Постанова

від 11.10.2024 по справі 461/9036/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/9036/23 Головуючий у 1 інстанції: Романюк В.Ф.

Провадження № 22-ц/811/1927/24 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Салати Я.І.

безучасті сторін,розглянувши впорядку письмовогопровадження безповідомлення учасниківсправи апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м.Львова від 16 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБЕТ Україна» про стягнення коштів за послугу букмекерської контори,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду зі позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБЕТ Україна» про стягнення коштів за послугу букмекерської контори.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що ТзОВ «ВБЕТ Україна» згідно ліцензії від 31 січня 2022р., видана ТОВ «ВБЕТ Україна» на підставі рішення комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 18 січня 2022р за №15 провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності. Зазначену вище діяльність відповідач також проводить в Інтернет мережі, відповідно послугами якої, скористався позивач.

Вказував, що ним було проведено певну кількість ігор та зараховано на рахунок виграш в загальній сумі 2899,35 грн., але після подання заявки на вивід коштів на карту Приват Банку йому було відмовлено.

Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 16 травня 2024 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБЕТ Україна» про стягнення коштів за послугу букмекерської контори, - відмовлено.

Зазначав, що причиною відмови у виводі коштів, як зазначив відповідач, була підозра у шахрайських діях зі сторони клієнта букмекерської контори(позивача). Не надавши відповідні докази ТзОВ «ВБЕТ Україна» продовжував утримувати кошти позивача в сумі 2899,35 гр., доки не погодився виплатити останні в криптовалюті, а потім взагалі заявив, що такого акаунта не існує та про нього букмекерська контора чує вперше, як про свого клієнта, не зважаючи на те, що ним була пройдена процедура верифікації особи з наданням всіх документів, які засвідчують особу та наявність картково-банківського рахунку для здійснення обоюдного фінансового розрахунку на предмет виводу або поповнення ігрового рахунку контори-коштами в еквіваленті гривні.

Просив стягнути з відповідача на його користь 2899,35 грн. та витрати понесені із розглядом справи.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що правові стосунки між фізичними особами та букмекерською конторою відносяться до категорії справ - про порушення прав споживача.

Вказував, що згідно Закону України «Про захист прав споживачів» обов`язок доказування покладається на суб`єкт господарювання, в даному випадку на букмекерську контору-натомість відповідач претензії позивача не спростував,доказів не надав, додавши до справи документи у відзиві на позовну заяву ,які індифікують відповідача та надають право на проведення азартних ігор в мережі інтернет на території України.

Також зазначає, що в матеріалах справи відсутня відмітка про отримання ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження за первиним позовом позивача з відповідним зазначенням.

Крім цього стверджує, що позивачем було подано клопотання,що до приєднання до матеріалів справи копії тексту ували від 13 вересня 2021 р. Соломянського районного суду м.Києва по справі 760/23151/21 про зняття арешту з додаткових сайтів відповідача .

Просить рішення Галицького районного суду м.Львова від 16 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі є дата складення повного судового рішення 11 жовтня 2024 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом та матеріалами справи встановлено, що ТОВ «ВБЕТ Україна» є ліцензованим організатором азартних ігор та здійснює свою діяльність відповідно до положень чинного законодавства України. Зокрема, ТОВ «ВБЕТ Україна» працює на підставі ліцензій, а саме:

Ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет від 31 травня 2021 року, видана ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» на підставі Рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 31.05.2021 р. за №314

Ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних Ігор покер у мережі Інтернет від 31 травня 2021 року, видана ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» на підставі Рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 31.05.2021 р. за №315

Ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності від 31 січня 2022 року, видана ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» на підставі Рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 18.01.2021 р. за №15.

ТОВ «ВБЕТ Україна» здійснює діяльність із організації та проведення азартних ігор в мережі Інтернет на підставі отриманих ліцензій виключно на своєму веб-сайті https://vbet.ua, який внесено до реєстрів Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей України щодо відповідних ліцензій.

Онлайн-платформа, що розміщена на веб-сайті https://vbet.ua сертифікована, в порядку передбаченому законодавством, визначеним Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей органом сертифікації ТОВ «НПП Міжнародні Стандарти і Системи», це підтверджується сертифікатом відповідності №UA.PN.060.1237-23 он-лайн систему організатора азартних ігор.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_2 , як на підставу для його задоволення посилається на те, що протягом року ним було проведено певну кількість ігор та зараховано на рахунок виграш в загальній сумі 2899,35 грн., але після подання заявки на вивід коштів на карту Приват Банку йому було відмовлено. Причиною відмови у виводі коштів, як зазначив відповідач, була підозра у шахрайських діях зі сторони клієнта букмекерської контори(позивача). Не надавши відповідні докази ТзОВ «ВБЕТ Україна» продовжував утримувати кошти позивача в сумі 2899,35 гр., доки не погодився виплатити останні в криптовалюті, а потім взагалі заявив, що такого акаунта не існує та про нього букмекерська контора чує вперше, як про свого клієнта, не зважаючи на те, що ним була пройдена процедура верифікації особи з наданням всіх документів, які засвідчують особу та наявність картково-банківського рахунку для здійснення обоюдного фінансового розрахунку на предмет виводу або поповнення ігрового рахунку контори-коштами в еквіваленті гривні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ТОВ «ВБЕТ Україна» здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рішення одноосібного учасника, наказом про призначення директора, сертифікатом відповідності.

Крім цього, на підтвердження того, що веб-сайт https://vbet.ua належить ТОВ «ВБЕТ Україна» представником відповідача надано сертифікат про реєстрацію доменного імені Національним реєстратором доменних імен ТОВ «ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ».

ТОВ «ВБЕТ Україна» 22 березня 2024 року звернувся із запитом №22/03/24-03 до Національного реєстратора доменних імен ТОВ «ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ» з проханням надати актуальну інформацію щодо переліку доменних імен, на які Товариство має право володіння.

Листом №533 від 27 березня 2024 року, Національний реєстратор доменних імен ТОВ «ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ», повідомив, що ТОВ «ВБЕТ Україна» є реєстрантом одного доменного імені - https://vbet.ua.

Крім цього, як вбачається із матеріалів справи, позивач 19 жовтня 2023 року звертався до ТОВ «ВБЕТ Україна» з наступним запитанням «Прошу вирішити питання щодо повернення коштів 2899.35 грн. вхід в мій кабінет заблоковано - спілкувався в чаті з вашим менеджером каже всі дані на мене відсутні - прошу вирішити питання на предмет повернення коштів в зазначеній сумі.». На що, позивачу було надано відповідь, що за вказаною позивачем електронною адресою немає зареєстрованого акаунту на сайті https://vbet.ua і що на фото, яке надано позивачем, зазначено інший сайт.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом 5 ч.1 ст.2 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», передбачено, що на території України дозволяється організовувати та проводити виключно такі види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор:

1) організація та проведення азартних ігор у гральних закладах казино;

2) організація та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет;

3) організація та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет;

Згідно ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», законодавство України про азартні ігри складається з Конституції України, Податкового кодексу України, цього Закону та законів України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", "Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань", а також прийнятих відповідно до цього Закону інших законів та нормативно-правових актів, що регулюють відносини у зазначеній сфері та відповідних міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Ліцензування азартних ігор здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За умовами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи вищенаведене, враховуючи, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, а саме щодо повернення коштів за букмекерської контори, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки така вимога заявлено до неналежного відповідача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення немає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч. 1 ст.374 ст.ст.375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду м.Львова від 16 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційногосуду набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскарженоюу касаційномупорядку шляхомподачі касаційноїскарги безпосередньодо судукасаційної інстанціїпротягом тридцятиднів здня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 11 жовтня 2024 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.