Рішення

від 03.10.2024 по справі 914/614/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2024 Справа № 914/614/24

За позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль, м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівенергоінвест», м. Золочів

про припинення дії земельного сервітуту

Суддя Наталія Мороз

за участю секретаря судового засідання

Соломії Дицької

Представники:

Від позивача: П. Тутов, В. Маланчук

Від відповідача: не з`явився

Суть спору:

Позовну заяву подано Квартирно-експлуатаційним відділом м. Тернопіль до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівенергоінвест» про розірвання договору про встановлення земельного сервітуту.

Ухвалою суду від 11.03.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 01.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.04.2024.

Ухвалою суду від 15.04.2024 задоволено заяву Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

30.04.2024 підготовче засідання відкладено на 21.05.2024, про що Товариство з обмеженою відповідальністю «Золочівенергоінвест» повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

Ухвалою суду від 15.05.2024 задоволено заяву Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 21.05.2024 оголошувалась перерва до 04.06.2024, про що представники сторін ознайомлені під розписку.

Ухвалою суду від 03.06.2024 задоволено частково заяву Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 04.06.2024 задоволено заяву позивача від 27.05.2024 № 14/1672 про зміну предмета позову; підготовче засідання продовжено на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 27.06.2024.

Ухвалою суду від 27.06.2024 задоволено клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль від 10.06.2024 № 14/1780 про долучення доказів та поновлення строку на подання доказів; підготовче засідання відкладено на 04.07.2024.

Ухвалою суду від 03.07.2024 відмовлено у задоволенні заяви Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль від 28.06.2024 № 14/1953 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

04.07.2024 підготовче засідання відкладено на 16.07.2024, про що сторін повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

Ухвалою суду від 08.07.2024 задоволено заяву Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

16.07.2024 підготовче засідання відкладено на 30.07.2024, про що відповідача повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

Ухвалою суду від 19.07.2024 задоволено заяву Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 30.07.2024 задоволено клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова від 29.07.2024 про долучення доказів та поновлення строку на подання доказів; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 05.09.2024.

Ухвалою суду від 29.08.2024 задоволено заяву Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль від 31.07.2024 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У зв`язку з перебуванням судді Наталії Мороз у період з 03.09.2024 по 05.09.2024 на лікарняному, розгляд справи № 914/614/24, призначений на 05.09.2024 не відбувся.

Ухвалою від 09.09.2024 розгляд справи по суті відкладено на 24.09.2024.

Ухвалою суду від 13.09.2024 заяву Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль від 11.09.2024 про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції задоволено частково.

24.09.2024 розгляд справи по суті відкладено на 03.10.2024, про що відповідача повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

Ухвалою суду від 25.09.2024 задоволено заяву Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль від 24.09.2024 про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

В судове засідання 03.10.2024 представники позивача з`явилися в режимі відеоконференції. Дали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Позиція позивача.

Посилається на те, що на земельній ділянці, яка належить йому на праві постійного користування знаходиться котельня, з метою ефективного використання якої відповідачу було надано право користування даною земельною ділянкою у відповідності до договору про встановлення земельного сервітуту. Зокрема відповідач мав право будувати (встановлювати, монтувати) та обслуговувати блочно-модульну котельну з метою надання подальших послуг з теплопостачання.

Зважаючи на те, що позивач здійснив реконструкцію котельні та здатен самостійно її обслуговувати, а також на те, що останній більше не потребує послуг відповідача із обслуговування блочно-модульної котельні та не планує закупляти послуги з постачання гарячої пари та води у відповідача, то на момент подання позову припинили існувати обставини у зв`язку з якими був встановлений земельний сервітут (для ефективного використання котельні). Крім того наявність змонтованого відповідачем обладнання для обслуговування ним котельні перешкоджає позивачу самостійно використовувати земельну ділянку та котельню за цільовим призначенням.

Згідно заяви про зміну предмету позову просить суд припинити дію земельного сервітуту згідно договору від 30.09.2015 № 71/15.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву вказав, що в матеріалах справи відсутні безперечні та достатні докази того, що підстави для встановлення сервітуту припинились або використання відповідачем земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки позивачем, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв`язку із їхньою недоведеністю.

Обставини справи.

Квартирно - експлуатаційний відділ м. Тернопіль заснований на державній формі власності та підпорядкований Міністерству оборони України, є органом державної військової та виконавчої влади на місцях у системі Збройних Сил України, уповноважений державою виконувати відповідні функції у відносинах, що виникають з його діяльності та від якого залежить стан обороноздатності України.

Основні фонди КЕВ м. Тернопіль є державною власністю, перебувають у сфері управління Міністерства оборони України і закріплені за КЕВ м. Тернопіль на праві оперативного управління. КЕВ м. Тернопіль володіє, користується, розпоряджається закріпленим за ним майном відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства України, та діє на підставі «Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ м. Тернопіль».

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав земельна ділянка площею 7, 8170 га., кадастровий номер 4621810100:09:044:0013 належить на праві постійного користування КЕВ м. Тернопіль на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, серія та номер: ЯЯ179542 від 18.11.2010.

Згідно акту приймання (передачі) для утримання і експлуатації будівель, споруд та території військового містечка № 6. АДРЕСА_1 передав військовій частині НОМЕР_1 для утримання і експлуатації будівлі, споруди та територію військового містечка № НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), а саме земельну ділянку площею 7, 8170 та будівлі, серед яких під номером 25 є котельня 1956 року побудови, загальною площею 499 м2 задовільного стану.

В подальшому між КЕВ м. Тернопіль та ТзОВ «Золочівенергоінвест» укладено договір про встановлення земельного сервітуту № 71/15 від 30.09.2015.

Пунктом 1.1. договору встановлено, що користувач надає сервітуарію особистий земельний сервітут відносно земельної ділянки площею 7,8170 га, кадастровий номер 4621810100:09:044:0013, цільове призначення якої: обслуговування військових частин, яка належить Користувачу на праві постійного користування та розташована за адресою: Львівська область, м. Золочів, вул. С. Стрільців 37.

Відповідно до пункту 1.3. договору, земельний сервітут встановлений за цим договором включає в себе право сервітуарія використовувати земельну ділянку площею, згідно додатку №1 до даного договору для виконання сервітуарієм всіх функцій по будівництву (встановленню, монтажу) та обслуговуванню блочно-модульної котельні з метою подальшого надання послуг з теплопостачання у тому числі але не виключно: а) проходу працівників підрядників та проїзду будівельної та вантажної техніки по земельній ділянці; б) прокладання підземних та наземних комунікацій до споруджуваного об`єкту; с) виконання будівельних та монтажних робіт, робіт по замощенню майданчика; д) обслуговування спорудженої на земельній ділянці блочно-модульної котельні; є) складування сировини.

Згідно додатку № 1 до договору: загальна площа земельної ділянки для обслуговування котельні становить 0, 0374 га.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що строк земельного сервітуту становить 10 (десять) років, тобто до З1 грудня 2025 року.

Відповідно до п. 4.1. договору, користувач має право: вимагати своєчасного внесення плати; відвідувати земельну ділянку з метою контролю за її використанням. Одночасно користувач зобов`язаний: не перешкоджати використанню земельної ділянки в межах встановленого земельного сервітуту; не втручатися у господарську діяльність сервітуарія; з у разі вилучених із володіння земельної ділянки, з підстав і в порядку, передбачених чинним законодавством, відшкодувати виникаючі при цьому збитки сервітуарію.

Пунктом 4.2. договору встановлено права та обов`язки сервітуарія, зокрема: приступати до використання земельної ділянки після державної реєстрації права земельного сервітуту; вимагати усунення перешкод, які виникають при використанні земельної ділянки; користуватися інженерними комунікаціями, що розміщені на земельній ділянці. Серед обов`язків сервітуарія визначено: своєчасно вносити плату за встановлення земельного сервітуту; належно використовувати встановлений земельний сервітут відповідно до цільового призначення земельної ділянки; не чинити дії, що можуть привести до погіршення якісних характеристик та екологічного стану землі; дотримуватися умов користування сервітутом, встановлених цим договором; - не передавати будь-яким способом земельний сервітут іншим фізичним і юридичним особам.

Відповідно до п. 4.9. договору, земельний сервітут не позбавляє користувача (володільця) земельної ділянки прав володіння користування та розпорядження нею.

Зміна умов договору, його дострокове розірвання можливі за взаємною згодою сторін. Зміна умов договору і дострокове розірвання оформляється додатковою угодою цього договору і підлягає державній реєстрації. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору чи його розірвання спір вирішується у судовому порядку (п. 5.1. договору). Договір підлягає припиненню за умов і в порядку передбачених законодавством України (п. 5.2. договору).

Згідно з п. 8.1. договору, право земельного сервітуту виникає після підписання цього договору сторонами з дати його державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Право користування земельною ділянкою згідно договору про встановлення земельного сервітуту зареєстровано у порядку встановленим законодавством, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

В подальшому, у січні 2023 року між КЕВ м. Тернопіль та ТОВ «Золочівенергоінвест» було укладено договір № 49 від 17.01.2023 про закупівлю послуг з постачання водяної пари і гарячої води за державні кошти, відповідно до умов якого виконавець зобов`язувався своєчасно надавати відповідної якості послуги з теплопостачання на об`єкті за адресою: Львівська обл., Золочівський район, м. Золочів, вул. С. Стрільців, 37 (в/ч А2562). (п. 1.1. 1.4. договору).

Строк дії даного договору становив з 01.01.2023 по 31.12.2023 (п. 7.1. договору).

У жовтні 2023 року КЕВ м. Тернопіль надіслало ТзОВ «Золочівенергоінвест» листи № 14/2827 від 10.10.2023 та №14/2813 від 10.10.2023 із пропозиціями щодо укладення додаткової угоди № 2 до договору № 49 від 17.01.2023, якою розірвати вказаний договір та укладення додаткової угоди № 1 до договору про встановлення сервітуту, якою розірвати даний договір.

Листом від 12.10.2023 № 12/10/23-1 ТзОВ «Золочівенергоінвест» надало відповідь на пропозицію щодо розірвання договору про встановлення сервітуту, яким запропонувало не розривати договір та залишити його в дії на випадок, якщо військовій частині в майбутньому будуть необхідні послуги із постачання теплової енергії.

Згідно акту № 410 готовності об`єкта до експлуатації, 07.12.2023 завершено реконструкцію об`єкта котельні, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 та введено даний об`єкт в експлуатацію. Даний акт складений та підписаний у відповідності до додатку № 9 в редакції постанови КМ України № 750 від 08.09.2015.

Згідно наказу начальника Золочівського гарнізону від 07.12.2023 № 20, за військовою частиною НОМЕР_1 закріплено та в подальшому забезпечено належне утримання і експлуатацію за призначенням будівель, споруд та земельних ділянок, наданих в користування, а саме: військове містечко № НОМЕР_2 АДРЕСА_2 , 38 будівель та споруд загальною площею 20185, 8 кв. м., елементи благоустрою та земельну ділянку кадастровий номер 4621810100:09:044:0013, загальною площею 7, 8170 га.

Листом від 05.01.2024 № 14/59 КЕВ м. Тернопіль просило ТзОВ «Золочівенергоінвест» демонтувати обладнання, яке використовувалось для постачання теплової енергії протягом 30 днів з моменту отримання листа.

Листом від 23.05.2024 військова частина НОМЕР_1 у зв`язку з необхідністю використання земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_2 , просила Квартирно-експлуатаційний відділ м. Тернопіль допомогти демонтувати котельню, яка належить ТОВ «Золочівенергоінвест».

Листом від 17.07.2024 № 4/183 військова частина повторно просила Квартирно-експлуатаційний відділ м. Тернопіль допомоги у припиненні дії сервітуту, а також демонтажу обладнання, яке встановлене та належить ТОВ «Золочівенергоінвест» для використання котельної.

Однак відповідач відмовляється розривати договір про встановлення сервітуту та демонтувати обладнання, встановлене ним, для обслуговування котельні у позасудовому порядку, що, на думку позивача, унеможливлює військовою частиною використання земельної ділянки та котельні за їхнім цільовим призначенням, що і стало причиною звернення до суду.

Оцінка суду.

Згідно з приписами ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

В даному випадку між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі договору сервітуту № 71/15 від 30.09.2015

Згідно зі статтею 395 ЦК України, сервітут є речовим правом на чуже майно, яке полягає в обмеженому користуванні чужим майном для задоволення потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом.

Відповідно до ст. 98 ЗК України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Таким чином, сервітут - це право обмеженого користування чужим майном. Відносини, що виникають на підставі договору про встановлення сервітуту є речово-правовими та регулюються книгою 3 ЦК України.

Статтею 402 ЦК України передбачено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Подібні норми визначені у статті 100 ЗК України, а саме, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

Таким чином, ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, що потребує використання суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, обумовлені місцем розташування або природним станом.

Статтею 404 ЦК України визначено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Відповідно до ст. 99 ЗК України, власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм); в-1) право на будівництво та розміщення об`єктів нафтогазовидобування; в-2) право на розміщення об`єктів трубопровідного транспорту; г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; є) право прогону худоби по наявному шляху; ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; з) інші земельні сервітути.

Отже, підставою встановлення сервітуту є відсутність у особи, у тому числі й у користувача земельною ділянкою, можливості задовольнити свої потреби, пов`язані з забезпечення використання цієї ділянки, іншим способом, ніж шляхом встановлення права обмеженого користування чужою земельною ділянкою - земельного сервітуту.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 905/3280/16, від 23.09.2020 у справі № 917/133/17.

Як вбачається із матеріалів справи, на балансі та постійному користуванні позивача, який передав у управління військовій частині НОМЕР_1 перебуває земельна ділянка, на якій розміщена котельна, яку в минулому позивач та військова частина не могли використовувати самостійно, у зв`язку з чим було встановлено земельний сервітут на користь відповідача, який мав право встановити (монтувати) спеціальне обладнання для обслуговування блочно-модульної котельні та забезпечення військового містечка тепловою енергією.

Тобто метою встановлення земельного сервітуту було забезпечення можливості належного використання блочно-модульної котельні та виробництво теплової енергії для військового містечка, оскільки ані КЕВ м. Тернопіль ані військова частина НОМЕР_1 на момент укладення договору сервітуту не мали можливості самостійно використовувати котельню.

Підстави, за яких припиняється сервітут є спеціальними та викладені у статті 406 ЦК України та статті 102 ЗК України.

При цьому суд враховує висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі № 442/7551/18-ц про те, що норми договірного права, які містяться у Книзі п`ятій ЦК України (зобов`язальне право), не застосовуються до речових правовідносин, на які поширюються положення Книги третьої ЦК України (право власності та інші речові права). Тобто до речових відносин, що виникли у зв`язку із встановленням сервітуту не застосовуються способи захисту зобов`язальних прав - розірвання договору. Спір про припинення сервітуту на земельну ділянку підлягає вирішенню із застосуванням положень статті 102 ЗК України та статті 406 ЦК України.

Статтею 406 ЦК України визначено, що сервітут припиняється у разі: 1) поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений сервітут, і власника майна, обтяженого сервітутом; 2) відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут; 3) спливу строку, на який було встановлено сервітут; 4) припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту; 5) невикористання сервітуту протягом трьох років підряд; 6) смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут.

Сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення. Власник земельної ділянки має право вимагати припинення сервітуту, якщо він перешкоджає використанню цієї земельної ділянки за її цільовим призначенням. Сервітут може бути припинений в інших випадках, встановлених законом.

Одночасно статтею 102 ЗК України встановлено спеціальні підстави для припинення дії земельного сервітуту дія земельного сервітуту, а саме: а) поєднання в одній особі суб`єкта права земельного сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника земельної ділянки; б) відмови особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут; в) рішення суду про скасування земельного сервітуту; г) закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут; ґ) невикористання земельного сервітуту протягом трьох років; д) порушення власником сервітуту умов користування сервітутом.

На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія цього сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках: а) припинення підстав його встановлення; б) коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.

Судом встановлено, що 07.12.2023 було завершено реконструкцію котельні та було введено її в експлуатацію, а відтак у грудні 2023 року військова частина відновила можливість самостійного використання даної котельні.

Тобто, після завершення реконструкції котельні відпала необхідність у обслуговуванні котельні відповідачем, оскільки військова частина, яка має в управлінні котельню налагодила можливість самостійного її використання, без сторонньої допомоги.

Зазначені вище обставини, дають підстави для висновку, що після прийняття котельні в експлуатацію, припинились підстави для встановлення сервітуту, оскільки відпала необхідність у обслуговуванні котельні відповідачем, а відтак земельний сервітут встановлений договором № 71/15 від 30.09.2015 підлягає припиненню.

Одночасно, продовження дії земельного сервітуту, та наявність монтажного обладнання, унеможливлює належне використання земельної ділянки військовою частиною, оскільки таке обладнання, обмежує осіб, які перебувають у штабі військової частини, у доступі до котельні та як наслідок унеможливлює самостійне її використання. Крім того наявність сервітуту надає можливість стороннім особам, зокрема працівникам відповідача вільно знаходитись на території військової частини та перешкоджати використанню земельної ділянки за її цільовим призначенням, що може мати особливі негативні наслідки в умовах воєнного стану.

Таким чином суд приходить до висновку, що продовження дії земельного сервітуту істотно перешкоджає та унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлений сервітут за її цільовим призначенням.

Одночасно відповідачем не надано доказів того, що продовження дії даного сервітуту є необхідним для обслуговування котельні.

Покликання відповідача на те, що, можливо, в майбутньому буде необхідність у обслуговуванні ним котельної з метою надання послуг із теплопостачання, не можуть братись судом до уваги оскільки відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16 рішення не може ґрунтуватися на припущеннях і поясненнях однієї зі сторін.

Одночасно, як вбачається з матеріалів справи, договір № 49 від 17.01.2023 про закупівлю послуг з постачання водяної пари і гарячої води за державні кошти припинив свою дію 31.12.2023 року та не поширює свою дію на 2024 рік. Іншого (нового) договору на постачання гарячої пари і гарячої води у 2024 році між сторонами не укладалось, що дає підстави для висновку, що позивач більше не потребує послуг відповідача із обслуговування котельні та теплопостачання військового містечка тепловою енергією.

Відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідача Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

Судові витрати.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі, відтак, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Припинити дію земельного сервітуту, згідно договору № 71/15 від 30.09.2015.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівенергоінвест» (Львівська область, м. Золочів, вул. Шашкевича 28, ідентифікаційний код 38708779) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль (м. Тернопіль, вул. Галицька, 1, ідентифікаційний код 08464162, рахунок UА088201720313261002202010755 в ДКСУ м. Київ) 3 028, 00 грн судового збору.

Рішення складено 14.10.2024

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

СуддяМороз Н.В.