Постанова

від 04.12.2007 по справі 15/327-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/327-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 04 грудня 2007 р.                                                                                    № 15/327-07  

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючий суддяМуравйов О. В.

суддіКоробенко Г. П.Фролова Г. М.

розглянувшикасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2007 року

по справі№ 15/327-07 Господарського суду Харківської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сільгоспмашсервіс"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест"

простягнення 48585,60 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача:Мирошникова О.Ш. –дов. №2 від 08.10.2007 року

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.10.2007 року по справі № 15/327-07 касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2007 року по справі № 15/327-07 прийнята до провадження, а розгляд призначений на 04.12.2007 року.

Відповідно до Розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України від 04.12.2007 року розгляд касаційної скарги здійснюється колегією суддів у складі: Муравйов О. В. (головуючий), Коробенко Г. П., Фролова Г. М.

Відводів складу колегії суддів не заявлено.

Представник позивача в судове засідання 04.12.2007 року не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги повідомлений заздалегідь належним чином. Виходячи з особливостей розгляду справи судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117 ГПК України, неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

За згодою представника відповідача в судовому засіданні 04.12.2007 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови Вищого господарського суду України.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільгоспмашсервіс" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" 48 585,60 грн., у т.ч. основного боргу у сумі 10 080,00 грн., що виник із договору про надання механізованих послуг зі збирання сільськогосподарських культур комбайнами "Bizon BS-Z110" № Хр-Мех-10/20-02 від 20.10.06, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору з оплати наданих послуг зі збирання врожаю, а також позивач просив суд стягнути з відповідача платню за користування чужими грошовими коштами у сумі 38 505,60 грн. та судові витрати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.07.2007 року по справі № 15/327-07 (суддя Лаврова Л. С.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2007 року (головуючий суддя Могилєвкін Ю. О., судді Плужник О. В., Такмаков Ю. В.), позовні вимоги задоволенні частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгоспмашсервіс" 10 080,00 грн. основного боргу, 15 000,00 грн. платні за користування чужими грошовими коштами, 250,80 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з посиланням на невиконання умов договору в частині оплати наданих послуг зі збиранню врожаю, а також обов'язок відповідача сплатити борг з урахуванням 2% від суми боргу за кожний день прострочення платежу, що є платнею за користування чужими грошовими коштами.

Не погоджуючись з прийнятими по справі рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2007 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2007 року скасувати та припинити провадження у справі за відсутності предмета спору.

Відзив на касаційну скаргу не наданий, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла наступного висновку.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, між   позивачем   та   відповідачем   був   укладений   договір   про   надання механізованих послуг зі збирання сільськогосподарських культур комбайнами "Bizon BS-Z110"»  №  Хр-Мех-10/20-02   від  20.10.06р.,   відповідно  до  умов  якого  позивач зобов'язався надати відповідачеві послуги зі збирання сільськогосподарських культур (кукурудзи), а відповідач прийняти і оплатити ці послуги.

Згідно з п. 4.1. договору вартість послуг позивача за договором склала 140,00 грн. за один гектар, а відповідно з п. 4.2. договору відповідач зобов'язаний розрахуватись за надані послуги грошовими коштами.

Пунктом 5.1.  договору у забезпечення гарантій оплати за виконання механізованих послуг відповідач проводить попередню оплату за кожне надане для збирання поле згідно з п. 2.1. і п. 4.1. договору. Відповідно до п. 5.2. відповідач зобов'язується здійснити розрахунок із позивачем протягом 2-х днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду в тому, що відповідач повинен був, відповідно до п. 5.2. договору, здійснити розрахунок із позивачем протягом 2-х днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт, що їм не виконано.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з місцевим та апеляційним господарськими судами в тому, що позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, згідно з актом виконаних робіт № 11/30-02 від 30.11.06р. позивач надав відповідачеві послуги зі збирання кукурудзи на суму 10 080,00 грн., але відповідач свої зобов'язання не виконав, в порушення умов договору послуги позивача не оплатив, в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 10 080, 00 грн.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, господарський суд першої інстанції, а так само і апеляційний господарський суд, правомірно прийшли до висновку про обгрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгоспмашсервіс" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" 10 080, 00 грн. боргу, у зв'язку з чим правомірно їх задовольнили.

Натомість, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з місцевим та апеляційним господарськими судами відносно задоволення ними позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" 15 000 грн. платні за користування чужими грошовими коштами, з огляду на таке.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, умовами договору, зокрема п. 6.5. договору передбачено, що у випадку прострочення виконання зобов'язань з оплати наданих послуг, якщо відстрочка не передбачена відповідною додатковою угодою, замовник (відповідач) зобов'язаний сплатити виконавцю (позивачу) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 2% від суми боргу за кожний день прострочення платежу, що є платнею за користування чужими грошовими коштами (у відповідності із ст.ст. 536, 625 ЦК України).

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлена вимоги саме про стягнення плати за користування чужими коштами.

Сума процентів, що нараховуються на суму заборгованості відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є платою за користування чужими коштами. Тому посилання в п. 6.5 договору на ст. 625 ЦК України та доводи позивача з цього приводу є помилковими.

Суд першої інстанції, виходячи з приписів ст. 22, 83 ГПК України не мав підстав для зміни предмету позовних вимог, і стягувати зазначену суму з посиланням на ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, відповідач кошти від позивача не отримував; мала місце заборгованість відповідача за надані позивачем послуги.

Касаційна інстанція вважає, що проценти —це грошова сума, що сплачується (нараховується) борж ником на користь кредитора у вигляді плати за використання залуче них на визначений строк грошових коштів. До процентів, зокрема, включаються: платіж за використання коштів, отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за прид бання товарів у розстрочку.

В даному випадку користування чужими коштами не мало місця, оскільки власне кошти не передавалися. Застосовувати ст. 536 ЦК України до заборгованості за надані послуги невірно.

За таких підстав, касаційна інстанція вважає, що оскільки за умовами укладеного між сторонами договору залуче ння на визначений строк грошових коштів не відбувалось, відсутні і підстави для стягнення з відповідача, визначеної позивачем, платні за користування чужими грошовими коштами.

З урахуванням викладеного, Вищий господарський суд України вважає, що місцевим та апеляційним господарськими судами, при задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгоспмашсервіс" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" платні за користування чужими грошовими коштами, невірно застосована норма матеріального права, що призвело до прийняття в цій частині неправильного по суті рішення, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для часткового скасування рішення та постанови.

Враховуючи зазначене, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2007 року та рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2007 року по справі № 15/327-07 підлягають скасуванню в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" 15000 грн. платні за користування чужими грошовими коштами.

Позивачем була заявлена вимога про стягнення плати за користування чужими коштами в сумі 38505,6 грн. Задовольняючи позов в цій частині, місцевий суд зменшив відповідальність відповідача до 15000 грн.

З огляду на відсутність в даному випадку правових підстав для стягнення з відповідача платні за користування чужими грошовими коштами, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в цій частині в задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" платні за користування чужими грошовими коштами в сумі 38505,60 грн., Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільгоспмашсервіс" має бути відмовлено.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2007 року по справі № 15/327-07 та рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2007 року по справі № 15/327-07 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 15000 грн. платні за користування чужими грошовими коштами.

В цій частині прийняти нове рішення.

Відмовити в позові про стягнення платні за користування чужими грошовими коштами в сумі 38505,60 грн.

В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2007 року по справі № 15/327-07 та рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2007 року по справі № 15/327-07 залишити без змін.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

СуддіГ. П. Коробенко

Г. М. Фролова