Рішення

від 24.07.2024 по справі 556/37/24

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 556/37/24

Номер провадження 2/556/199/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.07.2024 року. сел.Володимирець

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Іванків О.В.

при секретарі Кньовець Н.П.,

з участю прокурора Піщука Д.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника Північного міжрайонного управління водного господарства Босюк І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в сел.Володимирець справу за позовом керівника Вараської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Державного агенства меліорації та рибного господарства України, третья особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Північне міжрайонне управління водного господарства до ОСОБА_1 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні гідротехнічними спорудами шляхом скасування державної реєстрації та зобов`язання повернути гідротехнічні споруди 3066 кв.м.,-

В С Т А Н О В И В:

Керівник Вараської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Північне міжрайонне управління водного господарства до ОСОБА_1 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні гідротехнічними спорудами шляхом скасування державної реєстрації та зобов`язання повернути гідротехнічні споруди 3066 кв.м.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Вараською окружною прокуратурою в ході вивчення законності використання об`єктів державної власності встановлено, що 25.12.2015 року було проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - дамбу захисну (реєстраційний номер 819121956208) за ОСОБА_1 . Підставою для внесення запису про державну реєстрацію зазначено рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 27540635 від 25.12.2015, прийняте державним реєстратором Котовичем Т.С.

Крім того, державним реєстратором зазначено місце розташування нерухомого майна - земельна ділянка з кадастровим номером 5620885800:04:033:0018, реєстраційний номер - 299719556208.

Підставами для прийняття рішення про державну реєстрацію з відкриттям розділу в Реєстрі були: технічний паспорт (серія та номер 17, виданий 14.10.2015, видавник Бюро технічної інвентаризації та незалежної оцінки); договір дарування (серія та номер 1190, виданий 28.11.2014, видавник державний нотаріус ОСОБА_2 ); паспорт громадянина України (серія та номер НОМЕР_1 , виданий 03.04.2003, видавник Володимирецький РВ УМВС України в Рівненській області).

Згідно технічного паспорту, виготовленого Бюро технічної інвентаризації та незалежної оцінки, об`єкт - споруда гідротехнічна, дамба захисна. Місце розташування - АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору дарування (серія та номер 1190, виданий 28.11.2014), укладеного між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдарований), останній набув право власності на земельну ділянку площею 1,9 га, к.н. 5620885800:04:033:0018.

Крім того, згідно висновку №475 від 14.05.2012 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_3 на території Красносільської сільської ради Володимирецького району Рівненської області, будь які будівлі та споруди на земельній ділянці відсутні. Згідно ситуаційного плану, який міститься в проекті відведення, гідротехнічні споруди розміщені за межами земельної ділянки.

В подальшому, 17.12.2020 ОСОБА_1 здійснено поділ земельної ділянки кадастровий номер, 5620885800:04:033:0018, площею 1,900 га, та створено відповідно 3 нові земельні ділянки з кадастровими номерами 5620885800:04:033:0019 площею 1,6600 га, 5620885800:04:033:0020 площею 0,1200 га, 5620885800:04:033:0021 площею 0,12 га.

Згідно інформації Володимирецької селищної ради від 02.03.2023, гідротехнічна споруда - дамба захисна розташована за межами вищевказаних земельних ділянок з кадастровими номерами 5620885800:04:033:0019, 5620885800:04:033:0020, 5620885800:04:033:0021.

Також за інформацією, отриманою у Північному міжрайонному управлінні водного господарства рік побудови даної гідротехнічної споруди - дамби захисної - 1985 (згідно матеріалів інвентаризації, які знаходяться у Північному міжрайонному управлінні водного господарства).

Власником дамби захисної (реєстраційний номер 819121956208) є Державне агентство меліорації та рибного господарства України. Дана дамба знаходиться на балансі Північного МУВГ. Призначення дамби - захист сільськогосподарських угідь від підтоплення водами магістральних каналів р. Стубла осушувальної системи «Стубла». Розміщена за 2 км на північний захід від с. Радижево та за 1,5 км на захід від с.Воронки. Вищезазначена дамба побудована у 1985 році, протяжністю 9,2 км. Інвентарний № 1013050788.

Крім того, згідно інформації Північного міжрайонного управління водного господарства від 09.03.2023, останнє не надавало згоди на передачу будь-яких гідротехнічних споруд та не здійснювало передачі земельної ділянки державної власності, на якій вони знаходяться, у власність ОСОБА_1 . Також, згідно записів Журналу обліку особистого прийому громадян жодних заяв до Північного міжрайонного управління водного господарства від ОСОБА_1 не надходило.

Таким чином, ОСОБА_1 всупереч вимогам чинного законодавства зареєстровано за собою право власності на гідротехнічну споруду, а саме дамбу захисну, за відсутності документів необхідних для проведення державної реєстрації та за відсутності волевиявлення власника нерухомого майна.

На час пред`явлення позову відповідач ОСОБА_1 в добровільному порядку не повернув гідротехнічну споруду, а саме дамбу захисну, чим завдав шкоди інтересам держави.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення до суду із даним позовом.

Вказана позовна заява керівника Вараської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі: Державного агентства меліорації та рибного господарства України надійшла до Володимирецького районного суду Рівненської області 09.01.2024 року.

Ухвалою суду від 19 січня 2024 року відкрито загальне позовне провадження по даній справі.

08.02.2024 року до суду надійшло клопотання від Північного міжрайонного управління водного господарства про вступ у справу в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, яка була судом задоволена.

Ухвалою суду від 12.02.2024 року було відкладено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 02.05.2024 року було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Не погоджуючись з пред`явленими вимогами, у визначений в ухвалі про відкриття провадження строк відповідач ОСОБА_1 , подав відзив на цивільний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі посилаючись на безпідставність та недоведеність заявлених вимог. Відповідач заперечує щодо наведених обставин та зазначив, що оцінюючи в сукупності обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та докази, якими вони підтверджуються, позов не може бути задоволений.

09.04.2024 від керівника Вараської окружної прокуратури, надійшла відповідь на відзив, в якому прокурор звернув увагу на підставність та обґрунтованість заявлених вимог, та вказав, що відповідач безпідставно набув у власність гідротехнічну споруду, а саме дамбу захисну, та має її повернути.

В судове засідання, прокурор Володимирецького відділу Вараської окружної прокуратури Піщук Д.О. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, просив їх задольнити, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав в повному обсязі просив відмовити у їх задоволенні. Пояснив, що вказана гідротехнічна споруда не належить державі, збудована за рахунок зусиль і коштів його родини, на землях, які перебували у користуванні, а пізніше у власності самого відповідача та його рідних. Крім того, звернув увагу суду на пропущений, на думку відповідача, строк позовної давності звернення із таким позовом, оскільки державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 проведена ще в 2015 році, тобто понад вісім років тому назад.

Представник Державного агентства меліорації та рибного господарства України, будучи належно повідомленим про час і місце проведення судових засідань, в т.ч. шляхом направлення процесуальних документів та судових викликів в особистий кабінет учасника системи «Електронний суд», в судове засідання не з`явився.

Представник третьої особи Північного міжрегіональне управління водного господарства, в судовому засіданні підтримала заявлені прокурором позовні вимоги, по їх суті пояснила, що предмет спору дамба збудована в 1985 році, представляє собою спеціальну гідротехнічну споруду загальною протяжністю 9,2 км, перебуває на балансі і обслуговується міжрегіональним управлінням і будь-яких дозволів на її відчуження, повністю чи частково, в користь фізичних осіб ніколи не давалось. Жодних інших гідротехнічних споруд, в т.ч. таких, які б будувались чи обслуговувались приватними особами, в с.Зелене немає.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини та прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено обов`язок представництва інтересів держави в суді.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", передбачено що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В даній справі прокурором належно мотивовано підстави звернення до суду з позовом в інтересах держави, а також дотримано встановленого законом порядку підготовки та подачі позову.

Зокрема, наявність підстав для звернення до суду з позовом в інтересах держави прокурор обґрунтував бездіяльністю протягом тривалого часу уповноваженого державного органу, в інтересах якого він звернувся до суду, та обґрунтував необхідність захисту прав та інтересів держави, що відповідаєст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Тому суд вважає, що у даному випадку допуск прокурора до суду виправданий, вступ у справу здійснений у межах дискреційних повноважень, визначених законодавством.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі №903/129/18(провадження N 12-72гс19) вказано, що: «[…..]сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади с. Городище та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини".

Прокурор мотивує позовну заяву тим, що державну реєстрацію права власності та державну реєстрацію права власності за відповідачем проведено при відсутності для цього правових підстав, а тому наявні підстави для скасування вказаної державної реєстрації та повернення гідротехнічної споруди дамби у державну власність.

Судом встановлено, що державна реєстрація, що оспорюється прокурором, проведена державним реєстратором Володимирецького районного управління юстиції 25.12.2015 року, реєстраційний номер 819121956208, право власності зареєстровано за відповідачем ОСОБА_1 . Підставою для внесення запису про державну реєстрацію зазначено рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 27540635 від 25.12.2015 року. Під час реєстрації державним реєстратором зазначено місце розташування нерухомого майна - земельна ділянка з кадастровим номером 5620885800:04:033:0018, реєстраційний номер - 299719556208. Підставами для прийняття рішення про державну реєстрацію з відкриттям розділу в Реєстрі були: технічний паспорт (серія та номер 17, виданий 14.10.2015, видавник Бюро технічної інвентаризації та незалежної оцінки); договір дарування (серія та номер 1190, виданий 28.11.2014, видавник державний нотаріус ОСОБА_2 ); паспорт громадянина України (серія та номер НОМЕР_1 , виданий 03.04.2003, видавник Володимирецький РВ УМВС України в Рівненській області).

Згідно технічного паспорту, виготовленого Бюро технічної інвентаризації та незалежної оцінки, об`єкт - споруда гідротехнічна, дамба захисна. Місце розташування - АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору дарування (серія та номер 1190, виданий 28.11.2014), укладеного між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдарований), останній набув право власності на земельну ділянку площею 1,9 га, к.н. 5620885800:04:033:0018.

Крім того, згідно висновку №475 від 14.05.2012 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_3 на території Красносільської сільської ради Володимирецького району Рівненської області, будь які будівлі та споруди на земельній ділянці відсутні. Згідно ситуаційного плану, який міститься в проекті відведення, гідротехнічні споруди розміщені за межами земельної ділянки.

В подальшому, 17.12.2020 ОСОБА_1 здійснено поділ земельної ділянки кадастровий номер, 5620885800:04:033:0018, площею 1,900 га, та створено відповідно 3 нові земельні ділянки з кадастровими номерами 5620885800:04:033:0019 площею 1,6600 га, 5620885800:04:033:0020 площею 0,1200 га, 5620885800:04:033:0021 площею 0,12 га.

Згідно інформації Володимирецької селищної ради від 02.03.2023, гідротехнічна споруда - дамба захисна розташована за межами вищевказаних земельних ділянок з кадастровими номерами 5620885800:04:033:0019, 5620885800:04:033:0020,5620885800:04:033:0021.

Також за інформацією, отриманою у Північному міжрайонному управлінні водного господарства рік побудови даної гідротехнічної споруди - дамби захисної 1985 що підтверджується матеріалами інвентаризації, які знаходяться у Північному міжрайонному управлінні водного господарства, які оглянуті в оригіналі в судовому засіданні, та копії яких долучено до матеріалів справи.

Власником дамби захисної (реєстраційний номер 819121956208) є Державне агентство меліорації та рибного господарства України. Дана дамба знаходиться на балансі Північного МУВГ. Призначення дамби - захист сільськогосподарських угідь від підтоплення водами магістральних каналів р. Стубла осушувальної системи «Стубла». Розміщена за 2 км на північний захід від с. Радижево та за 1,5 км на захід від с.Воронки. Вищезазначена дамба побудована у 1985 році, протяжністю 9,2 км, інвентарний № 1013050788.

Крім того, згідно інформації Північного міжрайонного управління водного господарства від 09.03.2023, останнє не надавало згоди на передачу будь-яких гідротехнічних споруд та не здійснювало передачі земельної ділянки державної власності, на якій вони знаходяться, у власність ОСОБА_1 . Також, згідно записів Журналу обліку особистого прийому громадян жодних заяв до Північного міжрайонного управління водного господарства від ОСОБА_1 не надходило.

Таким чином, суд вважає що право власності на дамбу було зареєстровано за відповідачем ОСОБА_1 за відсутності достатніх для цього правових підстав та за відсутності волевиявлення власника нерухомого майна, що призвело до безпідставного виникнення право власності на гідротехнічну споруду у відповідача.

В той же час, згідност.1 Водного кодексу України, водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал (крім каналу на зрошувальних і осушувальних системах), а також водоносний горизонт).

З положень даної статті вбачається, що водний об`єкт може бути природнім, тобто таким, що створений без спрямованого втручання людини, або штучним, тобто таким, який створений людиною з використанням певних засобів. Якщо в першому випадку (природнього виникнення водного об`єкту) зосередження води в певному місці забезпечується природніми властивостями довкілля, особливостями місцевості, її ландшафту, то в другому варіанті існування водного об`єкту без створення штучного елементу, в якому зосереджуються води, є неможливим.

Таким чином, водний об`єктце не лише безпосередньо води (озеро, ставок, канал), але й той елемент довкілля, в якому вони зосереджені. Відповідно, якщо мова йде про штучно створений водний об`єкт, його невід`ємною складовою, окрім самої води, є ті засоби, предмети, які забезпечують зосередження води в певному місці. В даному випадку мова йде про гідротехнічні споруди як невід`ємні складові штучних водних об`єктів (ставків).

Згідно положень ст.4 Водного кодексу України, до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими воднимиоб`єктами, болотами, а такожостровами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Відповідно до п. ґ ч. 4ст. 83 Земельного кодексу України, до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно п. д ч. 4ст. 84 Земельного кодексу України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2ст. 59 Земельного кодексу України, громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів).

Згідност. 1 Закону України «Про аквакультуру», гідротехнічні споруди для цілей аквакультури - об`єкти нерухомого майна державної або комунальної власності або власник яких невідомий чи його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод та розташовані на водних об`єктах, наданих у користування на умовах оренди для цілей аквакультури. Гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - об`єкти нерухомого майна державної власності (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Відповідно до ч. 1ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (ч. 2ст. 183 ЦК України).

Річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 186 ЦК України).

Згідност. 187 ЦК України, складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

Відповідно до ч. 1ст. 188 ЦК України, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ).

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 N 507, під спорудами розуміється будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.

У Наказі Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 19.12.95 N 252 "Про затвердження Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.95 року за N 466/1002, визначено гідротехнічні споруди, як споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод.

Відповідно до п. 1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених Наказом МНС України 03.04.2012 № 661, гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.

Отже, гідротехнічна споруда нерозривно пов`язана з водним об`єктом, не може бути відокремлена від нього та її переміщення може призвести до надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

Системний аналіз ст.ст.187,188,377 ЦК України, а такожст. 120 ЗК України, щодо слідування землі за нерухомістю, вказує на неправомірність набуття права приватної власності на гідротехнічні споруди, що забезпечують існування водних об`єктів (земельних ділянок водного фонду, зайнятих ставками та гідротехнічними спорудами), які в силу закону не можуть перебувати в приватній власності.

Як зазначено вище, за приписами Земельного та Водного кодексівУкраїни земельна ділянка, на якій розміщена спірна гідроспоруда, не може перебувати в приватній власності. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №111/2457/13-ц та від 05.12.2018 у справі №359/2253/15-ц, відповідно до яких землі, зайняті водними об`єктами, гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами не можуть передаватися у приватну власність.

Крім цього, згідно з частиною першоюстатті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно ч.ч. 1, 4ст. 5 вказаного Закону, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі. Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

Отже, відповідно до законодавства, не підлягають окремій державній реєстрації права на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, якими є гідротехнічні споруди, як приналежна річ водного об`єкту, а саме відповідних ставків, враховуючи, що ними забезпечується їх існування та вони використовуються, в тому числі, для боротьби з шкідливим впливом вод.

Відповідно до Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відводів та хвостів, затвердженоїнаказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 10.09.1996 року № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 23.10.1996 року за № 625/1650, гідротехнічні спорудиспоруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

При цьому, підпунктом 2 пункту 20 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженогопостановою КМУвід 26.10.2011року №1141 (в редакції чинній на момент державної реєстрації гідротехнічної споруди вперше з відкриттям розділу), встановлено, що з метою проведення державної реєстрації виникнення права власності державний реєстратор вносить до запису про нерухоме майно такі відомості щодо об`єкта нерухомого майна: тип об`єкта нерухомого майна (житловий будинок, будівля, споруда, квартира, житлове приміщення, нежитлове приміщення тощо); призначення об`єкта нерухомого майна (житловий або нежитловий); площа об`єкта нерухомого майна(загальна та (за наявності)житлова); відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна(найменування та/або присвоєння літера, загальна та (за наявності) житлова площа об`єкта нерухомого майна, який є складовою частиною складної речі та призначений для обслуговування іншої (головної) речі, пов`язаний з нею спільним призначенням та є її приналежністю); адреса об`єкта нерухомого майна; підстава для внесення запису про нерухоме майно: назва рішення; дата формування рішення; індексний номер рішення; прізвище, ім`я та по-батькові державного реєстратора; найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

Враховуючи вищенаведене, державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин та якому притаманні характеристики, зазначення яких є обов`язковим для внесення до державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації. Натомість, такі об`єкти, як гідротехнічні споруди, не наділені технічними характеристиками, інформація про які підлягає обов`язковому внесенню до Державного реєстру прав.

Таким чином, хоча гідротехнічні споруди є нерухомою річчю, проте в силу того, що вони нерозривно пов`язані з водним об`єктом, не можуть бути відокремлені від нього, оскільки існування об`єктів водного фонду забезпечується гідротехнічними спорудами, а тому не можуть бути зареєстровані на праві приватної власності, оскільки перебувають у власності держави.

Твердження відповідача про те, що гідротехнічна споруда дамба створена власними зусиллями членів його сім`ї, спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.

Зокрема, представник третьої особи в своїх поясненнях вказував, що спірна дамба є єдиною гідротехнічною спорудою в даній місцевості, має загальну протяжність 9,2 км, і повністю перебуває у володінні Управління. Ці пояснення повністю підтверджені письмовими доказами, дослідженими судом.

Крім того, відповідно до абз. 2, 3 п. 44 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. №703(чинного на момент державної реєстрації гідротехнічної споруди вперше з відкриттям розділу), державна реєстрація прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно щодо новозбудованого або реконструйованого нерухомого майна проводиться за наявності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, на якій розташоване таке майно, за заінтересованою особою (крім випадків проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на квартиру, житлове чи нежитлове приміщення). Державна реєстрація права власності на земельну ділянку з видачею свідоцтва про право власності на таке майно проводиться за наявності державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Згідно п. 46 вказаного Порядку, для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв`язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об`єкти нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 28, 29 і 31цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку (крім випадків реконструкції квартири, житлового або нежитлового приміщення); витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер); документ, що зазначений у пункті 27цього Порядку та підтверджує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці (у разі проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв`язку з набуттям права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

В ході судового розгляду під час дослідження матеріалів справи судом встановлено, що спірне майно (гідротехнічні споруди) не було новоствореною відповідачем ОСОБА_1 або членами його сім`ї річчю, реконструкція або капітальний ремонт споруди також не проводився. Таким чином, право приватної власності на спірні гідротехнічні споруди вперше зареєстровано за відповідачем за відсутності документів, які б підтверджували законні підстави набуття права власності на такі об`єкти нерухомого майна (гідротехнічні споруди).

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 05.07.2022, справа № 911/966/20, зазначив, що згідно зістаттею 2Закону України"Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає (постанова Верховного Суду від 24.01.2020 у справі N 910/10987/18).

Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі N 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі N 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі N 916/675/15.

З огляду на викладене, оскільки в силу закону набуття права приватної власності на такі споруди не передбачено та документів, які є підставою для набуття права власності з відповідними технічними характеристиками нерухомого майна, що є обов`язковими для внесення до реєстру, державному реєстратору не надавалося, оспорюване рішення державного реєстратора слід скасувати.

Щодо обраного способу захисту та застосування наслідків спливу строку позовної давності суд зазначає наступне.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1ст. 391 ЦК України).

Згідно п. 36 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, за змістом статті 391 ЦК, позовна давність не поширюється на вимоги власника чи іншого володільця про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном, що не пов`язані з позбавленням володіння, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі. У зв`язку із цим тривалість порушення права не перешкоджає задоволенню такої вимоги судом.

Оскільки судом встановлено, що забезпечення правомірного використання, управління об`єктом водного фонду з одночасним набуттям окремою фізичною особою права приватної власності на складові водних об`єктів, що займають такі землі, є неможливим, здійснення державної реєстрації права власності на гідротехнічні споруди всупереч закону (зважаючи на їх цільове призначення як складової водних об`єктів, а також за відсутності належного правовстановлюючого документа) свідчить про існування перешкод у законного володільця таких об`єктівтериторіальної громади (на підставі п. 24Перехідних положень ЗК України), в праві вільного користування та розпорядження такими об`єктами, а тому вимоги про скасування державної реєстрації права приватної власності на гідротехнічні споруди спрямовані на усунення перешкод у здійсненні державою права користування та розпорядження ними, а тому розцінюються судом як негаторний позов.

За таких обставин, враховуючи, що призначення гідротехнічних споруд, що є предметом даного позову, свідчить про неможливість набуття на них права приватної власності, заявлені вимоги є саме такими, що не пов`язані з позбавленням права володіння законного їх власника, не зважаючи на відсутність відповідної державної реєстрації такого права, оскільки воно вважається набутим в силу закону, відповідно, заявлені вимоги є такими, що спрямовані на усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном, а отже є законним та ефективним способом усунення існуючих порушень прав законного володільця спірним майном.

Враховуючи викладене, суд відхиляє клопотання ОСОБА_1 про застосування наслідків спливу строку позовної давності, оскільки позовна давність до вимог за негаторним позовом не застосовується

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов прокурора в інтересах держави підлягає задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат судом встановлено наступне.

У відповідностідо ст.133ЦПК України,судові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, як це вбачається зі ст.141 ч.1 ЦПК України.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що позов прокурора повністю задовольняється судом, суд приходить до висновку, що сплачений при подачі позову судовий збір, підлягає стягненню з відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст.15,16,187,188,391 Цивільного кодексу України, ст.ст.1,4 Водного кодексу України,ст.ст.59,83,84 Земельного кодексу України, п. 24Перехідних положень ЗК України,ст. 1 Закону України «Про аквакультуру», ст.ст.2,5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(в редакції, чинній на момент державної реєстрації гідротехнічної споруди вперше з відкриттям розділу),ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п. 44, 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. №703(чинного на момент державної реєстрації гідротехнічної споруди вперше з відкриттям розділу), ст.ст.4,76,77,80,81,141,211,247,259,263,265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов керівника Вараської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Державного агенства меліорації та рибного господарства України, третья особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Північне міжрайонне управління водного господарства до ОСОБА_1 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні гідротехнічними спорудами шляхом скасування державної реєстрації та зобов`язання повернути гідротехнічні споруди 3066 кв.м. - задовольнити.

Усунути перешкоди власнику - державі в особі уповноваженого державного органу Державному агентству меліорації та рибного господарства України - у користуванні та розпорядженні гідротехнічними спорудами, площею 3066 кв.м., шляхом скасування державної реєстрації на об`єкт нерухомого майна 819121956208.

Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) повернути державі в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України (код ЄДРПОУ 37472282), гідротехнічну споруду - дамбу захисну, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 819121956208.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Рівненської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910077, юридична адреса: вул. 16 Липня, 52, м. Рівне, 33028, р/р НОМЕР_3 , МФО 820172, ЗКПО, банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800), сплаченого за пред`явлення позовної заяви до суду 2684 грн., судового збору.

Повний текст судового рішення буде складено 05 серпня 2024 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Іванків

Повний текст рішення складено 05 липня 2024 року

Відомості про учасників справи:

Прокурор в особі Вараської окружної прокуратури, юридична адреса: м.Вараш, м-н. Будівельників, 1, Рівненська область, 34400, ЄДРПОУ 02910077.

Орган,в інтересахякого пред`явленопозов: Державне агенство меліорації та рибного господарства України юридична адреса: 04053, м. Київ, вул.Січових Стрільців, 45-а, код ЄДРПОУ 37472282.

Третя особа: Північне міжрайонне управління водного господарства юридична адреса: 34000, сел. Зарічне, вул.Партизанська, 1, Вараський район Рівненська область, код ЄДРПОУ 03331022.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) житель АДРЕСА_2 .