Рішення

від 30.09.2024 по справі 916/1042/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1042/22

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Сінявська Г.В. на підставі довіреності;

Від відповідача: Коваль В.В. /керівник/;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до товариства з обмеженою відповідальністю «Одесенерготрейд» в частині вимог про стягнення 2 220 386,31 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі ПрАТ «НЕК «Укренерго») звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Одесенерготрейд» (далі ТОВ «Одесенерготрейд») про стягнення заборгованості у загальному розмірі 3 851 984,26 грн, з яких 1 493 164,80 грн - сума основного боргу, 400 263,70 грн - пеня, 1 674 981,93 грн - штраф, 209 514,97 грн інфляційні втрати, 74 058,86 грн - 3% річних.

Позовні вимоги ПрАТ «НЕК «Укренерго» обґрунтовані фактом порушенням відповідачем строків виконання грошових зобов`язань за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0230-02024 від 01.01.2019 за період з липня 2019 року до лютого 2022 року.

Ухвалою від 07.06.2022 судом було відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

12.07.2022 позивач подав до суду заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 112 958,84 грн та 3% річних в сумі 25 474,24 грн.

20.09.2022 до суду від ПрАТ «НЕК «Укренерго» надійшла заява про закриття провадження в частині позовних вимог у зв`язку зі сплатою частини боргу, відповідно до якої позивач просив закрити провадження в частині вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 1 493 164,80 грн, позовні вимоги до відповідача про стягнення пені у розмірі 287 304,86 грн., штрафу у розмірі 1 674 981,93 грн, збитків від інфляції у розмірі 209 514,97 грн, 3% річних у розмірі 48 584,62 грн задовольнити.

Зі змісту заяви про закриття провадження у справі слідує, що сплачені відповідачем 17.05.2022 кошти були зараховані позивачем в рахунок оплати основного боргу, а також частково в рахунок погашення пені та 3% річних.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.12.2022 по даній справі, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2023, у задоволенні позовних вимог ПрАТ «НЕК «Укренерго» було відмовлено у повному обсязі.

У задоволенні заяви про закриття провадження у справі судом було відмовлено у зв`язку з відсутністю заборгованості на дату відкриття провадження у справі.

Проте, постановою Верховного Суду від 20.02.2024 касаційна скарга ПрАТ «НЕК «Укренерго» була задоволена частково, рішення від 05.12.2022 та постанова від 15.06.2023 були скасовані в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 287 304,86 грн., штрафу у розмірі 1 674 981,93 грн, збитків від інфляції у розмірі 209 514,97 грн, 3% річних у розмірі 48 584,62 грн, справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області; в іншій частині судові рішення залишено без змін.

У постанові від 20.02.2024 Верховний Суд наголосив, що господарські суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про неможливість нарахування і стягнення штрафних санкцій та інфляційних втрат при порушенні користувачем строків оплати планових платежів за послуги передачі електричної енергії. Колегія суддів констатувала, що до правовідносин, які виникли у цій справі в частині стягнення пені та штрафу за порушення строків розрахунків за договором про надання послуг з передачі електричної енергії підлягають застосуванню положення постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 08.04.2020 № 766 щодо ненарахування пені та стягнення штрафу у період з 08.04.2020 до 26.01.2021. Водночас суди помилково не перевірили та не установили чи містили розрахунки пені та штрафу періоди нарахування до 08.04.2020 та після 26.01.2021.

Верховним Судом у постанові від 20.02.2024 зазначено, що під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно належним чином перевірити здійснений позивачем розрахунок штрафу, пені, інфляційних втрат та 3 % річних з урахуванням початку та закінчення періодів таких нарахувань.

Відповідно до ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Після надходження матеріалів справи до Господарського суду Одеської області за результатами проведеного автоматичного розподілу, дану справу було передано на розгляд судді Желєзній С.П., яка ухвалою від 13.03.2024 прийняла справу до свого провадження.

Під час нового розгляду справи ПрАТ «НЕК «Укренерго» у поданих до суду 14.05.2024 письмових поясненнях наполягало на задоволенні заявлених вимог, стверджуючи, що позивач має право на нарахування пені за весь період невиконання ТОВ «Одесенерготрейд» обов`язку з оплати наданих послуг, а також на стягнення штрафу у розмірі 7% у випадку, якщо прострочення складає більше, ніж 30 календарних днів. ПрАТ «НЕК «Укренерго» зазначає, що за умовами п. 5.7 договору № 0230-02024 від 01.01.2019 сплачені кошти зараховуються в рахунок погашення заборгованості з найдавнішим терміном погашення у зв`язку з чим оплата формується наростаючим підсумком.

24.06.2024 до суду від ТОВ «Одесенерготрейд» також надійшли пояснення, згідно якого відповідач зазначає, що розрахунок штрафних санкцій наданий позивачем до позову є хибним, та не відповідає розрахунку штрафних санкцій, який надавався до претензії, вимоги за якою були задоволені відповідачем. Відповідач стверджує, що штрафні санкції можуть бути нараховані виключно на прострочення оплати після отримання акта та рахунка на оплату; під час розрахунку штрафу позивачем не було враховано реальні дати отримання відповідачем акта та рахунка на оплату, а також не враховано три банківських дні для оплати послуг. Відповідач наголошує, що штраф був нарахований за ті періоди, коли у відповідача була наявна переплата за договором, що чітко можна встановити з розрахунку позивача, а також у періоди, коли прострочення складало більше 15, але менше 30 календарних днів. ТОВ «Одесенерготрейд» вважає, що для розрахунку штрафних санкцій момент прострочення платежу слід розраховувати за кожним актом окремо.

У додаткових поясненнях, які надійшли до суду 19.08.2024, ПрАТ «НЕК «Укренерго» наполягає на правильності здійсненого розрахунку штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

01.01.2019 між ДП «НЕК «Укренерго» (оператор системи передачі, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України до отримання ліцензії на провадження діяльності з передачі електричної енергії) (далі ОСП) та ТОВ «Одесенерготрейд» (далі Користувач) було укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0230-02024, згідно з пунктом 1.1 якого ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії відповідно до умов цього договору, а Користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов договору.

ПрАТ «НЕК «Укренерго» є правонаступником майна, всіх прав та обов`язків ДП «НЕК «Укренерго» згідно зі статутом ПрАТ «НЕК «Укренерго», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2019 №437.

21.09.2019 між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ТОВ «Одесенерготрейд» було укладено додаткову угоду №5 до договору №0230-02024 від 01.01.2019, якою договір викладено у новій редакції.

Відповідно до п. 3.1 договору №0230-02024 від 01.01.2019 (тут і далі в редакції додаткової угоди від 21.09.2019) планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (регулятором), та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті в мережі Інтернет.

Згідно з п. 5.1 договору №0230-02024 від 01.01.2019 про надання послуг з передачі електричної енергії розрахунковим періодом за цим договором є один календарний місяць.

Умовами п. 5.2 договору №0230-02024 від 01.01.2019 передбачено, що користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: перший платіж до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору, відповідно до такого алгоритму: 2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.

Згідно з п. 5.3 договору №0230-02024 від 01.01.2019 про надання послуг з передачі електричної енергії у разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає ОСП повідомлення про зміну обсягів послуги. ОСП протягом 5 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення корегує розмір наступних планових платежів.

Пунктом 5.5 договору №0230-02024 від 01.01.2019 про надання послуг з передачі електричної енергії встановлено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3-х банківських днів з дати та на підставі акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, в порядку, визначеному законодавством.

У пункті 5.6 договору №0230-02024 від 01.01.2019 сторони домовились про те, що у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.

Пунктом 5.7 договору №0230-02024 від 01.01.2019 визначено, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

У разі, якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх в оплату послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення ( абзац 4 п. 5.7 договору №0230-02024 від 01.01.2019).

Відповідно до п. 8.1 договору №0230-02024 від 01.01.2019 при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до цього договору та законодавства України.

На підтвердження факту надання ТОВ «Одесенерготрейд» послуг за договором №0230-02024 від 01.01.2019 позивачем було надано суду підписані сторонами акти приймання-передачі послуг з липня 2019 року до лютого 2022 року, а також акти коригування до складених актів наданих послуг. Крім того, позивачем було надано суду виставлені відповідачу рахунки фактури.

На підтвердження факту часткової оплати ТОВ «Одесенерготрейд» вартості наданих за договором №0230-02024 від 01.01.2019 послуг позивачем було надано суду інформацію про надходження коштів за період з 01.01.2019 по 26.01.2022, надану АТ «Державний ощадний банк України» згідно з листом від 08.02.2022 на запит позивача.

26.11.2021 ПрАТ «НЕК «Укренерго» звернулось до ТОВ «Одесенерготрейд» з претензією про сплату заборгованості за договором №0230-02024 від 01.01.2019, а також пені та 3% річних. При цьому, за розрахунками позивача сума штрафу, яка могла бути нарахована станом на 01.11.2021, становила 0,00 грн.

Листом №01/54379 від 20.01.2022 ТОВ «Одесенерготрейд» у відповідь на претензію позивача повідомило, що заборгованість буде погашена якнайшвидше.

28.01.2022 ТОВ «Одесенерготрейд» сплатило нараховані позивачем згідно з листом №01/54379 від 20.01.2022 пеню та штраф, що підтверджується платіжними дорученнями №1003, №1004.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 01.01.2019 між ДП «НЕК «Укренерго», правонаступником якого є ПрАТ «НЕК «Укренерго», та ТОВ «Одесенерготрейд» було укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0230-02024.

Договір №0230-02024 від 01.01.2019 укладений між сторонами на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 №2019-VIII та Кодексу системи передачі.

Предметом заявлених ПрАТ «НЕК «Укренерго» до ТОВ «Одесенерготрейд» позовних вимог, які передані на новий розгляд, є вимоги про стягнення пені в розмірі 287 304,86 грн., штрафу у розмірі 1 674 981,93 грн, збитків від інфляції у розмірі 209 514,97 грн, 3% річних у розмірі 48 584,62 грн.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2024 по даній справі дійшов висновку, що як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання, і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з приписами ст. ст. 611, 625 ЦК України.

Враховуючи висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 20.02.2022, суд відхиляє доводи ТОВ «Одесенерготрейд» про можливість нарахування штрафних санкцій виключно у випадку порушення строків оплати фактичного обсягу послуг.

У постанові від 20.02.2024 Верховний Суд також наголосив, що суди помилково не перевірили та не установили чи містили розрахунки пені та штрафу періоди нарахування до 08.04.2020 та після 26.01.2021.

Приймаючи до уваги підстави передачі Верховним Судом даної справи на новий розгляд, господарський суд доходить висновку, що під час вирішення даного спору необхідно перевірити обґрунтованість заявлених ПрАТ «НЕК «Укренерго» до стягнення пені, 3% річних, штрафу та збитків від інфляції, які були нараховані позивачем виключно до 08.04.2020 та після 26.01.2021.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Пунктом 5.7 договору №0230-02024 від 01.01.2019 визначено, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

З розрахунку заборгованості, складеного ПрАТ «НЕК «Укренерго», слідує, що нарахування пені, 3% річних, штрафу та збитків від інфляції було здійснено на поточну заборгованість, яка існувала одночасно за усіма актами на певну дату. Така заборгованість зменшувалась, збільшувалась, в деякі періоди була відсутня взагалі у зв`язку з періодичною оплатою вартості наданих позивачем послуг, також могла бути переплата станом на певну дату.

Господарський суд, з урахуванням принципу розумності, зазначає, що нарахування пені та 3% річних може здійснюватися на загальну суму боргу на певну дату або може бути розраховано за кожним актом/рахунком окремо, оскільки розмір пені та 3% річних у такому випадку все одно залишається однаковим.

Разом з тим, за певних обставин виправданим буде нарахування пені та 3% річних за кожен день прострочення за кожним рахунком/актом окремо з дати виникнення права на нарахування відповідних санкцій з метою, наприклад, перевірки дотримання позивачем шестимісячного строку нарахування пені або іншого строку, визначеного договором. Крім того, таке нарахування є необхідним для перевірки дотримання строків позовної давності для звернення до суду з відповідною вимогою, правомірності зарахування сплачених коштів в рахунок погашення пені тощо.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок (том 1, а/с 31-39) пені та 3% річних, які були нараховані позивачем з 16.07.2019 до 08.04.2020 та з 29.01.2021 до 23.02.2022, право на нарахування яких має ПрАТ «НЕК «Укренерго», господарський суд доходить висновку, що загальний розмір пені за вказані періоди становить 360 938,15 грн, розмір 3% становить 64 782,45 грн.

Нарахування ПрАТ «НЕК «Укренерго» пені та 3% річних на поточну заборгованість на певну дату не утруднює можливість перевірки здійсненого розрахунку, оскільки нарахування пені за вказані періоди здійснювалось від 1 до 14 днів на окремі суми заборгованості, а, отже, шестимісячний строк для нарахування пені, встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України у будь-якому випадку порушений не був.

Крім того, суд зазначає, що заборгованість, на яку позивачем здійснено нарахування пені та 3% річних, станом на 29.01.2021 була новою заборгованістю, тобто не включала заборгованість за попередній періоди.

Суд звертає увагу, що розмір пені та 3% річних, право на нарахування яких має ПрАТ «НЕК «Укренерго», перевищує розміри пені та 3% річних, які були заявлені до стягнення позивачем, оскільки позивачем було зменшено їх розмір у зв`язку з добровільної сплатою відповідачем раніше нарахованих санкцій. При цьому, їх розмір був розрахований шляхом віднімання сплачених відповідачем коштів (згідно платіжних доручень №1003, №1004 від 28.01.2022) від заявленої до стягнення суми пені та 3% річних.

Враховуючи вищевказане, господарський суд доходить висновку про доцільність віднімання від суми пені та 3% річних, право на які має позивач, сум пені та 3% річних, добровільно сплачених відповідачем. Таким чином, з ТОВ «Одесенерготрейд» слід стягнути пеню у розмірі 247 979,31 грн (360 938,15 грн 112 958,84 грн = 247 979,31 грн), 3% річних у розмірі 39 308,21 грн (64 782,45 грн 25 474,24 грн).

З посиланням на п. 5.7 договору №0230-02024 від 01.01.2019, який визначає, що за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу, ПрАТ «НЕК «Укренерго» було заявлено до стягнення штраф у розмірі 1 674 981,93 грн.

Враховуючи умови договору №0230-02024 від 01.01.2019, суд доходить висновку про необхідність перевірки обставини прострочення відповідачем того або іншого платежу понад 30 календарних днів. Суд зазначає, що у своїх поясненнях позивач, цитуючи вказаний пункт договору, чомусь вважає, що нарахування пені є можливим у випадку прострочення платежу понад 15 календарних днів, що не відповідає умовам договору.

Суд зазначає, що згідно розрахунку заборгованості термін прострочення заборгованості протягом періоду з 16.07.2019 до 08.04.2020 та з 29.01.2021 до 23.02.2022 становив від 1 до 14 днів, що взагалі виключає можливість нарахування штрафу.

Крім того, суд зазначає, що визначення розміру заборгованості на певну дату за всіма раніше складеними актами, в даному випадку, має наслідком неможливість встановлення конкретного розміру заборгованості, прострочення оплати якого становить понад 30 календарних днів.

Для визначення розміру штрафу позивач мав розрахувати заборгованість окремо за кожним актом, що мало надати змогу визначити конкретну суму заборгованості, прострочення оплати якої становило понад 30 днів.

Викладене вище, з урахуванням здійснення нарахування ПрАТ «НЕК «Укренерго» штрафу навість у періоди переплат, недоведеність існування у відповідача прострочень оплати понад 30 календарних днів, дозволяє господарському суду дійти висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених ПрАТ «НЕК «Укренерго» до ТОВ «Одесенерготрейд» позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 1 674 981,93 грн.

При надання оцінки заявленим ПрАТ «НЕК «Укренерго» позовним вимогам про стягнення збитків від інфляції у розмірі 209 514,97 грн, суд виходить з наступного.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 викладено правовий висновок про те, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 по справі № 910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Крім того, у постанові від 20.11.2020 по справі № 910/13071/19 Верховний Суд також наголосив, що Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується. Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Враховуючи викладене вище господарський суд зазначає, що для перевірки обґрунтованості здійсненого ПрАТ «НЕК «Укренерго» розрахунку збитків від інфляції суду потрібно встановити дату виникнення заборгованості та час прострочення, тобто чи тривало прострочення менше або дорівнювало половині місяця, оскільки в такому випадку інфляційні нарахування не здійснюються.

Проте, зі складеного ПрАТ «НЕК «Укренерго» розрахунку неможливо встановити місяці, заборгованість за які становила більше півмісяця для нарахування збитків від інфляції на певну суму заборгованості. Навпаки, зі складеного позивачем розрахунку вбачається, що період прострочення заборгованості відповідача становив від 1 до 14 днів, що виключає можливість нарахування збитків від інфляції взагалі.

З викладених обставин господарський суд доходить висновку про недоведеність ПрАТ «НЕК «Укренерго» існування підстав для присудження до стягнення з ТОВ «Одесенерготрейд» збитків від інфляції у розмірі 209 514,97 грн, що має наслідком необхідність відмови у задоволенні позовних в вимог в цій частині.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ПрАТ «НЕК «Укренерго» шляхом присудження до стягнення з ТОВ «Одесенерготрейд» пені у розмірі 247 979,31 грн, 3% річних у розмірі 39 308,21 грн. В іншій частині позову слід відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру (про стягнення 2 220 386,31 грн) з урахуванням збору, сплаченого за апеляційну та касаційну скарги, у загальному розмірі 149 876,06 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, тобто шляхом присудження до стягнення з відповідача судового збору у розмірі 19 391,91 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Одесенерготрейд»/ 65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 19 А, оф. 262; ідентифікаційний код 42088805/ на користь приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» /01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код 00100227/ пеню у розмірі 247 979,31 грн /двісті сорок сім тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять грн 31 коп./, 3% річних у розмірі 39 308,21 грн /тридцять дев`ять тисяч триста вісім грн 21 коп./, судовий збір у розмірі 19 391,91 грн /дев`ятнадцять тисяч триста дев`яносто одна грн 91 коп./.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 10 жовтня 2024 р.

Суддя С.П. Желєзна