Рішення

від 04.05.2007 по справі 6/162-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/162-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"04" травня 2007 р.                                                                              Справа № 6/162-07

за позовом     Приватного підприємства «Троя», м. Київ

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіль-сервіс», м. Бровари

про                  стягнення  365 895,00 грн.                     

                                                                                                Суддя Маляренко А.В.

За участю представників сторін

позивача – Бурмагін  О.О. (довіреність б/н  від 14.03.2007 р.)

відповідача –не зґявився

                                                   Обставини справи:       

             До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Троя»(далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіль-сервіс»(далі - відповідач) про стягнення  365 895,00 грн.                     

      Ухвалою господарського суду Київської області від 16.04.2007 р. було порушено провадження в справі та призначено до розгляду на 04.05.2007 р.

           Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, які виникли на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури  № 494-Я від 29.08.2006 р., відповідно до якого позивачем  було здійснено оплату вартості товару та монтажних робіт загалом на суму 365895,00 грн.

     Відповідач, всупереч вимог чинного законодавства, поставив товар лише на суму   117 328,05 грн., допоставка на суму 248 566,95 грн. здійснена відповідачем не була, крім того, поставлений товар на суму 117 328,05 грн. виявився неякісним (дефектним) і його використання позивачем неможливе.

    З огляду на вищезазначене, з метою захисту своїх прав  і охоронюваних законом інтересів, в порядку ст. 678 ч. 2 Цивільного кодексу України, позивач звернувся до суду з позовом про повернення сплачених 365 895,00 грн. грошових коштів.

В судовому засіданні 04.05.2007 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.  

           Відповідач в судове засідання 04.05.2007 не зявився, вимоги суду, викладені в ухвалі про порушення провадження в справі від 16.04.2007 - не виконав, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи - не надав,. Через канцелярію Господарського суду Київської області  ніяких заяв та клопотань не подавав. Про місце, час та дату розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується реєстрами рекомендованої кореспонденції суду № 254 від 17.04.2007 р.

Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутністю відповідача та його відзиву на позовну заяву.

           Таким чином, справа розглядається судом в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов, вислухавши представника позивача, господарський суд, -

                                                 встановив

29.08.2006 відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру № 494-Я загалом на суму 365895,00 грн. щодо оплати останнім товару –металопластикових вікон та дверей  площею 642,7 кв.м. та здійснення монтажних робіт зазначеного товару.

Відповідно до платіжного доручення № 234 від 31.08.2006, позивачем була здійснена оплата по рахунку-фактурі № 494-Я від 29.08.2006 щодо товару –металопластикових вікон та дверей площею 642,7м.кв., а також монтажних робіт, загалом в сумі 365 895 (триста шістдесят п'ять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) гривень 00 коп. (в т.ч. ПДВ –20%).

Згідно накладної № 494/1-Я від 29.09.2006, відповідачем було поставлено позивачу  частину товару, а саме в кількості 320,6 м.кв. загалом на суму 117328,05 грн.

Як зазначає позивач у позові, з жовтня 2006 року відповідач всупереч прийнятим на себе зобовязанням, не здійснив допоставку товару –металопластикових вікон та їх монтаж на суму 248 566,95 грн.  

Згідно договору № 104-м від 10.08.2004 р., укладеним між позивачем, у якості генерального підрядника, з однієї сторони, та ТОВ «Спелеоцентр Солотвино», в якості замовника, позивач зобовязався виконати підрядні роботи, зокрема і монтажні, на обєкті замовника  за адресою: Закарпатська обл., Тячівський район, смт. Солотвино, санаторний комплекс «Рибник», а замовник зобовязався прийняти їх та оплатити.

Позивачем для виконання монтажних робіт був залучений відповідач в якості субпідрядника.   

Відповідач приступив до виконання  робіт щодо монтажу поставлених металопластикових вікон за адресою: Закарпатська обл., Тячівський район, смт. Солотвино, санаторний комплекс «Рибник». Вартість монтажних робіт згідно з рахунком-фактурою № 494-Я від 29.08.2006 р. становила 57 691,76 грн. (в т.ч. ПДВ –20%).

Відповідно до Акту здачі-прийомки виконаних робіт № 167 від 29.09.2006р. відповідачем було виконано монтажних робіт на суму 23 793,95 грн. (в т.ч. ПДВ –20%). Суд, дослідивши зазначений Акт, встановив, що його підписано тільки повноважним представником відповідача та проставлено печатку відповідача. Позивачем Акт № 167 від 29.09.2006 р. підписано не було.

Як зазначає позивач у позові, Акт № 167 від 29.09.2006 р. не було підписано, тобто не прийнято виконані за ним роботи з монтажу метало пластикових вікон, з тих підстав, що відповідачем було встановлено неякісний товар та виконано неякісно роботи по його встановленню, що підтверджується також Актом про технічний нагляд монтажу віконних виробів від 14.01.2007 р., який було складено представниками санаторного комплексу «Рибник»та ТОВ «Спелеоцентр Солотвино», на обєкті якого відповідачем виконувались монтажні роботи щодо встановлення металопластикових вікон за замовленням позивача. Згідно зазначеного Акту № 167 від 29.09.2006 р. було виявлено недоліки, які не можна усунути.

До того ж, в матеріалах справи наявні письмові пояснення посадової особи відповідача, згідно яких він зазначав про те, що відповідачем дійсно було поставлено позивачу неякісний товар за рахунком-фактурою № 494-я від 29.08.2006 р. та здійснено його монтаж і зобовязувався замінити його на товар належної якості.

15.01.2007 р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 1 з  вимогою здійснити демонтаж та вивіз поставленого товару та повернення коштів до кінця січня 2007 року. Відповідачем відповідь на лист № 1 від 15.01.2007 р. надана не була і грошові кошти, сплачені позивачем, –не повернуті.  

19.03.2007 р. позивачем  на адресу відповідача була направлена претензія № 19, згідно якої позивач, в порядку ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України, відмовився від  договірних зобовязань з відповідачем щодо поставки та монтажу останнім металопластикових вікон та дверей. Також позивач у зазначеній претензії виставив вимогу повернути сплачені кошти в сумі 365895,00 грн. у зв'язку з відмовою від виконання  договору та неприйняттям неякісного товару. Відповідач відповідь на претензію № 19 від 19.03.2007 р. не надав, і грошові кошти в сумі 365895,00 грн. –не повернув.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом  України.

          Стаття 193 Господарського кодексу України  визначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Вимогами статті 673 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Відповідно до статті 675 Цивільного кодексу України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Стаття 837 Цивільного кодексу України, встановлює, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

           Згідно статті 857 Цивільного кодексу України якість роботи має відповідати вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Стаття 691 Цивільного кодексу України передбачає, що Покупець зобов'язаний    оплатити   товар   за   ціною, встановленою  у  договорі  купівлі-продажу,  або,  якщо  вона   не встановлена  у  договорі  і не може бути визначена виходячи з його умов,  - за ціною,  що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу,  а  також вчинити за свій рахунок дії,  які відповідно до договору,  актів цивільного законодавства або вимог,  що  звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 статті 678 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право зокрема відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

На підставі викладеного, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем на підставі рахунку-фактури № 494-Я від 29.08.2006 р. виникли договірні правовідносини купівлі-продажу та  підряду,  оскільки у відповідача на підставі рахунку-фактури № 494-Я від 29.08.2006 р. виникли зобовязання поставити позивачу товару (продати) та здійснити монтаж (підрядні роботи) металопластикових вікон на обєкті на суму 365895,00 грн., а у позивача виникли зобовязання сплатити грошові кошти в сумі 365895,00 грн.

          Суд, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що позивач свої зобов'язання перед відповідачем щодо оплати вартості товару та монтажних робіт за рахунком-фактурою № 494-Я від 29.08.2006 р. в сумі 365895,00 грн. виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачу 365895,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 234 від 31.08.2006 р.

          В свою чергу, відповідач свої зобовязання щодо поставки товару –металопластикових вікон та виконання їх монтажу, загалом на суму 365895,00 грн. – не виконав належним чином та у повному обсязі, оскільки, відповідачем було поставлено позивачу  частину товару, а саме в кількості 320,6 м.кв.  на суму 117328,05 грн. (згідно накладної № 494/1-Я від 29.09.2006 р.) та виконано монтажні роботи по його встановленню. Зобовязання щодо поставки товару на суму 248566,95 грн. та його монтажу –відповідачем виконано не було, доказів протилежного відповідачем суду надано також не було.

          Також, суд враховує і ту обставину, що поставлений відповідачем позивачу товар –металопластикові вікна на суму 117328,05 грн. та здійснений монтаж товару не відповідали вимогам якості, що зафіксовано Актом про технічний нагляд монтажу віконних виробів від 14.01.2007 р. Сертифікатів на товар, які б підтверджували якість товару, відповідачем позивачу станом на момент вирішення спору  надано не було. До того ж, товар –металопластикові вікна та роботи з їх монтажу загалом на суму 117328,05 грн. позивачем прийняті не були, оскільки Акт здачі-прийомки виконаних робіт № 167 від 29.09.2006 р. –позивачем не підписано та не посвідчено печаткою.

          Таким чином, оскільки відповідачем-постачальником не було здійснено на користь позивача –покупця поставку товару на суму 248566,95 грн., а поставлений відповідачем та встановлений ним товар на суму 117328,05 грн. –не відповідав вимогам якості та від приймання якого позивач відмовився,  і позивач претензією № 19 від 19.03.2007 р. в порядку ст. 678 ч. 2 Цивільного кодексу України,  відмовився від договірних зобовязань та вимагав повернення сплаченої ним за товар грошової суми в розмірі 365895,00 грн., які були ним перераховані відповідачу, суд прийшов до висновку, що у відповідача - ТОВ “Профіль-сервіс” на даний час існує заборгованість перед позивачем –ПП «Троя»в сумі  365895,00 грн., і яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку.

          Таким чином суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача  грошових коштів в сумі 365895 грн. за  оплачений позивачем товар по рахунку-фактурі № 494-Я від 29.08.2006 р.  - законною та обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу  України, підлягають стягненню з  відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд  Київської області, –

вирішив:

1. Позов  Приватного підприємства «Троя»до Товариства з обмеженою відповідальністю “Профіль-Сервіс” -   задовольнити  повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Профіль-Сервіс”  (код ЄДРПОУ 30840047, місцезнаходження: 07400 Київська область, м.Бровари, вул. Залізнична,8; п/р № 26000301261914 у філії «Подільське відділення ПІБ в м.Києві», МФО 322197), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства «Троя»(код ЄДРПОУ 21534772, місцезнаходження: 03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 100/2; п/р № 260073017930 в без балансовому відділенні № 2 ПІБ м.Києва, МФО 300012) суму заборгованості в розмірі  365 895 (триста шістдесят пять тисяч вісімсот девяносто пять) грн. 00 коп. а також  3 658 (три тисячі шістсот пятдесят вісім) грн. 95 коп. витрат по сплаті державного мита  та 118 (сто  вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       3 . Копію рішення надіслати сторонам.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя