Постанова

від 02.10.2024 по справі 910/1730/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2024 р. Справа№ 910/1730/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Вовка І.В.

суддів: Сибіги О.М.

Мальченко А.О.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представника відповідача - Лук`янович В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024

(Повний текст рішення складено 20.06.2024)

у справі № 910/1730/24 (суддя Мандриченко О. В.)

за позовом Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича;

до Державного бюро розслідувань;

про стягнення моральної шкоди у розмірі 1 000 000,00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2024 Фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного бюро розслідувань про стягнення 1 000 000 грн.

Позов мотивовано тим, що внаслідок незаконних дій керівника Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Василя Огороднійчук при розгляді заяви Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича про вчинене кримінальне правопорушення за вих. №72 від 04.06.2020 було спричинено позивачу приниження його честі, гідності, ділової репутації у зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача моральної шкоди 1 000 000 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі № 910/1730/24 у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позовних вимог виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що внаслідок дій відповідача було порушено ділові зв`язки позивача, зокрема не вказано, які це саме ділові зв`язки, з якими особами, неможливо продовжувати активну підприємницьку діяльність та порушено стосунки з оточуючими людьми, які глузували з позивача, тому підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 1 000 000 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 року по справі № 910/1730/24 та закрити провадження у справі у зв`язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а також просило стягнути з відповідача в користь позивача 1 000 000 грн моральної шкоди.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом без з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, ст. ст. 2,11, 13, 20, 74, 75, 231, 236, 237, 238 ГПК України та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме ст. ст. 23, 1167, 1176 ЦК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2024, матеріали апеляційної скарги Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича №154 від 21.06.2024 у судовій справі № 910/1730/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Вовк І.В., судді: Сибіга О.М., Палій В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/1730/24.

11.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/1730/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/1730/24 за апеляційною скаргою Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 та розгляд справи № 910/1730/24 призначено на 28 серпня 2024 р. о 10 год. 00 хв.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2024, в зв`язку з перебуванням судді Палія В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, для розгляду справи № 910/1730/24 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Вовк І.В., судді - Сибіга О.М., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 справу № 910/1730/24 за апеляційною скаргою Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Вовк І.В., судді - Сибіга О.М., Мальченко А.О. та розгляд справи № 910/1730/24 призначено на 19 вересня 2024 р. об 11 год. 30 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 розгляд справи № 910/1730/24 за апеляційною скаргою Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 відкладено на 02 жовтня 2024 об 11 год. 30 хв.

Позиції учасників справи

У відзиві відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, як таке що прийнято з урахуванням всіх обстави та з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Порядок розгляду апеляційної скарги

У судове засідання 02.10.2024 з`явився представник відповідача, який надав пояснення по справі та заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Проте, представник позивача не з`явився в судове засідання про час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 04.06.2020 Фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича звернулося до Державного бюро розслідувань із заявою вих. № 72 про вчинення кримінального правопорушення.

Листом від 12.06.2020 Державне бюро розслідувань проінформувало Бурку В.В. про направлення вказаної заяви за належністю для розгляду в межах чинного законодавства до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові.

Листом від 24.06.2020 № б-3536/12-03/1-20 Територіальне управління Державного бюро розслідувань у м. Львові повідомило позивача, що з його звернення не встановлено підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.06.2020 у справі № 761/17457/20 зобов`язано внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення на підставі заяви Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича від 04.06.2020 вих. № 72, розпочати розслідування та надати заявнику відповідний витяг.

Листом від 22.07.2020 Державне бюро розслідувань повідомило позивача про направлення ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 22.06.2020 у справі № 761/17457/20 за належністю для організації виконання до Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Львові.

Територіальне управління Державного бюро розслідувань у м. Львові виконано вимоги ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 22.06.2020 у справі № 761/17457/20 та внесено відомості до ЄРДР на підставі заяви Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича від 04.06.2020 вих. № 72, про що проінформовано позивача.

Із матеріалів справи вбачається та як встановлено судом, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22.06.2020 у справі № 761/17457/20 задоволено частково скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича та зобов`язано уповноважену посадову особу Державного бюро розслідувань внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, на підставі заяви представника Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича Бурки В.В. від 04.06.2020 вих.№72, отриману 09.06.2020, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. В задоволенні іншої частини скарги - відмовлено.

Предметом позову у даній справ є вимоги позивача - Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича про стягнення з відповідача - Державного бюро розслідувань 1 000 000 грн моральної шкоди, яку спричинив йому відповідач порушивши вимоги норм ст. 40, 55, 56 Конституції України та норм Кримінального процесуального кодексу України.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів є як відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно з ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні ділової репутації юридичної особи.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статі. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

За ч. 1 ст. 1173 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що зобов`язання відшкодувати моральну шкоду виникає лише за умови, що ця шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності). Тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач має довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

При вирішенні спорів, пов`язаних з відшкодуванням моральної шкоди, завданої юридичній особі, господарський суд в кожному конкретному випадку повинен з`ясовувати, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяні йому втрати немайнового характеру та чим (якими доказами) він обґрунтовує розмір відшкодування такої шкоди, що підлягає стягненню.

У відповідності з нормами цивільного законодавства притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою цивільно-правової відповідальності, при цьому складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб`єкт та об`єкт правопорушення, а також суб`єктивна та об`єктивна сторони.

Так, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Таким чином, для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Також, суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд звертає увагу, що за змістом ч. 1-3 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи наведене, оцінивши подані сторонами докази, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано будь-яких доказів, в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, які б підтверджували, що діями Державного бюро розслідувань Фермерському господарству Бурки Віталія Володимировича завдано шкоди, зокрема моральної чи діловій репутації, при цьому розмір заявленої позивачем моральної шкоди в сумі 1 000 000 грн є не обґрунтованим, оскільки останнім не надано суду розрахунок чи критерії, з яких він виходив при визначенні заявленої до стягнення суми.

Відтак, враховуючи встановлені обставини та наведені мотиви, суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову та правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

З оглядку викладеного, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у даній справі, при ухваленні якого, з огляду на встановлені судом обставини, відсутні порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду зроблені на підставі повно та належно досліджених доказів із встановленням всіх необхідних обставин.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідив та оцінив надані сторонами докази, правильно застосувавши норми права до спірних правовідносин, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у даній справі законне та обґрунтоване, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі №910/1730/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Матеріали справи № 910/1730/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 11.10.2024.

Головуючий суддя І.В. Вовк

Судді О.М. Сибіга

А.О. Мальченко