застосована, оскільки визначає солідарну відповідальність саме за збитки, завдані членами органу юридичної особи та іншими особами, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, юридичній особі, а не фізичній особі.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Таким чином, суд вважає, що заявлені позовні вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, оскільки останні не є належними відповідачами в даній справі.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 387/326/20 (провадження № 61-2166св21) зазначено, що: «Верховний Суд вказав, що у трудових правовідносинах як працівник, так і роботодавець мають діяти добросовісно, не допускаючи дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Принцип добросовісності в трудовому праві характеризується прагненням суб`єктів належним чином, сумлінно здійснювати трудові права й виконувати обов`язки, передбачені трудовим законодавством та трудовим договором».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Так, судом з`ясовано, що 10 січня 2022 року між позивачем та ОСОБА_2 , як власником ТОВ «Вавілон Компані», підписано документ - «Понятійку», яку складено на предмет фіксації порядку та умов звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства.

31 січня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як власником ТОВ «Вавілон Компані», підписано Доповнення до Понятійки від 10 січня 2022 року, яким викладено в іншій редакції пункти 4, 5 та 10 Понятійки, вилучено пункт 6, решту пунктів залишено без змін.

Заявлений позивачем розмір заборгованості по заробітній платі визначено як у пункті 5 Понятійки, так і в пункті 2 Доповнень до неї, й сторонами документу узгоджено, що залишок заробітної плати, який підлягає до сплати позивачу становить 206 150 грн., у тому числі 25 900 грн. за надання консультаційних послуг. Досягнуто домовленості в тому, що дані кошти повертаються ОСОБА_1 рівними частинами у травні - жовтні 2022 року по 34 358 грн. кожного місяця.

Повноваження Директора товариства визначені Статутом ТОВ «Вавілон Компані», зокрема, ст. 12 Статуту, де закріплено, що директор здійснює свої повноваження від імені товариства без довіреності, має право першого підпису всіх фінансово-господарських документів, укладає угоди (договори, контракти) тощо.

ОСОБА_2 згідно Протоколу № 1 загальних зборів ТОВ «Вавілон Компані» від 10 січня 2022 року, призначений на посаду директора та його уповноважено погодити з ОСОБА_1 умови його звільнення з посади директора та порядок взаєморозрахунків з позивачем.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що ОСОБА_2 мав право підписувати від імені товариства будь-які документи, керуючись принципом добросовісності в трудовому праві, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «Левіан Груп» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній сплаті є обґрунтованими, стягненню з ТОВ «Левіан Груп» на користь позивача підлягає борг по заробітній платі у розмірі 206 150 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд дійшов наступного висновку

Позивач ОСОБА_1 пред`являє вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 114 293,55 грн., обрахованих за період з 31.01.2022 по 07.03.2023, тобто з розрахунку за 399 днів.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати.

При визначенні середньої заробітної плати суд має керуватись положенням «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 05 лютого 1995 року № 100».

Суд погоджується із наведеним позивачем розрахунком середньоденної заробітної плати - 286,45 грн., які визначено за грудень 2021 - січень 2022 року (41 робочий день).

Однак, позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 31.01.2022 по 31.10.2022 є безпідставними, оскільки відповідно до досягненої домовленості у пункті 5 Понятійки, так і в пункті 2 Доповнень до неї, погоджено, що заборгованість по заробітній платі повертається ОСОБА_1 рівними частинами у травні - жовтні 2022 року по 34 358 грн. кожного місяця.

Тобто, середній заробіток за час затримки розрахунку слід обраховувати саме з 01 листопада 2022 року по 07 березня 2023 року, що складає 127 днів.

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить: 286,45 грн. * 127 дні (період затримки виплати розрахунку при звільненні) = 36 379,15 гривень.

Отже, стягненню з ТОВ «Левіан Груп» на користь позивача підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 36 379,15 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення фінансової підтримки ТОВ «Вавілон Компані» та компенсації за невчасне повернення фінансової допомоги

За змістом ч. 4 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України обов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, що у випадку якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 4 Понятійки власники гарантували повернення коштів, які ОСОБА_1 вніс до 10.01.22 як фінансову підтримку компанії в сумі 65 684 грн. і 1 000 доларів США та коштів, що ОСОБА_1 вніс для закриття ФОП ОСОБА_1 загальною сумою 2 900 грн., всього 68 584 грн. і 1000 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить - 36,5686 грн., до 31 березня 2022 року.

Однак, стороною відповідача не доведено, що вказану допомогу позивачу було повернуто.

Заявлені вимоги про стягнення фінансової підтримки суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, так як умови Понятійки ТОВ «Вавілон Компані» не виконало, стягненню з ТОВ «Левіан Груп» на користь ОСОБА_1 підлягає сума фінансової підтримки, наданої ТОВ «Вавілон Компані», у загальному розмірі 105 152,60 грн.

Крім того, у пункті 4 Понятійки погоджено, що увипадку несвоєчасного чи неповного повернення коштів ОСОБА_1 виплачується компенсація в сумі 1 000 грн. за кожен день прострочення виплати коштів.

Однак, такий вид відповідальності як компенсація за несвоєчасне чи неповне повернення коштів не узгоджується з положеннями Глави 51 ЦК України «Правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання», тому суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з ТОВ «Левіан Груп» компенсації за невчасне повернення фінансової допомоги у розмірі 399 000 грн.

Щодо стягнення трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ОСОБА_1 просить суд стягнути три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 105 152,60 грн., розраховану за період з 31.01.2022 по 07.03.2023, тобто за 399 днів.

Суд погоджується із вказаним розрахунком позивача та вважає дану вимогу доведеною, оскільки суд встановив факт порушення умов договірних зобов`язань, тому стягненню з ТОВ «Левіан Груп» три відсотки річних у розмірі 3 448,42 грн.

Щодо стягнення інфляційних нарахувань, то наданий позивачем розрахунок інфляційних збитків суд вважає неправильним, оскільки в суму 105 152,60 грн. включено 1 000 доларів США, що не підлягають індексації.

Іншого розрахунку суду не надано, тому суд відмовляє в частині стягнення з ТОВ «Левіан Груп» на користь ОСОБА_1 інфляційних збитків у розмірі 27 234,52 грн.

Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, керуючись принципом добросовісності в трудових правовідносинах, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, з ТОВ «Левіан Груп» підлягають до стягнення на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 206 150 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку по заробітній платі у розмірі 36 379, 15 грн., фінансова допомога у розмірі 105 152, 60 грн., а також три відсотки річних у розмірі 3 448, 42 грн.

Щодо судових витрат

Із матеріалів справи вбачається, що при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6 491,30 грн., що підтверджується квитанцією від 07.03.2023 (а.с. 9).

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розмірі задоволених вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, стягненню із відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 661,43 грн.

На підставі викладеного, та керуючись Конституцією України, Законом України «Про оплату праці», ст. ст. 21, 115, 116, 117 КЗпП, ст. 96, 625 ЦК України, ст. ст. 13, 76, 81, 89, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі, фінансової допомоги, компенсації за невчасне повернення фінансової допомоги, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань - відмовити.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Левіан Груп» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі, фінансової допомоги, компенсації за невчасне повернення фінансової допомоги, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Левіан Груп» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 206 150 (двісті шість тисяч сто п`ятдесят) гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку по заробітній платі у розмірі 36 379 (тридцять шість тисяч триста сімдесят дев`ять) гривень 15 копійок, фінансову допомогу у розмірі 105 152 (сто п`ять тисяч сто п`ятдесят дві) гривні 60 копійок, а також три відсотки річних у розмірі 3 448 (три тисячі чотириста сорок вісім) гривень 42 копійки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Левіан Груп» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 661 (дві тисячі шістсот шістдесят одну) гривню 43 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Левіан Груп», ЄДРПОУ - 40434729, адреса місцезнаходження: 03190, м. Київ, вул. Черкаська, буд. 4.

Суддя Наталія ПЕТРИШИН