Постанова

від 13.12.2007 по справі 6/162-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/162-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 13 грудня 2007 р.                                                                                    № 6/162-07  

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н. О., - головуючого,

Рибака В.В.,Черкащенка М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиПП “Троя”

на постанову

Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.08.2007 року

у справі господарського суду  Київської області

за позовомПП “Троя”

доТОВ “Профіль-сервіс”

простягнення 365895,00 грн.,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Іващенко А.К., Рябчук А.А.,

- відповідача:не з”явився,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2007 року ПП “Троя” звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ “Профіль-сервіс” про стягнення 365895,00 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 04.05.2007 року позов задоволено. Стягнуто на користь ПП “Троя” 365895,00 грн. суми заборгованості та 3776,95 грн. судових витрат.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.08.2007 року рішення місцевого господарського суду від 04.05.2007 року скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою ПП “Троя” подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.08.2007 року скасувати, рішення місцевого господарського суду від 04.05.2007 року з даної справи залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Доповідач: Черкащенко М.М.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.76 №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Судові рішення цим вимогам не відповідають.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами , але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ “Профіль-сервіс” на адресу ПП “Троя” направило рахунок-фактуру № 494-Я від 29.08.2006 року на суму 365895,00 грн., відповідно до якого він був виставлений на оплату металопластикових вікон 320,6 кв.м. на суму 97773,38 грн., металопластикових дверей/вікон 322,10 кв.м. на суму 159062,64 грн., монтажних робіт на суму 48076,47 грн.

На підставі виставленого рахунку № 494-Я від 29.08.2006 року, позивачем було перераховано на рахунок відповідача за платіжним дорученням № 234 від 31.08.2006 року суму 365895,00 грн.

Висновок суду апеляційної інстанції, що укладений між сторонами договір за правовою природою є лише договором підряду є помилковим, оскільки з рахунку-фактури не вбачається виникнення у відповідача обов'язку виготовлення металопластикових вікон та дверей.

Враховуючи зміст виставленого рахунку фактури № 494-Я, положення ст. ст. 11, 655, 837 ЦК України, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про досягнення між сторонами згоди щодо укладення договору, який містить елементи договору купівлі-продажу та договору підряду.

Дійшовши вірного висновку про правову природу договору, місцевий господарський суд задовольняючи позов належним чином не дослідив виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, а відповідно, суд в повній мірі не обгрунтував наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 670 ЦК України, якщо  продавець  передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу,  покупець має  право вимагати   передання  кількості  товару,  якої  не  вистачає,  або відмовитися від переданого товару  та  його  оплати,  а  якщо  він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Суди попередніх інстанцій, під час розгляду справи, належним чином не встановили, яка кількість товару була передана ПП “Троя” з огляду на те, що накладна № 494/1-Я від 29.09.2006 року про передачу металопластикових вікон на суму 117328,05 грн. не містить підпису позивача про їх отримання. Матеріали справи будь-яких інших доказів про передачу відповідачем товару, який вказаний у рахунку-специфікації не містять.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу

Згідно ст. 853 ЦК України, замовник  зобов'язаний    прийняти    роботу,    виконану підрядником  відповідно до договору підряду,  оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач виконав монтажні роботи, проте позивач відмовився від підписання акту приймання виконаних робіт від 29.09.2006 року з посиланням на виконання підрядником робіт неналежної якості.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП “Троя” лише 15.01.2007 року направило листа відповідачу про неналежну якість виконаних робіт.

Посилання позивача на акт огляду від 14.01.2007 року, яким встановлено виконання відповідачем монтажних робіт неналежної якості, як на підставу для задоволення позову не може братись до уваги, оскільки цей акт складений без присутності представника підрядника, а тому є неналежним доказом.

Суди попередніх інстанцій розглядаючи даний спір в частині виконання підрядником монтажних робіт неналежної якості також не врахували ч.4 ст. 853 ЦК України, відповідно до якої у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-якого з них має бути призначена експертиза, а відповідно помилково не призначили судову технічно-будівельну експертизу.

Крім того, суди попередніх інстанцій чітко не встановили об”єкт виконання відповідачем монтажних робіт, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідачем були проведені роботи на двох об'єктах: санаторний комплекс “Рибний” та Українська алергічна лікарня (м. Солотвино), проте місцевим судом зазначено лише про виконання робіт на об”єкті санаторного комплексу “Рибний”, а судом апеляційної інстанції взагалі це питання не досліджувалось.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суди порушили вимоги ст. 43 ГПК України, а саме повно, всебічно та об'єктивно не дослідили всі обставини справи, які мають суттєве значення для вирішення спору і прийняли незаконні судові рішення.

Згідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.

За таких обставин, прийняті судові рішення підлягають скасуванню, з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, витребувати докази у відповідності з вимогами ст.36 ГПК України, уточнити позовні вимоги, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи позивача та відповідача, дати їм належну юридичну оцінку, призначити відповідну судову експертизу і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.08.2007 року та рішення господарського суду Київської області від 04.05.2007 року у справі № 6/162-07 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий, суддя                                                                   Н. Кочерова

Судді                                                                                     В. Рибак

                                                                                              М. Черкащенко