Постанова

від 03.10.2024 по справі 308/21843/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/21843/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 жовтня 2024 року м. Ужгород

Закарпатської апеляційний суд у складі:

головуючої судді Кожух О.А.,

суддів Мацунича М.В., Собослоя Г.Г.,

за участі секретаря Гусонька З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2024 року (повний текст рішення складено 25.04.2024, головуюча суддя Хамник М.М.) у справі №308/21843/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Хаус Менеджмент Групп» про захист прав споживачів,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ТОВ «Хаус менеджмент групп», в якому просила суд зобов`язати відповідача невідкладно зупинити аварію, здійснивши несанкціонований доступ для ліквідації аварії в квартирі АДРЕСА_1 ; надати Акт обстеження затоплення квартири відповідної форми та змісту відповідно до Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 29 серпня 2023 року по АДРЕСА_1 відбувається залиття квартири АДРЕСА_2 , що належить позивачці. У цей же день на місце аварії прибув майстер відповідача, який встановив, що протікання (залиття квартири) відбувається саме з кв. АДРЕСА_1 . Власник вказаної квартири ОСОБА_2 відмовляється усунути аварію. У зв`язку з цим позивачка звернулась до відповідача ТОВ «Хаус Менеджмент Групп» та Департаменту міської інфраструктури про вжиття відповідних заходів по усуненню аварії, що спричиняє залиття її квартири. Також відповідну заяву було подано до ГУНП в Закарпатській області. На неодноразові усні та письмові звернення до відповідача, як надавача послуг з обслуговування будинків, про виїзд на місце аварії працівника, з метою її усунення та фіксацію відповідним актом, останній належним чином не реагує. Затоплення квартири позивачки до цього часу триває, у зв`язку з чим вона звернулась до суду з даним позовом та просила позовні вимоги задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.04.2024 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «ХАУС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУПП» про захист прав споживачів відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач як управитель будинку, відповідає за спільне майно багатоквартирного будинку, зокрема, центральні мережі, стояки тощо. Щодо мережі, яка розміщена у квартирі для забезпечення споживання відповідної послуги, то відповідальність за таке майно несе власник квартири.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що саме власник квартири, з якої відбувається залиття позивача, як споживач послуг з водопостачання та водовідведення, зобов`язаний надати доступ для проведення робіт у власному помешканні і провести такий за власний рахунок.

Узагальнені доводиапеляційної скарги

Не погоджуючись із цим рішенням, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

. Зазначає, що у позовній заяві нею не ставилось питання про забезпечення дозволу (доступу), позовна вимога стосується зобов`язати відповідача ліквідувати аварію на внутрішньо-будинковій мережі, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Позивачка зазначає, що аварія у вигляді затоплення її квартири продовжується. Вважає, що, відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», саме відповідач ТОВ «Хаус менеджмент групп» повинен зобов`язати власника споживача надати (забезпечити) доступ для зупинення аварії.

Стверджує, що оскільки відповідач у своїй діяльності керується Законом України «Про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій», такі послуги оплачуються споживачами, тому саме ТОВ «Хаус менеджмент групп» повинно бути забезпечено ліквідацію аварії.

Позивачка зазначає, що майстром Відповідача було чітко встановлено місце аварії, яка виникла в квартирі АДРЕСА_1 сусіда поверхом вище, про що складено акт 29.08.2023. Посилається на невідповідність вимогам закону при складанні вказаного акту. Зауважує, що із власником квартири АДРЕСА_1 домовитись не вдається, адже він ігнорує всі її звернення.

Апелянт зазначила, що при відвіданні квартири АДРЕСА_1 29.08.2023, одразу після виникнення аварії, в самій квартирі АДРЕСА_1 очевидних підтоплень не було видно. Тому вбачається, що аварія виникла на внутрішньо-будинкових мережах, що належить до відповідальності Відповідача.

Щодо Акту обстеження затоплення, апелянт зазначає, що такий складено з порушеннями та площа залиття квартири складає більш ніж 5-6 кв.м.

У своїх доводах посилається на Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва №219 від 15.08.2018, яким затверджено Порядок обслуговування внутрішньо-будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води.

До апеляційної скарги додано Акт від 02.03.2024, яким зафіксовано затоплення житлового приміщення за адресою АДРЕСА_3 (3-й поверх) з доданими фото (а.с.136).

Позиція інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вказує, що листом ДМІ УМР від 29.09.2023 було зазначено чіткий алгоритм дій управителеві та визначено рекомендований план дій позивачці, а саме вирішити питання в судовому порядку для допуску до мереж з сусідом.

ГУ Держпродспоживслужба в Закарпатській області листом від 30.10.2023 було повідомлено позивачку про неможливість виконання необхідних робіт у квартирі та у індивідувальних мережах АДРЕСА_4 , у зв`язку з ненаданням доступу до квартири при категоричній, принциповій забороні власника квартири АДРЕСА_1 .

Стверджує, що оскільки позивачка у своїй заяві до поліції зазначила, що немає претензій до підтоплювала-винуватця сусіда з квартири АДРЕСА_1 , то компетентний, уповноважений правоохоронний орган поліція не мав правових підстав проникнути до приватної власності квартири АДРЕСА_4 .

Вказує, що у приватній компанії не було правових підстав проникати до приватної власності та самовільно демонтувати, руйнувати приватне майно плитку на стіні і мережі, що є у квартирі власника.

Стверджує, що саме споживач в особі визначеного у позовній заяві зобов`язаний був надати доступ для проведення робіт у власному помешканні і за рахунок власника мережі в квартирі. Управитель же відповідає за спільне майно, територію, мережі і в межах оплачених та актуальних внесків по кожному будинку, а не за майно і мережі у квартирі індивідуального, кожного співвласника. Таким чином Управитель в особі ТОВ «Хаус менеджмент групп» не є відповідачем по справі, не є винною особою у експлуатації, ремонті, утриманні, залитті з індивідуальних мереж квартири сусіда квартири позивача, що встановлено неодноразово органами влади, позивачем, а також у актах з підписами сусідів та позивача.

Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено, що за ініціативою співвласників квартир у будинку АДРЕСА_5 , послуги надає інший управитель ТОВ «Управління житлом», про що докази буде надано після отримання відповіді з вказаного товариства.

На вказаний відзив позивачкою подано відповідь, в якій вона підтримує свої доводи, викладені у позовній заяві та у апеляційній скарзі. Також зазначає, що новий Управитель, на думку позивача. не є правонаступником відповідача, який безпосередньо винен в затягуванні ліквідації аварії, завданні позивачці моральних, матеріальних збитків, нанесенні шкоди здоров`ю позивачки та повинен терміново зупинити аварію, як зазначено у позовних вимогах.

Межі розгляду справи апеляційним судом

Суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України, переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву та додаткових письмових пояснень позивачки, доданих фотознімків, колегія суддів дійшла таких висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом та застосовані норми права

Судом першої інстанції вірно встановлено, та крім іншого, визнається сторонами, що за приписами ч. 1 ст. 82 ЦПК України є підставою звільнення від доказування, наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 є власником та проживає у квартирі АДРЕСА_6 .

Актом від 26.09.2023 зафіксовано підтоплення житлового приміщення (ванної кімнати, коридору) за адресою АДРЕСА_3 (а.с.14). Вказаним актом засвідчено, що підтоплення відбувається з 29.08.2023, а майстром аварійної служби ТОВ «Менеджер групп» встановлено, що вода витікає з квартири 17 навкруги каналізаційного стояка. Наявність підтікань на стелі підтверджується доданими фотознімками (а.с.17-19).

Матеріалами справи підтверджується звернення позивачки щодо затоплення її квартири до Ужгородського районного управління поліції (а.с.11). За вказаним зверненням, Начальником Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області видано довідку про результати розгляду повідомлення гр. ОСОБА_1 , з якої вбачається, що звернення позивачки до поліції носило інформативний характер, оскільки остання вказувала, що претензій до сусіда, який затоплює її помешкання, не має (а.с.32).

07.11.2023 відповідачем ТОВ «Хаус менеджмент групп» проведено обстеження квартири позивачки, під час якого виявлено наслідки залиття, що відбувається з 28.08.2023 по день складання акту та виявлено, що підтоплено (залито): частини ванни, кухні, коридору, житлової кімнати. Орієнтовна площа залиття квартири 5-6 кв.м.

Згідно з Акту, причиною підтоплення (залиття) стало протікання з квартири АДРЕСА_4 та ненадання власником останньої доступу до приміщення, демонтажу частини стіни, плитки для ліквідації аварійної ситуації.

За результатами проведеного обстеження позивачем складено акт №103-23 від 07.11.2023, який підписано членами комісії: директором ТОВ «Хаус менеджмент групп» ОСОБА_3 , заступником директора ОСОБА_4 . Позивач з кв. АДРЕСА_2 та заподіювач підтоплення (залиття) з кв.17 вказаний акт не підписали (а.с.47).

Крім того позивачка з приводу затоплення стелі в її квартирі зверталась до Ужгородської міської ради та Департаменту міської інфраструктури (а.с.12) та до Держрпродспоживслужби в Закарпатській області (а.с.15-17).

Позивачка в апеляційній скарзі просить задовольнити її позовні вимоги та зобов`язати відповідача, як управлінську компанію, невідкладно зупинити аварію, здійснивши несанкціонований доступ для ліквідації аварії в квартирі АДРЕСА_1 та надати Акт-підтвердження обстеження затоплення квартири відповідної форми.

Колегія суддів, дослідивши наявний Акт від 07.11.2023 у справі (а.с.47), встановила, що судом першої інстанції вірно зазначено, що такий відповідає вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства (Держжитлокомунгосп України) 17.05.2005 за № 76. Крім того, зазначений Акт містить відомості, які зазначені в Акті, складеним позивачкою та підписаним сусідами 26.09.2023 (а.с.14-16), а саме факт витікання води з квартири АДРЕСА_1 , що є причиною затоплення квартири АДРЕСА_2 , що належить позивачці.

Доказів того, що надання послуг надає інший управитель апеляційному суду не надано.

За змістом ч. 1ст. 4 ЦПК України, ст.ст.13,15ч. 1,16ч. 1, ч. 2 п.п. 3,4 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів; цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи,що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі,а також зловживання правом в інших формах.При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства ; припинення дії, яка порушує право, а також відновлення становища, яке існувало до порушення, визначено одними із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст.316ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 391ЦК України встановлена можливість захисту права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, а саме власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з вимогами ст.151ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Відповідно до частини третьої статті 13Конституції України власність зобов`язує.

Аналогічне положення міститься у частині четвертій статті 319 ЦК України.

Відповідно до статті 319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства; власність зобов`язує; власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Дане положення означає, що власність гарантує не лише права власників, а й зобов`язує, покладає на них певні обов`язки.

Згідно зі статтею 322ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положення статті 322ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно, спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Висновки апеляційного суду

Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач як управитель будинку, відповідає за спільне майно багатоквартирного будинку, зокрема, центральні мережі, стояки тощо, а щодо мережі, яка розміщена у квартирі для забезпечення споживання відповідної послуги, то відповідальність за таке майно несе власник квартири. Тому, у даній справі саме власник квартири АДРЕСА_1 , з якої відбувається залиття квартири АДРЕСА_2 , що належить позивачці, як споживач послуг з водопостачання та водовідведення, зобов`язаний надати доступ для проведення робіт у власному помешканні і провести такий за власний рахунок.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 09 січня 2023 року в справі № 402/586/17 (провадження № 61-12507св21) вказано, що: «належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача. Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем».

Пред`явленняпозову доненалежного відповідачає самостійноюпідставою длявідмови впозові.

Відтак вимога позивачки про зобов`язання управительську компанію ТОВ «Хаус менеджмент групп», невідкладно зупинити аварію, здійснивши несанкціонований доступ для ліквідації аварії в квартирі АДРЕСА_1 задоволенню не підлягає, оскільки управитель не є винною особою у експлуатації, утриманні індивідуальних мереж квартири АДРЕСА_1 , а отже, є неналежним відповідачем у справі.

Позивачка не позбавлена можливості пред`явити позов до належного відповідача у відповідності із вимогами статті 391 ЦК України.

Відповідно до ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене відповідно до ч.13ст.141ЦПК України відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст.368, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.04.2024 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 жовтня 2024 року.

Головуюча:

Судді: