Постанова

від 08.11.2007 по справі 20-12/104-2/076

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-12/104-2/076

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

08 листопада 2007 р.                                                                                   № 20-12/104-2/076  

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Першиков Є.В.

судді Данилова Т.Б.

Ходаківська І.П.

розглянувши

касаційну скаргу Організації орендарів орендного підприємства громадського харчування "Корабельний"

на  постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.07.2007 р.

у справі№  20-12/104-2/076 Господарського суду  м. Севастополя

за позовомОрганізації орендарів орендного підприємства громадського харчування "Корабельний"

до відповідачів  

третя особа 1)  Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю2)  Фонду комунального майна Севастопольської міської ради   Орендне підприємство громадського харчування "Корабельний"

про

за зустрічним позовом

до

про продовження договору оренди та додаткової угоди, визнання права на приватизацію, спонукання до здійснення приватизації та укладення договору купівлі-продажу  

Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту СевастополюОрганізації орендарів орендного підприємства громадського харчування "Корабельний"визнання відсутності прав на приватизацію

За участю представників сторін:

від позивача –Починська О.В.,  представник ОПГХ "Корабельний", за довірен.

                          Меньшова Н.В., директор ОПГХ "Корабельний"

від відповідача –1: Сазонов О.В., представник РВ ФДМ України

                                  по м. Севастополю, за довіреністю

               ВСТАНОВИВ:         

         Організація орендарів орендного підприємства громадського харчування "Корабельний" звернулась до суду з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю, Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, в якій з урахуванням уточнень від 21.06.2006 та від 14.08.2006 (т. 1 а.с. 71, 105-106) просить зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради продовжити договір оренди цілісного майнового комплексу від 29.12.1990 та додаткову угоду від 01.07.1994 на той же період і на тих же умовах, до завершення процесу приватизації; визнати право на приватизацію орендованого цілісного    майнового    комплексу    "Корабельний",    зобов'язати   Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю здійснити приватизацію орендованого цілісного майнового комплексу та укласти договір купівлі-продажу орендованого комунального майна згідно договору оренди від 29.12.1990 та додаткової угоди від 01.07.1994 відповідно до рішення сесії Севастопольської міської ради № 637 від 04.03.2003.

       До господарського суду міста Севастополя надійшла також зустрічна позовна заява (вх. № 1223) Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю до організації орендарів орендного підприємства громадського харчування "Корабельний" про визнання відсутності прав на приватизацію цілісного майнового комплексу "Корабельний" способом викупу.

        Рішенням господарського суду міста Севастополя від 08.09.2006 позов організації орендарів орендного підприємства громадського харчування "Корабельний" задоволено частково, у задоволенні зустрічного позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю відмовлено у повному обсязі.

        Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.10.2006 рішення господарського суду від 08.09.2006 скасовано у частині задоволення позовних вимог організації орендарів орендного підприємства громадського харчування "Корабельний" про визнання за організацією орендарів орендного підприємства громадського харчування "Корабельний" права на приватизацію цілісного майнового комплексу "Корабельний"; зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю здійснити приватизацію цілісного майнового комплексу „Корабельний" відповідно до рішення сесії Севастопольської міської ради від 04.03.2003 за №637; зобов'язання Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради продовжити договір оренди цілісного майнового комплексу „Корабельний" від 29.12.1990 на той же термін та на тих самих умовах, але не більш ніж до кінця процесу приватизації цілісного майнового комплексу „Корабельний" відповідно до рішення сесії Севастопольської міської ради від 04.03.2003 за № 637 (пункти 1-4 резолютивної частини рішення); покладення на Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради судових витрат (пункти 6, 7 резолютивної частини рішення).

       Постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2007 постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.10.2006 та рішення господарського суду міста Севастополя від 08.09.2006 скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

        27.04.2007р. позивачем було подано доповнення до позовної заяви, в яких посилаючись на те, що після 01.01.2006 здійснюються платежі за оренду цілісного майнового комплексу „Корабельний" і він орендарем орендодавцю не переданий, а також на те, що 25.04.2007 загальними зборами організації орендарів орендного підприємства громадського харчування "Корабельний" прийняте рішення про здійснення викупу вказаного комплексу структурними підрозділами, створеними трудовими колективами структурних підрозділів орендного підприємства громадського харчування "Корабельний", просить додатково до викладених у позовній заяві вимог визнати існуючим договір оренди від 29.12.1990 і додаткову угоду від 01.07.1994 за період з 01.01.2006 і до теперішнього часу; визнати право позивача на приватизацію орендованого цілісного майнового комплексу "Корабельний" господарськими товариствами, створеними трудовими колективами структурних підрозділів орендного підприємства громадського харчування "Корабельний" - кафе "Лаванда", кафе "Ялита" і сезонне кафе "Бастион", торговий комплекс "Корабельний"; зобов'язати РВ ФДМУ по місту Севастополю здійснити приватизацію орендованого цілісного майнового комплексу "Корабельний" цими структурними підрозділами і укласти договори купівлі-продажу орендованого комунального майна згідно договору оренди від 29.12.1990 і додаткової угоди від 01.07.1994 у відповідності з рішенням сесії Севастопольської міської ради від 04.03.2003 № 637 з господарськими товариствами структурних підрозділів, створеними членами трудових колективів зазначених структурних підрозділів (т. 2 а.с. 101-102).

       Ця заява господарським судом міста Севастополя не була прийнята до розгляду, у зв'язку з тим, що позивачем змінені як обставини, так і предмет позову, що суперечить нормі частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

       Рішенням господарського суду міста Севастополя від 03.05.2007 р. у  справі  №  20-12/104-2/076, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.07.2007 р., у  позові  організації  орендарів орендного підприємства громадського харчування "Корабельний" відмовлено. У задоволенні зустрічного позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю відмовлено.

      Організація орендарів орендного підприємства громадського харчування "Корабельний" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.07.2007 р. та рішення господарського суду міста Севастополя від 03.05.2007 р. у  справі  №  20-12/104-2/076 з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

       Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

       Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами 29.12.1990 р. між виробничо-торговим об'єднанням громадського харчування Севастопольського виконкому міськради (правопопередником Фонд комунального майна міста Севастополя та Фонд комунального майна Севастопольської міської ради) (Орендодавець) і орендним підприємством громадського харчування "Корабельний" (правопопередником організація орендарів орендного підприємства громадського харчування "Корабельний") (Орендар) було укладено договір оренди підприємства громадського харчування "Корабельний", розташованого за адресою: місто Севастополь, площа Привокзальна, 2 строком на 15 років з 01.01.1991 по 31.12.2005 (т. 1 а.с. 10-14).

Відповідно до пункту 4.3 договору викуп орендованого майна здійснюється орендарем поетапно, починаючи з 1 року строку оренди відповідно до існуючого законодавства, а також у строки за погодженням сторін; викуп майна оформляється додатковою угодою.

Згідно умов розділу IX зазначеного договору сторона, яка не заявила своєчасно про припинення договору, може в подальшому ставити питання тільки про розірвання договору оренди.

За відсутності заяв сторін про припинення або зміну договору по закінченню строку оренди він вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах, на яких він був укладений.

Сторони передбачили, що цей договір оренди припиняється, зокрема, по закінченню строку договору, якщо сторони або хоча б одна із сторін не надали згоди на його продовження.

01.07.1994 між організацією орендарів орендного підприємства громадського харчування "Корабельний" та Фондом комунального майна Севастопольської міської ради (правонаступник Виробничо-торгового об'єднання громадського харчування Севастопольського виконкому міської ради по договорах оренди комунального майна) було укладено додаткову угоду

Пунктом 2.1 додаткової угоди від 01.07.1994 передбачено, що орендар викупає, а орендодавець продає орендоване державне майно, що підлягає викупу - згідно з додатком № 1 до договору оренди від 29.12.1990.

Вартість майна, що викупається, визначається на момент викупу по його залишковій вартості згідно законодавства на момент викупу (п. 2.3 додаткової угоди).

Пунктом 4.1 додаткової угоди встановлено строк викупу до 31.12.2005, квота використання приватизаційних майнових сертифікатів при розрахунках за об'єкт приватизації - 70% від вартості майна.

Відповідно до статті 289 Господарського кодексу України орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди. Умови викупу орендованого державного (комунального) майна (цілісного майнового комплексу) визначаються відповідно до закону. Орендар має право у будь-який час відмовитися від здійснення передбаченого в договорі права на викуп об'єкта оренди. Приватизація цілісних майнових комплексів, зданих в оренду, здійснюється у випадках і порядку, передбачених законом.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269 орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо це передбачено договором відповідно до законодавства України. Організація орендарів (орендар) має право на укладення договору оренди з викупом орендованого майна не пізніше трьох років з дня укладення (приведення у відповідність з цим Законом) договору оренди, якщо орендоване майно не віднесено до об'єктів, приватизацію яких заборонено законодавчими актами України, та якщо це не суперечить Державній програмі приватизації. Ціна зданого в оренду з викупом майна, що приватизується, визначається на умовах, передбачених статтею 20 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (2361-12), і включається до договору оренди. Умови викупу (ціна, порядок, строки та засоби платежу) визначаються у договорі оренди відповідно до законодавчих актів України про приватизацію.

Отже, ціна, порядок, строки та засоби платежу є суттєвими умовами договору про викуп майна. Відповідно до статті 153 Цивільного кодексу Української РСР, яка діяла на час укладення додаткової угоди, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Недосягнення згоди між сторонами договору по одній або окремих суттєвих умовах договору не породжує юридичних наслідків для сторін.

        Як встановлено судами з тексту додаткової угоди від 01.07.1994 р. вбачається, що вона не містить конкретних умов про ціну об'єкту приватизації та строки внесення платежу.

        Згідно з пунктом 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про додаткове регулювання орендних відносин" від 15.12.1992 № 9-92 (дата опублікування 15.01.1993), якщо в договорах оренди, укладених з правом викупу до набуття чинності цим Декретом, умови викупу не визначено і орендар не дає згоди на приватизацію державного майна, зданого в оренду, сторони договорів оренди, визнані такими відповідно до законодавства України, протягом півтора року з дня набуття чинності цим Декретом вносять до вказаних договорів належні зміни і доповнення. При цьому вартість майна, що підлягає викупу, визначається за методикою оцінки, яка діє на момент внесення цих змін і доповнень. В умовах викупу в договорі оренди обов'язково визначається квота використання майнових приватизаційних сертифікатів організацією орендарів. У разі невнесення в договір оренди з правом викупу вказаних змін і доповнень у зазначений термін орендар втрачає право на викуп об'єкта оренди.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що  зазначену додаткову угоду не можливо вважати укладеною, що позбавляє позивача права на викуп об'єкта оренди.

Окрім того, уточнення позовних вимог організації орендарів орендного підприємства громадського харчування „Корабельний" стосовно зобов'язання Фонду комунального майна Севастопольської міської ради продовжити договір оренди цілісного майнового комплексу „Корабельний" від 29.12.1990 та додаткову угоду від 01.07.1994 відносно викупу орендованого майна до договору оренди від 29.12.1990 не містять посилання на норми закону, який би передбачав таку можливість.

Загальний порядок зміни господарських договорів встановлено статтею 188 Господарського   кодексу  України,   відповідно  до  якої  зміна  та  розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

На час звернення організації орендарів орендного підприємства громадського харчування „Корабельний" до суду строк дії як договору від 29.12.1990, так і додаткової угоди від 01.07.1994 закінчився.

Вимога позивача про зобов'язання сторони у договорі продовжити строк його дії є нічим іншим, як односторонньою зміною договору, тому у суду не має підстав для задоволення вказаної позовної ваимоги.

З огляду на вищевикладене судова колегія погоджується з висновком  суду про відмову у задоволенні позовну організації орендарів орендного підприємства громадського харчування "Корабельний".

       Отже, оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.  

        Відповідно до  ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою сторін оголошена  вступна   та резолютивна частини постанови.  

       Керуючись, ст.ст. 111-5,  111-9, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України,   Вищий господарський суд України

                                                   ПОСТАНОВИВ:

    Касаційну скаргу Організації орендарів орендного підприємства громадського харчування "Корабельний" залишити без задоволення.

       Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.07.2007 р. у справі №  20-12/104-2/076 Господарського суду  м. Севастополя залишити без змін.

Головуючий    суддя                                                                    Є. Першиков  

Судді                                                                                               Т. Данилова    

                                                                                                        І.  Ходаківська