Ухвала

від 10.10.2024 по справі 161/3202/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/3202/23

Провадження № 2-п/161/84/24

У Х В А Л А

10 жовтня 2024 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючогосудді Івасюти Л.В.

за участю секретаря судового засідання Вольської А.А.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду від 13 червня 2023 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сагайдачного 20» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.06.2023.

Заяву обґрунтовує тим, що 20.06.2024 він отримав копію заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.06.2023. Із вказаним рішенням він не згідний, про судовий розгляд він не знав, викликів до суду не отримував, оскільки з березня 2012 року він не проживає у АДРЕСА_1 , а відтак послуг по утриманню будинку він не отримував та не споживав.

Посилаючись на викладене, просив суд поновити йому строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення суду від 13.06.2023 та скасувати його.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник підтримали заяву про перегляд заочного рішення суду та просили її задовольнити.

Представник позивача заперечив щодо скасування заочного рішення суду.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача, дослідивши матеріали справи та заяву про перегляд заочного рішення суду, подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.

28.02.2023ОСББ «Сагайдачного 20» звернулося до суду з позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.03.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

13.06.2023 заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області задоволено позов ОСББ «Сагайдачного 20» до ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості. Стягнуто солідарно з ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 на користь ОСББ «Сагайдачного 20» заборгованість по сплаті внесків на утримання (управління) та відрахування до ремонтного фонду будинку в розмірі 36243,57 грн. Стягнуто з ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 на користь ОСББ «Сагайдачного 20» 2684,00 грн. по 894,67 грн. з кожного та 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

04.09.2023 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. У цій заяві ОСОБА_2 посилається на судове рішення від 13.06.2023. Ухвалою судді від 06.09.2023 заяву ОСОБА_2 повернуто заявнику без розгляду.

06.10.2023 відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в якій він знову посилається на судове рішення від 13.06.2023. Ухвалою судді від 10.10.2023 заяву ОСОБА_2 повернуто заявнику без розгляду.

05.12.2023 ОСОБА_2 повторно звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.02.2024 відмовлено відповідачу ОСОБА_2 у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Постановою Волинського апеляційного суду від 10.04.2024 ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.02.2024 залишено без змін.

Із наведеного випливає, що ОСОБА_2 знав про ухвалення судом заочного рішення від 13.06.2023.

Вказане на думку суду, свідчить про те, що в ОСОБА_2 були відсутні будь-які об`єктивні перешкоди у зверненні до суду із заявою про отримання копії судового рішення, натомість він звертався до суду про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню і лише 10.07.2024 із заявою про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

За положеннями ст.ст. 126-127 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Так, відповідно до п.8 ст.129Конституції України одним із фундаментальних принципів правосуддя є забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, окрім випадків, встановлених законом. Аналогічні норми містяться встатті 14 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а також у всіх процесуальних кодексах України.

Поняття «перегляд судового рішення» є значно ширшим ніж «оскарження судового рішення» в розумінні процесуального законодавства.

Поняття «забезпечення права» за своїм змістом є більш широким поняттям, ніж поняття «право», яке використовується у законі, бо воно передбачає, крім самого «права», ще й гарантований державою механізм його реалізації. Забезпечення права на оскарження включає як можливість оскарження судового рішення, так і обов`язок суду прийняти та розглянути подану заяву чи скаргу.

Відповідно до положень статті126, частини 4 статті284 ЦПК Україниу разі пропущення строку, встановленого частиною 2-3 цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за заявою особи, яка подала заяву, може поновити цей строк.

Втім, процесуальний Закон не дає визначення терміну «поважні причини». Однак в Рішенні Верховного суду України від 13.09.2006 по справі № 6-26370кс04 вказане наступне: «Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стаєнеможливим або утрудненим» .

Відповідно до вимог ст. 272 ЦПК України копія рішення суду направляється учасникам справи протягом двох днів після його ухвалення. За заявою учасника справи копія судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Суд при розгляді питання про поновлення пропущених строків повинен обґрунтувати свою позицію відповідними доводами, а не лише зазначити «визнати поважними причини пропуску процесуальних строків» (Ухвала ВСУ від 26.01.06 справа № N 6-7307кс04).

Більше того, при дослідженні питання стосовно пропущення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд враховує неодноразову позицію Верховного Суду, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосуваннястатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Проте, заявляючи вимогу про поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення, ОСОБА_2 не вказує на поважність причин пропуску строку для звернення до суду з відповідною заявою.

Крім цього, аналіз глави 11 ЦПК України «Заочний розгляд справи» дає підстави зазначити, що заочне рішення може бути скасоване судом, що його ухвалив, лише при сукупності двох умов:

1) поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не мав можливості повідомити суду,

2) встановлення судом, що докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для вирішення справи.

Відсутність однієї з умов виключає можливість скасування заочного рішення.

Відповідно до положень п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України», суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду);характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Відповідно до ч.1ст. 223 ЦПКнеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.2, п.5 ч.5 ст.12 ЦПК Україниосновними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно зст. 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім того, відповідно до ч.4ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальної дії.

У відповідності зіст. 223 ч. 3 п. 1 ЦПК Україниякщо учасниксправи абойого представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року було зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, суд звертає увагу на те, що в Україні діє система публікації відомостей про час та місце розгляду справи в мережі Інтернет на сайті «Судова влада» і сторона має усі можливості з отримання інформації про розгляд її справи. Отже, позивач та відповідач має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, яка в повній мірі кореспондується із приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, ОСОБА_2 , не зазначено жодних доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відсутність відповідача в судовому засіданні не може бути підставою для скасування заочного рішення.

Також, суд враховую позицію Верховного Суду викладену у постанові від 13.12.2023 у справі № 2-7852/11, відповідно до якої у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четвертастатті 287 ЦПК України). У разі відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суд з цієї причини відмовляє у задоволенні такої заяви про перегляд. Тоді відповідач, який її подав, може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску строку на подання заяви про перегляд цьогорішення.

Відтак, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення та поновлення строку на його перегляд поза межами розумних строків, а відтак підстави для поновлення пропущеного строку відсутні, а тому заяву про перегляд заочного рішення, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 284, 287-288 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду від 13 червня 2023 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сагайдачного 20» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта