Ухвала

від 14.10.2024 по справі 2-986/11

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 2-986/11

2-зз/214/11/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ткаченка А.В.,

за участю секретаря судового засідання Фастовець Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі заяву позивача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив суд визнати недійсним договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений 04.08.2006 приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Ставніченко О.П. за № в реєстрі 1986, повернувши сторони договору в початковий стан; визнати за ОСОБА_1 право власності на однокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_4 на праві приватної власності, визнати недійсним договір дарування квартири, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений 12.07.2010 приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Борисенком С.М. за № в реєстрі 1416; витребувати у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 однокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням суду від 10 березня 2011 року у справі № 2-986/11 задоволено позов ОСОБА_1 : визнано недійсним договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений 4 серпня 2006 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Ставніченко О.П. за № в реєстрі 1986; визнано недійсним договір дарування квартири, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений 12 липня 2010 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Борисенком С.М. за № в реєстрі 1416; визнано за ОСОБА_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_2 що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на праві приватної власності згідно зі Свідоцтвом про право власності. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішення суду від 07 вересня 2011 року повернуто ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 .

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2012 року прийнято відмову ОСОБА_3 від апеляційної скарги на вказане судове рішення.

До суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою суду від 08 липня 2010 року, посилаючись на виконання неможливість розпорядження належним йому нерухомим майном, що було предметом розгляду справи квартирою АДРЕСА_2 .

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Суд може скасувати забезпечення позову у зв`язку зі зміною умов, що існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»,заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Отже, заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів.

Згідно частин 1,2 статті 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Так, за відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна, на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 накладено 13.07.2010 арешт на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.07.2010 винесеної державним виконавцем Саксаганського ВДВС, винесеної на виконання ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу у справі № 2-2995/10 від 08.07.2010.

Однак за повідомленням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.09.2024, матеріали справи № 2-986/11 знищені після закінчення строку зберігання, а тому надати копію ухвали суду від 08.07.2010 неможливо.

При цьому згідно наданої обліково-статистичної картки на цивільну справу, справа № 2-2995/10 була перереєстрована в 2010 році на № 2-986/11.

Частинами 7,8статті 158ЦПК Українивизначено,що уразі ухваленнясудом рішенняпро задоволенняпозову заходизабезпечення позовупродовжують діятипротягом дев`яностаднів здня набраннявказаним рішеннямзаконної силиабо можутьбути скасованіза вмотивованимклопотанням учасникасправи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Рішенням суду від 10 березня 2011 року у справі № 2-986/11 задоволено повністю позов ОСОБА_1 ,а згідно наданих до суду письмових доказів, а саме витягу про державну реєстрацію прав від 17.06.2012, право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення суду від 10.03.2011 у справі № 2-986/11.

Таким чином, судове рішення вважається виконаним, про що зазначено також заявником у тексті поданої заяви, на користь якого було ухвалено рішення.

Статтею 16 визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до статті 391 ЦПК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З огляду на ту обставину, що судове рішення по справі, в рамках розгляду якої було накладено арешт на спірну квартиру, повністю виконано, заявник є стороною у справі і власником майна, на який ухвалою суду накладено арешт, суд приходить до висновку, що вжиті заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Керуючись ст. 158 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову повністю.

Скасувати заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 липня 2010 року у справі № 2-2995/10 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними, знявши арешт із нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , накладений 13.07.2010 реєстраційний номер обтяження 10030350 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.07.2010 винесеної державним виконавцем Саксаганського ВДВС, винесеної на виконання ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу у справі № 2-2995/10 від 08.07.2010.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 14 жовтня 2024 року.

Суддя А.В. Ткаченко