Рішення
від 30.09.2024 по справі 915/817/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Миколаїв Справа № 915/817/24

Господарський суд Миколаївської області у складі:

судді Л.М. Ільєвої

при секретарі судового засідання І.С. Степановій

за участю представників:

від позивача - Єсипенко О.В.,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області про стягнення заборгованості в загальній сумі 6368125,03 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області заборгованості в загальній сумі 6368125,03 грн., з яких: 5538292,31 грн. - основний борг за поставлену електричну енергію; 604776,58 грн. - 15% річних; 225056,14 грн. - інфляційні втрати, посилаючись на наступне.

Між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", що виконує функції постачальника "останньої надії" та діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 06.11.2018 № 1344, та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р (із змінами), відповідно до положень ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (із змінами), та Регіональним офісом водних ресурсів у Миколаївській області було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", положень ПРРЕЕ, по оператору системи розподілу Акціонерного товариства "Миколаївобленерго".

Як зазначає позивач, за даними АТ "Миколаївобленерго", на якого покладено функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень пункту 10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії", Регіональний офіс водних ресурсів було віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник "останньої надії" з 25.08.2023 р. по 25.10.2023 р.

Позивач, із посиланням на положення розділу 16 Комерційної пропозиції № 6 від 09.06.2023 р., вказує, що для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" встановлено, що інформування споживача, з яким укладено договір, про зміни в умовах договору, про закінчення терміну його дії, зміну цін, надсилання рахунків на оплату (із вкладенням сканованої копії рахунку у форматі PDF), попереджень про припинення постачання електричної енергії (із вкладенням сканованої копії попередження у форматі PDF) також може здійснюватися шляхом надсилання інформації/документів засобами електронного зв`язку на електронну адресу споживача. У випадку надсилання повідомлень і документів електронною поштою сторони використовують наступні адреси електронної пошти:

- постачальника - pon@uie.kiev.ua;

- споживача - зазначена на веб-сайті споживача та/або надана постачальнику споживачем у будь-який спосіб (офіційним листом, в довільній формі на адресу постачальника, телефонограмою), та/або надана постачальнику Оператором системи розподілу (передачі) та/або зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Такі документи вважаються направленими однією стороною та офіційно отриманими іншою стороною без додаткового оформлення на паперовому носії.

Як зазначає позивач, що відповідно до інформації, отриманої від ОСР - АТ "Миколаївобленерго" в повідомлені оператора системи про споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником "останньої надії", вказана контактна інформація споживача, а саме:

- поштова адреса: 54030, Україна, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 14

- тел.: 380512379157; 380979852902; 380990518733; 380977153647.

- е-mail адреса: ndgv@meta.ua; rovrenergo@ukr.net; energ_mkuvg@ukr.net.

За ствердженням позивача, він як постачальник "останньої надії" здійснював надсилання документів відповідачу, як споживачу, за допомогою засобів електронного зв`язку на адреси електронної пошти ndgv@meta.ua; rovrenergo@ukr.net; energ_mkuvg@ukr.net, та на поштову адресу: вул. Потьомкінська, буд.14, м. Миколаїв, 54030. Також на прохання споживача ДПЗД "Укрінтеренерго" направляло 05.10.2023, 18.10.2023 та 16.11.2023 примірник договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" з додатками, підписані зі сторони ДПЗД "Укрінтеренерго" на електронну адресу відповідача. Відповідно до положень пункту 16.1 та 16.2 Комерційної пропозиції № 6 від 09.06.2023 р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", яка є додатком 1 до договору, вказані документи вважаються отриманими відповідачем належним чином. Проте, від відповідача на адресу позивача підписаних договорів та додаткових угод не надходило.

Позивач зазначає, що положеннями статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"визначено, що постачальник "останньої надії" - це електропостачальник, який за обставин, встановлених Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу (90 календарних днів).

Із посиланням на ст. 64 вказаного Закону, позивач вказує, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором (НКРЕКП), та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті. Договір регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник не спроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення у передбачених чинним законодавством чи договором випадках та є укладеним сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу (положення пункту 3.4.4 глави 3.4. розділу ІІІ ПРРЕЕ). На виконання положень частини одинадцятої статті 64 Закону, позивачем, як постачальником "останньої надії", на своєму офіційному вебсайті у мережі інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розміщено публічну оферту: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; Комерційна пропозиція № 6 від 09.06.2023 р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії"; додаток №1 до Комерційної пропозиції № 6 від 09.06.2023 р. до Договору на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії".

Відповідно до положень ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", яка кореспондується з умовами, що зазначені у Комерційній пропозиції № 6 від 09.06.2023 р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", яка є додатком 1 до договору, договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.

Відтак, позивач, посилаючись на ст. 633, 634 ЦК України, зазначає, що законодавством встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії (акцепт договору) без договору з іншим електропостачальником. У такому разі договір вважається укладеним (момент укладення договору) з постачальником "останньої надії" у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.

Так, згідно з п. 2.1. глави 2 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Згідно із п. 5.8. глави 5 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

За умовами Комерційної пропозиції № 6 від 09.06.2023, що є невід`ємним додатком до договору, оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку. Розмір попередньої оплати визначається споживачем самостійно (без отримання рахунку від постачальника), виходячи зі свого прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни.

Постачальник, за вимогою споживача, може виставити споживачу рахунок на попередню оплату за розрахунковий або інший період (декада, тиждень, інший період), який споживач повинен оплатити протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка, але в будь в якому разі не пізніше чим за 1 день до початку розрахункового періоду.

Відповідно до п. 4.4 Комерційної пропозиції № 6 від 09.06.2023: 100% попередня оплата здійснюється споживачем не пізніше чим за 1 день до початку розрахункового періоду.

Оплата за фактично спожиту у розрахунковому періоді електричну енергію (остаточний розрахунок) здійснюється споживачем в строк до 20-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку від постачальника.

Вартість фактично спожитої в розрахунковому періоді електричної енергії визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період (п.4.5 Комерційної пропозиції 6 від 09.06.2023).

Відповідно до п. 4.6 Комерційної пропозиції № 6 від 09.06.2023 постачальник надсилає споживачу рахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді електричну енергію до 14-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим.

У разі неотримання споживачем рахунку від постачальника, споживач самостійно визначає суму, яка підлягає оплаті, шляхом множення обсягу фактично спожитої електричної енергії у розрахунковому періоді на ціну, яка діяла у відповідному розрахунковому періоді. В разі здійснення споживачем оплати за розрахунковий період, сума, яка підлягає оплаті, зменшується на суму такої оплати.

У разі неотримання рахунку від постачальника споживач має про це письмово повідомити постачальника та зазначити електрону адресу на яку постачальник може відправити рахунок споживачу. У разі не звернення споживачем до постачальника про необхідність надання рахунку, споживач, у разі несплати спожитої електричної енергії, не має права посилатися на відсутність рахунку або іншого документу по цьому договору.

Положеннями п. 4.8. Комерційної пропозиції № 6 від 09.06.2023 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", яка є Додатком 1 до договору, встановлено, що акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем. Обсяг фактично спожитої електричної енергії споживачем визначається ОСР (АТ "Миколаївобленерго").

У разі наявності зауважень до акту купівлі - продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності.

Відповідно до п. 5.10 глави 5 договору про постачання електричної енергії з постачальником "останньої надії" та положень Комерційної пропозиції № 6 від 09.06.2023, оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Відповідно до комерційної пропозиції № 6 ціна на електричну енергію формується згідно порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", затвердженою постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1179.

Постачальник (ДПЗД "Укрінтеренерго") оприлюднює порядок формування ціни на електричну енергію на своєму веб-сайті www.uie.kiev.ua за посиланням: Головна/Постачальник "останньої надії"/Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електроенергії споживачам постачальником «останньої надії».

Позивач вказує, що відповідно до положень пункту 4.12 розділу IV ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Факт споживання електричної енергії споживачем підтверджується даними комерційного обліку (обсяги), що надає постачальнику "останньої надії" оператор системи розподілу/передачі, відповідно до положень пункту 10 постанови НКРЕКП від 28.12.2019 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" та згідно з Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118 (із змінами, далі - Тимчасовий порядок).

Як зазначає позивач, всю інформацію щодо споживачів та обсягу спожитої ними електричної енергії ДПЗД "Укрінтеренерго" отримує від ОСР в Звітах щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) за розрахунковий період. ОСР щомісяця надає постачальнику електричної енергії інформацію про обсяг розподіленої електричної енергії (звіти ОСР щодо фактичного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання)), на підставі якої постачальник, в тому числі постачальник "останньої надії", визначає обсяг спожитої електричної енергії кожним споживачем.

Із посиланням на п. 6.2. Тимчасового порядку, позивач вказує, що до 8 числа М+1 (місяця, що є наступним за розрахунковим місяцем) ОСР на підставі фактичних обсягів надходження електричної енергії до електричних мереж та фактичного корисного відпуску електричної енергії по кожному споживачу за місцем провадження господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії ОСР/НЕК формують, зокрема: фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії по кожному електропостачальнику у місяці, у т. ч. з розбивкою по групі "а" та групі "б" та фактичний (звітний) корисний відпуск електричної енергії у розрахунковому місяці по кожному споживачу.

Відповідно до положень пункту 4.14 розділу IV ПРРЕЕ платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам, зокрема електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Датою отримання платіжного документа вважається, зокрема, дата отримання іншими засобами комунікації (електронною поштою, факсимільним зв`язком тощо) чи в інший спосіб з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу та комерційною пропозицією та/або договором споживача на розподіл (передачу) електричної енергії.

Наразі позивач зауважує, що за положеннями пункту 4.7. Комерційної пропозиції № 6 від 09.06.2023 рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОСР або споживачем постачальнику або засобами електронного зв`язку на електронну пошту споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або зазначену ОС, або зазначену в листуванні між сторонами та/або засобами систем електронного документообігу, зокрема, але не виключно системами "М.Е.Doc" (якщо споживач використовує таку систему).

У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

За ствердженнями позивача, відповідачем за період з серпня 2023 р. по жовтень 2023 р. було спожито електричну енергію постачальника "останньої надії" за даними ОСР в загальному обсязі 1681800 кВт*год.

Так, на виконання зазначеного договору та на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії, отриманих від оператора системи розподілу АТ "Миколаївобленерго", позивачем було виставлено відповідачу відповідні рахунки. Зокрема, на підставі звіту про фактичне споживання електричної енергії за серпень 2023 року (порядкові № 1, 2, 26, 27, 70-90, 109-120, 131, 132, 163, 164, 327-341) відповідачу виставлено рахунок № 000001038921/12/О08/53268 від 13.09.2023 р. та Акт № 045631 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період серпень 2023 р. від 31.08.2023 р. на обсяг споживання електричної енергії - 469110 кВт.*год. (І класу напруги - 81375 кВт.*год. та ІІ класу напруги - 387735 кВт.*год.) на загальну суму 2756165,74 грн. (з ПДВ), які було надіслано електронною поштою 13.09.2023 р. та повторно рекомендованим поштовим відправленням і отримано відповідачем 25.09.2023 р. Заборгованість за цим рахунком була сплачена відповідачем 24.10.2023 р., з прострочкою.

Також на підставі звіту про фактичне споживання електричної енергії за вересень 2023 року (порядкові № 1, 2, 25, 26, 69-89, 107-118, 129-130, 161, 162, 334-341, 352-354) відповідачу виставлено рахунок № 000001038921/12/О09/54287 від 10.10.2023 р. та Акт № 046648 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період вересень 2023 р. від 30.09.2023 р. на обсяг споживання електричної енергії - 1045172 кВт.*год. (І класу напруги - 270810 кВт.*год. та ІІ класу напруги - 774362 кВт.*год.) на загальну суму 6965799,64 грн. (з ПДВ), які було надіслано електронною поштою 12.10.2023 р. та повторно рекомендованим поштовим відправленням і отримано відповідачем 07.11.2023 р. На прохання відповідача згідно листа від 19.12.2023 №2692/04 (вх. №14427/ПОН) спожиту електроенергію по акту № 046648 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період вересень 2023 р. від 30.09.2023 р. було розбито на дві частини, після чого 21.12.2024 р. супровідним листом № 44/10-3604 від 20.12.2023 р. надіслано рахунок № 000001038921/12/П09/0059023 від 20.12.2023 р. та Акт № 046648/1 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період вересень 2023 р. від 30.09.2023 р. на обсяг споживання електричної енергії - 214188 кВт.*год. (І класу напруги), на загальну суму 1427507,33 грн. (з ПДВ), а також рахунок № 000001038921/12/П09/0059024 від 20.12.2023 та Акт №046648/2 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період вересень 2023 р. від 30.09.2023 р. на обсяг споживання електричної енергії - 830984 кВт.*год. (І класу напруги - 56622 кВт.*год. та ІІ класу напруги - 774362 кВт.*год.), на загальну суму 5538292,31 грн. (з ПДВ). Заборгованість за цим рахунком сплачена частково відповідачем 26.12.2023 р., з простроченням платежу.

Крім того, на підставі звіту про фактичне споживання електричної енергії за жовтень 2023 року (порядкові № 1, 2, 27-28, 73-93, 114-125, 135, 136, 167, 168, 240-247, 257-259) відповідачу виставлено рахунок № 000001038921/12/О10/55858 від 09.11.2023 р. та Акт № 048197 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період жовтень 2023 р. від 31.10.2023 р. на обсяг споживання електричної енергії - 167518 кВт.*год. (І класу напруги - 115974 кВт.*год. та ІІ класу напруги - 51544 кВт.*год.) на загальну суму 1056688,13 грн. (з ПДВ), які було надіслано електронною поштою 09.11.2023 р. та повторно рекомендованим поштовим відправленням і отримано відповідачем 04.12.2023 р. Заборгованість за цим рахунком відповідачем не була погашена.

Відтак, позивач стверджує, що належним чином виконав свої зобов`язання, в частині постачання електричної енергії, що підтверджується, зокрема актами купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період вересень-жовтень 2023, проте відповідач, в порушення умов п. 2.1 глави 2 договору, не здійснив своєчасну та повну оплату спожитої (купленої) електричної енергії та не здійснив інші платежі згідно з умовами цього договору, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість, яка складає на дату подання позовної заяви становить 5538292,31 грн. (з урахуванням ПДВ), що підтверджується розрахунком заборгованості за спожиту електричну енергію.

Поряд з цим позивач вказує, що в Комерційній пропозиції № 6 від 09.06.2023 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", яка є додатком 1 до договору, а саме в положеннях розділу 7 "Додаткові зобов`язання споживача" встановлено збільшення розміру процентів до 15% у зв`язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшена плата за користування позикою (кредиту), яке, на думку позивача, слід вважати іншим розміром процентів, встановленим договором відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Так, позивач вказує, що відповідно до протоколу розрахунку за типом заборгованості - пеня, річних та інфляція, за період з 21.09.2023 по 31.05.2024 (по рахунках за даними АТ "Миколаївобленерго") за порушення грошового зобов`язання відповідачу було нараховано 15% річних на суму 604776,58 грн., інфляційні втрати на загальну суму 225056,14 грн., що заявлені до стягнення.

Також позивач зазначає, що відповідно до пп. 13.1 п.13 Комерційної пропозиції № 6 від 09.06.2023 та в зв`язку із веденням воєнного стану в Україні у відповідності вимог Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" відповідачу пеня не нарахована.

Крім того, як зазначає позивач, з метою досудового врегулювання спору 16.04.2024 ним направлено на електронні адреси відповідача (vodhoz@nikol.mk; ndgv@meta.ua; rovrenergo@ukr.net; energ_mkuvg@ukr.net) вимогу про сплату штрафних санкцій та боргу за спожиту електричну енергію (претензію) від 15.04.2024 № 44/11-007651 щодо погашення заборгованості та повторно направлено рахунки за вересень - жовтень 2023 р. Станом на дату подання позову відповіді на вказану вимогу позивач не отримував.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.07.2024 р. вказану позовну заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/817/24, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому підготовче засідання призначено на 05.08.2024 р. об 11:30.

24.07.2024 р. від відповідача до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 8926/24), в якому відповідач проти заявленого позову заперечує та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі з огляду на таке.

Відповідач зазначає, що між ним та позивачем відповідно до ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" існували правовідносини з надання послуг з постачання електричної енергії споживчу у порядку. Визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, на умовах Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Як вказує відповідач, період надання послуг з постачання електричної енергії споживачу - з 26.08.2023 по 25.10.2023, згідно з актами купівлі - продажу електроенергії загальний обсяг поставленої електричної енергії складає 1681800 кВт/год. При цьому відповідач стверджує, що він оплатив поставлену електроенергію на загальну суму 5240361,20 грн., що підтверджується платіжними інструкціями, які позивач додав до позовної заяви.

Відповідач зазначає, що згідно абз. 7 п. 3.4.4 Правил про кінцевий строк постачання електричної енергії постачальник "останньої надії" має повідомляти споживача у виставлених рахунках кожні 30 днів. Таким чином, на думку відповідача, законодавством України встановлено, що постачальник "останньої надії" зобов`язаний надавати рахунки на оплату один раз на місяць. Однак, як стверджує відповідач, акти купівлі-продажу електроенергії, рахунки на оплату, договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", комерційну пропозицію, претензію-вимогу про сплату боргу позивач направляв несвоєчасно, тому це унеможливило повну своєчасну оплату за поставлену електричну енергію.

Крім того відповідач вважає, що розрахунок штрафних санкцій, який позивач додав до позовної заяви, невірний та неповний з огляду на таке.

Згідно з п. 5.8 договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Згідно з абз. 1 п. 5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунку за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

В абз. 1 п. 4.5 комерційної пропозиції визначено, що оплата за фактично спожиту у розрахунковому періоді електричну енергію (остаточний розрахунок) здійснюється споживачем в строк до 20 (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку від постачальника.

Відповідач зазначає, що згідно з п. 16.6 комерційної пропозиції у разі суперечностей (невідповідності) будь-якої з умов договору умовам, викладеним в цій комерційній пропозиції, застосовуються умови цієї комерційної пропозиції. Так, відповідач вважає, що основний борг є простроченим з 21 числа місяця, наступного за розрахунковим. Однак, позивач у протоколі розрахунку заборгованості річних та інфляції не вказав за який розрахунковий період (календарний місяць) розрахував штрафні санкції, та вказав початок розрахунку 15% річних і розрахунок інфляційних втрат з 20.10.2023 р. та з 17.11.2023 р. по сумах заборгованості з основного боргу 6965799,64 грн., та 1056688,13 грн. відповідно. На думку відповідача, по сумі 6965799,64 грн. початок штрафних санкцій позивач розрахував з 20.10.2023 р., тобто раніше на 1 день, а по сумі 1056688,13 грн. - з 17.11.2023 р., тобто раніше на 4 дні.

Відтак, відповідач вважає розрахунок неповним у частині незазначення розрахункового періоду (календарного місяця) та невірним (завищені суми штрафних санкцій) у частині занадто раннього (на 1 та 4 дні) початку розрахунку штрафних санкцій, що, на думку відповідача, спричинило неможливість перевірки розрахунку та незаконне завищення розміру штрафних санкцій, які позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач вважає, що позовні вимоги щодо сплати 5538292,31 грн. основного боргу, 604776,58 грн. 15% річних та 225056,14 грн. інфляційних втрат є необґрунтованими, незаконними, безпідставними та недоведеними, тому зобов`язання щодо оплати вищевказаних сум відсутні.

29.07.2024 р. від представника позивача - Єсипенко О.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання (вх. № 9126/24) про участь в судовому засіданні, яке призначене на 05.08.2024 об 11:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.07.2024 р. у справі №915/817/24 задоволено клопотання представника позивача про участь у підготовчому засіданні суду, яке призначене на 05.08.2024 р. об 11:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

31.07.2024 р. від позивача до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла відповідь на відзив (вх. № 9204/24), в якій позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні, з огляду на таке.

Так, позивач стверджує, що вірним строком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є з 25.08.2023 р. по 25.10.2023 р. (включно).

Також позивач зазначає, що відповідно до положень Комерційної пропозиції № 6 від 09.06.2023 у разі неотримання споживачем рахунку від постачальника, споживач самостійно визначає суму, яка підлягає оплаті, шляхом множення обсягу фактично спожитої електричної енергії у розрахунковому періоді на ціну, яка діяла у відповідному розрахунковому періоді. В разі здійснення споживачем оплати за розрахунковий період, сума, яка підлягає оплаті, зменшується на суму такої оплати. У разі неотримання рахунку від постачальника споживач має про це письмово повідомити постачальника та зазначити електрону адресу на яку постачальник може відправити рахунок споживачу. У разі незвернення споживачем до постачальника про необхідність надання рахунку, споживач, у разі несплати спожитої електричної енергії, не має права посилатися на відсутність рахунку або іншого документу по цьому договору. Отже, законодавством не визначено обов`язку у постачальника "останньої надії" в направленні паперового варіанту договору, дану послугу здійснює постачальник "останньої надії" на прохання споживача (по запиту споживача (усного чи письмового)). Тому позивач вважає, що відповідач самостійно міг завантажити договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" та Комерційну пропозицію № 6 від 09.06.2023 року (додаток №1 до договору) із офіційного сайту ДПЗД "Укрінтеренерго", а також самостійно сплатити кошти за спожиту електричну енергію без рахунку, а при потребі (рахунку, акту) звернутись до постачальника "останньої надії", що не було здійснено споживачем і відповідно умов договору споживач не має права посилатися на відсутність рахунку або іншого документу по цьому договору.

Позивач стверджує, що відповідно до вимог ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" АТ "Миколаївобленерго" (ОСР) не повідомляло про постачання електричної енергії споживачу іншим постачальником, та сам відповідач не повідомляв про укладення договору з іншим електропостачальником електричної енергії в період з 25.08.2023 р. по 25.10.2023 р. До того ж сам відповідач підтверджує споживання електричної енергії в розмірі - 1681800 кВт/год., проте оплатив тільки часткове споживання електричної енергії, оскільки вартість електричної енергії становить 1681800 кВт/год = 10778653,51 грн., а споживач сплатив тільки 5240361,20 грн., тож залишок основного боргу за поставлену електричну енергію становить 5538292,31 грн.

Наразі позивач зауважує, що ціну за постачання електричної енергії він самостійно не встановлює та не може впливати на її розмір.

На думку позивача, твердження відповідача про причинно-наслідкові зв`язки не відповідають дійсності, а тільки свідчать про факт уникнення від сплати коштів за спожиту електричну енергію.

Також позивач вважає, що твердження відповідача про невірний розрахунок штрафних санкцій спростовується умовами комерційної пропозиції №6 від 09.06.2023, а саме, згідно з п. 4.2. якої оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку. Відповідно до п. 4.3. комерційної пропозиції №6 від 09.06.2023 розмір попередньої оплати визначається споживачем самостійно (без отримання рахунку від постачальника), виходячи зі свого прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни. Постачальник за вимогою споживача може виставити споживачу рахунок на попередню оплату за розрахунковий або інший період (декада, тиждень, інший період), який споживач повинен оплатити протягом 5 (п`яти) робочих днів від дня отримання рахунка, але в будь в якому разі не пізніше чим за 1 (один) день до початку розрахункового періоду. Згідно з п. 4.4 комерційної пропозиції №6 від 09.06.2023 100% попередня оплата здійснюється споживачем не пізніше чим за 1 (один) день до початку розрахункового періоду. Відповідно до п. 4.5. комерційної пропозиції №6 від 09.06.2023, оплата за фактично спожиту у розрахунковому періоді електричну енергію (остаточний розрахунок) здійснюється споживачем в строк до 20-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку від постачальника. Вартість фактично спожитої в розрахунковому періоді електричної енергії визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період. Згідно п. 6.1. комерційної пропозиції №6 від 09.06.2023, за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) постачальника. Нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15 % річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку. У разі відсутності доказу вручення рахунку споживачу , пеня та інші види відповідальності визначені законом та цим договором (15 % річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання за цим договором починають нараховуватися постачальником з 21 календарного дня після закінчення розрахункового періоду. Згідно з п. 7.4. комерційної пропозиції №6 від 09.06.2023, споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Отже, на думку позивача, докази підтвердження отримання рахунків відповідачем були долучені до позовної заяви, та застосовано розрахунок з 6-го робочого дня від дня отримання рахунку, а саме:

- за серпень 2023 року рахунок отримано відповідачем на електронну пошту 13.09.2023 року (середа), тому дата початку нарахування штрафної санкції - 21.09.2023 року (четвер);

- за вересень 2023 року рахунок отримано відповідачем на електронну пошту 12.10.2023 року (четвер), тому дата початку нарахування штрафної санкції - 20.10.2023 року (п`ятниця);

- за жовтень 2023 року рахунок отримано відповідачем на електронну пошту 09.11.2023 (четвер), тому дата початку нарахування штрафної санкції - 17.11.2023 року (п`ятниця).

Таким чином, позивач вказує, що у разі неотримання рахунку відповідачем застосовується розрахунок штрафної санкції з 21-го числа місяця, наступного за розрахунковим, разом з тим, за ствердженнями позивача рахунки були направлені позивачем, та докази їх направлення долучені до матеріалів справи, а тому розрахунок здійснений із 6-го робочого дня від дня отримання рахунку споживачем, тож надані розрахунки річних та інфляції є вірними.

05.08.2024 р. від представника відповідача - Саченка А.П. до господарського суду надійшло клопотання (вх. №9371/24), в якому заявник просив відкласти підготовче засідання у справі № 915/817/24, призначене на 05 серпня 2024 р. об 11:30, на іншу дату з метою детального ознайомлення представника відповідача зі справою, оскільки договір про надання правових послуг з адвокатом укладено тільки 05.08.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.08.2024 р. у справі №915/817/24 відкладено підготовче засідання на 19.08.2024 р. з огляду на клопотання представника відповідача.

12.08.2024 р. від представника позивача - Єсипенко О.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання (вх. № 9711/24) про участь в судовому засіданні, яке призначене на 19.08.2024 о 12:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2024 р. у справі №915/817/24 задоволено клопотання представника позивача про участь у підготовчому засіданні суду, яке призначене на 19.08.2024 р. о 12:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

19.08.2024 р. від представника відповідача - Саченка А.П. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про відкладення судового розгляду (вх. № 9921/24), в якому представник просив суд відкласти розгляд справи, оскільки представник не зможе прийняти участь у справі у зв`язку із хворобою.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2024 р. у справі № 915/817/24 відкладено підготовче засідання на 30.08.2024 р. з огляду на клопотання представника відповідача.

22.08.2024 р. від представника позивача - Єсипенко О.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання (вх. № 10087/24) про участь в судовому засіданні, яке призначене на 30.08.2024 о 12:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.08.2024 р. у справі №915/817/24 задоволено клопотання представника позивача про участь у підготовчому засіданні суду, яке призначене на 30.08.2024 р. о 12:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.08.2024 р. у справі №915/817/24 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на "19" вересня 2024 р. о 13:30.

16.09.2024 р. від представника позивача - Єсипенко О.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, яке призначене на 19.09.2024 р. о 13:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 11057/24).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.08.2024 р. у справі №915/817/24 відмовлено у задоволенні заяви Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про участь представника у судовому засіданні по справі № 915/817/24, яке призначене на "19" вересня 2024 р. о 13:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) з огляду на порушення заявником ч. 2 ст. 197 ГПК України.

19.09.2024 р. від представника відповідача - Гур`єва Є.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про відкладення судового розгляду (вх. № 11221/24), в якому представник просив суд відкласти розгляд справи, оскільки представник не зможе прийняти участь у справі у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.09.2024 р. у справі №915/817/24 відкладено розгляд справи на "30" вересня 2024 р. о 14:30 з огляду на неявку представників сторін у судове засідання.

23.09.2024 р. від представника позивача - Єсипенко О.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання (вх. № 11360/24) про участь в судовому засіданні, яке призначене на 30.09.2024 о 14:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2024 р. у справі №915/817/24 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні, яке призначене на 30.09.2024 р. о 14:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

30.09.2024 р. від представника відповідача - Жадан Н.М. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача (вх. № 11691/24).

Під час розгляду справи в судовому засіданні 30.09.2024 р. позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року № 1023-р Про визначення державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго вказане державне підприємство визначено постачальником «останньої надії» з 1 січня 2019 р. до 1 січня 2021 р.; територією провадження діяльності зазначеного підприємства визначено територію України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Пунктом 3 вказаного розпорядження рекомендовано Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго: 1) з 1 квітня 2019 р. укласти договори про постачання електричної енергії за вільними цінами з усіма споживачами, постачання яким здійснювалося з 1 січня 2019 р. постачальником "останньої надії", за умови відсутності у зазначених споживачів укладених з 1 квітня 2019 р. договорів про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником; врегулювати питання щодо заборгованості за електричну енергію перед державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго, яка виникла у зазначених споживачів, шляхом укладення договорів про реструктуризацію заборгованості, що утворилася на 1 квітня 2019 р. за договором постачання електричної енергії «останньої надії»; 2) укласти договори про постачання електричної енергії за вільними цінами з усіма вугледобувними підприємствами державної форми власності або господарськими товариствами з видобутку вугілля, 100 відсотків акцій яких належать державі, за умови відсутності у зазначених підприємств (господарських товариств) укладених з 1 липня 2019 р. договорів про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

Згідно ч. 2, 4 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначення постачальника "останньої надії" здійснюється рішенням Кабінету Міністрів України за результатами конкурсу, проведеного у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Якщо конкурс не відбувся, Кабінет Міністрів України з метою забезпечення загальносуспільних інтересів може тимчасово, на строк до шести місяців, покласти обов`язки щодо виконання функцій постачальника "останньої надії" на електропостачальника державної форми власності, який відповідає кваліфікаційним вимогам та критеріям. Межі території здійснення діяльності постачальника "останньої надії" визначаються в умовах конкурсу. У межах території здійснення діяльності одного постачальника "останньої надії" не допускається провадження діяльності іншими постачальниками "останньої надії". Постачальник "останньої надії" призначається на строк до трьох років.

За даними АТ "Миколаївобленерго", на якого покладені функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень пункту 11 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 ПРРЕЕ, Регіональний офіс водних ресурсів було віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник "останньої надії" з 25.08.2023 р. по 25.10.2023 р., що підтверджується листом з додатком від 25.08.2023 р. № 01.01/26-4351.

При цьому оператор системи розподілу - АТ "Миколаївобленерго" листом від 26.10.2023 № 01.01/01-26-5426 повідомило постачальника "останньої надії" про постачання електричної енергії відповідачу з 26.10.2023.

В п. 6.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 р. № 312, встановлено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вважається день припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» постачальнику (постачальникам) послуг комерційного обліку.

Відповідно до ч. 6 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

За положеннями ч. 11 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник «останньої надії» має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник «останньої надії» зобов`язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.

Так, 27 грудня 2018 року на виконання ч. 11 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 3.4.1 ПРРЕЕ, ДПЗД Укрінтеренерго як постачальником «останньої надії» на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.кiev.ua розміщено: порядок приєднання до умов договору; договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; комерційна пропозицію № 5 до договору; додаток №1 до комерційної пропозиції № 5.

Відповідно до ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", яка кореспондується з умовами, що зазначені в додатку 1 до договору Комерційна пропозиція №5, договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.

При цьому за положеннями розділу 16 Комерційної пропозиції № 6 від 09.06.2023 р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" встановлено, що інформування споживача, з яким укладено договір, про зміни в умовах договору, про закінчення терміну його дії, зміну цін, надсилання рахунків на оплату (із вкладенням сканованої копії рахунку у форматі PDF), попереджень про припинення постачання електричної енергії (із вкладенням сканованої копії попередження у форматі PDF) також може здійснюватися шляхом надсилання інформації/документів засобами електронного зв`язку на електронну адресу споживача. У випадку надсилання повідомлень і документів електронною поштою сторони використовують наступні адреси електронної пошти:

- постачальника - pon@uie.kiev.ua;

- споживача - зазначена на веб-сайті споживача та/або надана постачальнику споживачем у будь-який спосіб (офіційним листом, в довільній формі на адресу постачальника, телефонограмою), та/або надана постачальнику Оператором системи розподілу (передачі) та/або зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Такі документи вважаються направленими однією стороною та офіційно отриманими іншою стороною без додаткового оформлення на паперовому носії.

Так, відповідно до інформації, отриманої від ОСР - АТ "Миколаївобленерго" в повідомлені оператора системи про споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником "останньої надії", вказана наступна контактна інформація споживача, а саме:

- поштова адреса: 54030, Україна, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 14

- тел.: 380512379157; 380979852902; 380990518733; 380977153647.

- е-mail адреса: ndgv@meta.ua; rovrenergo@ukr.net; energ_mkuvg@ukr.net.

Як свідчать матеріали справи, позивачем як постачальником "останньої надії" було здійснено надсилання документів відповідачу як споживачу за допомогою засобів електронного зв`язку на адреси електронної пошти ndgv@meta.ua; rovrenergo@ukr.net; energ_mkuvg@ukr.net, та на поштову адресу: вул. Потьомкінська, буд.14, м. Миколаїв, 54030. Також на прохання споживача ДПЗД "Укрінтеренерго" направило 05.10.2023, 18.10.2023 та 16.11.2023 примірник договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" з додатками, підписані зі сторони ДПЗД "Укрінтеренерго" на електронну адресу відповідача. Відтак, суд вважає, що договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" з додатками отримано відповідачем належним чином.

Ті обставини, що як вбачається із матеріалів справи, відповідач не повернув і не підписав договір постачальника "останньої надії" з додатками, жодним чином не свідчать про неукладення у встановленому законом порядку договору на закупівлю електричної енергії.

Таким чином, господарський суд доходить висновку, що Регіональний офіс водних ресурсів у Миколаївській області з 25.08.2023 р. як споживач приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Положення ч.1 ст. 634 ЦК України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Пунктом 2.2 договору встановлено, що обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.

Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Відповідно до п. 3.3 договору умови надання послуг "««останньої надії»»" споживачу повинні передбачати наступне:

-ціни на електроенергію для споживача повинні бути економічно обґрунтованими, прозорими, недискримінаційними і формуватися постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором;

-споживач має право змінювати постачальника без сплати будь-яких штрафних санкцій на користь такого постачальника у разі дострокового розірвання цього договору.

Згідно п. 3.4 договору електрична енергія постачається до електроустановок споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальником, постачання електричної енергії на об`єкт призупиняється.

В п. 3.5 договору встановлено, що з першим рахунком за електричну енергію, який надає постачальник споживачу, постачальник має надати споживачу інформацію про:

-ціни (тарифи) та термін дії договору (не більше 90 діб);

-право споживача змінити постачальника.

Постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за електричну енергію, що не визначена цим договором.

Відповідно до п. 3.6 договору початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ.

Згідно п. 3.7 договору у разі фактичного споживання електричної енергії за відсутності договору про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником умови договору з постачальником "останньої надії" вважаються прийнятими споживачем.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком до цього договору (комерційна пропозиція).

Відповідно до п. 5.2 договору спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника.

Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію.

Згідно п. 5.3 договору ціна (тариф) на електричну енергію визначається постачальником, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором.

В п. 5.6 договору передбачено, що інформація про діючу ціну (тариф) на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування.

Відповідно до п. 5.7 договору ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Пунктом 5.8 договору встановлено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Умовами комерційної пропозиції від 09.06.2023 №6 визначено:

- оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку (п. 4.2.);

- розмір попередньої оплати визначається споживачем самостійно (без отримання рахунку від постачальника), виходячи зі свого прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни. Постачальник, за вимогою споживача, може виставити споживачу рахунок на попередню оплату за розрахунковий або інший період (декада, тиждень, інший період), який споживач повинен оплатити протягом 5 (п`яти) робочих днів від дня отримання рахунка, але в будь в якому разі не пізніше чим за 1 (один) день до початку розрахункового періоду (п. 4.3.);

- 100% попередня оплата здійснюється споживачем не пізніше чим за 1 (один) день до початку розрахункового періоду (п. 4.4);

- оплата за фактично спожиту у розрахунковому періоді електричну енергію (остаточний розрахунок) здійснюється споживачем в строк до 20-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку від Постачальника. Вартість фактично спожитої в розрахунковому періоді електричної енергії визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період (п. 4.5.).

Згідно з п. 5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційної веб-сторінки для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до п. 5.11 договору, якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строк, передбачений комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

Відповідно до п. 5.12 договору у разі виникнення у споживача заборгованості з постачання електричної енергії за цим договором споживач повинен звернутися до постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк, який узгоджується з строком припинення постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" за цим договором, та надати довідку, яка підтверджує неплатоспроможність споживача. Графік погашення заборгованості оформлюється додатком до цього договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення сторонами графіку погашення заборгованості та дотримання його споживачем, не звільняє споживача від здійснення поточних платежів за цим договором.

У разі недотримання графіка погашення заборгованості або прострочення оплати поточних платежів постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до п.п. 2 п. 6.2 договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 9.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Згідно з п. 9.2 договору постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі:

-порушення споживачем термінів розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому договорі;

- відмови споживача надати представнику постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника.

В п. 9.3 договору зазначено, що постачальник відшкодовує споживачу збитки, понесені споживачем у зв`язку з припиненням постачання електричної енергії споживачу оператором системи на виконання неправомірного доручення постачальника, в обсягах, передбачених ПРРЕЕ.

Згідно з п. 9.6 договору постачальник не несе відповідальності за припинення споживачем дії цього договору у разі неприйняття споживачем своєчасно повідомлених постачальником (у строки, визначені порядком формування ціни, за якою здійснює постачання електричної енергії споживачам постачальник ««останньої надії»») змін до цього договору, що викликані змінами регульованих складових ціни та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або щодо умов постачання електричної енергії.

В п. 13.1 договору зазначено, що договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб.

Отже, відповідач є споживачем електричної енергії на умовах, визначених у вказаному договорі та додатках до нього, у т.ч. Комерційній пропозиції.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

В свою чергу відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, укладений між сторонами по справі договір, за яким позивач здійснював постачання електроенергії відповідачу, є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В свою чергу згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Так, Постановою НКРЕКП 14.03.2018 №311 «Про Кодекс комерційного обліку електричної енергії» в ст.72 визначено, що точка комерційного обліку (ТКО) - точка на комерційній межі або умовна точка, якої стосуються дані комерційного обліку електричної енергії, що використовуються для розрахунків на ринку електричної енергії. Кожна точка комерційного обліку має бути пов`язана лише з одним відповідальним за баланс учасником ринку.

На підтвердження фактичного споживання відповідачем активної електричної енергії позивачем подано до матеріалів справи звіти АТ "Миколаївобленерго" щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) постачальника ДПЗД "Укрінтеренерго" за серпень - жовтень 2023 р.

На виконання зазначеного договору ДПЗД "Укрінтеренерго" та на підставі отриманих від ОСР даних (звіту АТ "Миколаївобленерго") про фактичне споживання відповідачем електричної енергії позивачем складено наступні документи:

- рахунок № 000001038921/12/О08/53268 від 13.09.2023 р. та акт № 045631 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період серпень 2023 року від 31.08.2023 р. на обсяг споживання електричної енергії - 469110 кВт.*год. (І класу напруги - 81375 кВт.*год. та ІІ класу напруги - 387735 кВт.*год.) на загальну суму 2756165,74 грн. (у т.ч. ПДВ 459360,96 грн.), які було отримано відповідачем 25.09.2023 р.;

- рахунок № 000001038921/12/О09/54287 від 10.10.2023 р. та акт № 046648 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період вересень 2023 року від 30.09.2023 р. на обсяг споживання електричної енергії - 1045172 кВт.*год. (І класу напруги - 270810 кВт.*год. та ІІ класу напруги - 774362 кВт.*год.) на загальну суму 6965799,64 грн. (у т.ч. ПДВ 1160966,61 грн.), які було отримано відповідачем 07.11.2023 р.;

- рахунок № 000001038921/12/О10/55858 від 09.11.2023 р. та акт № 048197 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період жовтень 2023 року від 31.10.2023 р. на обсяг споживання електричної енергії - 167518 кВт.*год. (І класу напруги - 115974 кВт.*год. та ІІ класу напруги - 51544 кВт.*год.) на загальну суму 1056688,13 грн. (у т.ч. ПДВ 176114,69 грн.), які було отримано відповідачем 04.12.2023 р.

Наразі слід зазначити, що згідно з листом відповідача від 19.12.2023 №2692/04 позивачем було розбито суму по акту № 046648 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період вересень 2023 року від 30.09.2023 р. на дві частини, у зв`язку з чим надіслано на адресу відповідача 21.12.2023 р. супровідним листом № 44/10-3604 від 20.12.2023 р. рахунок № 000001038921/12/П09/0059023 від 20.12.2023 р. та акт № 046648/1 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період вересень 2023 року від 30.09.2023 р. на обсяг споживання електричної енергії - 214188 кВт.*год. (І класу напруги) на загальну суму 1427507,33 грн. (з ПДВ), а також рахунок № 000001038921/12/П09/0059024 від 20.12.2023 та акт №046648/2 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період вересень 2023 року від 30.09.2023 р. на обсяг споживання електричної енергії - 830984 кВт.*год. (І класу напруги - 56622 кВт.*год. та ІІ класу напруги - 774362 кВт.*год.) на загальну суму 5538292,31 грн. (з ПДВ).

Відтак, як з`ясовано судом, позивач, виконуючи функції постачальника «останньої надії», поставив, а Регіональний офіс водних ресурсів у Миколаївській області з 25.08.2023 р. по 25.10.2023 р. прийняв 1681800 кВт. електричної енергії, на загальну суму 10778653,51 грн.

У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем електричної енергії від позивача є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити поставлену електричну енергію відповідно до чинного законодавства та умов договору до 20-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно до положень додатку 1 Комерційна пропозиція № 6 до договору.

В п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

В свою чергу Регіональний офіс водних ресурсів у Миколаївській області, будучи обізнаний про обсяг спожитої ним електричної енергії - 1681800 кВт*год. та її вартість, взяв на себе обов`язок оплатити вартість спожитої електроенергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Однак, як свідчать матеріали справи, розрахунки за отриману електричну енергію були проведені відповідачем частково, на загальну суму 5240361,20 грн., що підтверджується платіжними інструкціями від 24.10.2023 № 1965, від 26.12.2023 № 2572 та від 26.12.2023 № 2573, згідно з якими відповідачем було сплачено:

- вартість спожитої електроенергії за серпень 2023 року в сумі 2756165,74 грн. по рахунку № 000001038921/12/О08/53268 від 13.09.2023 р. (п.і.№1965 від 24.10.2023),

- вартість спожитої електроенергії за вересень 2023 року частково в сумі 1427507,33 грн. по рахунку № 000001038921/12/П09/0059023 від 20.12.2023 р. (п.і. № 2572 від 26.12.2023);

- вартість спожитої електроенергії за жовтень 2023 року в сумі 1056688,13 грн. по акту № 048197 (п.і. № 2573 від 26.12.2023).

Відтак, суд доходить висновку про існування у відповідача невиконаного зобов`язання з оплати за спожиту електричну енергію на суму 55382992,31 грн.

Наразі слід зазначити, що обсяг спожитої електроенергії відповідачем визначається, вартість її не оспорюються, проте відповідач вказує про сплату вартості спожитої електроенергії.

При цьому слід зазначити, що доказів, які б підтверджували факт повної оплати вартості спожитої електроенергії, відповідачем як споживачем до суду не надано, як і не доведено неможливості виконання цього зобов`язання з поважних причин. Адже, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже, наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, адже вартість електричної енергії становить (1681 800 кВт/год) 10778653,51 грн., а споживач сплатив тільки 5240361,20 грн., тож залишок основного боргу становить за поставлену електричну енергію становить 5538292,31 грн.

Так, несплатою позивачу вказаної суми за спожиту електричну енергію у встановлені строки за спірним договором відповідач порушив прийняті на себе зобов`язання відповідно до умов договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в заявленій сумі 55382992,31 грн.

Так, у зв`язку з невиконанням належним чином відповідачем грошового зобов`язання з оплати електричної енергії, поставленої з 25.08.2023 по 25.10.2023 р., позивачем відповідно до п. 6.1 комерційної пропозиції № 6 було нараховано 15% річних в загальному розмірі 604776,58 грн., а також відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати в розмірі 225056,14 грн., які заявлені до стягнення.

Щодо нарахування 15% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Разом з тим невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна сплата відповідачем спожитої електроенергії) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.

Наразі ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 7.4. комерційної пропозиції № 6 споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

В п. 4.3. комерційної пропозиції № 6 розмір попередньої оплати визначається споживачем самостійно (без отримання рахунку від постачальника), виходячи зі свого прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни. Постачальник, за вимогою споживача, може виставити споживачу рахунок на попередню оплату за розрахунковий або інший період (декада, тиждень, інший період), який споживач повинен оплатити протягом 5 (п`яти) робочих днів від дня отримання рахунка, але в будь в якому разі не пізніше чим за 1 (один) день до початку розрахункового періоду.

В даному випадку з наданих до позову доказів на підтвердження отримання рахунків випливає, що рахунок за серпень 2023 року отримано відповідачем на електронну пошту 13.09.2023 (середа), відповідно датою початку прострочення є 21.09.2023 (четвер); рахунок за вересень 2023 року рахунок отримано відповідачем на електронну пошту 12.10.2023 (четвер), тому початок прострочення - 20.10.2023 (п`ятниця); рахунок за жовтень 2023 року отримано відповідачем на електронну пошту 09.11.2023 (четвер), тому початком прострочення оплати за даним рахунком є 17.11.2023 (п`ятниця).

Заперечення відповідача щодо можливості застосування санкції з 21-го числа місяця, наступного за розрахунковим, судом до уваги не приймаються, оскільки за умовами комерційної пропозиції розрахунок штрафної санкції з 21-го числа місяця, наступного за розрахунковим, застосовується саме у разі неотримання рахунку відповідачем, проте в даному випадку рахунки були направлені позивачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази їх направлення, відтак здійснений позивачем розрахунок річних та інфляції, починаючи з 6-го робочого дня від дня отримання рахунку споживачем, є обґрунтованим.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. Так, умовами комерційної пропозиції № 6 від 09.06.2023. що є додатком до договору, встановлено збільшений розмір відсотку річних до 15%, відповідно сплаті підлягають саме 15% річних від простроченої суми за відповідний час прострочення грошового зобов`язання у гривневому вираженні.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості поставленої електричної енергії за спірний період, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 15% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 15% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості поставленої електричної енергії в розмірі 604776,58 грн., судом встановлено, що вказані розрахунки 15% річних були здійснені позивачем вірно.

Відтак, з відповідача підлягають стягненню 15% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості поставленої електричної енергії в сумі 604776,58 грн.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.

Зважаючи на викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату поставленої електричної енергії в сумі 225056,14 грн. та встановлено, що розрахунок інфляційних нарахувань було здійснено позивачем вірно.

Отже, загальний розмір інфляційних втрат, який підлягає стягненню з відповідача за несвоєчасну сплату поставленої електричної енергії з 25.08.2023 по 25.10.2023 р., складає 225056,14 грн.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що обґрунтованими доводи позивача про наявність у відповідача заборгованості в загальному розмірі 6368125,03 грн.

За правилами пункту 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Отже цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватися на засадах справедливості, добросовісності, розумності, що знаходить своє вираження в добросовісному виконанні своїх зобов`язань сторонами та униканні будь-яких форм зловживання своїми правами та/або становищем, а також запобіганні вчиненню дій, які порушують права іншої сторони та можуть мати негативні наслідки для третіх осіб.

В даному випадку несплата відповідачем за фактично спожиту електричну енергію, поставлену позивачем як постачальником «останньої надії» є порушенням зобов`язання.

Згідно ст. 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов`язку в натурі.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Разом з тим у постанові від 29.06.2021 у справі № 910/2842/20 Верховний Суд зазначив, що згідно з пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та абзацом 6 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі. Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання виконати умови договору лише в разі, якщо встановить, що у особи такий обов`язок наявний, але вона ухилилася від його виконання. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме прямого законодавчого обов`язку відповідача щодо виконання договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019р. по справі №910/16744/17 вказала, що такий спосіб захисту як примусове виконання обов`язку в натурі застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов`язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його. Примусове виконання обов`язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов`язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.

Таким чином, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" та стягнення з відповідача заборгованості в заявленій сумі 6368125,03 грн. за спірним договором, що цілком відповідає такому способу захисту цивільних прав та інтересів позивача як примусове виконання обов`язку в натурі.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 76415,51 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області про стягнення заборгованості в загальному розмірі 6368125,03 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області (54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 14; ЄДРПОУ 01038921) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85; код ЄДРПОУ 19480600) основний борг в сумі 5538292/п`ять мільйонів п`ятсот тридцять вісім тисяч двісті дев`яносто дві/грн. 31 коп.; інфляційні втрати в сумі 225056/двісті двадцять п`ять тисяч п`ятдесят шість/грн. 14 коп.; 15% річних в сумі 604776/шістсот чотири тисячі сімсот сімдесят шість/грн. 58 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 76417/сімдесят шість тисяч чотириста сімнадцять/грн. 51 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 10 жовтня 2024 р.

Суддя Л.М. Ільєва

СудГосподарський суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення30.09.2024
Оприлюднено16.10.2024
Номер документу122271229
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —915/817/24

Ухвала від 18.12.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Принцевська Н.М.

Ухвала від 25.11.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Принцевська Н.М.

Ухвала від 04.11.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Принцевська Н.М.

Рішення від 30.09.2024

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Ільєва Л. М.

Ухвала від 24.09.2024

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Ільєва Л. М.

Ухвала від 19.09.2024

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Ільєва Л. М.

Ухвала від 17.09.2024

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Ільєва Л. М.

Ухвала від 30.08.2024

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Ільєва Л. М.

Ухвала від 26.08.2024

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Ільєва Л. М.

Ухвала від 19.08.2024

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Ільєва Л. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні