Ухвала

від 10.10.2024 по справі 910/16443/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.10.2024Справа № 910/16443/23

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Соіл Енерджи" (м. Київ)

про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2024 у справі №910/16443/23,

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Львів)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соіл Енерджи" (м. Київ)

про стягнення 242 774,52 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача (заявника): Стеценко О.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соіл Енерджи" про стягнення 242 774,52 грн плати, нарахованої у зв`язку із затримкою вантажу на станції призначення з вини відповідача (перевізний документ №2151 08587-8).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.05.2024 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соіл Енерджи" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 242 774,52 грн заборгованості та 3 641,62 грн судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2024 у справі № 910/16443/23, залишено без змін.

27.09.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Соіл Енерджи" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2024 у справі №910/16443/23, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 розгляд означеної заяви призначено в судовому засіданні на 10.10.2024.

08.10.2024 від позивача надійшли заперечення проти поданої відповідачем заяви.

У судовому засіданні 10.10.2024 представник відповідача підтримав вимоги і доводи заяви та просив розстрочити виконання рішення. Представник позивача в судове засідання не з`явився, та його неявка не перешкоджає розгляду заяви відповідно до ст. 331 ГПК України.

Розглянувши матеріали заяви, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

За частинами 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Як вже зазначалося судом вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 03.05.2024 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соіл Енерджи" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 242 774,52 грн заборгованості та 3 641,62 грн судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2024 у справі № 910/16443/23, залишено без змін.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).

За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини та громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Аналогічна правова позиція була висловлена Конституційним Судом України у рішеннях від 13.12.2012 у справі № 18-рп/2012, від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 та від 30.06.2009 у справі № 16-рп/2009.

За частинами 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до положень статті 331 ГПК України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Вищенаведеними нормами встановлено, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Обґрунтовуючи заяву про відстрочку виконання рішення суду, заявник просить врахувати загальновідомі факти щодо введення воєнного стану в Україні, значний спад економіки країни, постійні відключення електроенергії, обстріли та повітряні тривоги, які негативно впливають на можливість стабільної роботи підприємства.

Крім того, матеріальний стан відповідача на даному етапі є критичним, на рахунках підприємства відсутні грошові кошти, а контрагенти не витримують строки розрахунків. Однак, відповідачем було проведено інвентаризацію кредиторської заборгованості і складено Акти звірки з боржниками, зокрема, ПП "Західний Буг" винне відповідачу 1 553 177,10 грн, а ТОВ "Сігнет-Центр" винне 850 129,94 грн. Вказана заборгованість має бути погашена протягом року.

Враховуючи наведене вище, а також фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, відповідач просить розстрочити виконання рішення суду від 03.05.2024 щомісячними платежами строком на 7 (сім) календарних місяців, згідно з наданим графіком.

Суд відзначає, що фактично всі покладені в основу даної заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду твердження відповідача, по суті, зводяться до відсутності у нього коштів.

У той же час згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 статті 617 ЦК України та частина 2 статті 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, у тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов`язку такого органу, який виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.

За таких обставин, факт відсутності коштів, у будь-якому випадку, не може бути підставою, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим. Крім того заявником не надано доказів того, що протягом заявленого ним часу відповідач отримає можливість реально виконати рішення суду в повному обсязі.

Відсутність надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".

Отже, відповідачем не подано суду жодних належних доказів, у розумінні приписів статті 76 ГПК України, на підтвердження викладених у заяві про розстрочення виконання рішення суду обставин.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої відповідачем заяви про розстрочення виконання рішення в даній справі.

Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.

Розглянувши мотиви поданої заяви, врахувавши ступінь вини боржника у виникненні спору, дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Соіл Енерджи" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2024 у справі №910/16443/23.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Соіл Енерджи" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2024 у справі №910/16443/23 відмовити.

Ухвала набрала законної сили 10.10.2024 та її може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 14.10.2024.

Суддя Т.М. Ващенко