Ухвала

від 10.10.2024 по справі 167/728/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 167/728/23 Провадження №11-кп/802/364/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

виправданої ОСОБА_7 ,

захисника виправданої адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувщи у відкритому судовому засіданні матеріалів кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 19 лютого 2024 року стосовно ОСОБА_7 , яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженка містаРівне Рівненськоїобласті,яка зареєстрована тафактично проживаєза адресою: АДРЕСА_1 ,раніше несудима,

визнана невинуватоюу пред`явленому за ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 КК України обвинуваченні та виправдана на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку із недоведеністю в її діянні (діях) складу даних кримінальних правопорушень.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої кримінальними правопорушеннями залишено без розгляду.

Вироком суду вирішено питання речових доказів, процесуальних витрат та арешту майна.

В С Т А Н О В И В

Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувалася у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.

Відповідно до вимог статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).

Згідно вимог частини 2 статті 78 Земельного кодексу України, право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ)виділення внатурі (намісцевості)належної їмземельної частки(паю)(частина1статті 81 Земельного кодексу України).

Відповідно до вимог частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон) (стаття 126 Земельного кодексу України).

Згідно пункту 2 частини 1 статті 2 Закону, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - це єдина інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Реєстраційна дія - це державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру (пункт 9 частини 1 статті 2 Закону).

Відповідно до пунктів 1-3 частини 3 статті 10 Закону - державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстрації дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отриманні державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав. Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх необхідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії (частини 1, 2 статті 13 Закону).

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим законом:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів) автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Пунктами 3, 4, 5, частини 1 статті 24 Закону визначено, що підставами для відмови в державній реєстрації прав є, серед іншого те, подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування та не оформленого у встановленому порядку до 01січня 2013року проводиться за умови встановлення факту відсутності відомостей про речові права інших осіб на таку земельну ділянку в Державному земельному кадастрі (частина 1 статті 29 Закону).

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону державні реєстратори, суб`єкти державної реєстрації прав за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав, у тому числі за розголошення відомостей, одержаних ними в результаті проведення реєстраційних дій, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядку державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (частина 2 статті 18 Закону).

Згідно пункту 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Закону, іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом 2 цього пункту.

Для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності на закінчений будівництвом об`єкт чи об`єкт незавершеного будівництва, реєстрацію яких проведено до 01 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв`язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, використовуються відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та паперовий носій інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації). Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації (в реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), а у разі коли таким майном є закінчений будівництвом об`єкт чи об`єкт незавершеного будівництва, - також за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, з обов`язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа (пункт 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Пунктом 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.

Згідно пункту 81-1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація прав на земельні ділянки, речові права на які набуто до 01 січня 2013 року, проводиться у порядку, передбаченому статтею 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування (пункт 81-2 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Відповідно до пунктів 1, 3 Порядку доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 25 грудня 2015 року, яким визначено процедуру надання (припинення) доступу посадовим особам державних органів, органів місцевого самоврядування чи інших визначених законом особам, адвокатам та нотаріусам до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв`язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, та процедуру отримання інформації з Державного реєстру прав, права та обов`язки суб`єктів, що є учасниками зазначеної процедури, встановлено, що доступ користувачів до Державного реєстру прав надається (припиняється) на підставі договору, укладеного з технічним адміністратором Реєстру, крім випадку надання посадовим особам державних органів автоматизованого доступу з використанням програмних засобів ведення інформаційно-телекомунікаційних систем відповідних державних органів за допомогою прикладного програмного інтерфейсу Державного реєстру прав (далі доступ до Державного реєстру прав за допомогою прикладного програмного інтерфейсу).

Також, згідно пункту 26 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 1141 від 26 жовтня 2015 року, відомості про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав вноситься до Державного реєстру прав виключно на підставі рішення державного реєстратора.

Дата та час державної реєстрації набуття, зміни чи припинення права власності, довірчої власності як особу забезпечення виконання зобов`язань, речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності, обтяжень речових прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна фіксуються автоматично та відповідають даті і часу реєстрації відповідної заяви (пункт 28 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Також, згідно пункту 1 наказу Міністерства юстиції України № 1059/5 від 25 червня 2015 року «Деякі питання щодо визначення адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України», визначено державне підприємство «Національні інформаційні системи» адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України. Адміністратор Єдиних та Державних реєстрів здійснює заходи зі створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення реєстрів, відповідає за їх технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до цих реєстрів, а також інші заходи (дії), передбачені законодавством.

Розпорядженням Копачівської сільської ради Рожищенського району Волинської області № 15 р.о.с. від 26 березня 2019 року ОСОБА_7 призначено на посаду державного реєстратора Копачівської сільської ради Рожищенського району Волинської області в порядку переведення з Управління забезпечення надання адміністративних послу Рівненської міської ради.

У зв`язку з цим, 27 березня 2019 року державним підприємством «Національні інформаційні системи» надано державному реєстратору ОСОБА_7 логін та тимчасовий пароль доступу до інформаційної мережі Міністерства юстиції України для здійснення відповідних дій у межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами, що регламентують функціонування Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України, які було оновлено 06 серпня 2019 року, а тому ОСОБА_7 отримала ідентифікатор доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Разом зтим, ОСОБА_7 ,перебуваючи напосаді державногореєстратора Копачівськоїсільської радиРожищенського районуВолинської області,будучи наділеноювказаною сільськоюрадою відповіднимиповноваженнями державногореєстратора,маючи доступдо Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень,зловживаючи своїмиповноваженнями,з метоюотримання неправомірноївигоди ОСОБА_10 ,в порушеннявимог статей81,116Земельного кодексуУкраїни,статей 3,10,29Закону,пунктів 40,53,81-2 Порядкудержавної реєстраціїречових правна нерухомемайно таїх обтяжень,здійснила безпідставнудержавну реєстраціюправа власності 5 земельних ділянок, несанкціоновано внісши інформацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про власника цих земельних ділянок за таких обставин.

1. Так, ОСОБА_9 видано 21 жовтня 2008 року державний акт на право власності серії ЯД № 331197 на земельну ділянку з кадастровим номером 0722881800:06:000:3885 площею 1, 9447 га.

Відповідно до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 070807600693, зареєстровано укладений між ОСОБА_9 та СВК «Урожай» договір № 73/1ом оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0722881800:06:000:3885 від 01 квітня 2010 року.

Таким чином, починаючи з 21 жовтня 2008 року земельна ділянка з кадастровим номером 0722881800:06:000:3885 площею 1, 9447, належала ОСОБА_9 на праві приватної власності, а з 01 квітня 2010 року перебувала в оренді в СВК «Урожай».

Незважаючи на це, ОСОБА_7 , будучи державним реєстратором Копачівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на внесення несанкціонованих змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи в приміщенні центру надання адміністративних послуг Копачівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , увійшла за допомогою отриманих ідентифікаторів доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, до якого 05 червня 2020 року о 15 год 54 хв, всупереч встановленої процедури про реєстрацію права власності, внесла відомості щодо надходження заяви про державну реєстрацію права власності за № 39887470 від ОСОБА_10 , на підставі якої в подальшому зареєструвала об`єкт нерухомого майна за № 2096712907228 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0722881800:06:000:3885 площею 1, 9447 га.

При цьому, підставою для державної реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_10 вказала відомості з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який такого права за ОСОБА_10 не встановлював.

У результаті вказаних дій, державний реєстратор ОСОБА_7 несанкціоновано внесла інформацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо власника земельної ділянки з кадастровим номером 0722881800:06:000:3885 площею 1,9447 га.

Таким чином ОСОБА_7 обвинувачується у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, вчиненій особою, яка має право доступу до неї, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України.

2. Крім того, рішенням Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області за № 34/14 від 10 жовтня 2008 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян» вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які знаходяться на території Підгайцівської сільської ради у власність громадян для ведення особистого селянського господарства - ОСОБА_11 в селі Струмівка Луцького району Волинської області (площею 0, 1132 га, з них 0, 0132 га в оренду терміном на 49 років).

Відповідно до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, зареєстровано за № 040907600001 укладений між Підгайцівською сільською радою Луцького району Волинської 0722884800:03:001:6574 області та ОСОБА_11 договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером від 28 січня 2008 року.

Таким чином, починаючи з 28 січня 2008 року земельна ділянка з кадастровим номером 0722884800:03:001:6574, площею 0, 0132 га, належала Підгайцівській сільській раді на праві комунальної власності та перебувала в оренді у громадянина ОСОБА_11 .

Незважаючи на це, ОСОБА_7 , будучи державним реєстратором Копачівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на внесення несанкціонованих змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи в приміщенні центру надання адміністративних послуг Копачівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький (колишній Рожищенський) район, село Копачівка, вулиця Рожищенська, будинок, 3а, увійшла за допомогою отриманих ідентифікаторів доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, до якого 05 червня 2020 року о 15 год 58 хв, всупереч встановленої процедури про реєстрацію права власності, внесла відомості щодо надходження заяви про державну реєстрацію права власності за № 39887663 від ОСОБА_10 , на підставі якої в подальшому зареєструвала об`єкт нерухомого майна за № 2096758807228 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0722884800:03:001:6574, площею 0, 0132 га.

При цьому, підставою для державної реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_10 вказала відомості з Державного земельного кадастру, яке такого права за ОСОБА_10 не встановлювала.

У результаті вказаних дій, державний реєстратор ОСОБА_7 несанкціоновано внесла інформацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо власника земельної ділянки з кадастровим номером 0722884800:03:001:6574, площею 0,0132 га.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, вчиненій повторно особою, яка має право доступу до неї, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

3. Рішенням Маяківської сільськоїради Луцького району Волинської області за № 2/5.7 від 10 серпня 2006 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її в оренду» вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Іста Сетал Плюс» (площею 0, 2033 га) для будівництва АГЗП в селі Сирники Луцького району Волинської області, а також передати вказаному товариству в оренду на 1 рік земельну ділянку, площею 0, 2033 га, для будівництва АГЗП.

Надалі, рішенням Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області за № 8/5.29 від 28 грудня 2007 року «Про поновлення договору оренди» вирішено продовжити термін оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення з ТОВ «Іста Сетал Плюс» терміном на 5 років.

Після чого, рішенням Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області за № 12/4.10.1 від 27 червня 2013 року «Про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки», укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «Іста Сетал Плюс», вирішено надати дозвіл ТОВ «Іста Сетал Плюс» на продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки площею 0, 2033 га в селі Сирники Луцького району Волинської області для будівництва АГЗП строком на 10 років.

Відповідно до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, зареєстровано за № 040807600011, укладений між Маяківською сільською радою Луцького району Волинської області та ТОВ «Іста Сетал Плюс» договір оренди земельної ділянки площею з кадастровим номером 0722883700:07:001:0886 від 16 липня 2008 року.

Таким чином, починаючи з 16 липня 2008 року земельна ділянка з кадастровим номером 0722883700:07:001:0886 належала Маяківській сільській раді на праві комунальної власності та перебувала в оренді в ТОВ «Іста Сетал Плюс».

Незважаючи на це, ОСОБА_7 , будучи державним реєстратором Копачівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на внесення несанкціонованих змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи в приміщенні центру надання адміністративних послуг Копачівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький (колишній Рожищенський) район, село Копачівка, вулиця Рожищенська, будинок, 3а, увійшла за допомогою отриманих ідентифікаторів доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, до якого 05 червня 2020 року о 16 год 03 хв, всупереч встановленої процедури про реєстрацію права власності, внесла відомості щодо надходження заяви про державну реєстрацію права власності за № 39887863 від ОСОБА_10 , на підставі якої в подальшому зареєструвала об`єкт нерухомого майна за № 2096795407228 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0722883700:07:001:0886, площею 0, 2033 га.

При цьому, підставою для державної реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_10 вказала відомості з Державного земельного кадастру, яке такого права за ОСОБА_10 не встановлювала.

У результаті вказаних дій, державний реєстратор ОСОБА_7 несанкціоновано внесла інформацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо власника земельної ділянки з кадастровим номером 0722883700:07:001:0886, площею 0,2033 га.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, вчиненій повторно особою, яка має право доступу до неї, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

4. Крім того, ОСОБА_12 видано 23 грудня 2010 року державний акт на право власності серії НОМЕР_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 0722883700:07:001:3525, площею 0, 5094 га.

Відповідно до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, за № 021007600007 зареєстровано державний акт на право власності ОСОБА_12 на земельну ділянку з кадастровим номером 0722883700:07:001:3525 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 24 липня 2009 року.

Таким чином, починаючи з 23 грудня 2010 року земельна ділянка з кадастровим номером 0722883700:07:001:3525, площею 0, 5094 га, належала ОСОБА_12 на праві приватної власності.

Незважаючи на це, ОСОБА_7 , будучи державним реєстратором Копачівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на внесення несанкціонованих змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи в приміщенні центру надання адміністративних послуг Копачівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , увійшла за допомогою отриманих ідентифікаторів доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, до якого 05 червня 2020 року о 16 год 10 хв, всупереч встановленої процедури про реєстрацію права власності, внесла відомості щодо надходження заяви про державну реєстрацію права власності за № 39888103 від ОСОБА_10 , на підставі якої в подальшому зареєструвала об`єкт нерухомого майна за № 2096856707228 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0722883700:07:001:3525, площею 0, 5094 га.

При цьому, підставою для державної реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_10 вказала відомості з Державного земельного кадастру, яке такого права за ОСОБА_10 не встановлювала.

У результаті вказаних дій, державний реєстратор ОСОБА_7 несанкціоновано внесла інформацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо власника земельної ділянки з кадастровим номером 0722883700:07:001:3525, площею 0,5094 га.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, вчиненій повторно особою, яка має право доступу до неї, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

Крім того, ОСОБА_7 , продовжуючи свої незаконні дії, керуючись єдиним умислом після несанкціонованої зміни інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо власника земельної ділянки, будучи державним реєстратором Копачівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, зловживаючи своїми повноваженнями, з метою отримання неправомірної вигоди ОСОБА_10 , в порушення вимог законодавства, за відсутності будь-якого документу про відчуження земельної ділянки, не встановивши факту наявності речового права на земельну ділянку, перебуваючи в приміщенні центру надання адміністративних послуг Копачівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький (колишній Рожищенський) район, село Копачівка, вулиця Рожищенська, будинок, 3а, прийняла 10 червня 2020року в11год 01хв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 52584411, відповідно до якого проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722881800:06:000:3885, яка в дійсності належала ОСОБА_9 на праві приватної власності, в натомість цього, нею визначено ОСОБА_10 новим власником вказаної ділянки.

Внаслідок вказаного рішення з приватної власності ОСОБА_9 вибула земельна ділянка з кадастровим номером 0722881800:06:000:3885, площею 1, 9447 га, вартістю 1527370 (один мільйон п`ятсот двадцять сім тисяч триста сімдесят) гривень, чим завдано збитків ОСОБА_9 на вказану суму.

Надалі, ОСОБА_7 , продовжуючи свої незаконні дії, керуючись єдиним умислом після несанкціонованої зміни інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо власника земельної ділянки, будучи державним реєстратором Копачівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, зловживаючи своїми повноваженнями, з метою отримання неправомірної вигоди ОСОБА_10 , в порушення вимог законодавства, за відсутності рішень органу місцевого самоврядування, не встановивши факту наявності речового права на земельну ділянку, перебуваючи в приміщенні центру надання адміністративних послуг Копачівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький (колишній Рожищенський) район, село Копачівка, вулиця Рожищенська, будинок, 3а, прийняла 10 червня 2020року в10год 58хв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 52585347, відповідно до якого проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722884800:03:001:6574, яка вдійсності належала Підгайцівській сільській раді на праві комунальної власності, в натомість цього, нею визначено ОСОБА_10 новим власником вказаної ділянки.

Внаслідок вказаного рішення з комунальної власності Підгайцівської сільської ради вибула земельна ділянка з кадастровим номером 0722884800:03:001:6574, площею 0, 0132 га, вартістю 18720 гривень чим завдано вказаній громаді збитків на вказану суму.

Після цього, ОСОБА_7 , продовжуючи свої незаконні дії, керуючись єдиним умислом після несанкціонованої зміни інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо власника земельної ділянки, будучи державним реєстратором Копачівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, зловживаючи своїми повноваженнями, з метоюотримання неправомірноївигоди ОСОБА_10 , в порушення вимог законодавства, за відсутності рішення органу місцевого самоврядування, не встановивши факту наявності речового права на земельну ділянку, перебуваючи в приміщенні центру надання адміністративних послуг Копачівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький (колишній Рожищенський) район, село Копачівка, вулиця Рожищенська, будинок, 3а, прийняла 10 червня 2020року в11год 38хв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 52586062, відповідно до якого проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722883700:07:001:0886, яка в дійсності належала Княгининівській сільській раді на праві комунальної власності, в натомість цього нею визначено ОСОБА_10 новим власником вказаної ділянки.

Внаслідок вказаного рішення з комунальної власності Княгининівської сільської ради вибула земельна ділянка з кадастровим номером 0722883700:07:001:0886, площею 0, 2033 га, вартістю 293750 гривень чим завдано вказаній громаді збитків на вказану суму.

Також ОСОБА_7 , продовжуючи свої незаконні дії, керуючись єдиним умислом після несанкціонованої зміни інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо власника земельної ділянки, будучи державним реєстратором Копачівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, зловживаючи своїми повноваженнями, з метою отримання неправомірної вигоди ОСОБА_10 , в порушення вимог законодавства, за відсутності будь якого документу про відчуження земельної ділянки, не встановивши факту наявності речового права на земельну ділянку, перебуваючи в приміщенні центру надання адміністративних послуг Копачівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький (колишній Рожищенський) район, село Копачівка, вулиця Рожищенська, будинок, 3а, прийняла 10 червня 2020року в12год 11хв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 52587354, відповідно до якого проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722883700:07:001:3525, яка в дійсності належала ОСОБА_12 на праві приватної власності, в натомість цього нею визначено ОСОБА_10 новим власником вказаної ділянки.

Внаслідок вказаного рішення з приватної власності ОСОБА_12 вибула земельна ділянка з кадастровим номером 0722883700:07:001:3525, площею 0, 5094 га, вартістю 425 450 гривень, чим завдано збитків ОСОБА_12 на вказану суму.

В результаті зловживання ОСОБА_7 своїми повноваженнями державного реєстратора з приватної та комунальної власності вибуло на користь ОСОБА_10 чотири земельні ділянки загальною вартістю 2265290 гривень чим завдано збитків на вказану суму, що в двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто спричинило тяжкі наслідки.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у зловживанні своїми повноваженнями державного реєстратора з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам окремих громадян та громадським інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

5. Крім того, ОСОБА_13 видано 28 грудня 2005 року державний акт на право власності серії НОМЕР_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 0722884300:04:000:0107 площею 2, 75 га.

Після чого, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВМЕ №757777 від 21 вересня 2009 року, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722884300:04:000:0107, площею 2, 75 га, передано спадкодавцю ОСОБА_14 , що зареєстровано за № 010507600021 в Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю.

Відповідно до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, за № 0105076000021 зареєстровано укладений між ОСОБА_14 та ТОВ «Україна-Баїв» договір № 644 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0722884300:04:000:0107 площею 2, 75 га від 01 серпня 2013 року.

Таким чином, починаючи з 01 серпня 2013 року земельна ділянка з кадастровим номером 0722884300:04:000:0107 площею 2,75 га, що належала ОСОБА_14 на праві приватної власності, перебувала в оренді в ТОВ «Україна-Баїв».

Незважаючи на це, ОСОБА_7 , будучи державним реєстратором Копачівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на внесення несанкціонованих змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи в приміщенні центру надання адміністративних послуг Копачівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , увійшла за допомогою отриманих ідентифікаторів доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, до якого 10 червня 2020року о13год 25 хв, всупереч встановленої процедури про реєстрацію права власності, внесла відомості щодо надходження заяви про державну реєстрацію права власності за № 39926463 від ОСОБА_10 , на підставі якої в подальшому зареєструвала об`єкт нерухомого майна за № 2098740807228 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0722884300:04:000:0107, площею 2, 75 га.

При цьому, підставою для державної реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_10 вказала відомості з Державного земельного кадастру, які такого права за ОСОБА_10 не встановлювали.

У результаті вказаних дій, державний реєстратор ОСОБА_7 несанкціоновано внесла інформацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо власника земельної ділянки з кадастровим номером 0722884300:04:000:0107, площею 2,75 га.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, вчиненій повторно особою, яка має право доступу до неї, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

Крім того, після несанкціонованої зміни інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо власника земельної ділянки, ОСОБА_7 , будучи державним реєстратором Копачівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, зловживаючи своїми повноваженнями, з метою отримання неправомірної вигоди ОСОБА_10 , в порушення вимог законодавства, за відсутності будь-якого документа про відчуження земельної ділянки, не встановивши факту наявності речового права на земельну ділянку, в приміщенні центру надання адміністративних послуг Копачівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький (колишній Рожищенський) район, село Копачівка, вулиця Рожищенська, будинок, 3а, прийняла 12 червня 2020року в10год 46хв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №52626781, відповідно до якого проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722884300:04:000:0107, яка вдійсності належала ОСОБА_14 на праві приватної власності, в натомість цього, нею визначено ОСОБА_10 новим власником ділянки.

Внаслідок вказаного рішення з приватної власності ОСОБА_14 вибула земельна ділянка з кадастровим номером 0722884300:04:000:0107, площею 2, 75 га, вартістю 1314 380 гривень, чим завдано збитків на вказану суму, що в двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто спричинило тяжкі наслідки.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у зловживанні своїми повноваженнями державного реєстратора з метою отримання неправомірної вигоди, вчиненому повторно, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам окремих громадян, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Не погоджуючись із вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу, у якій вказує на його незаконність та необґрунтованість через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело, як він вважає, до безпідставного виправдання обвинуваченої. Стверджує, що суд дійшов висновку про невинуватість обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень фактично лише на підставі показань самої обвинуваченої, вибірково пославшись на окремі докази, не надавши, при цьому, належної оцінки усім дослідженим в судовому засіданні доказам, не співставивши їх з точки зору взаємозв`язку. Так, поза увагою суду залишилось те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до вимог п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 10 цього Закону, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли до 01 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом та/або, у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації. Змістом ч. 1 ст. 18 Закону стверджується, що після отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрації заяви про державну реєстрацію в базі даних заяв, прийняттю рішення про державну реєстрацію прав, передує перевірка документів, відомостей реєстрів (кадастрів) на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації, відмови у проведенні державної реєстрації та прийняття відповідних рішень. Частиною 1 ст. 23 Закону передбачено, що розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинений державним реєстратором виключно у випадку подання документів для державної реєстрації прав не у повному обсязі, передбаченому законодавством, а також у разі неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному п. 3 ч. 3 ст. 10 цього Закону, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що місять відомості про зареєстровані речові права до 01 січня 2013 року. При цьому, державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника та у разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у ч. 3 цієї статті, приймає рішення про відмову у державній реєстрації прав. (ч. ч. 2 та 5 ст. 23 Закону). Статтею 24 Закону передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо серед іншого. подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом (п. 3), наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (п. 5), після завершення строку, встановленого частиною 3 статті 23 цього Закону, не усунуті обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав (п. 8). Разом з тим, відповідно до вимог ст. 27 Закону та п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення) державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі визначеного переліку документів, який аналогічний переліку, що міститься в Методичних рекомендаціях стосовно документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених Колегією Державної реєстраційної служби України від 11 грудня 2012 року. Незважаючи на це, в порушення вищевказаних норм, державний реєстратор ОСОБА_7 провела державну реєстрацію прав власності п`яти земельних ділянок за ОСОБА_10 , на підставі лише витягу з Державного земельного кадастру, який не визначений переліком належних документів, передбачених ст. 27 Закону, на підставі яких виникають відповідні речові права. Через подання ОСОБА_10 неповного пакету документів, державний реєстратор, в ході проведення перевірки, у відповідності до вимог ст. 23 Закону, повинна була прийняти рішення про зупинення реєстраційної дії, з метою запитування від державних органів або заявника документів, передбачених ст. 27 Закону. Також установлено, що на момент проведення обвинуваченою реєстраційних дій щодо окремих земельних ділянок, були наявні відомості про їх власників, у той час, як у наданих ОСОБА_10 витягах з Державного земельного кадастру відображена інша інформація. Така наявна невідповідність відомостей про речові права на нерухоме майно, що містилися у Державному реєстрі прав, відомостям, що містилися у поданих ОСОБА_10 документах, вимагала від державного реєстратора прийняття, у відповідності до вимог ст. 24 Закону, рішення про відмову від проведення реєстраційної дії. Незважаючи на це, реєстратором не лише умисно не було вжито заходів для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття рішень по вказаних заявах, але й усупереч вимогам Закону, використовуючи лише витяги з державного земельного кадастру, з наявними відомостями, що суперечили відомостям, які вже були зареєстровані в Державному реєстрі, безпідставно здійснено реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке належало законним власникам, за ОСОБА_10 . Тому, порушення державним реєстратором ОСОБА_7 вимог законодавства щодо проведення реєстраційних дій, свідчить про несанкціонованість зміни інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тому, такі її дії містять склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 362 КК України. Покликаючись на викладене, просить вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7 скасувати. Ухвалити новий вирок, яким обвинувачену визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 КК України та призначити їй покарання за: ч. 1 ст. 362 КК України (в редакції Закону № 33389-VI від 23 грудня 2004 року) у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян; ч. 3 ст. 362 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з проведенням реєстраційних дій в державних реєстрах строком на 2 роки; ч. 3 ст. 365-2 КК України у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з проведенням реєстраційних дій в державних реєстрах строком на 3 роки з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити обвинуваченій ОСОБА_7 остаточне до відбуття покарання у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з проведенням реєстраційних дій в державних реєстрах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна, яке є її власністю. В ході апеляційного розгляду, у зв`язку із неналежною оцінкою судом першої інстанції доказів, у відповідності до ч. 3 ст. 404 КПК України, частково повторно дослідити докази у даній справі.

В запереченні на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_8 , покликаючись на законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції, просить його залишити без зміни, відмовивши в задоволенні апеляційної скарги прокурора.

Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції, основні доводи апеляційної скарги, міркування прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, виправданої та її захисника, які кожен окремо, відносно її задоволення заперечили, просили вирок суду першої інстанції залишити без зміни, колегія суддів доходить такого висновку.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи виправданою у мотивувальній частині вироку зазначаються формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, місцевий суд, виправдовуючи ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 КК України, вищезазначених вимог закону дотримався.

За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Ухвалюючи виправдувальний вирок, суд зробив ґрунтовний аналіз доказів, перевіривши їх у відповідності до положень ст. ст. 85, 86, 87, 94 КПК України, належним чином оцінивши з точки зору їх допустимості, належності, достовірності та достатності.

Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у несанкціонованій зміні інформації, яка обробляється в автоматизованій системі, вчинена особою, яка має право доступу до неї, за що передбачена кримінальна відповідальність ч. 1 ст. 362 КК України; у вчиненні аналогічних дій повторно, за що передбачена кримінальна відповідальність ч. 3 ст. 362 КК України та у зловживанні своїми повноваженнями державного реєстратора з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам окремих громадян та громадським інтересам, за що передбачена кримінальна відповідальність ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Так, порушуючи перед апеляційним судом вимогу про скасування даного вироку та ухвалення стосовно ОСОБА_7 нового обвинувального вироку, прокурором заявлено клопотання про повторне часткове дослідження доказів які, на його думку, судом першої інстанції досліджені не повністю та з порушеннями, як передбачено вимогами ч. 3 ст. 404 КПК України.

Однак, заявивши вказане клопотання, апелянт не вказав, як саме ці вимоги кореспондуються із приписами ч. 3 ст. 404 КПК України, не зазначив конкретного та достатнього обґрунтування для задоволення такого клопотання. Тоді як незгода сторони обвинувачення із висновками суду, зробленими на підставі досліджених доказів, не є підставою для повторного дослідження тих самих доказів.

При цьому, як неодноразово підкреслював Верховний Суд у своїх постановах, повторне дослідження доказів судом апеляційної інстанції є правом, а не обов`язком суду. Відмова у задоволенні клопотання щодо часткового повторного дослідження доказів, свідчить не про порушення кримінального процесуального закону та неповноту дослідження доказів, а про відсутність аргументованих доводів щодо необхідності у вчиненні таких процесуальних дій.

Виправдовуючи обвинувачену ОСОБА_7 за усім обсягом пред`явленого їй обвинувачення, судом підставно взято до уваги її показання, надані суду, яка винуватість у вчиненому не визнала та показала, що державна реєстрація поділяється на: підтвердження прав, які набуті до 2013 року та реєстрацію прав на майно, яке було поділене або створене, шляхом виготовлення технічної документації, тобто «новостворені» земельні ділянки. У червні 2020 року до неї, як до державного реєстратора, звернувся ОСОБА_10 із заявами про реєстрацію права власності п`яти земельних ділянок, які не є «новоствореними», у зв`язку із цим, вона повинна була керуватись п. 1 ч. 3 ст. 3 Закону. У повноваження реєстратора входить встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами. У цьому конкретному випадку, зважаючи на період набуття права власності на земельні ділянки, при вчиненні реєстраційних дій на них, в обов`язковому порядку слід проводити звірку з Державним реєстром земельного кадастру. Коли звернувся ОСОБА_10 , із яким попередньо вона знайома не була, ОСОБА_7 перевірила дату реєстрації, яка була проведена до 2013 року, все звірила з витягами з Державного земельного кадастру щодо п`яти земельних ділянок, які були видані приблизно за місяць до звернення, прийняла рішення та видала особі витяг, повідомивши йому, що на двох земельних ділянках є оренда. Власник майна повинен був зв`язатись із орендарем та ці питання з`ясувати. Підстав не брати до уваги інформацію з ДЗК у неї не було, тоді як в спец розділі щодо оренди могла бути помилка. Ці моменти повинен з`ясовувати реєстратор при первинній реєстрації. Суперечність, а відповідно і відмова у державній реєстрації, мала би місце, якщо б до неї одночасно звернулись дві особи, одна із документом із ДЗК, а інша із первинним документом, який засвідчував би право власності на земельну ділянку. Як державний реєстратор, у цьому конкретному випадку, вона фактично здійснювала лише перенесення даних із одного реєстру у інший.

При розгляді матеріалів даного кримінального провадження у суді, із показань потерпілих та письмових доказів, також установлено, що право власності на кожну із вищезгаданих п`яти земельних ділянок, із заявами про реєстрацію права власності на які звернувся ОСОБА_10 , було зареєстроване, починаючи з (21 жовтня 2008 року - земельна ділянка з кадастровим номером 0722881800:06:000:3885 на праві приватної власності за ОСОБА_9 , а з 01 квітня 2010 року перебувала в оренді в СВК «Урожай»); (28 січня 2008 року - земельна ділянка з кадастровим номером 0722884800:03:001:6574 належала Підгайцівській сільській раді на праві комунальної власності та перебувала в оренді у громадянина ОСОБА_11 ); (16 липня 2008 року земельна ділянка з кадастровим номером 0722883700:07:001:0886 належала Маяківській сільській раді на праві комунальної власності та перебувала в оренді в ТОВ «Іста Сетал Плюс»); (23 грудня 2010 року земельна ділянка з кадастровим номером 0722883700:07:001:3525 площею 0, 5094 га належала ОСОБА_12 на праві приватної власності); (01 серпня 2013 року земельна ділянка з кадастровим номером 0722884300:04:000:0107 площею 2,75 га належала ОСОБА_14 на праві приватної власності, перебувала в оренді в ТОВ «Україна-Баїв»).

ОСОБА_15 адміністратор Центру з надання адміністративних послуг м. Луцька та Луцької міської територіальної громад, будучи допитаний як свідок, підтвердив у суді факт звернення до нього ОСОБА_10 із відповідними заявами, на підставі яких він надав відомості з ДЗК, тобто наявну, на той час, інформацію, що містилась в автоматизованій системі земельного кадастру на конкретні земельні ділянки, а саме витяги, що формуються автоматично.

Таким чином, як вірно установлено судом, усі зазначені земельні ділянки були зареєстровані в Державному реєстрі земель, а відомості про них перенесено із вказаного реєстру до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками. Виходячи із змісту витягів з ДЗК, відомості щодо їх власників та користувачів було перенесено із помилкою та зазначено власником ОСОБА_10 .

Тоді як обвинувачена ОСОБА_7 , як державний реєстратор, за допомогою отриманих нею, у законному порядку, ідентифікаторів доступу, увійшла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 05 та 10 червня 2020 року, прийняла від ОСОБА_10 заяви про державну реєстрацію права власності і реєстрацію вищезазначених об`єктів нерухомого майна та наявні відомості з ДЗК щодо кожного об`єкта нерухомості (окремо), у яких власником земельних ділянок значився ОСОБА_10 .

Об`єктивна сторона кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 362 КК України полягає у вчиненні щодо відповідної комп`ютерної інформації несанкціонованих: 1) зміни; 2) знищення; 3) блокування; 4) перехоплення; 5) копіювання.

Обов`язковою умовою складу зазначеного кримінального правопорушення є несанкціонована дія з інформацією. У Законі України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» наводиться дефініція поняття «несанкціоновані дії щодо інформації в системі», до яких належать такі, що проводяться з порушенням порядку доступу до цієї інформації, установленого відповідно до законодавства. Згідно зі ст. 1 вказаного Закону, доступ до інформації в системі це отримання користувачем можливості обробляти інформацію в системі. Порядок доступу до інформації в системі це умови отримання користувачем можливості обробляти інформацію в системі та правила її обробки.

Несанкціоновані дії з інформацією, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або зберігається на носіях інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї, можна вважати за сукупності таких умов: 1) володільцем інформації були визначені умови та правила отримання й обробки інформації; 2) власник електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), автоматизованих систем, комп`ютерних мереж розробив та впровадив заходи захисту інформації в системі; 3) власник системи розробив правила її роботи; 4) між володільцем інформації та власником системи укладений договір щодо порядку доступу до інформації та її захисту; 5) особа, яка проводить певні дії має доступ до інформації на законних підставах; 6) особа, яка проводить певні дії виконала хоча б одну із дій, а саме: несанкціоновану зміну, знищення, блокування, перехоплення або копіювання інформації; 7) несанкціоноване перехоплення або копіювання інформації призвело до її витоку.

Зміна інформації полягає у будь-якій модифікації інформації, що призводить до її перекручування, хоча при цьому інформація в цілому зберігається. До зміни інформації слід віднести і її доповнення іншими, фальсифікованими даними. При чому йдеться про модифікацію змісту інформації.

Тоді як їх суб`єктивна сторона характеризується виключно умисною формою вини.

Згідно із абз. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (в редакції станом на червень 2020 року), Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами;державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 10 Закону державний реєстратор:під часпроведення реєстраційнихдій обов`язкововикористовує відомостіДержавного земельногокадастру.

Згідно із п. 3 ч. 4 ст. 20 Закону заява про проведення реєстраційних дій, надання інформації з Державного реєстру прав не приймається в разі: відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку (у разі державної реєстрації прав на земельну ділянку).

Частиною 2 ст. 22 Закону визначено, що відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону підстави для відмови в державній реєстрації прав: наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Пунктами 1, 2, 3 ч. 3 ст. 24 Закону відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, не застосовується у разі:

- наявності помилки в Державному земельному кадастрі, що виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки, невідповідність меж земельної ділянки, зазначених у Державному реєстрі земель, її дійсним межам);

- невідповідності площі земельної ділянки, зазначеної в Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення);

- невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру.

Згідно із абз. 1, 2, 3, 6 ч. 1 ст. 29 (Особливості державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, речові права на які набуто до 01 січня 2013 року) Закону, державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого та оформленого в установленому порядку до 01 січня 2013 року, проводиться за умови наявності відповідних відомостей в Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого в результаті переходу права власності та не оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови встановлення факту переходу прав від особи, відомості про яку містяться в Державному земельному кадастрі, до особи, яка заявляє свої права.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування та не оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови встановлення факту відсутності відомостей про речові права інших осіб на таку земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.

У разі наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про інші речові права, похідні від права власності, перенесених з Державного реєстру земель, крім відомостей про право власності на земельну ділянку, державний реєстратор одночасно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав переносить такі відомості Державного земельного кадастру про речові права на таку земельну ділянку до відповідного відкритого розділу Державного реєстру прав.

Згідноіз ч.3ст.29Закону державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, набутих та оформлених в установленому порядку до 01 січня 2013 року, проводиться без подання заявником документа, на підставі якого набуто речове право, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, у тому числі, перенесеної із Державного реєстру земель, документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 01 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів.

Аналіз наведених положень Закону, а також фактичних обставин вчиненого, дали для суду першої інстанції, достатньо законні та обґрунтовані підстави для висновку щодо відсутності в діях обвинуваченої ОСОБА_7 об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 362 КК України, а саме - несанкціонованої зміни інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, з огляду на таке.

Так, обвинувачена, будучи наділена сільською радою повноваженнями державного реєстратора, маючи санкціонований доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, використовуючи, при цьому, відповідний ідентифікатор доступу, на підставі відповідних заяв ОСОБА_10 та долучених до них офіційних витягів з ДЗК, діючи виключно в межах Закону, внесла в реєстр відомості щодо права власності на п`ять земельних ділянок, зареєструвавши об`єкти даного нерухомого майна.

Ураховуючи те, що речові права на усі земельні ділянки набуті та оформлені в установленому порядку до 01 січня 2013 року, для їх державної реєстрації, було цілком достатньо наданих заявником документів (відповідних заяв та офіційних витягів з ДЗК), із яких, як слушно зазначила сама обвинувачена, вона лише перенесла відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що є свідченням відсутності не лише несанкціонованості, а і будь-якої зміни нею інформації, тобто наявних обов`язкових складових об`єктивної сторони кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 362 КК України, а тим паче, і умислу на вчинення таких протиправних дій. Доводи прокурора, викладені у поданій ним апеляційній скарзі, стосовно неподання заявником належних та достатніх документів для вчинення ОСОБА_7 , як державним реєстратором, відповідних реєстраційних дій щодо речових прав на дані земельні ділянки, спростовуються конкретними положеннями Закону, зокрема ст. 29, а його ж доводи щодо наявності, у розглядуваному випадку, підстав для відмови у вчиненні обвинуваченою реєстраційних дій, у зв`язку із наявною у спец розділі інформацією про орендарів та орендодавців спірних земельних ділянок, яка не відповідала інформації про їх власника -положеннями ст. 24 цього ж Закону, яким передбачено чіткий та вичерпний перелік підстав для прийняття реєстратором рішення про відмову у вчиненні таких дій.

Вищеописана суперечність, про яку зазначає прокурор яка, на його думку, безпідставно не була врахована ОСОБА_7 , у останнє згаданій статті не значиться, і як слушно пояснила сама обвинувачена, вона б мала місце виключно у тому випадку, коли б відомості про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі не відповідали б відомостям, які містяться в документі про речове право, що не узгоджується із обставинами даної справи.

У розпорядженні обвинуваченої, яка допускала наявність у спец розділі помилкової інформації, будь-яких інших реєстраційних документів, окрім як відомостей із ДЗК, не було, інші особи про свої речові права на спірні земельні ділянки, одночасно із ОСОБА_10 , не заявляли, а тому як суперечностей, так і підстав для відмови у задоволенні поданих останнім заяв, у зазначеному випадку, не було. Тоді як діяльність реєстратора не є свавільною, як вчинення, так і відмова у вчиненні ним відповідних дій, в обов`язковому порядку, повинні відповідати вимогам Закону, що визначає обсяг та порядок його повноважень.

За таких обставин, суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання обвинуваченої ОСОБА_7 невинуватою та її виправдання на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, зокрема через недоведеність у її діях складів кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.. ч. 1, 3 ст. 362 КК України.

Як стверджується змістом пред`явленого обвинувачення, ОСОБА_7 також ставиться у провину вчинення нею кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, диспозиція якої, у редакції чинній на момент його вчинення, викладена, як зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги це дії, передбачені частиною першою або другої цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

Частиною 1 цієї ж статті визначено, що зловживання своїми повноваженнями аудитором, нотаріусом, уповноваженою особою або службовою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, іншою особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, у тому числі, послуг експерта, арбітражного керуючого, приватного виконавця, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді (під час виконання цих функцій) або державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, державним виконавцем, приватним виконавцем, з метоюотримання неправомірноївигоди, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом права та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.

Орган досудового розслідування стверджує, що ОСОБА_7 , при внесенні відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, діяла з метою отримання неправомірної вигоди для іншої особи, а саме ОСОБА_10 .

Однак, судом слушно зазначено про те, що мета отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб як обов`язкова ознака суб`єктивної сторони складу кримінального правопорушення ст. 365-2 КК України не передбачена; за її диспозицією суб`єкт кримінального правопорушення може мати мету отримання неправомірної вигоди виключно для себе.

Тобто, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони даного злочину, є наявність вищевказаної спеціальної мети, яка матеріалами даного кримінального провадження не встановлена, а обвинувачена не лише не підтвердила такої обставини у суді, а і взагалі заперечила факт попереднього знайомства із заявником, якого вона побачила уперше, коли той звернувся до неї із відповідними заявами.

У зв`язку із зазначеним, суд першої інстанції, цілком на законних підставах, зробив висновки про недоведеність у її діянні складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України та виправдав обвинувачену ОСОБА_7 .

За таких обставин, апеляційна скарга прокурора підлягає залишенню без задоволення, а вирок суду першої інстанції без зміни.

На підставі викладеного, керуючись статтями 404, 407 КПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 19 лютого 2024 року стосовно ОСОБА_7 - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду, шляхом подачі касаційної скарги протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді: