Постанова

від 10.10.2024 по справі 910/19007/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2024 р. Справа№ 910/19007/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Яковлєва М.Л.

Мальченко А.О.

без виклику сторін

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІФІЛМ-УКРАЇНА"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2024(повний текст складено 26.04.2024)

у справі № 910/19007/23(суддя -Мельник В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК "ГРОССЛІФТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІФІЛМ-УКРАЇНА"

про стягнення 210 535, 16 грн,

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВК "ГРОССЛІФТ" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІФІЛМ-УКРАЇНА" (надалі - відповідач) про стягнення 210 535, 16 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2024 задоволено позовні вимоги. Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІФІЛМ-Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК "ГРОССЛІФТ" заборгованість в розмірі 210 535, 16 грн, судовий збір в розмірі 3 158, 03 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 13.05.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛІФІЛМ-УКРАЇНА" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2024 у справі № 910/19007/23, в якій просить розглянути клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, заявлене у відзиві на позовну заяву, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2024 у справі № 910/19007/23 та постановити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій, 3% річних, інфляційних нарахувань та вартості повернення обладнання з оренди.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що відносини оренди газового навантажувача TOYOTA 02-8FGF18 (серійний номер - 8FGF18-14308) не регулюються Договором № 250121 від 25.01.2021. Таким чином застосування штрафних санкцій у розмірі 500,00 грн. за кожен день прострочення платежу до відносин оренди навантажувача TOYOTA 02-8FGF18 не передбачено.

Апелянт звертає увагу суду, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження витрат понесених позивачем для повернення обладнання з оренди. Наявні в матеріалах справи рахунок № 110 від 11.05.2022 та акт № 110 від 12.05.2022 не містять відомостей про те, який саме вантаж перевезений ТОВ «ЕКСПРЕС-Т».

Скаржник вказує, що вирішуючи питання про стягнення сум штрафних санкцій та їх розмір, суд повинен був також розглянути клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій. Клопотання судом не розглядалось - в тексті оскаржуваного рішення не зазначено з яких причин це клопотання залишено без розгляду, чим порушено право відповідача на справедливий судовий розгляд справи

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/19007/23 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІФІЛМ-УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2024 у справі № 910/19007/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

13.06.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІФІЛМ-УКРАЇНА" надішли пояснення до апеляційної скарги, які обгрутовані тим, що за змістом оскаржуваного рішення суд, вирішуючи питання про стягнення суми неустойки, визначив її, як штраф, при тому, що визначений у Договорі порядок нарахування неустойки суперечить вимогам закону щодо нарахування та стягнення штрафу (законом не передбачено нарахування штрафу за кожен день прострочення).

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення в частині стягнення суми неустойки неправильно застосував норми матеріального права, а тому дійшов помилкового висновку щодо стягнення з Відповідача штрафу в сумі 90 500,00 грн. Враховуючи наведене, не можна вважати, що сторони Договору узгодили розмір штрафу у відповідності до чинного законодавства. Отже у суду були відсутні відсутні правові підстави для задоволення позову в частині стягнення неустойки у вигляді штрафу у сумі 91 000,00 грн.

13.06.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 910/19007/23.

Суддя Тищенко О.В. з 10.06.2024 по 28.06.2024 перебувала у відпустці.

Суддя Шаптала Є.Ю. з 15.06.2024 по 26.06.2024 перебував у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІФІЛМ-УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2024 у справі № 910/19007/23. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІФІЛМ-УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2024 у справі № 910/19007/23 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

Суддя Шаптала Є.Ю. з 19.08.2024 по 30.08.2024 перебував відпустці та станом на 02.09.2024 перебуває на лікарняному.

Суддя Тищенко О.В. з 19.08.2024 по 13.09.2024 перебуває у відпустці.

У зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному, та судді Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці,, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 прийнято справу № 910/19007/23 до провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІФІЛМ-УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2024 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Мальченко А.О.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25.01.2021 між позивачем, як орендодавцем та відповідачем, як орендарем було укладено Договір оренди обладнання №250121, відповідно до п. 1.1. якого у порядку та умовах цього Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування: газовий навантажувач NISSAN модель: AP1F2A25DU (серійний номер АР1F2E000119) згідно додатку №1 Специфікація, -надалі- Обладнання, та зобов`язується сплачувати Орендодавцю орендну плату (п 1.1 Договору); газовий навантажувач ТСМ модель: FHG15T-3 (серійний номер ОВ700996) згідно додатку № 1 Специфікація, - надалі Обладнання, та зобов`язується сплачувати Орендодавцю орендну плату (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 4.1. Договору строк оренди складає 12 місяців, починається з 27 січня 2021 року. Якщо сторони не попередили один одного (в письмовій чи усній форма) про припинення договору за 5 днів термін оренди буде продовжений. Додаткова угода при цьому не укладається.

Розмір орендної плати та порядок розрахунків Сторони визначили у розділі 2 Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору передача обладнання здійснюється за фактичним місцезнаходженням Орендодавця за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 15-Б, відповідними спеціалістами Сторін, шляхом складання Акту приймання-передачі обладнання, який підписують уповноважені представники Сторін, і який є невід`ємною частиною цього Договору.

27.01.2021 року позивач передав відповідачу обладнання про що між сторонами складено акт приймання-передачі 04.05.2021 року ТОВ «ТВК «ГРОССЛІФТ» передало, а ТОВ «Поліфілм- Україна» прийняло на умовах Договору № 250121 від 25.01.2021 року газовий навантажувач TOYOTA 02-8FGF18 (серійний номер - 8FGF18-14308), а 12.11.2021 року - газовий навантажувач HYSTER Н1.5ХМ (серійний номер - D001В13129Y).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати вартості орендованого обладнання та наявності заборгованості в розмірі 92 948,00 грн.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІФІЛМ-УКРАЇНА", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта, а інший має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором оренди (найму).

Відповідно до п. 1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 5 ст. 759 ЦК України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання.

Відповідачем не надано доказів які б спростовували зазначене позивачем.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 92 948,00 грн.

Крім суми основної заборгованості позивач просив, суд стягнути із відповідача штраф в розмірі 90 500 грн. 3% річних в розмірі 18 915,54 за неналежне виконання умов договору.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 12.2. Договору визначено, що у разі прострочення оренди більше ніж на 10 робочих днів Орендар також сплачує штраф Орендодавцю у розмірі 500,00 грн. (п`ятсот гривень) за кожний день прострочення платежу.

Згідно розрахунку позивача сума штрафу складає 90 500 грн. Розрахунок штрафу відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов`язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних та інфляційних втрат з простроченої суми, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 667,62 грн - 3% річних та 18 915,54 грн - інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути із Відповідача 3 504 грн вартість транспортування обладнання. Відповідно до п. 9.4 Договору доставка обладнання до місцезнаходження орендодавця здійснюється орендарем за свій рахунок.

Позивач зазначив, що оскільки відповідач відмовився повертати обладнання, то позивач був змушений замовити послуги автомобільного перевезення (евакуатор) і самостійно здійснювати транспортування обладнання.

Згідно виставленого рахунку на оплату від 11.05.2022 вартість транспортування з вул. Будіндустрії до вул. Зрошувальна склала 3 504,00 грн, ТОВ «ТВК «ГРОССЛІФТ» здійснило оплату у повному обсязі.

Щодо доводів скаржника про безпідставність не розгляду заявленого в суді першої інстанції клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом зазначених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 ГПК України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 27.03.2019 у справі №912/1703/18, від якого колегія суддів Верховного Суду не вважає за необхідне відступати при розгляді справи №922/2772/18.

Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує у відповідності до статті 86 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідженню конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, а саме статті 551 ЦК України та 233 ГК України, неодноразово послідовно викладався Верховним Судом у постановах, зокрема, але не виключно, у постанові від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 27.03.2019 у справі № 912/1703/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 03.06.2019 у справі № 914/1517/18, від 23.10.2019 у справі № 917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі № 916/545/19, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 14.01.2020 у справі № 911/873/19, від 10.02.2020 у справі № 910/1175/19, від 19.02.2020 у справі №910/1303/19, від 26.02.2020 у справі № 925/605/18, від 17.03.2020 № 925/597/19, від 18.06.2020 у справі № 904/3491/19 тощо.

Матеріали справи не містять доказів, а скаржником не наведено виняткових обставин обґрунтування наявності підстав для зменшення штрафних санкцій, враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заявленого в судді першої інстанції клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, в свою чергу не здійснення розгляду судом першої інстанції вказаного клопотання не призвело до ухвалення неправильного рішення по суті заявлених позовних вимог.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірно висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК "ГРОССЛІФТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІФІЛМ-УКРАЇНА" про стягнення 92 948,00 грн заборгованісті; 90 500,00 грн штрафу, 18 915,54 грн інфляційних втрат, 4 667,62 грн 3 % річних, 3 504,00 грн вартісті повернення обладнання з оренди.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІФІЛМ-УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі №910/19007/23 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІФІЛМ-УКРАЇНА" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/19007/23 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛІФІЛМ-УКРАЇНА".

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді М.Л. Яковлєв

А.О. Мальченко