Постанова

від 01.10.2024 по справі 910/3237/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2024 р. Справа№ 910/3237/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Іоннікової І.А.

секретар судового засідання: Смаголь А.О.

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Становова Ю.В. - адвокат

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Терратоп»

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 (повний текст рішення підписано 11.06.2024)

у справі №910/3237/24 (суддя Пукас А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Терратоп»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про визнання договору недійсним та стягнення 23 097,50 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Терратоп» (далі, позивач або ТОВ «Терратоп») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі, відповідач або філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця»), в якому позивач просить суд визнати недійсним Договір про надання послуг №ЦЗВ-15-00923-03 від 06.07.2023 (далі, Договір) та стягнути з відповідача кошти в розмірі 23 097,50 грн, сплачених позивачем у якості забезпечення виконання договору про закупівлю.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що Договір укладений з порушенням частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України, зокрема, за відсутністю волевиявлення відповідача щодо отримання послуг позивача. Заявлена у позовній заяві вимога про стягнення коштів з відповідача підлягає задоволенню як наслідок недійсності оспорюваного правочину та відповідно є похідною вимогою.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 (з урахуванням ухвали від 17.06.2024 про виправлення описки в даті прийнятого рішення) у справі №910/3237/24 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Терратоп» відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено факту недійсності Договору в силу невідповідності його вимогам частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України з боку відповідача. Враховуючи відсутність підстав для визнання недійсним Договору, суд, дослідивши розділ 10 Договору та положення статті 27 Закону України «Про публічні закупівлі», дійшов висновку про відсутність підстав для застосування наслідків недійсності правочину в силу положень статті 216 Цивільного кодексу України та підстав для повернення суми сплаченого позивачем забезпечення виконання Договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 01.07.2024 через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Терратоп» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі №910/3237/24 скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 є необґрунтованим та незаконним, що полягає у неповному встановленні обставин, які мають значення для справи, неправильній оцінці доказів, а тому оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про те, що позивачем не доведено факту недійсності Договору в силу невідповідності його вимогам частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України з боку відповідача.

Так, скаржник наголошує на тому, що 19.09.2023 саме на адресу філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» позивачем була надана для погодження та підписання технічна документація із землеустрою.

Посилання в оскаржуваному рішенні, що технічна документація із землеустрою, підготовлена позивачем на виконання умов Договору, не надходила відповідачу на погодження та підписання, а відмітка №ЦУП №16/616 від 19.09.2023 на листі позивача від 19.09.2023 вих. №2023-09/11 свідчить про подання позивачем технічної документації до іншої філії, а саме до філії «Центр управління промисловістю» АТ «Українська залізниця» є безпідставним, оскільки отримуючи за адресою Філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» пр. Повітрофлотський 11/15 м. Київ від позивача лист від 19.09.2023, відповідачем не було вказано, що даний лист було надано нібито на адресу іншої філії «Центр управління промисловістю» АТ «Укрзалізниця», а не на адресу філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця». Будь-яких зауважень чи застережень на листі від 19.09.2023 відповідачем зроблено не було, як і не було надано жодного доказу, що штамп, який проставлений на листі від 19.09.2023, має спеціальне призначення.

У подальшому за умовами пункту 5 та пункту 8 Додатку 1.1 до Договору надання послуг №ЦЗВ-15-00923-03 від 06.07.2023 відповідач мав погодити технічну документацію із землеустрою, що була надана йому листом №2023-09/11 від 19.09.2023 (вх. №16/616 від 19.09.2023), однак, будучи обізнаним в тому, що позивач листом від 19.09.2023 надав на погодження технічну документацію, відповідач не вчинив жодних дій, які пов`язані з виконанням зобов`язань за спірним договором.

Усе, що вчинив відповідач, це лише 24.11.2023 здійснив нарахування штрафних санкцій (штрафу та пені) на підставі підпункту 8.3.1 пункту 8.3 Договору за нібито невиконання послуг, що вбачається з претензії №ЦЗВ-20/4613.

Відповідно до законодавчого визначення, правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки, однак в даному випадку відповідач, укладаючи Договір, фактично не мав наміру досягти його мети, що є підставою для визнання його недійсним в силу припису частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.

Відсутність у відповідача волевиявлення за спірним Договором вбачається також із Витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7400110612024 від 01.02.2024, з якого вбачається, що по земельній ділянці з кадастровим номером 4625387000:02:000:0040, площею 20 га, що розташована за адресою: Львівська обл., Стрийський район, Стрийська міська територіальна громада, с. Стриганці була виявлена розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 08.09.2023, Фізичною особою-підприємцем Мушенко Олексієм Миколайович.

Тобто, наявність розробленої технічної документації ФОП Мушенко О.М. станом на 08.09.2023 при діючому договорі з ТОВ «Терратоп», небажання відповідача виконувати умови спірного договору після отримання переданої 19.09.2023 для погодження технічної документації підтверджують відсутність наміру у відповідача виконувати спірний договір та відсутність його волевиявлення. Отже, спірний правочин не відповідав справжньому волевиявленню відповідача як суб`єкта господарювання, а був спрямований на задоволення інтересів відповідача в частині стягнення штрафних санкцій за нібито невиконання послуг позивачем.

Апелянтом в апеляційній скарзі також заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

05.09.2024 від відповідача через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому відповідач просить суд залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

Узагальнені доводи відзиву відповідача на апеляційну скаргу зводяться до того, що Договір було укладено між ТОВ «Терратоп» як виконавцем послуг та АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» як замовником. Розділом 7 Договору передбачені права та обов`язки Сторін. Зокрема, пп. 7.3.7. п. 7.3. розділу 7 Договору передбачено, що виконавець зобов`язаний погоджувати з замовником розроблену документацію із землеустрою на земельні ділянки, передбачені у переліку (Додаток 1.4. до Договору). Однак, технічна документація із землеустрою, яка, начебто, підготовлена позивачем на виконання умов Договору, на адресу відповідача не надходила, а лист відповідача від 19.09.2023 №2-23-09/11 було направлено позивачем на адресу відокремленого структурного підрозділу АТ «Укрзалізниця» - філію «Центр управління промисловістю» АТ «Укрзалізниця», яка знаходиться за адресою: вул. Санаторна, 12/1, м. Київ, 02099, відмінною від адреси філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця»: пр-т. Повітрофлотський, 11/15, м. Київ, 03049. Отже, Господарським судом міста Києва в оскаржуваному рішенні зроблено правомірний висновок щодо відсутності у відповідача технічної документації, начебто, наданої позивачем АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦЗВ» на погодження у відповідності до умов Договору.

Стосовно посилання позивача на наявність витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01.02.2024 №НВ-7400110612024, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка здійснена 08.09.2023 фізичною особою-підприємцем Мушенком Олексієм Миколайовичем, як на підставу, начебто, відсутності волевиявлення відповідача на виконання Договору, не підтверджує факту розроблення технічної документації саме тієї земельної ділянки АТ «Укрзалізниця», яка передбачена умовами Договору. У зв`язку з цим Господарським судом міста Києва зроблено вірний висновок, що наявність технічної документації ФОП Мушенко О.М. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4625387000:02:000:0040 жодним чином не підтверджує відсутність у відповідача намірів виконувати умови Договору та отримання відповідних результатів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Терратоп» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі №910/3237/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3237/24; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

18.07.2024 матеріали справи №910/3237/24 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Терратоп» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі №910/3237/24 залишено без руху; роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Терратоп», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 7 267,20 грн.

У період з 29.07.2024 по 30.08.2024 головуючий суддя Михальська Ю.Б. та суддя Тищенко А.І., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, перебували у відпустці.

У період з 08.08.2024 по 30.08.2024 суддя Іоннікова І.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, перебувала у відпустці.

05.08.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Терратоп» надійшла заява про усунення недоліків до якої долучено платіжну інструкцію №55 від 05.08.2024 про сплату судового збору на суму 7 267,20 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Терратоп» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі №910/3237/24, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Терратоп» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі №910/3237/24, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі №910/3237/24 на час апеляційного оскарження, розгляд апеляційної скарги призначено на 01.10.2024.

У судовому засіданні 01.10.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 01.10.2024 з`явився представник відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Позивач та його представник про дату, час та місце розгляду справи були обізнані, про що у матеріалах справи містяться довідки про доставку електронного документа (ухвали суду від 02.09.2024) до електронних кабінетів позивача та його представника в підсистемі «Електронний суд».

Представники відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив залишити оскаржене рішення суду без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

06.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Терратоп» (виконавцем) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (замовником) укладено Договір про надання послуг №ЦЗВ-15-00923-03, відповідно до пункту 1.1 якого визначено, що виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги землевпорядних робіт оформлення/переоформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, розроблення документації із землеустрою, необхідної для формування земельної ділянки та забезпечення реєстрації ділянки в Державному земельному кадастрі та реєстрації права постійного користування за АТ «Укрзалізниця» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в установленому законом порядку (далі - Послуги), а замовник прийняти такі послуги та оплати їх відповідно до розрахунку вартості послуг.

Цей Договір укладено за результатом проведення закупівлі відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 зі змінами, оголошення UA-2023-05-12-012029-a.

Відповідно до пункту 5.4. Договору загальна ціна Договору з урахуванням Додаткової угоди №1 до Договору надання послуг від 06.07.2023 №ЦЗВ-15-00923-03 становить 406 264, 12 грн без ПДВ.

Згідно з вимогами пункту 3.1. Договору надання послуг здійснюється протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника до отримання послуг.

Строк надання послуг зі складання документації із землеустрою та реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно протягом 100 календарних днів з моменту направлення замовником письмової рознарядки.

Пунктом 3.3. Договору закріплено порядок надання замовником виконавцю рознарядки, зокрема, шляхом її вручення уповноваженому представнику виконавця під розпис.

Датою надання послуг вважається дата підписання сторонами Акта здачі-приймання наданих Послуг (пункт 3.4. Договору).

Пунктом 10.1 Договору закріплено обов`язок виконавця до підписання Договору надати забезпечення виконання Договору у вигляді депозиту (безвідсоткового), тобто внесення на рахунок замовника визначеної суми в розмірі 5 %, що становить 23 097, 50 грн.

Забезпечення виконання умов Договору, що перераховано виконавцем на рахунок замовника та складає 5% вартості Договору, повертається виконавцю у повному обсязі впродовж п`яти робочих днів у разі повного та своєчасного виконання умов Договору.

Згідно платіжної інструкції №25 від 10.07.2023 ТОВ «Терратоп» сплатило на рахунок філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» 23 097,50 грн в якості забезпечення виконання Договору, номер закупівлі UA-2023-05-12-012029-a.

Додатком №1.2 до Договору закріплено Календарний план надання послуг, а додатком №1.4 закріплено перелік земельних ділянок щодо яких необхідно підготувати технічну документацію із землеустрою.

Відповідач звернувся до позивача із рознарядкою від 25.07.2023 №ЦЗВ-20/2623 із зазначенням переліку земельних ділянок у кількості 7 штук для складання документації із землеустрою та їх реєстрації в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідач у відзиві зазначає, що дана рознарядка вручена особисто під підпис директору Позивача, що Позивачем не заперечується.

Кінцевий строк для надання Виконавцем послуг за Договором згідно наданої рознарядки є 03.11.2023.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами узгоджено відповідно до календарного плану надання послуг по кожній земельній ділянці, зокрема: складання технічної документації, її погодження із балансоутримувачем земельної ділянки та затвердження технічної документації.

Пунктом 5 Додатку 1.1. до Договору закріплено склад послуг і робіт, які надаються виконавцем, зокрема, передача на погодження розробленої документації із землеустрою в порядку, встановленому статтею 186 Земельного кодексу України.

Так, позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору надано відповідачу на погодження та підписання технічну документацію із землеустрою по 6-ти земельним ділянкам та проект з землеустрою щодо відведення однієї земельної ділянки у власність згідно листа від 19.09.2023 вих. № 2023-09/11 (том 1, а.с. 21).

Судом встановлено, що даний лист адресований філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та містить відмітку про вхідний № ЦУП № 16/616 від 19.09.2023.

Позивач вважає, що технічна документація передана відповідачу у відповідності до умов Договору, однак ним не підписана та не погоджена останнім всупереч пункту 4.3. Договору, що свідчить про невиконання відповідачем покладеного на нього обов`язку та водночас свідчить про відсутність будь-яких зауважень замовника щодо переданих листом від 19.09.2023 вих. № 2023-09/11 документів.

Позивач стверджує, що в даному випадку відповідач вказаною бездіяльністю ухилився від погодження та підписання технічної документації, що свідчить про відсутність у нього бажання досягнути певних цивільно-правових результатів шляхом виконання Договору та отримання виконаних послуг.

В якості підтвердження відсутності у відповідача волевиявлення за спірним Договором позивач також звертає увагу суду на витяг з Державного земельного кадастру земельної ділянки № НВ-7400110612024 від 01.02.2024.

Так, згідно наданого витягу, по земельній ділянці з кадастровим номером №4625387000:02:000:0040, площею 20 га, що розташована за адресою: Львівська обл., Стрийський район, Стрийська міська територіальна громада, с. Стриганці виявлена розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 08.09.2023 ФОП Мушенко О.М.

Зазначене вище, на переконання позивача, є доказом того, що Договір укладений з порушенням частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим має бути визнаний судом недійсним.

У силу того, що Договір на переконання позивача підлягає визнанню судом недійсним, сплачена позивачем сума забезпечення виконання Договору в розмірі 23 097, 50 грн згідно статті 216 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 27 Закону України «Про публічні закупівлі» підлягає поверненню виконавцю.

До позовної заяви позивачем також додано лист від 11.10.2023 № 2023-20/7 про розірвання договору, в якому позивач повідомив про неможливість подальшого виконання своїх зобов`язань за Договором через звільнення кваліфікованих працівників, а також зазначив про неможливість якісно та в строк надати послуги за Договором.

Даний лист містить відмітку про його отримання 11.10.2023 особисто Величко.

Відповідач, заперечуючи щодо заявлених позовних вимог, зазначає, що підпунктом 7.3.7. пункту 7.3. Договору закріплено обов`язок виконавця погоджувати саме з замовником розроблену документацію із землеустрою на земельні ділянки, передбачені в переліку (Додаток 1.4 до Договору).

Однак, технічна документація із землеустрою, підготовлена позивачем на виконання умов Договору, не надходила відповідачу на погодження та підписання, а відмітка №ЦУП № 16/616 від 19.09.2023 на листі позивача від 19.09.2023 вих. № 2023-09/11 свідчить про подання позивачем технічної документації до іншої філії, а саме до філії «Центр управління промисловістю» АТ «Українська залізниця».

Інших доказів на підтвердження направлення позивачем відповідачу листа від 19.09.2023 вих. №2023-09/11 матеріали справи не містять.

Із наданого відповідачем відзиву на позовну заяву також вбачається, що останній заперечує щодо розірвання Договору за ініціативою позивача, оскільки неможливість виконання його умов з огляду на відсутність працівників не є поважною підставою, при тому що позивач не був позбавлений права вільного найму інших працівників, що свідчило б про вчинення виконавцем усіх залежних від нього дій для недопущення господарського правопорушення.

Відповідач стверджує, що Договір повністю відповідав його внутрішній волі, оскільки він укладений за результатами проведення закупівлі відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 зі змінами, оголошення UA-2023-05-12-012029-a.

Так, відповідач сподівався на належне виконання Договору позивачем та розраховував на відповідне отримання послуг землевпорядних робіт, а із наданого позивачем витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01.02.2024 не вбачається за можливе встановити, що це саме та земельна ділянка, яка закріплена переліком оспорюваного Договору та щодо якої позивач мав надавати послуги з розроблення технічної документації.

У відповіді на відзив на позовну заяву та в апеляційній скарзі позивач зазначає, що отримуючи лист від 19.09.2023 вих. №2023-09/11, одержувач не висловив жодних заперечень щодо належності філії, а в подальшому такі заперечення не були отримані й від Відповідача.

Крім того, позивачем надано лист філії «ЦУП» АТ «Укрзалізниця» від 26.10.2023 №ЦУП-08/168, адресований директору філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця», в якому зазначено про отримання філією «ЦУП» технічної документації не в повному обсязі та її погодження листом від 29.09.2023 №ЦУП-8/4088.

Тобто, позивач звертає увагу суду на те, що відповідачу було відомо про подання 19.09.2023 позивачем технічної документації, однак жодних дій щодо її погодження замовником не вчинено.

Згідно доводів відповідача директор філії «ЦЗВ» не надавав будь-яких довіреностей в порядку передоручення працівникам філії «ЦУП» щодо можливості здійснення останнім погодження будь-якої технічної документації із землеустрою по Договору.

При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, у матеріалах справи відсутній лист від 29.09.2023 №ЦУП-8/4088, згідно яким відбулося погодження документації філією «ЦУП» АТ «Укрзалізниця».

Крім того, відповідач звертає увагу на різну адресу місцезнаходження філії «ЦУП» та «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця», що викликає сумніви щодо випадковості дій позивача при подачі технічної документації.

На підтвердження обставин відсутності у філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» будь-яких листів від позивача в межах виконання Договору відповідачем до заперечень на відповідь на відзив надано інформацію з системи електронного документообігу СЕД філії «ЦЗВ».

Відповідач зазначає, що йому невідомі обставити щодо наявності у філії «ЦУП» АТ «Укрзалізниця» технічної документації позивача, наданої на виконання Договору відповідачу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву не неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

За приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 статті 179 Господарського кодексу України).

Із урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17 викладено правову позицію, за змістом якої під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права; судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

Предметом позову у даній справі є визнання недійсним Договору про надання послуг №ЦЗВ-15-00923-03 від 06.07.2023 з тих підстав, що він укладений з порушенням частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України, а саме за відсутністю волевиявлення відповідача щодо отримання послуг позивача.

Так, згідно частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Колегія суддів наголошує, що воля та волевиявлення мають значення для дійсності правочину в їх єдності. Невідповідність між дійсним бажанням (волею) та його зовнішнім проявом (волевиявленням) є підставою для визнання судом такого правочину недійсним. Така невідповідність може бути результатами помилки, обману, насильства, збігу тяжких обставин, зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою стороною.

Позивач у даній справі не стверджує, що Договір з його сторони, чи зі сторони відповідача був укладений під впливом помилки, обману, тощо.

У свою чергу, спірний Договір було укладено за результатами проведення закупівлі відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 зі змінами, оголошення UA-2023-05-12-012029-a.

Доступ до інформації щодо проведення даної процедури закупівлі є загальнодоступним та міститься за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-05-12-012029-a.

Враховуючи, що Договір між сторонами даного спору було укладено за результатами проведення процедури закупівлі, судом в цілому критично оцінюються доводи позивача стосовно того, що відповідач не мав волевиявлення на його укладання.

Фактично, як вбачається з матеріалів справи, позивач пов`язує відсутність вільного волевиявлення у відповідача на укладання та виконання Договору з ненаданням відповідачем як замовником послуг відповіді на лист позивача від 19.09.2023 №2023-09/11 шляхом підписання та погодження наданої йому технічної документації із землеустрою.

Тобто, позивач вказує на бездіяльність відповідача в договірних правовідносинах.

У спірному випадку колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що позиція відповідача в даній справі є належним чином обґрунтованою з огляду на таке.

Так, як вірно зазначає відповідач, Договір укладено між ТОВ «Терратоп» та АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва», яку визначено Договором як замовника, а підпунктом 7.3.7 пункту 7.3 на позивача покладено обов`язок узгоджувати розроблену документацію із землеустрою саме із замовником, тобто з АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва», а не будь-яким іншим структурним підрозділом АТ «Укрзалізниця».

У розділі 18 Договору зазначені реквізити сторін, зокрема замовника: Акціонерне товариство «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5), Філія «Центр забезпечення виробництва АТ «Укрзалізниця» (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 11/15).

У відповідності до пункту 3.1. Договору рознарядка від 25.07.2023 №ЦЗВ-20/2623 була надана позивачу саме філією «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» (проспект Повітрофлотський, 11/15, м. Київ, 03049).

У матеріалах справи міститься лист позивача вих.№2023-09/11 від 19.09.2023, адресований філії «Центр забезпечення виробництва АТ «Укрзалізниця» проспект Повітрофлотський, 11/15, м. Київ, 03049) про погодження розробленої документації.

Однак, як наголошує відповідач та підтверджується відповідним штампом на листі вх.№ЦУП-16/616 від 19.09.2023, виконавцем за Договором лист (з додатками) від 19.09.2023 вих. №2023-09/11 було подано до Філії «Центр управління промисловістю» АТ «Укрзалізниця», а не до Філії «Центр забезпечення виробництва АТ «Укрзалізниця», яка є замовником згідно Договору.

Дана обставина підтверджується також директором Філії «Центр управління промисловістю» АТ «Укрзалізниця» у листі від 26.10.2023 вих. № ЦУП-08/168 (том 1, а.с. 104).

При цьому Філія «Центр управління промисловістю» АТ «Укрзалізниця» знаходиться за адресою: вул. Санаторна, 12/1, м. Київ, 02099, яка є відмінною від адреси Філії «Центр забезпечення виробництва АТ «Укрзалізниця».

Отже, саме лише зазначення виконавцем у «шапці» листа від 19.09.2023 отримувачем Філію «Центр забезпечення виробництва АТ «Укрзалізниця» не свідчить саме по собі, з огляду на встановлені судом обставини, про те, що такий лист із додатками був дійсно переданий саме йому.

Замовник заперечує факт отримання ним листів від позивача з розробленою на виконання умов Договору технічною документацією, вказуючи, що лише після отримання листа позивача від 11.10.2023 №2023-10/7 про розірвання договору Філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» йому стало відомо про той факт, що позивач на виконання договору начебто передав на погодження зазначеному структурному підрозділу (Філії «Центр управління промисловістю») технічну документацію із землеустрою.

Доказів на підтвердження факту направлення листа саме замовнику згідно Договору позивач до матеріалів справи не надав, як і не надав доказів звернення до Філії «Центр управління промисловістю» АТ «Укрзалізниця» про повернення таких документів для перенаправлення замовнику за Договором.

Відповідач у свою чергу стверджує, що на адресу Філії «Центр забезпечення виробництва» жодного листа про погодження технічної документації на виконання умов Договору не надходило, що додатково підтверджується інформацією з системи документообігу СЕД філії ЦЗВ АТ «Укрзалізниця» з 10.07.2023 по 22.04.2024 (роздруківки додані до заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву).

Водночас, як вірно наголосив суд першої інстанції, з наданих до матеріалів справи доказів не вбачається за можливе встановити поважність та підстави звернення позивача до іншої філії ніж та, що передбачена умовами Договору та яка є стороною останнього.

При цьому судом враховано відсутність в матеріалах справи будь-яких розпоряджень філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» на уповноваження філії «Центр управління промисловістю» в частині виконання Договору при тому, що така філія взагалі не є його стороною, а докази погодження нею наданої позивачем технічної документації (згідно листа від 26.10.2023 вих. № ЦУП-08/168) також відсутні в матеріалах справи.

Відповідно до Положення про філію «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», затвердженого рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 10.04.2023, предметом діяльності філії є, зокрема, здійснення централізованої закупівлі послуг зі страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, закупівля послуг мобільного зв`язку, землевпорядних робіт з оформлення, переоформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, проведення оцінки ринкової вартості майна Товариства, маркетингових та консультаційних послуг (підпункт 3.2.4 пункту 3.2); керівництво філією відповідно до Статуту Товариства та цього Положення здійснюється директором виконавчим Філії (пункт 5.1).

Отже, Філія «Центр управління промисловістю» АТ «Укрзалізниця» не є тією особою, що замість замовника по Договору могла погоджувати розроблену виконавцем документацію із землеустрою.

Враховуючи зазначене, колегія суддів критично оцінює доводи скаржника про те, що відповідач усупереч умов Договору не вчинив жодних дій, які пов`язані з виконанням зобов`язань за спірним договором, зокрема щодо погодження розробленої позивачем на виконання умов Договору документації.

Більш того, наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору не є підставою для його визнання недійсним.

Аналогічні висновки викладені у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.06.2020 у справі №177/1942/16-ц.

Стосовно доводів скаржника про те, що про відсутність волевиявлення відповідача на укладення Договору свідчить інформація, яка міститься у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7400110612024 від 01.02.2024, з якого вбачається, що по земельній ділянці з кадастровим номером 4625387000:02:000:0040, площею 20 га, що розташована за адресою: Львівська обл., Стрийський район, Стрийська міська територіальна громада, с. Стриганці, була виявлена розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 08.09.2023 Фізичною особою-підприємцем Мушенко Олексієм Миколайович, то колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки, по-перше, умовами договору передбачено розробку документації з землеустрою на сім земельних ділянок, а не на одну, по-друге, розроблення ФОП Мушенко О.М. технічної документації стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 4625387000:02:000:0040, площею 20 га жодним чином достеменно не підтверджує, що це та ж сама ділянка, розроблення технічної документації із землеустрою якої передбачено умовами Договору, по-третє, сама по собі наявність технічної документації ФОП Мушенко О.М. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4625387000:02:000:0040 не підтверджує відсутність у відповідача намірів виконувати умови Договору задля отримання відповідних результатів.

З огляду на вищевикладене у сукупності місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позивачем не доведено факту недійсності Договору в силу невідповідності його вимогам частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України з боку відповідача.

Стосовно питань нарахування відповідачем штрафних санкцій позивачу за неналежне виконання умов Договору та розірвання останнього, то такі наразі судом не досліджуються, оскільки не входять до предмету доказування в межах заявленого у даній справі позову.

Частинами 1 та 2 статті 216 Цивільного кодексу України закріплено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як встановлено судом вище, сума в розмірі 23 097,50 грн сплачена позивачем з метою забезпечення виконання Договору, що передбачено положеннями частини 1 статті 27 Закону України «Про публічні закупівлі» та розділом 10 Договору.

Позивач як на підставу повернення сплаченого ним забезпечення виконання Договору у позові в тому числі посилається на частину 2 статті 27 Закону України «Про публічні закупівлі», якою визначено, що замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю у випадку:

1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю;

2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;

3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону;

4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність підстав для визнання недійсним Договору, дослідивши розділ 10 останнього та зазначені вище норми чинного законодавства, колегія суддів не вбачає підстав для застосування наслідків недійсності правочину в силу положень статті 216 Цивільного кодексу України та підстав для повернення суми сплаченого позивачем забезпечення виконання Договору.

Отже, висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову є правильними та скаржником не спростовані.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Усі інші доводи скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки останні не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Терратоп» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у даній справі підлягає залишенню без змін.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Терратоп» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі №910/3237/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі №910/3237/24 залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Терратоп».

Матеріали справи №910/3237/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 14.10.2024.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.А. Іоннікова