Постанова

від 12.12.2007 по справі 11/59-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11/59-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 12 грудня 2007 р.                                                                                    № 11/59-07  

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Кравчука Г.А.

суддів :Швеця В.О.Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивачаКулінічевої Н.О., дов. №08-11/3090/2-06 від 28.12.2006 р.;Каленіченко Л.О., дов. №08-11/3072/2-06 від 28.12.2006 р.

відповідачаСтаднічук Н.Л., дов. №163 від 19.10.2007 р.

прокуроране з'явився

розглянувши  у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Преса –Харків"

на постанову  Харківський апеляційного господарського суду від 28.08.2007 р.

у справі№11/59-07 господарського суду  Харківської області

за позовомПрокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Преса –Харків"

прозвільнення та повернення земельної ділянки

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 12 грудня 2007 року до 9 год. 45 хв.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.04.2007 року (суддя Черленяк М.І.), залишеним без змін постановою Харківський апеляційного господарського суду від 28.08.2007року (судді: Слюсарева Л.В., Бондаренко В.П., Фоміна В.О.), позов Прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю  (надалі ТОВ) "Преса –Харків" про звільнення та повернення земельної ділянки задоволений, зобов'язано ТОВ "Преса –Харків" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, зайняту кіоском по проспекту вул. Сумська, 17  у м. Харкові, привести вказану ділянку у придатний для використання стан та повернути її Харківській міськраді.

Доповідач: Шаргало В.І.

Судове рішення мотивоване тим, що відповідач займає спірну земельну ділянку без документів на право користування землею.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, ТОВ "Преса –Харків" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. Скаржник звертає увагу касаційної інстанції на те, що прокурор, подаючи позов в інтересах міськради, перевищив свої визначені законом повноваження, крім того справу слід було розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

У відзиві на касаційну скаргу Харківська міська рада просить прийняті у справі рішення залишити без змін як законні та обґрунтовані, а касаційну скаргу –без задоволення як безпідставну.

Разом з тим, представником відповідача заявлене клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Червонозаводським райсудом у м. Харкові адміністративної справи за позовом ТОВ "Преса –Харків" до Харківської міської ради про визнання недійсним рішення Харківської міськради 5 скликання від 04.07.2007 року. З урахуванням положень ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України судова колегія приходить до висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для задоволення вказаного клопотання.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм  матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтями 116, 125 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право  власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач займає спірну земельну ділянку без наявних правових підстав, визначених положеннями ст. ст. 116, 125, 126 Земельного кодексу України, тому вказана земельна ділянка є самовільно зайнятою і відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України  підлягає поверненню власнику землі, у даному випадку  Харківській міській раді.  З огляду на зазначене суди попередніх інстанцій прийняли відповідне рішення.

Доводи касаційної скарги про те, що прокурор не має права звертатися з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської  ради, касаційна інстанція до уваги не приймає  у зв'язку з  наступним.

Згідно з пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках визначених законом.

За рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 року під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано в тому числі повноваження органу виконавчої влади (органи місцевого самоврядування). В контексті пункту 2 статті 121 Конституції України приписи пункту 3 частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України  треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави.

Відповідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про власність" суб'єктами права державної власності на землю виступають: Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності; Верховна Рада АР Крим - на землі в межах її території; обласні, районні, міські, селищні, сільські ради - на землі в межах їх територій (крім земель загальнодержавної власності).

Пунктом 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До  розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х. Перехідні положення. п.12 Земельного кодексу України).

Таким чином, прокурор цілком обґрунтовано пред'явив позов в інтересах держави в особі Харківської  міської ради як органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави, оскільки предмет спору зачіпає інтереси держави.

Касаційна інстанція погоджується з висновком апеляційної інстанції про те, що даний спір є спором про право користування земельною ділянкою, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства. У даному спорі орган місцевого самоврядування –міська рада  не здійснює владних управлінських функцій щодо відповідача, тобто спір не має ознак справи адміністративної юрисдикції, встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді справи суди попередніх інстанцій  дотримались норм процесуального права, а доводи викладені в касаційній скарзі, не можуть бути підставами для скасування прийнятих у справі судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

 Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Преса –Харків"  залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2007 р. у справі  №11/59-07 залишити без змін.

Головуючий  суддя

Кравчук Г.А.

Суддя

Швець В.О.

Суддя

Шаргало В.І.