Ухвала

від 14.10.2024 по справі 161/16974/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/16974/24

Провадження № 2/161/4569/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Антіпової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Семенової І.М.,

прокурора Луцької окружної прокуратури Войтюк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцька заяву заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради про забезпечення позовуу цивільній справі,

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Луцької окружної прокуратури звернувся в суд в інтересах держави в особі Луцької міської ради із заявою про забезпечення позову у цивільній справі за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельних ділянок.

У поданій заяві просить суд в порядку забезпечення позову накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 0722883700:07:001:0056, площею 0,1016 га, та 0722883700:07:001:0057, площею 0,1017 га та заборонити органам, що здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаних земельних ділянок, в тому числі набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму, тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження, тощо), які є предметом спірних правовідносин, до набрання законної сили рішенням. В обґрунтування необхідності забезпечення позову зазначив, що органами прокуратури було виявлено факт безпідставної реєстрації права власності на земельну ділянку в с. Сирники Луцького району, за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її відведення. Окрім цього, спосіб, в який земельна ділянка з кадастровим номером 0722883700:07:001:0886 вибула із комунальної власності, свідчить про низку послідовних дій щодо отримання в приватну власність з комунальної власності земельні ділянки з одночасним вчиненням дій щодо унеможливлення подальшого повернення такої земельної ділянки, зокрема, шляхом її неодноразового відчуження та поділу. Зазначає про те, що зазначена земельна ділянка на підставі договору купівлі-продажу від 13.01.2023 року № 94 відчужена ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_3 , згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.05.2023 року № 1775, ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 0722883700:07:001:0886 відчужено на користь ОСОБА_4 . ОСОБА_4 , на підставі технічної документації щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0722883700:07:001:0886 поділено останню на дві земельних ділянки з кадастровими номерами 0722883700:07:001:0056, площею 0,1016 га та 0722883700:07:001:0057, площею 0,1017 га. В подальшому, ОСОБА_4 земельна ділянка з кадастровим номером 0722883700:07:001:0057, площею 0,1017 га, відчужена на користь ОСОБА_5 , відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки № 2746 від 31.07.2023 року, а земельна ділянка з кадастровим номером 0722883700:07:001:0056, площею 0,1016 га відчужена на користь ОСОБА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки № 1873 від 10.05.2024 року. Цього ж дня (10.05.2024 року) ОСОБА_5 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №1872 також відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 0722883700:07:001:0057, площею 0,1017 га на користь ОСОБА_1 . Таким чином, на даний час власником обох земельних ділянок є ОСОБА_1 . Оскільки право власності вищезазначеними земельними ділянками є спірним, то існує висока ймовірність того факту, що відповідач ОСОБА_1 зможе в будь-який момент відчужити нерухоме майно третім особам, що може утруднити та зробити неможливим виконання рішення суду. Також зазначають про співмірність способу забезпечення позову, оскільки такий спосіб забезпечення шляхом накладення арешту та забороною вчиняти певні дії щодо спірних земельних ділянок буде носити тимчасовий характер та буде мати наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримала вимоги заяви про забезпечення позову та надала відповідні пояснення в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову. Просила заяву задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не викликались.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову, заслухавши прокурора Луцької окружної прокуратури Войтюк К.О., приходить до наступного висновку.

Відповідно ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій зі сторони відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача. Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (ст.ст. 156, 158 ЦПК України).

Згідно з нормами статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії, накладенням арешту на майно та(або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 151 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Частина 3 ст. 153 ЦПК України встановлює право суду при розгляді заяви про забезпечення позову, викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Так, згідно вказаних вище положень цивільного процесуального законодавства, заходи забезпечення позову вживаються судом виключно у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, крім того, такі заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Тому суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Верховний Суд у постанові від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17 конкретизував положення процесуальних норм щодо підстав для вжиття заходів забезпечення позову та вказав, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №390811728 та № 390811742 від 13.08.2024 року, вбачається, що земельні ділянки з кадастровим номерами 0722883700:07:001:0056, площею 0,1016 га, та 0722883700:07:001:0057, площею 0,1017 га, перебувають у приватній власності ОСОБА_1 .

Як вбачається з Витягу з Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права від 15.08.2024 року на земельну ділянку з кадастровим номером 0722883700:07:001:0056, площею 0,1016 га, власником даної земельної ділянки є ОСОБА_1 ; відповідно до Витягу з Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права від 15.08.2024 року на земельну ділянку з кадастровим номером 0722883700:07:001:0057, площею 0,1017 га, власником даної земельної ділянки є ОСОБА_1 .

Таким чином, дослідивши матеріали справи та доводи позивача щодо можливого вчинення відповідачем дій стосовно відчуження вказаних земельних ділянок, що може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити частково, а саме: накласти арешт на вказані земельні ділянки та заборонити державним реєстраторам вносити до Державного земельного кадастру відомості та зміни щодо земельної ділянки.

В решті вимог слід відмовити, оскільки вжиті заходи забезпечення позову виключають можливість подальшого вчинення з боку відповідача ОСОБА_1 будь-яких дій стосовно розпорядження даними земельними ділянками.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 151, 153, 157 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити частково.

Накласти арешт на земельні ділянки з кадастровим номером 0722883700:07:001:0056, площею 0,1016 га, та 0722883700:07:001:0057, площею 0,1017 га, та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаних земельних ділянок, в тому числі набуття, зміну, припинення речових прав та нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму, тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження, тощо), які є предметом спірних правовідносин, до набрання законної сили рішення суду.

Заборонити державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та його територіальним органам вносити до Державного земельного кадастру відомості та зміни щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 0722883700:07:001:0056, площею 0,1016 га, та 0722883700:07:001:0057, площею 0,1017 га, які є предметом спірних відносин, до набрання законної сили рішення суду.

В решті заявлених вимог - відмовити.

Примірник ухвали направити стягувачу, боржнику, а також відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для виконання та про її результати повідомити Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Дані стягувача: Луцька міська рада, ЄДРПОУ 34745204, адреса: 43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19.

Дані боржника: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено 14 жовтня 2024 року о 15.00 год.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова