Постанова

від 14.10.2024 по справі 922/1368/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 922/1368/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Мартюхіна Н.О.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження апеляційну скаргу (вх.№1904Х) Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля на рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2024 у справі №922/1368/24 (повний текст рішення складено та підписано 22.07.2024 суддею Ольшанченком В.І. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за позовом Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля, Дніпропетровська обл, м.Павлоград

до Товариства з обмеженою відповідальністю Екіп-Елтех, м.Харків,

про стягнення 21418,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулось до Господарського суду Харкывськоъ області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Екіп-Елтех про стягнення 21418 грн основного боргу.

Позов обгрунтовано порушенням відповідачем умов договору поставки від 19.06.2020 №8977-ПУ-УМТС-Т у частині здійснення у встановлений строк поставки попередньо оплаченого позивачем за платіжною інструкцією від 24.10.22 № 2704974 товару- вимикача автоматичного ВА 55-41-344710-20УХЛЗ 1000А,660В вартістю 21418 грн та наявністю через це у позивача у відповідності до положень ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України права вимагати повернення зазначеної суми попередньої оплати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.07.2024 у справі №922/1368/24 у позові відмовлено повністю.

Рішення обґрунтовано відсутністю підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України щодо повернення спірної суми попередньої оплати, оскільки сторонами не встановлено строку поставки товару, який оплачено позивачем за платіжною інструкцією від 24.10.2022 № 2704974 через те, що договір поставки від 19.06.2020 №8977-ПУ-УМТС-Т є неукладеним внаслідок неукладення сторонами специфікацій, в яких, за змістом пунктів 1.1, 2.1, 4.1, 4.2, 5.1, 5.2, 5.4 вказаного Договору, як у його невід`ємних частинах, мають бути визначені всі його істотні умови (предмет, ціна та строки поставки). Крім цього, суд зазначив про те, що строк дії вказаного договору закінчився 31.12.2020, а доказів продовження його дії сторонами не надано, а також про те, що з рахунку №71 від 17.10.2022, за яким позивач сплатив спірну суму грошових коштів убачається, що він виставлений не за договором поставки від 19.06.2020 №8977-ПУ-УМТС-Т, а тому позивачем безпідставно зазначено у призначенні платежу платіжної інструкції №2704974 від 24.10.2022 "Предоплата за вимикач згідно договору №8977-ПУ-УМТС-Т від 19.06.2020".

Позивач з рішенням Господарського суду Харківської області від 10.07.2024 у справі №922/1368/24 не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на відсутність підстав вважати неукладеним договір поставки від 19.06.2020 №8977-ПУ-УМТС-Т з огляду на те, що хоча специфікація до нього й не укладалася, але попередня оплата товару за цим Договором здійснена за платіжною інструкцією від 24.10.2022 № 2704974 на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату від 17.10.2022 № 17 відповідно до умов Додаткової угоди від 24.10.2022, за умовами якої сторони дійшли згоди змінити п. 5.4 Договору і викласти його в наступній редакції: Розрахунки за продукцію, що поставляється постачальником, здійснюються покупцем по 100% попередній оплаті шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з моменту виставлення відповідного рахунку на адресу покупця.

Також позивач зазначив те, що строк дії договору поставки від 19.06.2020 №8977-ПУ-УМТС-Т продовжено з огляду на те, що пунктом 8.1. Договору передбачено, що у випадку невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов`язань за даним Договором, строк його дії продовжується до повного виконання зобов`язань, у той час як відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо поставки продукції, як того вимагає пункт 1.1. Договору.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2024 для розгляду справи сформовано склад суду: головуючий суддя-доповідач Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля на рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2024 у справі №922/1368/24 та ухвалено розглянути апеляційну скаргу у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження.

Відповідач не скористався передбаченим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відсутність якого відповідно до ч. 3 цієї статті не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з такого.

19.06.2020 Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКІП-ЕЛТЕХ" (постачальник) було підписано договір поставки №8977-ПУ-УМТС-Т (надалі - Договір), за яким в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, постачальник зобов`язується поставити у власність продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (надалі - продукція) в асортименті, кількості, якості, в строки, за ціною та характеристиками, узгодженими сторонами в даному договорі та специфікаціях, які є невід`ємними частинами даного договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору якість і комплектність кожного виду продукції, що поставляється, повинна відповідати нормам, стандартам якісних показників та технічним вимогам, встановленим чинними нормативними актами України та умовами цього Договору. продукція, що постачається за цим Договором, має бути новою, якщо інше не зазначено у специфікаціях до цього Договору.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Договору постачання продукції провадиться партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та у строки, узгодженими сторонами у специфікаціях до цього договору.

Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної за своїми якісними показниками, що супроводжується одним документом щодо якості та/або одним товаросупровідним документом.

Умови поставки продукції - DDP, згідно з Інкотермс-2010, з урахуванням умов та застережень, що містяться у цьому Договорі та/або відповідних специфікаціях до Договору.

Узгоджене місце призначення поставки зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до Договору. Постачальник несе всі витрати, пов`язані з постачанням продукції, до моменту її поставки до узгодженого призначення поставки.

У випадках, коли сторони у специфікаціях обумовлюють інші умови поставки, взаємини сторін регулюватимуться положеннями, погодженими сторонами у відповідних специфікаціях до Договору.

Відповідно до п. 5.1, 5.2 Договору загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є невід`ємною частиною цього договору. У разі відхилення кількості фактично поставленої продукції від погодженої до поставки кількості загальна вартість договору змінюється пропорційно до кількості фактично поставленої продукції з розрахунку її ціни, зазначеної у відповідних специфікаціях до договору. Толеранс (відхилення за кількістю) постачання продукції становить ± %, якщо інше не обумовлено сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

У будь-якому випадку загальна орієнтовна сума договору не повинна перевищувати 6000000,00 грн (шість мільйонів гривень 00 копійок), у т. ч. ПДВ 1000000 грн (один мільйон гривень 00 копійок) на дату укладання договору. Сума договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженого органу управління покупця.

Ціни на продукцію, що поставляється постачальником, встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

Згідно з п. 5.4 Договору розрахунки за продукцію за цим договором, що поставляється постачальником, здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п`яти) робочих днів з 90-го календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору та відповідною специфікацією до договору. Датою оплати вважається дата списання коштів із поточного рахунку покупця. Так само розрахунки за цим договором можуть здійснюватися в інших формах, що не суперечать чинному законодавству.

Відповідно до п. 7.5 Договору усі суперечки, що виникають між сторонами у зв`язку з виконанням цього договору або що стосуються його зміни, припинення, недійсності, підлягають розгляду та вирішуються в третейському суді для розгляду конкретної суперечки (третейський суд аd hос), крім суперечок, пов`язаних з невиконанням наступних зобов`язань щодо договору (одного чи кількох): зобов`язань про заміну неякісної продукції (товару), зобов`язань про усунення недоліків (дефектів) продукції (товару)/робіт/послуг, зобов`язань щодо постачання продукції (товару)/виконання робіт/надання послуг, зобов`язань щодо оплати штрафних санкцій за порушення строків постачання продукції (товару)/виконання робіт/надання послуг, зобов`язань щодо компенсації збитків, у зв`язку з порушенням умов постачання продукції (товару)/виконання робіт/надання послуг.

Згідно з п. 8.1 Договору цей договір може бути скріплений печатками сторін, що набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, сторони дійшли згоди, що у разі належного виконання обома сторонами своїх зобов`язань термін дії договору встановлюється до 31.12.2020 року включно. У разі невиконання (неналежного виконання) сторонами своїх зобов`язань за цим договором, термін дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. У разі укладення сторонами на виконання цього договору специфікації до договору до закінчення строку дії договору, встановленого в абзаці 1 п. 8.1 цього Договору, строки виконання зобов`язань за якими виходять за рамки строку дії договору, зазначеного в абзаці 1 п. 8.1 цього Договору, дія договору продовжується на строк виконання сторонами зобов`язань за вказаними специфікаціями. Строк дії Договору продовжується лише щодо специфікацій, які укладені у порядку, зазначеному в цьому пункті договору, та лише на період виконання сторонами зобов`язань за вказаними специфікаціями.

Згідно з пунктом 8.3. Договору якщо інше не вказано в Договорі, всі зміни і доповнення до нього можуть бути внесені за згодою обох сторін та оформлюються додатковими угодами,які є невід`ємними частинами цього Договору.

17.10.2022 відповідачем був виставлений рахунок на оплату замовлення №71 на наступну продукцію: вимикач автоматичний ВА 55-41-344710-20УХЛЗ 1000А, 660В в кількості 1 шт на суму 21418,00 грн.

24.10.2022 сторони уклали додаткову угоду до Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди змінити п. 5.4 Договору і викласти його в наступній редакції: Розрахунки за продукцію, що поставляється постачальником, здійснюються покупцем по 100% попередній оплаті шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з моменту виставлення відповідного рахунку на адресу покупця.

24.10.2022 позивачем на користь відповідача за платіжною інструкцією від 24.10.2022 №2704974 було здійснено перерахування грошових коштів на суму 21418 грн, в якій призначенням платежу вказано: «попередня оплата продукції згідно договору поставки №8977-ПУ-УМТС-Т від 19.06.2020»

29.03.2024 позивач надіслав відповідачу вимогу №12, в якій, посилаючись на обставини щодо перерахування ним за платіжною інструкцією від 24.10.2022 №2704974 на виконання умов договору поставки від 19.06.2020 №8977-ПУ-УМТС-Т згідно з виставленим відповідачем рахунком на оплату замовлення № 71 від 17.10.2022 попередньої оплати в сумі 21418 грн за товар - вимикач автоматичний ВА 55-41-344710-20УХЛЗ 1000А, 660В, а також на положення ч. 2 статті 530 ЦК України, вимагав здійснити поставку зазначеного товару у строк до 05.04.2024 включно.

Надсилання цієї вимоги підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 29.03.2024 та накладної Укрпошти №5140015503968.

Як зазначено вище, посилаючись на нездійснення відповідачем поставки товару -вимикача автоматичного ВА 55-41-344710-20УХЛЗ 1000А, 660В у встановлений договором поставки від 19.06.2020 №8977-ПУ-УМТС-Т строк, за який позивач здійснив передплату в сумі 21418 грн за платіжною інструкцією від 24.10.2022 №2704974 та на положення ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України, позивач звернувся з позовом у даній справі, предмет якого становить матеріально-правова вимога про стягнення вказаної суми як основного боргу.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 174 Господарського кодексу України серед підстав виникнення господарських зобов`язань передбачено господарські договори.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 267 Господарського кодексу України передбачено, що договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною другою цієї статті передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобовязання з передання покупцю товару у встановлений строк та в разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

При цьому можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Проте, у спірних правовідносинах відсутні умови для застосування вказаної норми, у зв`язку з недоведенням позивачем наявності між сторонами зобов`язальних правовідносин за договором поставки від 19.06.2020 №8977-ПУ-УМТС-Т, які передбачають обов`язок відповідача із здійснення поставки позивачу оплаченого ним за платіжною інструкцією від 24.10.2022 №2704974 товару у певний строк, порушенням якого обґрунтовано позовні вимоги.

Стаття 15 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні судового рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Як зазначено вище, предмет позову у даній справі складає матеріально-правова вимога, яка сформульована як стягнення основного боргу.

Вказана вимога обґрунтована обставинами порушення відповідачем умов договору поставки від 19.06.2020 №8977-ПУ-УМТС-Т у частині здійснення у встановлений строк поставки попередньо оплаченого позивачем товару та наявністю через це у позивача у відповідності до положень ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України права вимагати повернення попередньої оплати.

При цьому колегія суддів враховує, що виходячи зі змісту частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка визначає зобов`язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, під основним боргом слід розуміти обов`язок боржника у грошовому зобов`язанні.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 викладено висновок, що за змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку, а тому грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати, у зв`язку з чим правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України є грошовим.

Отже, в межах заявленого в рамках даної справи позову позивач просить суд стягнути з відповідача 21418 грн в якості присудження до виконання обов`язку у грошовому зобов`язанні за укладеним між сторонами договору поставки від 19.06.2020 №8977-ПУ-УМТС-Т з повернення сплаченої на виконання саме цього Договору попередньої оплати за товар, який не поставлено у встановлений цим Договором строк.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про неукладеність вказаного Договору, з наступних підстав.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За змістом статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України, які містять визначення договору поставки, його істотними умовами, які визначені законом, є предмет та ціна.

При цьому строк дії договору поставки за загальним правилом,тобто якщо інше не встановлено домовленістю сторін, не є істотною умовою договору, так як в разі його невизначеності, відповідно до ч. 1 статті 267 Господарського кодексу України він вважається укладеним на один рік.

При цьому слід розрізняти строки поставки як строки виконання окремих обов`язків в договірному зобов`язанні, що виникло з договору поставки із строком дії самого договору.

Відповідно до статті 266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Оскільки в пунктах 1.1., 4.1., 5.1. Договору сторони узгодили, що його предмет ( найменування, асортимент, кількість продукції), ціна та строки поставки мають визначатись у специфікаціях, до його істотних умов, окрім предмету та ціни, як визначених законом істотних умов, належать також і умови про строки поставки відповідних партій товару, щодо яких за відповідною домовленістю сторін вони мають досягти згоди, як це передбачено абз. 2 ч. 1 статті 638 Цивільного кодексу України.

Щодо визначення вказаних істотних умов специфікаціями сторонами не вносились зміни шляхом укладення додаткових угод, як це передбачено пунктом 8.3. Договору.

В пункті 1.1. Договору зазначено лише род товару-продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення за відсутності в умовах Договору будь-якої конкретизації щодо найменування видів такої продукції, а в пункті 5.1. зазначено лише орієнтовну верхню межу загальної суми Договору, яка за цим пунктом має визначатися загальной сумою специфікацій. Умовами Договору не визначено і строків поставки.

Таким чином, як правомірно зазначив суд першої інстанції, у спірних правовідносинах істотні умови Договору, а саме предмет, ціна та строки поставки мають бути визначені у специфікаціях, як невід`ємних частинах договору.

Оскільки у матеріалах справи відсутні докази укладення сторонами специфікацій до Договору та позивач у заяві про усунення недоліків позовної заяви та в апеляційній скарзі стверджує про те, що специфікації до Договору не укладались, сторонами не досягнуто згоди з істотних умов Договору, що за загальним правилом є підставою вважати його неукладеним.

Разом з цим, Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо того, що якщо буде доведено, що спірний договір його сторонами виконується, це виключає кваліфікацію договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини 8 статті 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 та в постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду та Касаційного цивільного суду від 11.10.2018 у справі № 922/189/18, від 23.09.2015 у справі № 914/2846/14 та від 06.07.2016 у справі № 914/4540/14. від 11.10.2018 у справі №922/189/18, від 06.11.2018 у справі №926/3397/17, від 09.04.2019 у справі №910/3359/18, від 29.10.2019 у справі №904/3713/18, від 19.02.2020 у справі №915/411/19, від 30.07.2019 у справі № 907/804/17, від 18.03.20 у справі № 456/2946/17.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази здійснення виконання договору поставки від 19.06.2020 №8977-ПУ-УМТС-Т будь-якою із сторін.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції, з рахунку №71 від 17.10.2022, за яким позивач сплатив спірну суму грошових коштів вбачається, що він виставлений не за договором поставки №8977-ПУ-УМТС-Т від 19.06.2020, а тому позивачем безпідставно зазначено у призначенні платежу платіжної інструкції від 24.10.2022 №2704974 "Предоплата за вимикач згідно договору №8977-ПУ-УМТС-Т від 19.06.2020".

Зокрема, реквізити вказаного рахунку не містять посилання на вказаний Договір, а в реквізиті «Договір» взагалі не зазначено будь-яких відомостей, зокрема, номер та дату.

Назва вказаного документу вказує на його виставлення за замовленням, яке у матеріалах справи відсутнє, та як зазначено вище, щодо визначення істотних умов, у тому числі найменування товару лише специфікаціями, сторонами не вносились зміни шляхом укладення додаткових угод, як це передбачено пунктом 8.3. Договору.

З наведеного вбачається відсутність підстав вважати, що вказаний рахунок виставлено на виконання умов договору поставки від 19.06.2020 №8977-ПУ-УМТС-Т, так само як і здійснення позивачем на рахунок відповідача платежу за платіжною інструкцією від 24.10.2022 №2704974.

З огляду на наведене, колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи апеляційної скарги щодо того, що наведеними діями сторін з виставлення рахунку № 71 на оплату за замовленням від 17.10.2022 та здійснення платежу за платіжною інструкцією від 24.10.2022 №2704974 підтверджується відсутність підстав вважати договір поставки від 19.06.2020 №8977-ПУ-УМТС-Т неукладеним.

Отже, висновок суду першої інстанції про відмову в позові є обґрунтованим.

Ураховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись ст.129, пунктом 4 частини 1 ст.275, ст.. 276, ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2024 у справі №922/1368/24 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Н.О. Мартюхіна